in book we trust

«Ким я буду? Байдуже. Я житиму далі як людина, яка нарешті пізнала смак життя. Я його виборов, друзі. Потом і кров’ю. Моєю перемогою стало визнання поразки. Залежність, ця велика халепа, така сильна, що самотужки її не перебореш. Але разом і крок за кроком її можна здолати.

Єдине, що я зробив правильно, — не здався. Не опустив рук і не сказав: «З мене досить, я більше не можу, твоя взяла». Ось чому тепер я тримаю спину рівно, готовий до будь-чого».

Так завершуються мемуари Метью Перрі. Болісна розповідь про складне та трагічне життя видатного актора.

Я прочитав цю книгу десь місяць назад і постійно збирався написати про неї пост, однак регулярно це переносив. Зараз ця книга сприймається ще трагічніше, адже прочитавши її, я мав надію. Надію, що життя Метью налагодиться, що він переміг у своїй війні проти наркотиків та алкоголю. І тепер матиме шанс на нове життя. Шанс почати все спочатку. Можливо, навіть завести дітей, про яких він мріяв. Однак цього вже не буде. Нове життя, якщо і почалось, то дуже швидко закінчилось. Перемогти у цій війні вкрай складно й Метью у підсумку не зміг цього зробити, бо сила наркотиків може наздогнати завжди.

Вплив Чендлера на невпевнених у собі хлопців, які захищаються від навколишнього світу гумором, складно переоцінити. Він допомагав і допомагає завжди, адже давав розуміння, що ти такий не один. І лише це розуміння неймовірно важливе.

Метью Перрі страждав майже все життя, однак він допомагав боротися з власними стражданнями іншим людям. Він допомагав їм жити далі, допомагав бути собою й любити себе. Почитайте про нього, прочитайте його мемуари, щоб зрозуміти, який шлях він пройшов і наскільки важливо, що хоч наприкінці цього шляху він прийняв правильні рішення й дає важливу пораду для будь-якої ситуації — просто подумайте: «А як вчинив би Бетмен?». Тоді так і вчиніть.

Дякую за Чендлера. Дякую за Ніколаса Озеранскі. Дякую за те, що завжди поруч: був, є і будеш.

in book we trust

💔245❤26👍13😢8😭2

www.tgoop.com/inbookwetrust/2040

5.46K viewsOleksii Simonchuk, edited  Oct 29, 2023 at 11:51

«Ким я буду? Байдуже. Я житиму далі як людина, яка нарешті пізнала смак життя. Я його виборов, друзі. Потом і кров’ю. Моєю перемогою стало визнання поразки. Залежність, ця велика халепа, така сильна, що самотужки її не перебореш. Але разом і крок за кроком її можна здолати.

Єдине, що я зробив правильно, — не здався. Не опустив рук і не сказав: «З мене досить, я більше не можу, твоя взяла». Ось чому тепер я тримаю спину рівно, готовий до будь-чого».

Так завершуються мемуари Метью Перрі. Болісна розповідь про складне та трагічне життя видатного актора.

Я прочитав цю книгу десь місяць назад і постійно збирався написати про неї пост, однак регулярно це переносив. Зараз ця книга сприймається ще трагічніше, адже прочитавши її, я мав надію. Надію, що життя Метью налагодиться, що він переміг у своїй війні проти наркотиків та алкоголю. І тепер матиме шанс на нове життя. Шанс почати все спочатку. Можливо, навіть завести дітей, про яких він мріяв. Однак цього вже не буде. Нове життя, якщо і почалось, то дуже швидко закінчилось. Перемогти у цій війні вкрай складно й Метью у підсумку не зміг цього зробити, бо сила наркотиків може наздогнати завжди.

Вплив Чендлера на невпевнених у собі хлопців, які захищаються від навколишнього світу гумором, складно переоцінити. Він допомагав і допомагає завжди, адже давав розуміння, що ти такий не один. І лише це розуміння неймовірно важливе.

Метью Перрі страждав майже все життя, однак він допомагав боротися з власними стражданнями іншим людям. Він допомагав їм жити далі, допомагав бути собою й любити себе. Почитайте про нього, прочитайте його мемуари, щоб зрозуміти, який шлях він пройшов і наскільки важливо, що хоч наприкінці цього шляху він прийняв правильні рішення й дає важливу пораду для будь-якої ситуації — просто подумайте: «А як вчинив би Бетмен?». Тоді так і вчиніть.

Дякую за Чендлера. Дякую за Ніколаса Озеранскі. Дякую за те, що завжди поруч: був, є і будеш.

in book we trust

BY in book we trust