Данило Гетманцев

Уже писав про економічний стан підприємств, які мають державну частку понад 50%. Якщо коротко – по більшості з них ситуація складна. Рівень збитковості у державному секторі – майже вдвічі перевищує загальноукраїнський показник, а майже три чверті (72,1%) підконтрольних державі суб’єктів господарювання або не працюють, або взагалі є підприємствами-фантомами.

Нещодавно Рахункова палата затвердила Звіт про результати аналізу річного звіту Фонду державного майна України за 2024 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету.

Із позитиву: перевиконання плану надходжень від приватизації (247%) – бюджет отримав майже 10 млрд грн.

Та на цьому гарні новини щодо управління державним майном у Звіті завершуються. Натомість ми бачимо, що:

• майже 70 % підприємств розпочали 2025 рік без затверджених фінансових планів (тобто по них немає жодного адекватного прогнозування надходжень, а отже і неможливо провести відповідну оцінку роботи, досягнутих KPI)

• лише 7% підприємств із державною часткою понад 50% сплатили дивіденди (для розуміння – бюджетні надходження склали всього 182 млн грн)

• заборгованість із заробітної плати на підприємствах в управлінні ФДМУ за 2024 рік зросла ще на 14% (84,6 млн грн) – до 685,5 млн грн

• cередня вартість оренди квадратного метра державного майна минулого року знизилася на третину, а борг орендарів перед державним бюджетом – 409,3 млн грн (майже 15% з яких складає безнадійна заборгованість)

• більшість підприємств в управлінні ФДМУ декларують збитки, сума складає 6,45 млрд грн (!!)

Повторювати свої попередні висновки не буду. Скажу головне: так продовжуватися не може. У нас точно немає «зайвого» ресурсу, щоб держава далі тягнула на собі всі ці збиткові або взагалі «фантомні» підприємства.

Управління повинне бути ефективним, мають бути чіткі KPI, контроль і відповідальність за їх невиконання. Якщо немає можливості це забезпечити – потрібно шукати нового власника, так держава замість збитків отримає кошти з приватизації. Якщо ж ситуація з неліквідністю катастрофічна – з’ясовувати, хто був причетним до доведення підприємства до такого стану.

Telegram

Данило Гетманцев

Час від часу пишу про ефективність управління державним сектором економіки та питання приватизації.

Днями у відкритому доступі було розміщено Аналітичний звіт щодо обґрунтованого визначення критеріїв для обов’язкового утворення у підприємствах державної…

💯29😢6❤5👍5

www.tgoop.com/getmantsevdanil/9844

4.84K viewsAug 7 at 05:02

Уже писав про економічний стан підприємств, які мають державну частку понад 50%. Якщо коротко – по більшості з них ситуація складна. Рівень збитковості у державному секторі – майже вдвічі перевищує загальноукраїнський показник, а майже три чверті (72,1%) підконтрольних державі суб’єктів господарювання або не працюють, або взагалі є підприємствами-фантомами.

Нещодавно Рахункова палата затвердила Звіт про результати аналізу річного звіту Фонду державного майна України за 2024 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету.

Із позитиву: перевиконання плану надходжень від приватизації (247%) – бюджет отримав майже 10 млрд грн.

Та на цьому гарні новини щодо управління державним майном у Звіті завершуються. Натомість ми бачимо, що:

• майже 70 % підприємств розпочали 2025 рік без затверджених фінансових планів (тобто по них немає жодного адекватного прогнозування надходжень, а отже і неможливо провести відповідну оцінку роботи, досягнутих KPI)

• лише 7% підприємств із державною часткою понад 50% сплатили дивіденди (для розуміння – бюджетні надходження склали всього 182 млн грн)

• заборгованість із заробітної плати на підприємствах в управлінні ФДМУ за 2024 рік зросла ще на 14% (84,6 млн грн) – до 685,5 млн грн

• cередня вартість оренди квадратного метра державного майна минулого року знизилася на третину, а борг орендарів перед державним бюджетом – 409,3 млн грн (майже 15% з яких складає безнадійна заборгованість)

• більшість підприємств в управлінні ФДМУ декларують збитки, сума складає 6,45 млрд грн (!!)

Повторювати свої попередні висновки не буду. Скажу головне: так продовжуватися не може. У нас точно немає «зайвого» ресурсу, щоб держава далі тягнула на собі всі ці збиткові або взагалі «фантомні» підприємства.

Управління повинне бути ефективним, мають бути чіткі KPI, контроль і відповідальність за їх невиконання. Якщо немає можливості це забезпечити – потрібно шукати нового власника, так держава замість збитків отримає кошти з приватизації. Якщо ж ситуація з неліквідністю катастрофічна – з’ясовувати, хто був причетним до доведення підприємства до такого стану.

BY Данило Гетманцев