Але загалом Гідропарк справляє гнітюче враження постапокаліптичної занедбаності.
Насправді важко зрозуміти, чому Київ зі своїми бюджетами, співставними з Прагою, не може зробити щось хоч віддалено схоже на Центральний парк у Харкові…

Нещодавно Президент Володимир Зеленський повідомив, що за липень росія випустила по Україні більш ніж 9160 повітряних цілей - керованих авіабомб, дронів та ракет різних типів. Прес-служба Повітряних сил ЗСУ заявляє що під час останніх повітряних атак на Україну, та зокрема на Київ, росія почала використовувати новий тип ударних безпілотників - реактивні "шахеди".

Нова ворожа розробка підвищила рівень небезпеки для українців під час масованих атак з повітря. Як ми бачимо, рф продовжує масштабування і випробування свого озброєння, і вони досить інтенсивно працюють над удосконаленням БПЛА та ракет.

І це зараз найголовніший виклик як для нас так і світу. І якщо світ ще тримає час, то у нас такого часу просто не має. У нас не повинно бути ілюзій із цього приводу. Для нас це обертається  страшними наслідками для нашого народу - втратою життів наших громадян. Нам треба не чекати, а розробляти і вдосконалювати свої воєнно-технічні напрацювання, потрібно працювати на випередження і зривати розробки ворога шляхом завдавання ударів по місцях воєнно-наукової роботи, по підприємствах, де розробляє нову зброю ворог.

Ми повинні збільшувати власне виробництво БПЛА та ракет і будувати нову систему захисту неба. Ми повинні об’єднуватися і організовуватися. Працювати щоби боротися з цією дроновою навалою з повітря. Пакет законопроектів про Defence City забезпечить необхідні стимули для розвитку і масштабування виробництва продукції ОПК, що має убезпечити країну і зберегти життя.

Настає переламний момент цієї війни. Ворог затягує бойові дії і нарощує тиск у розрахунку на виснаження та втому українського суспільства і наших союзників. Російська сторона відверто затягує переговорний трек і уникає конструктивного діалогу. Тому, разом із міжнародними партнерами маємо продовжувати докладати усіх необхідних зусиль для того, щоб змусити росію до продуктивних переговорів.

Військово-політична та фінансово-економічна підтримка партнерів, посилення режиму міжнародних санкцій, успіхи нашого оборонно-промислового комплексу – це елементи стратегії активної оборони, яка прокладе шлях до справедливого і стійкого миру.

Перегляд виплат при народженні дітей – це питання, яке надактуальне для нашої країни. Ми бачимо ситуацію з демографією, розуміємо, як вона відображається на економіці, на майбутньому України. Ще у 2021 році я подав пропозиції щодо суттєвого підвищення виплат на кожну народжувану дитину. Законопроект був підтриманий комітетом.

Пропозиції уряду щодо перегляду виплат при народженні дитини та низки додаткових, наприклад допологової підтримки, допомоги для догляду за дитиною до 1 року та допомоги «єЯсла» – важливий крок.

Проте мова має йти не лише про виплати – потрібна цілісна система заходів, спрямована на підтримку народжуваності в Україні. Доступне житло, якісна медицина й освіта. Це великий фронт роботи, і займатися ним потрібно невідкладно.

До речі, про стимулювання народжуваності за кордоном.
Цього тижня ЗМІ багато обговорювали новини з Китаю. Нагадаю, раніше там була «політика однієї дитини». Але більше ні. Більш того, за народження кожної дитини тепер Китай обіцяє виплати до трьох років.

Попри невеликий річний розмір виплат (близько $500), це досить разюча зміна, і вона теж зумовнена демографічною кризою та її потенційними економічними наслідками.

А у вас які недільні здобутки?;)

З цього майданчика почався «Життєлюб».
Дякую Гаріку Корогодському та всім причетним за важливу ініціативу й підтримку пенсіонерів. Без перебільшення – велика справа.

«Життєлюбу» бажаю масштабуватися та зростати.

Але дуже важливо, щоб таких проектів було більше, щоб створювалися можливості для пенсіонерів.

В темні часи особливо помітно світлих людей. Обирайте світло, робіть добро.

Чи призведуть санкції до економічного нокдауну агресора – розібрав у відео.

Конкурс на керівника Державної митної служби оголошено.
Нарешті!
Дякую за позицію КМ.
Уважно спостерігаємо.

Багато хто запитує про подальший перебіг вистражданого конкурсу на Голову митниці.
Алгоритм такий.

Комісія має затвердити регламент своєї роботи, порядок проведення конкурсу та методику оцінювання кандидатів
Також конкурсна комісія самостійно визначає умови та строки проведення конкурсу.
Далі конкурсна комісія розмістить оголошення про проведення конкурсу та строк протягом, якого кандидати зможуть подати документи.
Строки встановлені лише для Кабміну - 10 днів для призначення внесеної кандидатури.

Необхідно нагадати, що тут подання стосовно двох кандидатів вноситься Міністру фінансів, а не Кабміну. А вже Міністр фінансів вносить на Уряд подання про призначення обраного кандидата.

Але я переконаний, зволікань не повинно бути, оскільки:
▫️до складу комісії входять міжнародники з вирішальним правом голосу;
▫️по 8-му перегляду Меморандуму з МВФ Україна має призначити постійного керівника ДМСУ у строк до кінця грудня цього року.

А от щодо того, аби конкурс не пройшли чорти, нам з вами треба обʼєднати зусилля.
Слідкуємо за подіями разом.

Програма «єОселя», залишається головним драйвером розвитку іпотеки в Україні. Частка виданих за «єОселею» кредитів перевищує 95% від загальної кількості іпотечних позик. З початку запуску в жовтні 2022 року програмою скористалися майже 18,7 тисяч українців, а сума виданих кредитів вже перевищила 31,1 млрд гривень.

Тобто програма працює.

Але є особливості в розрізі регіонів. Фактично наразі програма працює в основному в столиці та в Київській області. За сім місяців 2025 року тут було видано майже 2,2 тисячі кредитів – більше, ніж по усіх інших областях разом взятих (а точніше – 57,0% від усіх укладених з початку року договорів), а від старту програми на ці регіони припадає 49,3% оформлених іпотек.

Якщо ж дивитися на прифронтові регіони, то їх частка в загальній кількості іпотечних кредитів геть мала. Подекуди іпотеку взяти надскладно або взагалі неможливо, як у Харкові, адже місто потрапляє в зону підвищеного ризику.

У 2025 році у Миколаївській області видано 4 іпотечних кредити, у Запорізькій – 7, у Сумській – 18, у Харківській – 19 (для порівняння: у Закарпатській – 50).

За два роки і майже 10 місяців дії програми єОселя у всій Запорізькій області видано лише 46 кредитів (0,2% від загальної кількості по країні), у Миколаївській – 77 кредитів (0,4%), у Харківській – 136 кредитів (0,7%), у Сумській – 193 кредити (1,0%), а з урахуванням того, що програма взагалі не працює у Херсонській, Донецькій та Луганській областях – то разом у згаданих регіонах оформлено іпотек в 1,7 рази менше, ніж, приміром, у Рівненській чи Волинській областях.

Але саме в прифронтових регіонах, «зоні підвищеного ризику» – найбільше руйнувань інфраструктури та житлового фонду. Тому однозначно механізм «єОселі» потрібно переглядати так, щоб доступна іпотека дійсно була доступною для мешканців прифронтових територій також.

Обов’язково потрібно працювати над масштабуванням програми. Неодноразово зауважував, що вона є успішною, однак вкрай недофінансованою програмою, попит на яку в десятки разів перевищує пропозицію.

Фінансування програми потрібно збільшувати:

1️⃣ За рахунок внутрішніх джерел:
• випуск ОВДП
• іпотечних облігацій
• відмови від неефективних програм

2️⃣ Через залучення пільгового фінансування від міжнародних партнерів:
• кредитів
• грантів
• гарантій

Будемо сподіватися, що принаймні частину з цих питань має вирішити оновлений середньостроковий План компанії «Укрфінжитло», яка є оператором програми, а також втілення нещодавно прийнятої Стратегії з розвитку іпотечного кредитування від Національного банку України.

Звертаю увагу БЕБ та ДПС на динаміку детінізації лікеро-горілчаної галузі.

Як наслідок детінізації діяльності спиртових заводів протягом 2023–2024 років, вийшли з тіні і обсяги виробництва лікеро-горілчаної продукції.

📈Так, лікеро-горілчані заводи у 2024 році:
▫️додатково сплатили до бюджету 1,9 млрд грн,
▫️податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,88% з 5,16% у 2021 році, тобто на 1,72 відсоткових пункти,
▫️виторги РРО/ПРРО зросли на 25,1% до січня 2024 року.

Така позитивна динаміка попередніх років та максимальна легалізація виробництва спирту в Україні мала б забезпечити як мінімум подвоєння додатково зібраних коштів до бюджету за цією галуззю.

Разом з цим у першому півріччі 2025 року, при зростанні обсягу постачання виробників лікеро-горілчаної продукції до 23,0 млрд грн або на 1,27 млрд грн (5,8%), очікувано мали б зрости і надходження до бюджету.

📉Однак платники, напевно, згадали старі схеми ухилення та за цей період:
▫️знизили декларування ПДВ на 17,8% — з 1 366,6 млн грн до 1 123,6 млн грн;
▫️відповідно, рівень сплати ПДВ знизився з 6,28% до 4,88%, або на 1,4 відсоткових пункти.

Отже, і по спиртовиках, і по виробниках ЛГВ — динаміка сповільнилась, а прийнятий нами закон щодо оплати акцизу від потужності виробництва спирту фактично не дав очікуване збільшення надходжень.

Чому?
Плануємо проведення заслуховування питання.

В серпні законопроект про легалізацію криптовалютного ринку буде розглянутий у Верховній Раді.

Сильна оборонна промисловість – сильна країна. Це насамперед про забезпечення нашої армії, про захист українських міст і сіл. Але також про значний економічний потенціал для бюджету України. Бо міжнародні ринки озброєння – це мільярдні контракти, і ці кошти могли б отримувати й наші виробники.

Тому Defence City – надважливий проект для України. Дякую кожному, хто долучається до його обговорення та підтримує.

Більше про джерела для зростання вітчизняного ОПК читайте в колонці для «Економічної правди»: https://epravda.com.ua/oborona/de-vzyati-koshti-na-opk-810049/

Сьогодні врешті відбудеться призначення КМ Директора БЕБ, обраного на прозорому конкурсі.
Попри непорозуміння останніх місяців, здоровий глузд переміг, і БЕБ отримає першого політично незалежного керівника.
Дякую за цю позицію новому складу уряду.
Водночас, я б, як автор закону про БЕБ і закону про перезавантаження БЕБ, утримався від оцінки реформи БЕБ, як такої що відбулася. Святкувати точно зарано, адже ми розуміємо що попереду становлення структури як незалежного та ефективного органу, чому корумпована система буде впиратися, як впиралася до цього.
Новопризначеному керівнику побажаємо мужності, терпіння та волі. Вони йому точно знадобляться.
На допомогу Комітету він завжди може розраховувати.

Сьогоднішній день приніс нам позитивний меседж про перспективи завершення війни. Президент США Дональд Трамп заявив про значний прогрес, якого вдалося досягнути його спецпосланцю Стіву Віткоффу на переговорах в кремлі. І підтвердив своє твердження у телефонних переговорах з Президентом України Володимиром Зеленським. Західна преса навіть заговорила про можливість зустрічей на вищому рівні. І це може свідчити, що політична лінія на примус до миру, якої дотримувалась Україна і наші союзники, починає працювати.

Схоже, що певні зміни у підходах нашого супротивника до мирного врегулювання дійсно є. Адже навіть наш Президент, який завжди дуже відповідально і обережно ставиться до оцінок ситуації, після телефонної розмови з американським колегою повідомив про те, що росія стала більш налаштована на припинення вогню.

Будемо сподіватись, що ці позитивні новини призведуть до конкретних кроків щодо організації продуктивних переговорів і, нарешті, припинення вогню та чесної мирної угоди. Адже саме цього практичного результату ми всі прагнемо найбільше.

Якщо прокоментувати все це двома словами, то ці слова: обережний оптимізм. Дуже обережний, навіть для оптиміста. Молимося за довгоочікуваний мир.

Уже писав про економічний стан підприємств, які мають державну частку понад 50%. Якщо коротко – по більшості з них ситуація складна. Рівень збитковості у державному секторі – майже вдвічі перевищує загальноукраїнський показник, а майже три чверті (72,1%) підконтрольних державі суб’єктів господарювання або не працюють, або взагалі є підприємствами-фантомами.

Нещодавно Рахункова палата затвердила Звіт про результати аналізу річного звіту Фонду державного майна України за 2024 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету.

Із позитиву: перевиконання плану надходжень від приватизації (247%) – бюджет отримав майже 10 млрд грн.

Та на цьому гарні новини щодо управління державним майном у Звіті завершуються. Натомість ми бачимо, що:

• майже 70 % підприємств розпочали 2025 рік без затверджених фінансових планів (тобто по них немає жодного адекватного прогнозування надходжень, а отже і неможливо провести відповідну оцінку роботи, досягнутих KPI)

• лише 7% підприємств із державною часткою понад 50% сплатили дивіденди (для розуміння – бюджетні надходження склали всього 182 млн грн)

• заборгованість із заробітної плати на підприємствах в управлінні ФДМУ за 2024 рік зросла ще на 14% (84,6 млн грн) – до 685,5 млн грн

• cередня вартість оренди квадратного метра державного майна минулого року знизилася на третину, а борг орендарів перед державним бюджетом – 409,3 млн грн (майже 15% з яких складає безнадійна заборгованість)

• більшість підприємств в управлінні ФДМУ декларують збитки, сума складає 6,45 млрд грн (!!)

Повторювати свої попередні висновки не буду. Скажу головне: так продовжуватися не може. У нас точно немає «зайвого» ресурсу, щоб держава далі тягнула на собі всі ці збиткові або взагалі «фантомні» підприємства.

Управління повинне бути ефективним, мають бути чіткі KPI, контроль і відповідальність за їх невиконання. Якщо немає можливості це забезпечити – потрібно шукати нового власника, так держава замість збитків отримає кошти з приватизації. Якщо ж ситуація з неліквідністю катастрофічна – з’ясовувати, хто був причетним до доведення підприємства до такого стану.

Великого розголосу наробив наш з колегами законопроект про інтерпеляцію.

Цим незвичним словом в розвинутих демократичних називається процедура звітування міністрів та їх звільнення за ініціативою парламенту.

Процедура передбачає конкретні підстави інтерпеляції та можливість для міністра пояснити свою позицію, а премʼєра свою. Процедура не розповсюджується на премʼєр-міністра та міністрів по квоті Президента. І за процедурою не може бути звільнення більше 30% складу КМ.

Ні, ми не маємо на меті звільняти ніякого конкретного міністра. Це рішення не під персону.

Це про демократію і диктатуру процедур, які має мати парламент, аби влада в країні була ефективною.
Будемо наполягати на розгляді в залі.

Бо той, хто бʼє чеки - патріот,
А хто ухиляється - ні.