Лінгвокраїнококтейлезнавство

Четверта заповідь каже: «Pозумій оригінал і переклад свій, бо гріх не в тому, що не розумієш, а в тому, що думаєш, ніби розумієш». Іноді перекладач не просто п'є дивні напої, а ще й закушує приміткою.

Автор пише:
locals, the rock-solid Cape Codders, who’ve lived through dozens of winters

Перекладач відповідає таким ходом:
місцеві — стійкі, як скеля, поціновувачі кейп-кодера*, що пережили не одну зиму

І додає примітку:
* Коктейль на горілці та журавлиному соці.

Залишмо сік із журавля редактору (прикметник від слова журавлина — журавлинний). Суть в іншому — тут треба розуміти культурну географію США. Коктейль кейп-кодер справді існує, але автор про нього нічого не говорить.

Cape Codders — це і є locals. Тобто жителі півострова Кейп-Код у Новій Англії. І весь слововжиток — rock-solid, live through winter — на це працює. Влітку Кейп-Код — це наповнений життям курорт. А взимку... Ну, як узимку в Одесі. А ще є архітектурний стиль кейп-код.

#пропереклад

На сонці благодать зсихається

Я зрозумів, як називається цей перекладацький стиль — маньєризм. Там, де авторка висловлюється просто, перекладач красиво вишиває хрестиком.

І піднімається на метафізичні висоти — у нього ранкова благодать зсихається на сонці, і променисто позіхає Венера.

Тим часом авторка просто порівнює рухи очей немовляти з рослинами. Немовля у неї розплющує і заплющує очі, наче morning glories і Venus flytraps.

І те, і те — квіти. Morning glory — це по-нашому іпомея або ранкове сяйво, гарненька квітка така, на світло реагує. А Venus flytrap — Венерина мухоловка — хижа рослина, характерно розкриває і закриває листки, наче кліпає.

Не кожен читач здогадається, що всі ці красивості насправді ботанічні назви. Такі епізоди потребують зовсім іншого перекладацького методу.

#пропереклад

Поцілуйте мене в уста, та не в ті, що говорять по-фламандському

Тексти про секс і тіло — окремий перекладацький жанр. Лінії там тонкі, і м’яч частіше вилітає в аут. Ерос — бог примхливий.

Перегорнімо наш адвент-календар на ще один день. Коли авторка спускається нижче пояса, переклад остаточно переходить у стан вільного падіння і перестає триматися купи.

Сцена лесбійського сексу. Героїня дивиться на рожевий шок губ коханки. Формально авторка справді пише про губи, тільки про інші, цікавіші: pink shock of her labia.

А через кому починається дивний поцілунок: я цілувала її рот так, що її дух тис на мої гальма. Дух тис на гальма? Про що це?

Авторка вживає цікаве, осмислене, художньо вмотивоване порівняння: kiss her mouth in a way that sent quakes straight to my fault lines

Fault line — це геологічний розлам на поверхні землі, який і нагадує labia.

Хороші ходи тут є. Наприклад, я цілувала її так, що вулкан у вульві прокидався.

І дух перекладача одразу перестає тиснути читачу на гальма.

#пропереклад

О, спорт! Ты — мир!

Був у моєму піонерському дитинстві такий плакат. Так от, щоби правильно перекладати про спорт, його треба любити. Бути аполлоном і афродітою перекладачу й перекладачці не обов’язково, але розбиратися в тому, про що перекладаєш, треба.

У автора герой питає:
— Is it stick pocket or any pocket?

У перекладача:
— В одну лузу чи як?

Stick/any pocket — це два типи більярдної партії. В одній очко зараховується за будь-яку лузу, а в іншій лузу треба наперед «замовити» — повідомити супернику, куди ти битимеш.

Перегорнімо сторінку. У автора village cricket level і National Village Cricket Tournament. У перекладача гравці сільських команд і Національний сільський кубок. Слово village у цьому контексті означає не сільський, а любительський, непрофесійний [спорт].

Любительський спорт в Англії має особливий культурний (і, не побоюсь цього слова, онтологічний) статус. Перекладач, який претендує на реноме знавця, має його розуміти. Інакше переклад виходить сільський.

Скажи-ка, дядя, ведь не даром.
Москва, спаленная пожаром,
Французу отдана?

Мистецтво доместифікації

Забавний приклад пересадження смислу в рідний гумус трапився в книжечці про дизайн, яку я колись переклав.

Автор пише про різницю між антиквами і гротесками, пропонує уявити, що «Війну і мир» набрано Гельветикою, і зрозуміти, що довгі тексти краще набирати засічковими шрифтами.

Тут добре видно, що переклад — це вправа на екзегезу, мистецтво тлумачити. «Війна і мир» у цьому контексті означає не произведение Толстого, а толстое произведение — немилосердно груба книжка. «Війна і мир» — це своєрідний епонім книжки-цеглини, як ото Пушкін був свого часу епонімом слова хтось: «А посуд хто буде мити? Пушкін?».

З такого тлумачення випливає, що «Війну і мир» цілком безгрішно можна замінити будь-якою іншою, впізнавано грубою книжкою, якщо згадувати всує Толстоєвського ми не хочемо.

«Музей покинутих секретів» у значенні нездоланно груба книжка — дотепна доместифікація, але на мій смак трохи перебір. Я би написав «Уліс».

#пропереклад

Муфаса: Король Лев (Mufasa: The Lion King)
#кінопанорама

У моєму батьківському досвіді перший «Король Лев» — центральний мультик. Архетипна історія, правильно розказана і зрозуміла навіть дорослим. Вона забезпечила нам з донькою добрий рік рольових ігор: неслухняна дитина випробовує правила на міцність і йде на Слоняче кладовище, а потім репетирує символічне батьковбивство підлітковий вік і волає на всю хату «Тепер я тут король!».

На жаль, взяти планку «Термінатора 2» і перевершити початок творцям не вдалося. Це все ще пристойний мультик — намальований на всі гроші. Але в мультиках головне — історія, а не якість картинки. А історія провисає — вона затягнута і глевкувата. В ній забагато героїв, забагато посередніх пісень і хвилин двадцять зайвого хронометражу. Словом, на другому відрі попкорну дитина явно занудьгувала. Ми дізналися, як Шрам отримав таке прізвисько, і чому в Муфасі немає токсичної маскулінності (його виховувала левиця), але проілюструвати для дітей ніцшеанське «Де я батько — там моя батьківщина» можна було ефектніше.

Вердикт: сходити, щоб закрити мультиплікаційний гештальт, але не чекати катарсису. Якщо особливої любові з левами у вас немає, то можна не йти, не боячись, що пропустиш видатне явище поп-культури. 6/10

2024 · Музичні підсумки

Відколи почалася повномасштабна війна, на кіно-й-літературу немає ні часу, ні душевних сил. Культурний вітамін дорога редакція надолужувала музикою. За 2024 рік я ще раз переслухав сімдесяті — все те, що становило нерв епохи: King Crimson, Deep Purple, Led Zeppelin, Френк Заппа — оце от усе. І ще раз переконався, що рок-н-рол — це музика для одного покоління, вона закінчилася.

Я навіть завдав собі клопоту послухати Білі Айліш і Тейлор Свіфт — це дуже добре зроблено, просто не моє.

Так от, з усього прослуханого в 2024-му найкращим дорога редакція проголошує альбом групи Vivienne Mort «Фата». Не знаю, як цей жанр називається правильно, але я би його назвав dark pop, як ото є dark academy в літературі.

Драматургічно продуманий альбом старої школи зі старих часів — не набір принагідних пісень, а одне наскрізне висловлювання. Не побоюся сказати, що «Фата» стоїть на тій самій концептуальній полиці, що й пінкфлойдівський The Wall — вона, очевидно, поступається в масштабі, але не в підході.

Vivienne Mort помітно виросла і в саунді — він став набагато жирніший, — і в глибині, і в чуттєвості. Інджой.

https://music.youtube.com/watch?v=q7htVxeVNY0&si=Lp1umnAbUTO0qssf

#музична_пауза

Не з міді гордої, не з мармурових брил

Кожен серйозний перекладач хоче лишити українській мові у спадок бодай якесь свіже слово.

За звітний період я придумав тільки одне — на мій смак, продуктивне і компактне: пікселяж — кількість пікселів на одиницю виміру.

Воно, по-моєму, краще надається для англійського resolution, ніж канцелярське роздільна здатність.

Парадигма — як у фюзеляжа і камуфляжа.

Лишається тільки, щоб дизайнери взяли це слово у творчий обіг.

Гарний проти хорошого

Комп’ютери хороші — нові, а редактори — старі. Один старий редактор якось пояснив, що вживати слово «гарний» у значенні «хороший», «добрий» — стилістична неточність. Це не синоніми.

Порівняйте: гарний вчинок (рос. красивый поступок) — хороший, добрий вчинок (рос. хороший, добрый поступок).

Відтоді це слово гарно ріже мені вухо. Відкриємо сучукрпереклад:

плинність кадрів серед гарних працівників
мені гарно пояснили, що таке стратегія
гарна можливість вигідно вирізнятися
гарний спосіб переконатися
гарні керівники визнають
гарні робочі місця
досяг гарних результатів
гарні члени команди

Тепер і вам різатиме :)

Правознавство

Трапилася в інтернеті афіша історичної виставки зі знаменитими словами в назві. Те, як ці слова перекладено англійською, — добра нагода показати, що таке переклад і скільки кроків треба зробити, щоби перевести смисл з однієї мови в іншу.

«През шаблі маєм права» — виставка зброї. Як це написати англійською? Для початку треба розуміти, що означають ці слова і звідки взялися.

Це мандрівний риторичний зворот. Так Богдан Хмельницький (і не тільки він) нібито відповів, коли «польсько-шляхетські загарбники» вкотре поцікавилися, за яким правом він те-то і те-то робить. Скільки в цих словах історичної правди, а скільки легендарного — хай скажуть історики. У кожному разі сказано красиво, і афористичність будується на тому, що це відповідь на питання.

Згодом ці слова вжив Іван Мазепа у вірші «Дума»:

А за віру хоч умріте
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблю маєм права!

Завважте, що вся ця констатація існує в минулому часі: історичні герої говорять про доконану річ — права у них уже є.

Отже, це не просто якісь слова — це особливі слова. Місце в назві виставки вони заслужили.

Перший крок ми зробили, коріння бачимо. Далі — і від цього принципово залежить наш переклад — треба зрозуміти, що шабля тут — не рубальна зброя з односторонньо загостреним лезом завдовжки 80–110 см, вигнутим у бік обуха.

Шабля — метафора. Означає вона по праву сильного. Тобто йдеться не про предмет, а про джерело легітимності влади. Права, в яких сумніваються наші вороги, ми завоювали. Взяли зброю в руки і самі здобули собі права (через двісті років цей мотив відлунить в «Інтернаціоналі»).

Ейнштейн казав: те, що ви побачите в експерименті, і те, чого не побачите, залежить від теорії, якою ви користуєтеся. Так і в перекладі: те, що в тебе вийде, залежить від того, що саме ти перекладаєш — слово «шабля» чи сумарний смисл фрази в контексті.

Ми натрапили на різницю між прямим і переносним значенням, яке поведе нас зовсім в іншому напрямку. Смисл, який ми видобули, ідіоматично перекладається іншим англійським словом — не saber, а sword.

І канцелярська фраза Our rights are protected by sabers перетворюється на елегантне We are entitled by the sword.

Feel, як то кажуть в Одесі, штат Флорида, the difference. Далі наш переклад потрапляє в позатекстуальну реальність. Що ми перекладаємо? Назву виставки. Ця обставина дає можливість спокійно обійтися без підмета і присудка: Entitled by the Sword. Як Gone with the Wind.

Аж тепер можна кинути оком стомленим на відстань між «було» і «стало». Всі ці спостереження, ясна річ, працюють в обидва боки: переклад — дорога з двостороннім рухом.

#пропереклад

Доктор Стрейзанд

В перекладі (а заразом і в редагуванні) є кілька заповідей.

Наприклад, така: коли в тексті згадано людину, перекладачу (а заразом і редактору) бажано знати, а якщо не знаєш, то поцікавитися, про кого мова. У більшості випадків для цього достатньо кількох секунд і гугля.

Інакше Барбра Стрейзанд, співачка така, цілком відома, перетвориться в перекладі на чоловіка.

Блейк

Вірші в моїй перекладацькій практиці трапляються нечасто, але тим цікавіше. У цілком прозовій книжці великого архітектора Крістофера Александера якось трапився відомий вірш Вільяма Блейка.

І захотілося самостійно проілюструвати вичерпні слова Нового заповіту про переклад: «Буква вбиває, а дух оживляє».

O Rose thou art sick,
The invisible worm
That flies in the night,
In the howling storm,
Has found out thy bed
Of crimson joy:
And his dark secret love
Does thy life destroy.

Трояндо хвора,
Черв нещасний
Вночі доп’яв
Твій пуп’ях красний.
І темний знак,
Таємного кохання каяття,
Тобі лишив.
І виточив життя.

I want to believe

Забавний приклад анахронізму трапився в сучукрперекладі вікторіанської класики: в англійському пейзажі з’являються чоловіки, схожі на прибульців.

Чудово, агент Малдер їх бачив. Тільки-от надворі 1861 рік — до прибульців ще далеко. Автор мав на увазі людей дивних, нетутешніх на вигляд, якихось чужих (alien-looking).

Автору вони нагадують remnants of a disinherited race, а перекладачу — останніх представників раси. І слово раса вступає в порочний зв’язок з прибульцями.

Автор так далеко в космос не залітає: чужинці (alien-looking men) цілком по-вікторіанському нагадують йому рештки якогось звироднілого племені (disinherited race).

Треба пам’ятати, що у слів є хронологічний вимір. Слово, яке в одній мові старе, в іншій буде новим і створюватиме анахронічну ноту. Найпростіший приклад — дизайн. Він з’явився в українській вже на моїй пам’яті, а в англійській був ще в ХІХ столітті. Неможливо описувати дизайн квартири на Бейкер-стріт, навіть якщо автор вживає слово design.

#пропереклад

Два мушкетери

Буває, автор, якого перекладаєш ти, цитує автора, якого переклав хтось. Тут є два ходи: 1) взяти прецедентний переклад або 2) перекласти самому.

Треба зважувати позицію. Все залежить від того, наскільки чужий переклад впізнаваний, контекстуально важливий, легкодоступний і т. ін. Тонкість у тому, щоб відрізняти можливий хід від обов’язкового.

У кожному разі, цитуючи чужий переклад, незайве переконатися, що не підхоплюєш чужих помилок.

От вам забавний приклад: персонаж хоче вкоротити собі віку і сидить, поклавши голову на кермо, у сповненому чадом передмісті з поетичною назвою Шевальє Мушкетерів. Пропоную знайти помилку як вправу.

Фокус у тому, що ніякого передмістя тут немає: персонаж сидить in a fume-filled Cavalier Musketeer Estate.

Сцена відбувається в автомобілі марки Cavalier Musketeer — персонаж у салон гази з глушника пускає і голову на кермо кладе. А слово estate, яке завело перекладача аж у передмістя, — це тип автомобільного кузова — по-нашому універсал.

#пропереклад

Кайдзен

Якось мені розповіли чудову історію про лін-сенсея «Тойоти» на пенсії. Одна велика промислова фірма за грубі гроші запросила його приїхати в Європу, ознайомитися з виробництвом і засвідчити, що фірма «світового класу». Сенсей цілий день оглядав завод, спостерігав за роботою і нарешті був готовий оголосити вердикт. Директор спитав:
— Ну? Хіба не світовий клас?
Сенсей відповів:
— Не знаю, я не був тут учора.

Джефрі Лайкер. Філософія «Тойоти»

Миллион, миллион, миллион алых роз

Крім мистецтва ікебани і чайної церемонії, від великого майстра Рікю, який шістнадцяте століття прожив в Японії, нащадкам лишилася глибока і красива історія.

Був у нього сад ірисів, дуже гарний і дуже великий. Проїжджав якось через ту місцевість імператор і, начуваний про божественну красу цього саду, захотів нею помилуватися. Прислав гінців. Майстер Рікю відповів: «Окей, тільки мені треба день підготуватися».

Через день приїжджає імператор в сад ірисів ... і бачить одну-єдину квітку. Решту майстер Рікю люб'язно викосив, щоб не заважали

Ідеологічна диверсія

Яка тонко змайстрована шпилька радянській владі знайшлася в «Місті» Підмогильного. Коли читаєш на швидкості, то й не помітиш.

...повстанська кар'єра...
...викинути червоний стяг...
...прапор осінніх степів і небес...

Санчата нам усім

Сьогодні виповнюється 130 років поету, який пізнав дзен.

А це його візитна картка — вичерпний зразок жанру. Життя треба прожити так, щоб на візитці достатньо було імені.