Прим. пер.

QA · 4

Коли в Прим. пер. несподівано додається багато нових людей, виникає думка «Що я роблю не так?» ). Люде, вам тут не сподобається — тут говорять про нудне, філологічно-видавниче і підсміхаються над святим™. Я попередив )

Повертаю дорогим читачам передостанню, напевне, порцію відповідей на стародавні питання.

Da
як ви стали перекладачем? Яка була перша робота у цій сфері? Розкажіть будь ласка про свій шлях.

Як я став перекладачем? Випадково. Більш-менш усе важливе в житті стається, здається, випадково. Колись на початку нульових існувала при фонді Сороса, він же фонд «Відродження», перекладацька майстерня. Раз на місяць туди запрошували різних фахівців обговорити переклад, підтриманий фондом Сороса, щоб грошей на маячню не давати. Тобто, грант складався з грошей на переклад і думки фахівців про переклад — дуже хороша ідея, хоч не всі книжки вона змогла врятувати. Керували майстернею відомий тепер філософ-есеїст Володимир Єрмоленко і потім журналіст та медіаменеджер Андрій Кулаков — дуже милі і товариські хлопці, з ними приємно було мати справу.

Так от, якось туди запросили мене — аспіранта-історика. Кому і чому здалося, що мені є що сказати про переклад книжки з ранньомодерної історії, я або не знаю, або вже не пригадаю. Можливо, треба було просто кворум набрати, а в таких випадках достатньо прямоходіння і розбірливої мови ). За все це діло експертам платили гонорар. Я так пригадую, що 30 доларів — помітні для початку нульових гроші, але на пам’ять мою покладатися не можна, вона зрадлива.

Щось я там, напевно, розумне сказав, бо в перерві підійшов до мене видавець і запропонував перекласти аж цілу книжку. Книжкою виявилася класична збірка статей за редакції двох відомих британських істориків Ерика Гобсбаума і Теренса Рейнджера під назвою «Винайдення традиції». Це класика модерністської історіографії, так що мені пощастило зайти в переклад з козирів — з нетривіальної книжки. На переклад пішло 11 місяців життя і вийшов він рівно 20 років тому — взимку 2004-го. Витримало «Винайдення традиції» два чи три перевидання і, по-моєму, досі продається.

З’ясувалося, що перекладати у мене виходить, а далі було діло техніки: де одна книжка, там і друга, а за нею третя. Так їх за 20 років набралося 46, а потім ви спитали :).

Ірина
Вам не хочеться піти з ремесла? Якщо так, чим будете заробляти на життя?

Піти з ремесла хочеться десь від книжки двадцятої, але доведеться, очевидно, дотягнути цей хрест до пенсії. Переклад, як писав Пантелеймон Куліш, — работа, иссушающая мозг и дающая мало денег. Переклад уміє втомлювати.

У хуарників колись було заведено ставити дурні запитання типу «Ким ви бачите себе через ікс років?». Я себе бачу «тим, хто садить саджанці кленові, хто дерева молоді ростить».

Досі мрію стати архітектором — збудувати на дачі будиночок для курей у формі вілли Савой Ле Корбюзьє.

Δημήτριος
Як розвивати відчуття мови і не стати пуристом?

Жити. Усі неінвазивні методи не стати пуристом лежать поза сферою мови. Допомагають (але не всім і не одразу) психотерапія, медитація, йога і далі за списком.

❤88👍15😁3🤔1😱1

www.tgoop.com/tut_i_dali_prym_per/895

2.29K viewsedited  Mar 13, 2024 at 17:25

QA · 4

Коли в Прим. пер. несподівано додається багато нових людей, виникає думка «Що я роблю не так?» ). Люде, вам тут не сподобається — тут говорять про нудне, філологічно-видавниче і підсміхаються над святим™. Я попередив )

Повертаю дорогим читачам передостанню, напевне, порцію відповідей на стародавні питання.

Da
як ви стали перекладачем? Яка була перша робота у цій сфері? Розкажіть будь ласка про свій шлях.

Як я став перекладачем? Випадково. Більш-менш усе важливе в житті стається, здається, випадково. Колись на початку нульових існувала при фонді Сороса, він же фонд «Відродження», перекладацька майстерня. Раз на місяць туди запрошували різних фахівців обговорити переклад, підтриманий фондом Сороса, щоб грошей на маячню не давати. Тобто, грант складався з грошей на переклад і думки фахівців про переклад — дуже хороша ідея, хоч не всі книжки вона змогла врятувати. Керували майстернею відомий тепер філософ-есеїст Володимир Єрмоленко і потім журналіст та медіаменеджер Андрій Кулаков — дуже милі і товариські хлопці, з ними приємно було мати справу.

Так от, якось туди запросили мене — аспіранта-історика. Кому і чому здалося, що мені є що сказати про переклад книжки з ранньомодерної історії, я або не знаю, або вже не пригадаю. Можливо, треба було просто кворум набрати, а в таких випадках достатньо прямоходіння і розбірливої мови ). За все це діло експертам платили гонорар. Я так пригадую, що 30 доларів — помітні для початку нульових гроші, але на пам’ять мою покладатися не можна, вона зрадлива.

Щось я там, напевно, розумне сказав, бо в перерві підійшов до мене видавець і запропонував перекласти аж цілу книжку. Книжкою виявилася класична збірка статей за редакції двох відомих британських істориків Ерика Гобсбаума і Теренса Рейнджера під назвою «Винайдення традиції». Це класика модерністської історіографії, так що мені пощастило зайти в переклад з козирів — з нетривіальної книжки. На переклад пішло 11 місяців життя і вийшов він рівно 20 років тому — взимку 2004-го. Витримало «Винайдення традиції» два чи три перевидання і, по-моєму, досі продається.

З’ясувалося, що перекладати у мене виходить, а далі було діло техніки: де одна книжка, там і друга, а за нею третя. Так їх за 20 років набралося 46, а потім ви спитали :).

Ірина
Вам не хочеться піти з ремесла? Якщо так, чим будете заробляти на життя?

Піти з ремесла хочеться десь від книжки двадцятої, але доведеться, очевидно, дотягнути цей хрест до пенсії. Переклад, як писав Пантелеймон Куліш, — работа, иссушающая мозг и дающая мало денег. Переклад уміє втомлювати.

У хуарників колись було заведено ставити дурні запитання типу «Ким ви бачите себе через ікс років?». Я себе бачу «тим, хто садить саджанці кленові, хто дерева молоді ростить».

Досі мрію стати архітектором — збудувати на дачі будиночок для курей у формі вілли Савой Ле Корбюзьє.

Δημήτριος
Як розвивати відчуття мови і не стати пуристом?

Жити. Усі неінвазивні методи не стати пуристом лежать поза сферою мови. Допомагають (але не всім і не одразу) психотерапія, медитація, йога і далі за списком.

BY Прим. пер.