Де брати додаткові кошти на оборону України у 2025 році?

Джерела обмежені, але вони є:

• детінізація – понад 140 млрд грн
• облігації внутрішньої державної позики – близько 185 млрд
• економія державних видатків – понад 50 млрд

Одне із незвичних джерел – допомога партнерів. Раніше союзники України не давали гроші безпосередньо на озброєння. Зараз це починає змінюватися, що важливо для нашої обороноздатності.

Найближчим часом відповідне рішення про залучення додаткових ресурсів буде ухвалене парламентом.

Життя людини — найвища цінність.
А ті, хто щодня рятує життя — під обстрілами на фронті, в операційних і приймальних, у військових шпиталях і цивільних лікарнях — заслуговують на особливу шану й вдячність.

Вітаю з професійним святом лікарів, парамедиків, медсестер і всіх медичних працівників!

Низький уклін і щира подяка за вашу силу, витримку та щоденну боротьбу за життя.

З Днем медичного працівника!

Літо - це…

🇪🇺🇨🇳На цьому тижні у Пекіні в рамках саміту Китай-ЄС зустрілися лідери двох потужних економічних світових гігантів - голова КНР Сі Цзіньпін, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Формально привід - півстолітній ювілей дипломатії між найбільшими торговими партнерами.

Саміт відбувся аж ніяк не в святковій атмосфері. Діалог на тлі стратегічного напруження, війни в Україні, розбалансованої світової економіки та зростаючої геополітичної конкуренції виявився не простим.  

Вперше за 15 років зустріч пройшла у скороченому форматі - лише один день із кількома публічними заявами і мінімумом діалогів. Програму саміту втиснули у пів дня замість раніше запланованих двох. А саму зустріч перенесли з Брюсселя в Пекін. На прохання Китаю. Сі Цзіньпін не захотів їхати в Європу.

Ситуація між Європою і КНР залишається напруженою. І зараз з’являється все більше проблемних точок, які посилюють протиріччя. Більшість питань які були обговоренні між Китаєм та Європою наразі не знайшли свого вирішення. Китай не готовий відмовлятись від поза ринкових механізмів підтримки експортного сектору, лібералізувати доступ на внутрішні ринки капіталів та зберігає обмеження на експорт рідкоземельних металів – стратегічної сировини для глобальної технологічної індустрії.
Європа прагне позбутися диспаритету у торгівлі. ЄС фіксує величезний торговий дефіцит на користь Китаю - понад 300 мільярдів євро за минулий рік. Китайські електромобілі демпінгують на європейському ринку. Пекін обмежив експорт рідкісноземельних матеріалів у Європу. І поставив під загрозу тамтешні компанії. Європа також засуджує Китай за матеріально технічну, військово технологічну співпрацю з росіянами і хоче від КНР відмови від підтримки агресора та більше дипломатичних зусиль для зупинення війни. Тому досягнути стратегічного прориву на переговорах не вийшло. Не було навіть спільної заяви. Зберігся статус кво.
Це символізує зростання стратегічної напруги, в якій навіть масштабні торговельні зв’язки не гарантують компромісів у геополітичному протистоянні.
Парадокс ситуації в тому, що навіть маючи глибокі економічні суперечності та проблемні моменти у відносинах ЄС та Китай зацікавлені у стратегічній співпраці. Хоча б з огляду на те, що для ЄС – Китай нещодавно став першим за обсягами торгівлі партнером, а для Китаю ЄС - третій. Обидва економічні гіганти зараз знаходяться у непростих перемовинах із новою адміністрацією США щодо принципів взаємної торгівлі. За рахунок двосторонньої співпраці вони прагнутимутьбалансувати тиск США у торговельних перемовинах. Ані Китай, що претендує на роль одного із провідних центрів глобальної економіки, ані ЄС з відкритою економікою, не зацікавлені у зростанні протекціонізму, ізоляціонізму та подрібненні глобальної економіки на окремі зони, закуті у тарифні обмеження та бар’єри. До того ж, обидві сторони розглядають порядок денний боротьби зі змінами клімату як платформу для розвитку взаємодії. Така позиція, зокрема, знайшла своє відображення у виступі на саміті Голови КНР Сі Цзіньпіня, який закликав до пошуку точок дотику та зміцнення довіри між ЄС та КНР.  
Майбутнє відносин між сторонами визначають багато факторів. Здатність поступово знімати бар’єри у взаємній торгівлі, готовність забезпечити взаємний доступ на ринки капіталів та інвестицій. Також значним чинником стане подальша роль Китаю у російській війні проти України. Не менш важливо, чи зможе Європа захиститися від економічного тиску КНР.
Попри гостроту питань, саміт не завершився дипломатичною катастрофою. ЄС дав зрозуміти, що готовий до конструктивного діалогу, але також не виключає використання правових інструментів для захисту власних економічних інтересів. Саміт Китай-ЄС ще раз продемонстрував, що попри глибокі протиріччя, у сучасному світі дипломатія залишається єдиним механізмом, здатним утримувати баланс.

Президент підписав закон про факторинг.

Про всі ключові положення уже розповідав раніше – https://www.tgoop.com/getmantsevdanil/9490.

Це важливий крок до вдосконалення факторингової діяльності та мінімізації ризиків шахрайства на ринку.

Дякую всім, хто підтримав реформу регулювання факторингу, автором якої я маю честь бути.

Не існує простого рецепта, щоб раптом, за один день українські біженці зібрали речі та повернулися додому. Початком цього процесу повинен стати мир та робота над покращенням рівня життя в Україні.

Проте мова не про якісь пільги та виплати за повернення. Такого ресурсу немає. Але насамперед це буде несправедливо по відношенню до всіх наших співгромадян, які залишалися в нашій країні під час війни, попри обстріли та інші виклики.

Натомість ми маємо займатися програмами, спрямованими на розвиток економіки. Щоб було більше можливостей для бізнесу, умови мають бути співставними з європейськими. А це – чесні та зрозумілі правила гри й верховенство права, детінізація, а також правоохоронна система, яка працює в інтересах всього українського суспільства.

І, безумовно, якісні соціальні послуги. Розвиток медицини, зокрема і страхової. Покращення якості освіти – одним із кроків обов’язково має стати суттєве підвищення зарплат вчителям.

Більше розповів у відео.

Продовжуємо діалог з бізнесом щодо Defence City.

Провів нараду з представниками Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI), Федерацією Роботавців України (ФРУ), виробниками ОПК і командою Міноборони. Готуємо ініціативу до другого читання.

Найбільше запитань — щодо критеріїв включення до резидентства Defence City. Впевнений, що маємо зберегти зміст, але можемо дещо пом’якшити вимоги — зокрема, щодо частки виробництва озброєння. Також важливо забезпечити можливість входу для виробників товарів подвійного призначення, які працюють переважно на військові потреби — дрони, засоби РЕБ тощо.

🤝Дякую кожному, хто вже долучився до роботи над пакетом законопроєктів Defence City — підприємствам, асоціаціям, експертам. Запрошую і далі активно включатися в процес: надсилати пропозиції, коментувати, брати участь у доопрацюванні.

Ми всі зацікавлені у створенні таких умов, які дозволять нашій оборонній галузі — а сьогодні це локомотив економіки — зростати й надалі, тягнучи за собою суміжні сектори. Пакет законодавчих рішень має дати чіткий імпульс для довгострокового розвитку галузі.

📩 Пропозиції приймаємо до середи включно.

Дональд Трамп скорочує строк свого ультиматуму російській стороні для завершення війни й укладання угоди про припинення вогню. Замість 50 днів на роздуми – 10-12 днів на дії, а потім, найімовірніше, введення нового пакета санкцій. Цього разу, як очікується, проти країн, що є основними імпортерами російських енергоносіїв.

Дуже вірогідно, що на позицію Д.Трампа вплинуло досягнення торгівельної угоди з ЄС. Угода, зокрема, передбачає збільшення поставок американських енергоносіїв до країн ЄС, що може гарантувати заміщення російських енергоресурсів у разі припинення їх постачання. Водночас досягнуто домовленостей щодо розширення поставок європейським союзникам американської зброї та військової техніки. Це створює надійну платформу для укріплення європейської безпеки та довгострокової підтримки України.

Економічний бік угоди проаналізую згодом. Але ключове, що потрібно знати – укладання Угоди між ЄС та США стало позитивним моментом для України. Усунення суперечностей у торгівлі призвело до політичної консолідації у таборі наших західних союзників. І нова політична позиція Д.Трампа – сигнал про готовність до спільного з Європою примусу агресора до миру.

Не будемо гадати, чи виконає російська сторона умови, висунуті Президентом США, та чи дійсно будуть введені санкції через 10 днів або два тижні. Важливо те, що сподівання наших опонентів на кризу і розкол в таборі союзників України не справдились.

«Сепаратних перемовин» не буде і ціна продовження війни, яку кожного дня платить агресор, зростатиме. Відтак стратегія «затягування» конфлікту у розрахунку на виснаження України й Заходу позбавляється підґрунтя, й усвідомлення цього факту російською стороною дійсно може прискорити шлях до миру, якого ми всі в Україні дуже прагнемо та очікуємо.

Як і обіцяв вчора, нижче більш детально про основніпозиції досягнутої торгівельної угоди  між ЄС і США.

Вона передбачає:
▫️єдиний митний тариф 15% для переважної більшості експорту товарів, вироблених у ЄС (включаючи автомобілі, напівпровідникову та фармацевтичну продукцію), до якого не можуть бути додані інші тарифні обмеження;
▫️взаємна тарифна ставка 0% на низку стратегічних товарів (літаки та комплектуючі до них, окремі хімічні речовини, обладнання для виробництва напівпровідників, певна сільськогосподарська продукція, природні ресурси та критично важлива сировина) – сторони працюватимуть над розширенням безмитної товарної номенклатури;
▫️зниження тарифів та впровадження квот на окремі види металургійної продукції (зокрема, сталь та алюміній).
У рамках досягнутої торгівельної угоди та політики відмови Європейського Союзу від російських енергоносіїв також було оголошено про план придбання американських енергетичних ресурсів на 750 млрд. доларів.
В цілому угода стала важливим компромісом – адже у травні Д.Трамп оголосив про запровадження з 1 червня прямого мита у розмірі 50% на товари з Європейського Союзу, починаючи з 1 червня 2025 року. Згодом після низки перемовин нова пропозиція США передбачала мито у 30%, яке мало застосовуватись вже з 1 серпня.
ЄС у відповідь підготував проект контр-санкцій проти американської продукції, який передбачав мита на імпорт до ЄС американських товарів на загальну суму 93 млрд. євро.
Однак за декілька днів до дедлайну ▫️цього сценарію розвитку подій вдалось уникнути.
Чому це важливо для України?
Насамперед, торгівельна війна між найбільшими економіками світу (одна з яких – ключовий торгівельний партнер України) могла призвести до серйозних негативних наслідків для нашої держави.
Протягом усього першого півріччя переважна більшість експертів та міжнародних фінансових інституцій прогнозували, що запровадження високих мит з боку США та контр-мит з боку їх торгівельних партнерів призведуть до суттєвого уповільнення зростання як світової, так і багатьох національних економік.
Посилення ізоляціонізму скоротять обсяги зовнішньої торгівлі, що найбільше вдарить по відкритих експортно-орієнтованих економіках (особливо тих, де експорт є низько-диверсифікованим – а це давня хвороба України).
По-друге, загострення торговельного протистояння між ЄС та США могло побічно позначитись і на інших відносинах, зокрема на угоді, у рамках якої європейські партнери закуповуватимуть американську зброю для України.
По-третє, торговельний конфлікт «ціною» у сотні мільярдів доларів та євро вивів би розв’язання цього питання на перший план, як мінімум послабивши увагу до України (а нам зараз також важливе якомога швидше осучаснення торговельної угоди з ЄС), а як максимум – серйозно звузивши можливості партнерів надавати Україні допомогу, якої ми дуже потребуватимемо у 2026-2027 роках.
Звісно, час покаже, як буде виконуватись угода.  Утім хто б і як її не оцінював – на даному етапі для нас це кращий варіант з поміж тих, які могли статися.

Використання ФОП для ухилення від оподаткування великого бізнесу — це не просто ухилення від сплати податків, більше — це недофінансована армія, відсутність якісної медицини, освіти, вкрадене майбутнє у дитини!

Вітаю кроки ДПС у боротьбі з нелегальними торговими мережами!

https://www.tgoop.com/tax_gov_ua/5068

Питають про мої очікування щодо нової програми з МВФ.

Нова програма — це насамперед похідна від безпекової ситуації: настання миру чи продовження війни у 2026 році. Якщо війна продовжиться, це означає збереження невизначеності, що гальмує економічне відновлення, і високих військових видатків, відповідно високого подвійного дефіциту – бюджету (на рівні щонайменше 20% ВВП) та рахунку поточних операцій (який у 2025 році за прогнозами сягне 17% ВВП).

Такий дефіцит може бути профінансований тільки із залученням зовнішньої допомоги, яка у середньому у нас на рік війни становила близько 40 млрд. дол.
За прогнозами Кабміну, нам потрібно 75 млрд. дол. на наступні 2 роки за умови, що війна триватиме у 2026 році. При цьому в уряді запевняють, що є розуміння щодо джерел надходження такої допомоги на суму, яка становить близько половини необхідного фінансування. Оцінки НБУ, які, на мою думку, зараз є більш реалістичними, виходять із потреби у 65 млрд. дол. на наступні два роки, з яких зарезервовано відповідно до усіх зобов’язань (Ukraine Facility, ERA, EFF) 22 млрд. дол.
У будь-якому випадку, якщо війна, на жаль, продовжуватиметься, ми матимемо розрив у фінансуванні, починаючи із 2026 року. Це в принципі не новина. Постійно кажу про це. Якщо на 2025 рік потреба повністю закрита, то на 2026 рік дефіцит фінансування становить до 19 млрд. дол.

В цьому контексті і варто розглядати підняття питання про нову програму із МВФ, яка нагадаю є парасолькою для усього пакету зовнішньої допомоги від партнерів. Діюча програма і зав’язане на неї фінансування від партнерів завершується у першому кварталі 2027 року, і звісно це не враховує можливе продовження війни у 2026 році.

Розраховую, що ці питання будуть розглядатись під час чергового візиту місії фонду у серпні. До 15 вересня Уряду необхідно подати бюджет на 2026 рік до Парламенту, і звісно з огляду на всі обставини, перш за все, як розвиватимуться мирні перемовини до цього часу, ми маємо визначитись із базовим сценарієм, заклавши до головного фінансового документу необхідні військові і безпекові видатки.

Яка ситуація з тіньовою економікою в найбільш розвинутих країнах Євросоюзу?

Якщо порівнювати у відсотках – то у європейців нібито все більш-менш добре. Але вимірюючи ці відсотки у реальних коштах – масштаб теж приголомшує.  

Нещодавно, Фрідріх Шнайдер, професор економіки в Університеті Йоганнеса Кеплера в Лінці (Австрія), якій понад  40 років займається дослідженням тіньової економіки, в коментарі для Deutsche Welle оцінив тіньовий ринок праці Німеччини за 2024 рік у 482 мільярди євро (562 мільярди доларів) — що більше, ніж весь державний бюджет країни. І цей тіньовий ринок зростає.

За даними Шнайдера, частка тіньової економіки в Німеччині – від 11% до 12% ВВП, відповідно вона потрапляє на середні позиції серед інших промислово розвинених країн за цим показником. При цьому Румунія очолює список з приблизно 30%, а Греція посідає друге місце з приблизно 22%. Нагадаю, що в Україні тінь, за оцінками різних експертів, складає від 30 до 50% економіки, що завдає бюджету втрат щороку орієнтовно на 800-900 млрд гривень.

Проте в Україні найбільша тінь – це нелегальний бізнес, який не сплачує податки та акцизи. Який займається шахрайськими оборудками з експортом та імпортом. Якій подрібнюється на ФОПи, щоб уникнути оподаткування.  

Що об’єднує ці тіньові оборудки? Всі ці речі напряму пов’язані з корупцією. Хабар, щоб хтось «не побачив», що саме їде в контейнері через кордон. Хабар, щоб хтось «заплющив очі» на нелегальний тютюновий цех. Хабар, щоб хтось «не помітив» 100 ФОПів замість одного супермаркету. Це дуже негативний приклад кругової поруки, але саме він показує, наскільки переплетені тінь та корупція в Україні.

Тінь – це харчова база корупції. Знищимо тінь – корупціонерам просто не буде за рахунок чого живитися. Саме тому детінізація має бути жорстким і неперервним процесом. Цим я займаюсь послідовно, і закликаю вас приєднуватися. Не толерувати, не замовчувати, а разом будувати цивілізоване та успішне суспільство.

Дуже багато питань отримую щодо прожиткового мінімуму. А найбільш болюче – чому ПМ абсолютно відірваний від життя?

В новій Розпаковці зібрав ключові дані щодо прожиткового мінімуму, а головне – що треба зробити, щоб повернути йому функцію дієвого соціального стандарту, та де знайти ресурси для його збільшення.

Мінус «тінь», плюс мільярди: що дає детінізація зернового ринку 🌾

Виробництво та продаж зерна — це одна із ключових галузей економіки України, але ще донедавна левова частка експорту йшла «в тіні». Щоб цього уникнути, ми реалізували низку кроків: реформа ринку землі, антиофшорний закон,обов’язкова реєстрація експортерів платниками ПДВ, режим експортного забезпечення та посилення контролю затрансфертним ціноутворення — усе це працює аби зламати схеми з «чорним зерном».

✅ І результати вже є — у цифрах!

📊 2024 рік (у порівнянні з 2023):
додатково бюджет отримав +3,6 млрд грн, з них:
+2 млрд грн ПДВ.

📊 2025 рік (у порівнянні з 2024):
додатково бюджет отримав 8,6 млрд грн, з яких:
+1,6 млрд грн ПДВ;
+0,5 млрд грн прибутку.

І якщо раніше держава щороку втрачала до 8 млрд грн через тіньові операції із зерном, то тепер ця цифра знизилась до близько 3 млрд грн.

🔍 Це означає одне: реформи працюють, а детінізація агросектору дає реальний ефект:
📉 Тінь зменшується
📈 Надходження зростають
💰 Кошти залишаються в бюджеті, а не в кишенях схемників.

І це лише початок. Треба продовжувати перекривати тіньові потоки та спрямовувати ресурси на підтримку чесного бізнесу, розвиток економіки й зміцнення держави.

Постійно наполягаю, що закон має бути один для всіх. І всі мають бути рівними перед ним.
Бачимо перші ознаки правильних дій генпрокурора щодо очищення системи в прокуратурі. Сподіваюся, що цей процес триватиме й надалі.
https://www.tgoop.com/ruslan_kravchenko_ua/419

«За які такі заслуги 390 тисяч пенсія, коли у багатьох і 3 тисяч немає?» – запитуєте ви у мене в коментарях.
Логічної чи виправданої якимись здоровими аргументами відповіді тут немає.

Я з самого початку підтримував і продовжую підтримувати ідею про скасування феодальних привілеїв, де хтось від держави може отримувати в 165 разів більше, ніж інший. Публічно борюся за скасування кланових пенсійних привілеїв, де попри встановлені обмеження, окремі спецпенсіонери отримують понад 100, 200 і 300 тисяч гривень.
Одним із кроків до цього є прийняття законопроекту з реєстраційним номером 12278.

По ньому йде шалений супротив – спочатку поки тривало перше читання, далі під час проходження комітету. І зараз, коли навіть після рішення рекомендувати його до другого читання, ми досі не побачили законопроект в залі.

Тому звертаюсь до кожного, кому небайдужа соціальна справедливість: поширюйте заклик швидше винести на друге читання та підтримати законопроект #12278 про скасування кланових спецпенсій.
 
Впевнений, що підтримка буде. Це важливий крок до пенсійної справедливості в нашому суспільстві.

Страшна ніч в Києві.
росія продовжує терор проти цивільного населення.
Вбиті люди, діти…
На якомусь моменті цивілізація, прогрес та здоровий глузд вочевидь дали збій.
А оксюморон «війна за мир» став остаточним вироком нашій божевільній реальності.
Вічна памʼять загиблим та співчуття батькам та близьким.

Міжнародний валютний фонд оприлюднив оновлений огляд світової економіки під назвою: «Глобальна економіка: хитка стійкість на тлі постійної невизначеності».

Розібрав, чого варто очікувати від глобальних економічних процесів уже в найближчому майбутньому.

Про основні економічні тенденції, прогнози та рекомендації фахівців МВФ – читайте в статті за посиланням.