Конкурс на керівника Державної митної служби оголошено.
Нарешті!
Дякую за позицію КМ.
Уважно спостерігаємо.

Багато хто запитує про подальший перебіг вистражданого конкурсу на Голову митниці.
Алгоритм такий.

Комісія має затвердити регламент своєї роботи, порядок проведення конкурсу та методику оцінювання кандидатів
Також конкурсна комісія самостійно визначає умови та строки проведення конкурсу.
Далі конкурсна комісія розмістить оголошення про проведення конкурсу та строк протягом, якого кандидати зможуть подати документи.
Строки встановлені лише для Кабміну - 10 днів для призначення внесеної кандидатури.

Необхідно нагадати, що тут подання стосовно двох кандидатів вноситься Міністру фінансів, а не Кабміну. А вже Міністр фінансів вносить на Уряд подання про призначення обраного кандидата.

Але я переконаний, зволікань не повинно бути, оскільки:
▫️до складу комісії входять міжнародники з вирішальним правом голосу;
▫️по 8-му перегляду Меморандуму з МВФ Україна має призначити постійного керівника ДМСУ у строк до кінця грудня цього року.

А от щодо того, аби конкурс не пройшли чорти, нам з вами треба обʼєднати зусилля.
Слідкуємо за подіями разом.

Програма «єОселя», залишається головним драйвером розвитку іпотеки в Україні. Частка виданих за «єОселею» кредитів перевищує 95% від загальної кількості іпотечних позик. З початку запуску в жовтні 2022 року програмою скористалися майже 18,7 тисяч українців, а сума виданих кредитів вже перевищила 31,1 млрд гривень.

Тобто програма працює.

Але є особливості в розрізі регіонів. Фактично наразі програма працює в основному в столиці та в Київській області. За сім місяців 2025 року тут було видано майже 2,2 тисячі кредитів – більше, ніж по усіх інших областях разом взятих (а точніше – 57,0% від усіх укладених з початку року договорів), а від старту програми на ці регіони припадає 49,3% оформлених іпотек.

Якщо ж дивитися на прифронтові регіони, то їх частка в загальній кількості іпотечних кредитів геть мала. Подекуди іпотеку взяти надскладно або взагалі неможливо, як у Харкові, адже місто потрапляє в зону підвищеного ризику.

У 2025 році у Миколаївській області видано 4 іпотечних кредити, у Запорізькій – 7, у Сумській – 18, у Харківській – 19 (для порівняння: у Закарпатській – 50).

За два роки і майже 10 місяців дії програми єОселя у всій Запорізькій області видано лише 46 кредитів (0,2% від загальної кількості по країні), у Миколаївській – 77 кредитів (0,4%), у Харківській – 136 кредитів (0,7%), у Сумській – 193 кредити (1,0%), а з урахуванням того, що програма взагалі не працює у Херсонській, Донецькій та Луганській областях – то разом у згаданих регіонах оформлено іпотек в 1,7 рази менше, ніж, приміром, у Рівненській чи Волинській областях.

Але саме в прифронтових регіонах, «зоні підвищеного ризику» – найбільше руйнувань інфраструктури та житлового фонду. Тому однозначно механізм «єОселі» потрібно переглядати так, щоб доступна іпотека дійсно була доступною для мешканців прифронтових територій також.

Обов’язково потрібно працювати над масштабуванням програми. Неодноразово зауважував, що вона є успішною, однак вкрай недофінансованою програмою, попит на яку в десятки разів перевищує пропозицію.

Фінансування програми потрібно збільшувати:

1️⃣ За рахунок внутрішніх джерел:
• випуск ОВДП
• іпотечних облігацій
• відмови від неефективних програм

2️⃣ Через залучення пільгового фінансування від міжнародних партнерів:
• кредитів
• грантів
• гарантій

Будемо сподіватися, що принаймні частину з цих питань має вирішити оновлений середньостроковий План компанії «Укрфінжитло», яка є оператором програми, а також втілення нещодавно прийнятої Стратегії з розвитку іпотечного кредитування від Національного банку України.

Звертаю увагу БЕБ та ДПС на динаміку детінізації лікеро-горілчаної галузі.

Як наслідок детінізації діяльності спиртових заводів протягом 2023–2024 років, вийшли з тіні і обсяги виробництва лікеро-горілчаної продукції.

📈Так, лікеро-горілчані заводи у 2024 році:
▫️додатково сплатили до бюджету 1,9 млрд грн,
▫️податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,88% з 5,16% у 2021 році, тобто на 1,72 відсоткових пункти,
▫️виторги РРО/ПРРО зросли на 25,1% до січня 2024 року.

Така позитивна динаміка попередніх років та максимальна легалізація виробництва спирту в Україні мала б забезпечити як мінімум подвоєння додатково зібраних коштів до бюджету за цією галуззю.

Разом з цим у першому півріччі 2025 року, при зростанні обсягу постачання виробників лікеро-горілчаної продукції до 23,0 млрд грн або на 1,27 млрд грн (5,8%), очікувано мали б зрости і надходження до бюджету.

📉Однак платники, напевно, згадали старі схеми ухилення та за цей період:
▫️знизили декларування ПДВ на 17,8% — з 1 366,6 млн грн до 1 123,6 млн грн;
▫️відповідно, рівень сплати ПДВ знизився з 6,28% до 4,88%, або на 1,4 відсоткових пункти.

Отже, і по спиртовиках, і по виробниках ЛГВ — динаміка сповільнилась, а прийнятий нами закон щодо оплати акцизу від потужності виробництва спирту фактично не дав очікуване збільшення надходжень.

Чому?
Плануємо проведення заслуховування питання.

В серпні законопроект про легалізацію криптовалютного ринку буде розглянутий у Верховній Раді.

Сильна оборонна промисловість – сильна країна. Це насамперед про забезпечення нашої армії, про захист українських міст і сіл. Але також про значний економічний потенціал для бюджету України. Бо міжнародні ринки озброєння – це мільярдні контракти, і ці кошти могли б отримувати й наші виробники.

Тому Defence City – надважливий проект для України. Дякую кожному, хто долучається до його обговорення та підтримує.

Більше про джерела для зростання вітчизняного ОПК читайте в колонці для «Економічної правди»: https://epravda.com.ua/oborona/de-vzyati-koshti-na-opk-810049/

Сьогодні врешті відбудеться призначення КМ Директора БЕБ, обраного на прозорому конкурсі.
Попри непорозуміння останніх місяців, здоровий глузд переміг, і БЕБ отримає першого політично незалежного керівника.
Дякую за цю позицію новому складу уряду.
Водночас, я б, як автор закону про БЕБ і закону про перезавантаження БЕБ, утримався від оцінки реформи БЕБ, як такої що відбулася. Святкувати точно зарано, адже ми розуміємо що попереду становлення структури як незалежного та ефективного органу, чому корумпована система буде впиратися, як впиралася до цього.
Новопризначеному керівнику побажаємо мужності, терпіння та волі. Вони йому точно знадобляться.
На допомогу Комітету він завжди може розраховувати.

Сьогоднішній день приніс нам позитивний меседж про перспективи завершення війни. Президент США Дональд Трамп заявив про значний прогрес, якого вдалося досягнути його спецпосланцю Стіву Віткоффу на переговорах в кремлі. І підтвердив своє твердження у телефонних переговорах з Президентом України Володимиром Зеленським. Західна преса навіть заговорила про можливість зустрічей на вищому рівні. І це може свідчити, що політична лінія на примус до миру, якої дотримувалась Україна і наші союзники, починає працювати.

Схоже, що певні зміни у підходах нашого супротивника до мирного врегулювання дійсно є. Адже навіть наш Президент, який завжди дуже відповідально і обережно ставиться до оцінок ситуації, після телефонної розмови з американським колегою повідомив про те, що росія стала більш налаштована на припинення вогню.

Будемо сподіватись, що ці позитивні новини призведуть до конкретних кроків щодо організації продуктивних переговорів і, нарешті, припинення вогню та чесної мирної угоди. Адже саме цього практичного результату ми всі прагнемо найбільше.

Якщо прокоментувати все це двома словами, то ці слова: обережний оптимізм. Дуже обережний, навіть для оптиміста. Молимося за довгоочікуваний мир.

Уже писав про економічний стан підприємств, які мають державну частку понад 50%. Якщо коротко – по більшості з них ситуація складна. Рівень збитковості у державному секторі – майже вдвічі перевищує загальноукраїнський показник, а майже три чверті (72,1%) підконтрольних державі суб’єктів господарювання або не працюють, або взагалі є підприємствами-фантомами.

Нещодавно Рахункова палата затвердила Звіт про результати аналізу річного звіту Фонду державного майна України за 2024 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету.

Із позитиву: перевиконання плану надходжень від приватизації (247%) – бюджет отримав майже 10 млрд грн.

Та на цьому гарні новини щодо управління державним майном у Звіті завершуються. Натомість ми бачимо, що:

• майже 70 % підприємств розпочали 2025 рік без затверджених фінансових планів (тобто по них немає жодного адекватного прогнозування надходжень, а отже і неможливо провести відповідну оцінку роботи, досягнутих KPI)

• лише 7% підприємств із державною часткою понад 50% сплатили дивіденди (для розуміння – бюджетні надходження склали всього 182 млн грн)

• заборгованість із заробітної плати на підприємствах в управлінні ФДМУ за 2024 рік зросла ще на 14% (84,6 млн грн) – до 685,5 млн грн

• cередня вартість оренди квадратного метра державного майна минулого року знизилася на третину, а борг орендарів перед державним бюджетом – 409,3 млн грн (майже 15% з яких складає безнадійна заборгованість)

• більшість підприємств в управлінні ФДМУ декларують збитки, сума складає 6,45 млрд грн (!!)

Повторювати свої попередні висновки не буду. Скажу головне: так продовжуватися не може. У нас точно немає «зайвого» ресурсу, щоб держава далі тягнула на собі всі ці збиткові або взагалі «фантомні» підприємства.

Управління повинне бути ефективним, мають бути чіткі KPI, контроль і відповідальність за їх невиконання. Якщо немає можливості це забезпечити – потрібно шукати нового власника, так держава замість збитків отримає кошти з приватизації. Якщо ж ситуація з неліквідністю катастрофічна – з’ясовувати, хто був причетним до доведення підприємства до такого стану.

Великого розголосу наробив наш з колегами законопроект про інтерпеляцію.

Цим незвичним словом в розвинутих демократичних називається процедура звітування міністрів та їх звільнення за ініціативою парламенту.

Процедура передбачає конкретні підстави інтерпеляції та можливість для міністра пояснити свою позицію, а премʼєра свою. Процедура не розповсюджується на премʼєр-міністра та міністрів по квоті Президента. І за процедурою не може бути звільнення більше 30% складу КМ.

Ні, ми не маємо на меті звільняти ніякого конкретного міністра. Це рішення не під персону.

Це про демократію і диктатуру процедур, які має мати парламент, аби влада в країні була ефективною.
Будемо наполягати на розгляді в залі.

Бо той, хто бʼє чеки - патріот,
А хто ухиляється - ні.

Важливо!
Уже не перший місяць ми бачимо затягування розгляду питання скасування кланових спецпенсій. Система пручається, клани чинять опір, і це зрозуміло. Але врешті справедливість має перемогти.

На сайті Верховної Ради з’явилась петиція про скасування кланових спецпенсій: «За скасування несправедливих пенсій для обраних. Прошу розглянути законопроект 12278».
Вдячний авторці звернення за її позицію та небайдужість.

Закликаю вас витратити декілька хвилин та підтримати петицію, яка стане вагомим кроком для відновлення пенсійної справедливості в суспільстві: https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/13071

Маємо разом подолати процес затягування другого читання для законопроекту №12278, щоб проголосувати його в залі вже найближчим часом.

Звичайно, що це буде тільки перший крок. Далі не маємо зупинятися – я точно буду продовжувати відстоювати перегляд мінімальної пенсії, індексацію пенсійних виплат та проведення пенсійної реформи.

Підтримуйте петицію, ділиться посиланням у своїх соцмережах, долучайте близьких і знайомих.

Спільними зусиллями ми зможемо ліквідувати кланові спецпенсії, та врешті зробити так, щоб всі українські пенсіонери могли мати достойну пенсію, й нормально жити, а не виживати.

Друзі з Мінфіну та ДПС, не хотів би псувати вам настрій, але переконаний, що запорукою нашої спільної перемоги є не брехати собі. Собі, громадянам нашої країни і партнерам, що надають нам вкрай важливу допомогу.

Реформа е-аудиту є ключовою реформою податкового контролю. Ми всі багато зробили для того, аби вона відбулася. Багато, але недостатньо. Програмне забезпечення SAF-T UA не реалізоване, тести не занесенні в систему, реалізація проекту прострочена вже на 4 місяці і не зрозуміло коли буде реалізована. Ми в комітеті досі не маємо пропозицій щодо системних змін до законодавства щодо реалізації проекту.
При цьому, за даними Мінфіну IT-рішення для SAF-T UA вже впроваджено для великих платників податків, серйозно?

Виправте негайно ситуацію і не ганьбіться.

У звʼязку з останніми подіями в міжнародному треці, колеги почали шукати роботу.
https://www.tgoop.com/yzheleznyak/13817

Схоже на привітання для нового очільника БЕБ від старої команди.
Уважно слухав його виступ-звернення.
Виступ сподобався.
Але ця реалізація сподобалася більше.
Маю надію на те, що таких реалізацій буде більше, ніж виступів.
У старої команди їх (реалізацій) вочевидь було недостатньо.
https://www.tgoop.com/esbu_gov_ua/8872

Знову отримую запитання про те, чи зможуть депутати після легалізації крипти скористатися цим для узаконення сумнівних активів.

Не зможуть. І за будь-які подібні спроби (які точно будуть невдалими) — відповідатимуть перед законом. Крапка.

За 7 місяців обсяги зовнішньої торгівлі товарами склали 69,1 млрд. дол.

Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року товарообіг зріс на 12,0% (на 7,4 млрд. дол.).

Експорт – 23,2 млрд. дол. (+2,7% порівняно з січнем-липнем 2024 року).

Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 76,7%):
• продовольчі товари – 13,0 млрд. дол. (56,0%);
• метали та вироби з них – 2,6 млрд. дол. (11,2%);
• машини, устаткування та транспортні засоби – 2,2 млрд. дол. (9,5%).

Топ-3 країн-споживачів українських товарів:
• Польща – 2,9 млрд. дол.;
• Туреччина – 1,9 млрд. дол.;
• Італія – 1,3 млрд. дол.

Імпорт – 45,9 млрд. дол. (+17,4% порівняно з січнем-липнем 2024 року).

Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 68,0%):
• машини, устаткування та транспортні засоби – 18,0 млрд.дол. (39,2%)
• продукція хімічної промисловості – 7,3 млрд. дол. (15,9%)
• паливно-енергетичні ресурси – 5,9 млрд. дол. (12,9%).

При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло:
• 112,7 млрд. грн.,
• 57,0 млрд. грн.,
• 105,5 млрд. грн. відповідно,
що складає 29%, 15% та 27% від усіх надходжень митних платежів.

Топ-3 країн-постачальників товарів до України:
• Китай – 9,9 млрд. дол.
• Польща – 4,4 млрд. дол.
• Німеччина – 3,7 млрд. дол.
 
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-липня склало 22,7 млрд. дол.

Ситуація продовжує погіршуватись – якщо у січні-травні 2025 року місячне збільшення від’ємного результату зовнішньої торгівлі вимірювалось приблизно у -2,9 млрд. дол., то за підсумками червня воно зросло до -3,9 млрд. дол. та -4,4 млрд. дол. у липні.

За такої динаміки вже у вересні ми можемо перекрити минулорічний історичний анти-рекорд (-29,0 млрд. дол.).

Постійно пишу про необхідність збільшення підтримки експортерів, нинішніх програм і обсягів якої вочевидь недостатньо, якщо з місяця в місяць баланс зовнішньої торгівлі товарами погіршується.

Рецепти для виправлення ситуації загальновідомі (аудит усіх бюджетних програм на предмет їх результативності та актуальності з переспрямуванням вивільнених ресурсів на такі проекти підтримки економіки, які дадуть більш швидкий та ефективний результат; підвищення доступності кредитування для пожвавлення виробничої активності в експортно-орієнтованих галузях; масштабування роботи ЕКА; запуск страхування воєнних ризиків для активізації залучення інвесторів).

Ми на законодавчому рівні також готові пропонувати рішення, які підтримають розвиток реального сектору економіки (днями писав про рух законопроектів 13414 та 13415, спрямованих на залучення інвестицій та підтримку переробної промисловості, що дозволить заміщувати сировинну складову нашого експорту продукцією з вищою доданою вартістю).

Розраховую на активізацію роботи нового складу Уряду в частині підтримки вітчизняних товаровиробників та експортерів з метою скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі.
 

Фармацевтична галузь: детінізація, яка сповільнилася

Позитивні тенденції в галузі оптової торгівлі фармацевтичними товарами у 2025 році
дещо сповільнилися, а деякі – розвернулися у зворотному напрямку.

У січні–червні 2025 року галузь сплатила 5,71 млрд грн податків, що на 1 млрд грн більше, ніж у 2024 році (4,7 млрд грн). Але:
▪ 0,6 млрд грн цього приросту пояснюються інфляцією та підвищенням ставки військового збору;
▪ отже, реальне чисте зростання – лише 0,4 млрд грн.

Рівень сплати податку на прибуток у І кварталі 2024 року досяг 1,32%, що перевищило
довоєнний рівень (0,76%) на 0,56 в.п. Але вже у І кварталі 2025 року – падіння до 1,13%, тобто мінус 0,19 в.п. при зростанні доходів.

Рівень сплати ПДВ у галузі склав 0,75% – лише на 0,06 в.п. більше, ніж у 2024 році. При цьому 64% платників мають рівень сплати нижчий за середньогалузевий, 23,6% платників зменшили рівень сплати ПДВ порівняно з минулим роком, 8,6% платників при зростанні постачань зменшили суми ПДВ до сплати.

У 2025 році середня зарплата виросла до 20,7 тис грн, але:
▪ 20,7% платників – знизили рівень зарплат;
▪ на 10,5% зросла кількість компаній з ≤10 працівників – що може вказувати на
неофіційну найману працю;
▪ Діапазон зарплат – від 250 грн до 309,9 тис грн – свідчить на нерівномірність і
приховану тінь.

У результаті – детінізація гальмує, а бюджет втрачає.