tgoop.com/psy_support/1385
Last Update:
Що скажуть люди: тривога про чужу думку
(і чому вона взагалі з’являється?)
Ми всі час від часу хвилюємося, як виглядаємо збоку. Це нормально. Але що, коли тривога стає надмірною? Коли ви десять разів прокручуєте розмову з колегою, гадаючи, чи не були занадто емоційними. Коли боїтеся опублікувати допис, бо "а раптом подумають, що я виставляюся?"...
Чому думка інших іноді болить більше, ніж своя?
🔸 Початок — у дитинстві
Психоаналітик Дональд Віннікотт писав: "Погляд матері — перше дзеркало". Через її очі дитина вчиться розуміти: чи добре бути собою. Якщо цей погляд був холодним, роздратованим або вимогливим — це дзеркало спотворює. І далі ми шукаємо схвалення в інших, бо не отримали його вчасно.
🔸 Що думає інший = що скаже внутрішній критик
Фрейд писав, що моральна інстанція психіки — Суперего — може бути жорстокішою за будь-яку реальну людину. Ми не боїмось інших — ми боїмося осуду, який уже живе в нас. І приписуємо його тим, хто поруч.
🔸 Чим більше критики в нас — тим більше страху назовні
Якщо ви самі себе часто оцінюєте, картаєте, порівнюєте — світ здається ворожим. Люди навколо ніби завжди щось "не те" про вас думають. Але це часто не їх думка. Це — відлуння вашої.
🔸 Контроль як спосіб уникнути болю
Ми починаємо контролювати: як виглядаємо, що говоримо, що постимо, кого зустрічаємо. Така людина може годинами редагувати повідомлення, не носити яскраве, уникати виступів. Але чим більше ми намагаємось подобатися — тим менше лишається нас самих.
🔸 Як проявляється страх бути осудженим?
✅ Ви мовчите замість сказати.
✅ Ви виправдовуєтеся, навіть коли не потрібно.
✅ Ви не дозволяєте собі помилятись.
✅ Ви весь час щось “доводите” — собі, іншим, усім.
Це не про характер. Це про ранню психічну структуру.
Як казав Біон — думати страшно, бо це завжди ризик. А що, якщо думка виведе мене з безпечного кола очікувань?
🔸 Що з цим робити?
✅ Розпізнати свій внутрішній голос.
Запитайте: чий це голос каже "ти не маєш права"? Це точно ви? Чи, може, відлуння мами, вчительки, батька?
✅ Помічайте, як ви самі судите інших.
Проєкція — це коли ми боїмось осуду, бо самі в думках часто осуджуємо. Чим більше внутрішньої доброзичливості — тим менше страху перед поглядами.
✅ Поверніться до себе.
Віннікотт казав: коли істинне Я витіснене — з’являється хибне, зручне для інших. Але воно не витримує життя. І постійно шукає підтвердження, що його "люблять". Справжнє ж — не просить дозволу на існування.
🔸 Памʼятайте: чужа думка — це просто думка. Не вирок. Не правда. Не основа вашої цінності.
Іноді те, чого ми так боїмося, — це власна глибина, спонтанність, сила, яка не вміщується в чужі рамки.
Джерело: психологиня Ольга Корбут
BY Психологічна підтримка
Share with your friend now:
tgoop.com/psy_support/1385