Психологічна підтримка

​Чому мені не подобається моє тіло?

Мало хто з нас повністю задоволений своїм тілом. То здається, що щось не так із животом. То – з обличчям. То – з ногами. Хтось соромиться шкіри, хтось – ваги, хтось – зморшок. Чому ми так часто живемо з думкою: «я не такий»?

🔸 Все починається з дитинства
Коли ми були малими, ми вчилися любити себе через погляди інших. Через маму, тата, вчителів. Якщо поруч були люди, які приймали нас такими, як є — ми росли з відчуттям: "зі мною все гаразд". Якщо ж часто звучали критика, невдоволення, порівняння — зʼявлялася думка: "я поганий", "я не такий". І це відчуття могло залишитися з нами надовго.

🔸 В голові — чужий голос
Це вже не мама чи вчителька говорить, а наш власний внутрішній голос. Той, що каже: "ти товстий", "ти виглядаєш погано", "на тебе всі дивляться". Але цей голос — не завжди наш. Він народився десь там, у минулому. І досі живе всередині.

🔸 Світ показує "ідеальних" — і ми віримо
Соцмережі, реклама, журнали — скрізь «правильні» тіла. А своє здається недостатньо хорошим. Ми забуваємо, що реальні люди не виглядають як відфотошоплені картинки. І намагаємось "дотягнутись" до стандарту, якого в житті не існує.

🔸 Сором — це не про тіло, це про біль всередині
Коли ми не любимо своє тіло — ми, насправді, не любимо частинку себе. Свою вразливість, слабкість, недосконалість. Нам здається: "я буду щасливим, коли схудну / підтягнусь / зміню щось у собі". Але проблема — не в тілі. Вона глибше.

🔸 Як це проявляється?
✅ Уникаєте дзеркал і фотографій. ✅ Постійно думаєте: "що скажуть інші?" ✅ Окремий одяг — "на потім, коли схудну". ✅ Порівнюєте себе з іншими — і завжди не на свою користь. ✅ Відмовляєте собі в радощах: фотосесіях, пляжах, нових речах.

🔸 Що з цим робити?
✅ Почути цей голос. Коли зʼявляється думка "я поганий/некрасивий" — спитайте: "А чий це голос? Мій — чи з дитинства? Чи може чийсь чужий?"
✅ Дивитися на себе по-іншому. Не як на «проєкт для покращення», а як на живу людину. Тіло — не для того, щоб подобатися іншим. Воно — щоб жити, відчувати, любити, дихати.
✅ Дати собі право бути різним. Всі ми різні. І в цьому сила. Ідеалу немає — він завжди десь "там". А життя — тут і зараз.
✅ Змінити свої слова про себе. Замість: "я товста / не така" — сказати: "я жива", "я відчуваю", "я — це я". Це вже багато.

🔸 Запамʼятайте: Ваше тіло — не ворог. Не помилка. Не "робота над помилками". Це — ваш дім. Воно заслуговує на турботу, рух, дотик, тепло. Навіть якщо інші думають інакше — це їхні думки, не ваша цінність.

❤147👍19😢19😱1

www.tgoop.com/psy_support/1392

10K viewsJun 20 at 16:46

​Чому мені не подобається моє тіло?

Мало хто з нас повністю задоволений своїм тілом. То здається, що щось не так із животом. То – з обличчям. То – з ногами. Хтось соромиться шкіри, хтось – ваги, хтось – зморшок. Чому ми так часто живемо з думкою: «я не такий»?

🔸 Все починається з дитинства
Коли ми були малими, ми вчилися любити себе через погляди інших. Через маму, тата, вчителів. Якщо поруч були люди, які приймали нас такими, як є — ми росли з відчуттям: "зі мною все гаразд". Якщо ж часто звучали критика, невдоволення, порівняння — зʼявлялася думка: "я поганий", "я не такий". І це відчуття могло залишитися з нами надовго.

🔸 В голові — чужий голос
Це вже не мама чи вчителька говорить, а наш власний внутрішній голос. Той, що каже: "ти товстий", "ти виглядаєш погано", "на тебе всі дивляться". Але цей голос — не завжди наш. Він народився десь там, у минулому. І досі живе всередині.

🔸 Світ показує "ідеальних" — і ми віримо
Соцмережі, реклама, журнали — скрізь «правильні» тіла. А своє здається недостатньо хорошим. Ми забуваємо, що реальні люди не виглядають як відфотошоплені картинки. І намагаємось "дотягнутись" до стандарту, якого в житті не існує.

🔸 Сором — це не про тіло, це про біль всередині
Коли ми не любимо своє тіло — ми, насправді, не любимо частинку себе. Свою вразливість, слабкість, недосконалість. Нам здається: "я буду щасливим, коли схудну / підтягнусь / зміню щось у собі". Але проблема — не в тілі. Вона глибше.

🔸 Як це проявляється?
✅ Уникаєте дзеркал і фотографій. ✅ Постійно думаєте: "що скажуть інші?" ✅ Окремий одяг — "на потім, коли схудну". ✅ Порівнюєте себе з іншими — і завжди не на свою користь. ✅ Відмовляєте собі в радощах: фотосесіях, пляжах, нових речах.

🔸 Що з цим робити?
✅ Почути цей голос. Коли зʼявляється думка "я поганий/некрасивий" — спитайте: "А чий це голос? Мій — чи з дитинства? Чи може чийсь чужий?"
✅ Дивитися на себе по-іншому. Не як на «проєкт для покращення», а як на живу людину. Тіло — не для того, щоб подобатися іншим. Воно — щоб жити, відчувати, любити, дихати.
✅ Дати собі право бути різним. Всі ми різні. І в цьому сила. Ідеалу немає — він завжди десь "там". А життя — тут і зараз.
✅ Змінити свої слова про себе. Замість: "я товста / не така" — сказати: "я жива", "я відчуваю", "я — це я". Це вже багато.

🔸 Запамʼятайте: Ваше тіло — не ворог. Не помилка. Не "робота над помилками". Це — ваш дім. Воно заслуговує на турботу, рух, дотик, тепло. Навіть якщо інші думають інакше — це їхні думки, не ваша цінність.

BY Психологічна підтримка