В суботу мав честь познайомитися з пані Оксаною. Вона розповідала про свою роботу на фермі.

Щоб працювати у Соколівці, переїхала з іншого села, згодом до неї приєдналась сім’я.

– Важко працювати?
– Ні, що ви! Я щоранку йду на роботу з задоволенням.

Поки ми говорили, маленькі телята постійно намагалися протиснутися ближче до неї, а під ногами пані Оксани бігав рудий чотирилапий охоронець. Вона дарує їм свою увагу і турботу, а вони тягнуться до неї.

Наші люди – найпрацелюбніші, найсвітліші на найвідкритіші у світі. Більше ніде таких немає.

Багато уваги приділяю питанню підтримки прифронтових територій, або регіонів з високим рівнем безпекового ризику.

Там дійсно складніше вести бізнес, бо і прильоти, і тривоги та перебої з логістикою та енергозабезпеченням є набагато частішими, ніж в умовно тилових регіонах.

Ворог робить усе можливе, щоб бізнеси постійно працювали з перебоями, втрачали сировину та готову продукцію, припиняли діяльність, звільняли людей, щоб населення через нестерпні умови виїжджало, а прифронтові регіони обезлюднювались і перетворювались у депресивні території.
У прифронтових регіонах дуже великі масштаби руйнувань – на Харківську, Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську область припадає 66% загального збитку в частині руйнувань будівель та інфраструктури, який оцінюється у цих п’яти областях у 116 млрд. дол. А якщо додати до цього переліку Сумську, Дніпропетровську, Миколаївську – то понад трьох четвертей.
І вони, на жаль, через високі воєнні ризики обділені державними програмами підтримки, які нині пропонуються (доступні кредити, гранти на створення / розвиток бізнесу, єОселя тощо).
Нещодавно презентували у місті-Герої Харкові додаткові ініціативи, спрямовані на підтримку регіонів з високим рівнем безпекового ризику з урахуванням особливостей роботи у них, обговорювали їх з місцевими бізнесами.
У тому числі і необхідність державної грантової допомоги на відновлення зруйнованого бізнесу – насамперед мікро-, малого та середнього.
Адже у прифронтових територіях гостріше, ніж гранти на розвиток бізнесу стоїть питання допомоги на відновлення зруйнованих виробничих приміщень та обладнання.

Минув тиждень – і Уряд затвердив нову програму грантів на відновлення бізнесу, який зазнав руйнувань чи пошкоджень.
Максимальна сума – до 16 млн. грн. на умовах співфінансування: 20% бізнес / 80% держава (щоб отримати граничний розмір коштів, треба десь віднайти 4 млн. грн.).
Вдячний Уряду, що почули та підтримали одну з наших ініціатив (хоча над умовами для прифронтових регіонів треба додатково попрацювати, адже там складніше як відшукати «власні» кошти на частковий внесок, так і отримати позику на це).

Розраховую, що і інші пропозиції не залишаться без уваги…

Після моєї попередньої публікації про ухилення на гральному ринку, отримую запити яким чином вдається це зробити після всіх тих пересторог, які ми ввели?

Візьмемо до прикладу заниження податку на прибуток підприємств FAVBET, що відбувається за рахунок штучного зменшення податку на суму GGR-податку, і в результаті податок на прибуток сплачується вже з "очищеної" суми.

Такий собі хід FAVBET придумав із залученням експерта відомого в певних колах. І суд погоджується. І от результат:

Втрати бюджету лише за 2022 рік і лише по одній компанії FAVBET склали 74,4 млн грн, у т.ч – 1,4 млн грн недоотриманого податку на прибуток, 73,0 млн грн зменшено від’ємне значення об`єкта оподаткування.

Але, GGR-податок — це не витрата, а зобов’язання перед бюджетом. Він не входить до тих коригувань, які дозволено враховувати ПКУ. Це не адмінвитрата, як вказано у ПСБО 16, і не операційна — це податок "після" прибутку.

Всі платники мають рівні права перед законом, а відповідно і мають однаково виконувати свої обов’язки (!).

Безперечно податкові та правоохоронні органи не мають закривати очі, як би їм не хотілось, та викорінити різні маніпуляції з декларуванням та забезпечити повну та належну сплату податків всіма платниками грального бізнесу!

Чому я обережно ставлюся до ідеї Кабміну щодо оподаткування солодких напоїв.

Нові податки – це завжди погано, а тут ще й немає навіть обґрунтованої економічної логіки. Адміністрування складне, а фіскальний ефект «шалений» – аж 8 мільярдів на рік. Для розуміння – в три рази менше за обсяги бюджетних втрат від тіньового тютюну.

Про подібні нові податки зараз мова не може йти. В тіні, у різних схемах та різних галузях, втрачаються мільярди доларів. На це не можна широко закривати очі – саме там необхідній для наповнення бюджету ресурс.

10 липня у Римі стартує Міжнародна конференція з відновлення України.
Вона стане вже четвертою за ліком після аналогічних заходів у Лугано, Лондоні та Берліні.

Як очікування від цьогорічної конференції і що більш важливо - із чим наші урядовці їдуть до Риму?

Програма конференції вибудована навколо чотирьох основних тематичних блоків: залучення приватного бізнесу для відбудови, розвиток людського потенціалу, відновлення муніципалітетів та регіонів, європейська інтеграція. Ці теми обговорюватимуться протягом двох днів, на 7 основних сесіях і паралельно на декількох додаткових заходах.  

Одним із ключових питань, які будуть опрацьовуватись на полях конференції, буде обговорення із донорами механізмів залучення додаткового зовнішнього фінансування на 2026 рік. Фіскальний розрив наступного року – у разі продовження активних бойових дій –  оцінюється в розмірі до 19 млрд. дол. Безперечно слід використати увесь потенціал зустрічей на високому рівні для напрацювання можливих варіантів закриття цього розриву, в т.ч. за рахунок внесків на двосторонній основі, конфіскації на користь України заморожених російських активів, а не лише прибутків від їх використання.    
Попри насичений порядок денний, чесно кажучи, не очікую великих проривів від цьогорічного заходу. І суть навіть не в тому, що таких масштабних ініціатив як анонсована у 2023 році Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд. євро, а у 2024 році – ERA від G7 на 50 млрд. дол., поки що не очікується, а в тому, що на жаль, конференція в Римі стане вже третьою конференцією з відновлення, куди Україна їде без… Плану відновлення.


Нагадаю, роботу над його першим драфтом було розпочато ще у квітні 2022 року, як тільки ворог був відігнаний від Києва. Як секретар Національної ради із відновлення координував підготовку цього стратегічного документу.

Усього за два з половиною місяця із залученням декількох тисяч осіб – політиків, чиновників, експертів, науковців, громадських діячів, було розроблено багатотомний комплексний План відновлення, який охоплював усі сфери суспільного життя – від європейської інтеграції та повернення громадян до будівництва, інфраструктури, ОПК, від захисту прав дітей до державного управління та охоронидовкілля.

План був розбитий на три етапи і передбачав як масштабне осучаснення законодавчої бази, так і конкретні проективідновлення на засадах сталого розвитку та зеленого переходу, згруповані за секторами, регіонами та пріоритезовані відповідно до викликів, що стояли тоді перед Україною, починаючи від повномасштабної війни та закінчуючи процесом вступу України до ЄС.

Згідно із Планом передбачалось залучення 750 млрд. дол. пільгового фінансування та прямих іноземних інвестицій для ліквідації наслідків війни та реконструкції України до 2032 року.  

Документ був високо оцінений на Першій конференції з відновлення України у Лугано.

На жаль, після неї, коли повноваження та відповідальність за подальшу роботу над Планом були передані Уряду, ми так і не дочекалися його формалізації та затвердження, а далі, протягом наступних трьох років – актуалізації (за першим драфтом Плану, 2025 рік був кінцевим для другого з трьох передбачених Планом етапів).

Повертаючись до Риму, на мою думку, цьогорічна конференція була хорошою нагодою реанімувати в ініціативному порядку роботу над українським «Планом Маршалла», представити напрацювання донорам, використати цю площадку для обговорення системного бачення повоєнного відновлення країни, залучити на неї країни глобального півдня. Це особливо важливо зараз, в контексті перемовин про справедливий і стійкий мир, перспективи досягнення якого наразі хоч і виглядають віддаленими, але не знятими з порядку денного.  

Це не менш важливо і з огляду на дуже низький обсяг прямих іноземних інвестицій, який має тенденцію до скорочення у 2024-2025 рр. Як можна було давно збагнути,ця проблема не вирішується красивими альбомами про Україну, гайдами про інвестнянь та презентаціями потенційних проектів.

Яскравий приклад – невдала співпраця з однією з найбільших інвестиційних компаній світу BlackRock, яка мала намір створити фонд для підтримки проектів відновлення, але ця робота наразі відкладена.

Звісно продовження війни негативно впливає на апетити до інвестицій, але не менш важливим є бачення майбутнього України, відданість його досягати через реформи  і реальні кроки на зустріч бізнесу/інвесторам: страхування військових ризиків, дерегуляцію, приватизацію, стимули для розвитку галузей, розвиток інфраструктури, подолання структурного безробіття тоо. Це власне і має вирішуватись комплексно у рамках Плану відновлення.

Важливо також зрозуміти, що окрім нас самих і за нас самих ніхто цей План, який відповідав би нашим довгостроковим інтересам не напише.  

Максиме, різниця між мінімальною та максимальною пенсіями, не 2 рази, не 3 рази і не 10 разів, а 165 разів.

Так не може бути. Принаймні у солідарній пенсійній системі.

https://www.tgoop.com/MaxBuzhanskiy/18788

Приєднуюсь до закликів ДПС
https://www.tgoop.com/tax_gov_ua/5034

Наш провідний опозиціонер Дмитро Разумков, напевно від літньої спеки нафантазував щось про банківську таємницю, для чогось згадавши мене.

Раджу не наводити тут "тінь" і уважно, по складах читати мої дописи, де я такі фантазії чітко і однозначно розвінчую.

А в цілому, готовий до фахової професійної дискусії із Разумковим (як і будь-яким іншим політиком), що для суспільства є набагато ціннішим, ніж голослівна критика у соціальних мережах.
https://www.tgoop.com/Dmytro_Razumkov_official/4265

Річна інфляція у червні пішла на спад – уперше майже за останні півтора роки.

За даними Держслужби статистики, у червні 2025 року споживчі ціни зросли на 0,8% (до травня 2025 року), що є типовою інфляцією для цього місяця (середній показник за останні 10 років – 0,8%, за останні 20 років – 0,7%).

Динаміка інфляції у червні продовжила обумовлюватись переважно зростанням цін на продовольство. Продукти харчування і безалкогольні напої за останній звітній місяць в цілому подорожчали на 1,4%. Найбільшими темпами замісяць зросли в ціні фрукти (+13,5%), м'ясо і м’ясопродукти (+3,3%). Водночас, за місяць подешевшали овочі (-8,1%), яйця (-1,1%), молоко, макарони (по -0,7%).
Динаміка цін на непродовольчі товари і послуги у червнібула різноспрямованою. Найбільшими темпами подорожчали транспортні послуги: ж/д квитки (+5,3%), паливо і мастила (+2,3%). Подорожчали амбулаторні послуги, послуги ресторанів і готелів  (по +1,2%). Водночас, сезонно подешевшав одяг і взуття (-2,2%). Залишались незмінними основні ЖК-тарифи (е/е, газ, тепло, водопостачання).  
Споживчі ціни за 6 місяців з початку року зросли на 6,5% (до грудня 2024 року).
Водночас, річна інфляція (за останні 12 місяців, до червня 2024 року) уповільнилась до 14,3% (із 15,9% у травні, 15,1% у квітні, 14,6% у березні, 13,4% у лютому). Уповільнення зафіксовано уперше із березня минулого року і пояснюється, насамперед, ефектом статистичної бази. Учервні минулого року була зафіксована помітно вища інфляція на рівні 2,2% через подорожчання тарифів на е/е для населення на 64%. Зараз внесок цього підвищення у річну інфляцію відпрацьовано.
При цьому варто звернути увагу, що уповільнення річної інфляції до 14,3% на кінець першої половини року виявилось меншим, ніж передбачав останній прогноз НБУ (13,7%).

У базовому сценарії річна інфляція має продовжувати сповільнюватись у другій половині року. Цьому сприятимуть:
▫️збереження жорсткої монетарної політики НБУ, який у червні залишив облікову ставку на рівні 15,5%,
▫️підтримка відносно контрольованої ситуації на валютному ринку,
▫️надходження нового врожаю,
▫️стабільна ситуація в енергетиці,
▫️збереження мораторію на підвищення регульованих тарифів на тепло, гарчу воду, газ
▫️стабілізація світових цін на нафту після завершення 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном.    

Водночас, неодноразово зазначав, що інфляційні перспективи до кінця року будуть коригуватись, насамперед, залежно від розвитку війни і фактичного збору нового врожаю.

Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%

Комітет щойно одноголосно підтримав і рекомендував прийняти в першому читанні два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. 🚀

✅ Рекомендовано до ухвалення:

📌 Законопроєкт #13420 — про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу
📌 Законопроєкт #13421 — про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу

Законопроєкти про Defence City підготовлені у співпраці з Міністерством оборони України. Водночас активно працювали з представниками галузі — провели низку зустрічей із провідними виробниками, зібрали пропозиції та ключові зауваження бізнесу. Діалог із підприємствами триватиме й надалі — зокрема під час підготовки законопроєктів до другого читання.

Бо ефективна обороноздатність — це не лише сила фронту, а й спроможність держави підтримати тих, хто постачає армії технології, техніку та озброєння. Саме тому законодавчі зміни спрямовані на створення умов для розвитку, а не виживання оборонних підприємств.

Саме тому ми запропонували системні зміни, які дозволять створити унікальний правовий режим для підприємств оборонно-промислового комплексу — Defence City.

Що передбачають законопроєкти?

▫️ Запровадження Переліку підприємств ОПК (резидентів Defence City), який формуватиме та вестиме Міністерство оборони України
▫️ Захист інформації: сам перелік, звітність підприємств та інформація про них матимуть обмежений доступ і охоронятимуться у встановленому порядку

▫️ Податкові пільги до 1 січня 2036 року:
• звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування
• звільнення від земельного податку
• звільнення від податку на нерухомість
• звільнення від екологічного податку

Також зберігаються чинні податкові преференції для підприємств ОПК: пільги з ПДВ, прискорена амортизація, переваги для релокованих підприємств та їх працівників.

▫️ Додаткові інструменти підтримки:
• спрощення митних процедур
• спрощений експортний контроль для військових технологій
• можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій
• підтримка у процесі релокації

⚠️ Закликаю колег — народних депутатів — підтримати ініціативу в залі!

Бюджетна декларація на 2026-2028 роки, подана Урядом, викликала немало критики. Подекуди – справедливої.

Цей документ - про пріоритети державної політики на найближчі три роки. Тому буду наполягати на внесенні ряду змін.

Мої пропозиції до Бюджетної декларації:

1️⃣ Відійти від заморожування бідності та збільшувати щороку розміри мінімальної пенсії та мінімальної зарплати, адже резерви на це знайти можливо.

Мінімальні зарплати:
• з 1 січня 2026 року – 10 000 гривень;
• з 1 січня 2027 року – 12 000 гривень;
• з 1 січня 2028 року – 15 000 гривень.

Мінімальні пенсії за віком:
• з 1 січня 2026 року – 4 000 гривень;
• з 1 січня 2027 року – 6 000 гривень;
• з 1 січня 2028 року – 8 000 гривень.

Окремо – скасування надвисоких спецпенсій «особливим» категоріям, про які вже неодноразово казав.

2️⃣ Розробити систему додаткових стимулів для підтримки експортоорієнтованих виробництв та експортерів – від аграрного сектору до експорту зброї та військових технологій (проект Defence City).

3️⃣ Відкласти розкриття банківської таємниці, до відновлення довіри та перезавантаження системи податкових органів на умовах доброчесності, та щоб не створювати додаткову напругу в суспільстві.

4️⃣ До кінця 2028 року завершити процес приватизації не менш ніж 95% державного майна – зараз майже 3/4 підконтрольних державі суб’єктів господарювання або не працюють, або про їх долю взагалі нічого не відомо.

5️⃣ Не скорочувати видатки на закупівлю озброєння, військової техніки, зброї та боєприпасів у 2028 році до 10,9 млрд гривень, навіть за базовим сценарієм, як це пропонується у проекті Бюджетної декларації. Натомість фінансування цих видатків на оборонні закупівлі у 2028 році має становити не менше 100 млрд гривень.

6️⃣ Продовжити та посилити детінізацію економіки як одного з основних джерел поповнення дохідної частини бюджету.

Цього року бюджет від детінізації може розраховувати на еквівалент не менш ніж 4 млрд доларів.

Ефективна боротьба з тінню може додатково принести до бюджету:
• у 2026 році - 6 млрд доларів
• у 2027 році – 8 млрд доларів
• у 2028 році – 10 млрд доларів

7️⃣ Відмовитися від фінансування неефективних державних програм.
Мільярди коштів щорічно витрачаються на заходи з дуже сумнівною віддачею. Яскравий приклад – «Національний кешбек», чий внесок у зростання економіки України становив лише 0,001%.

Всі детальні пропозиції до Бюджетної декларації уже передав на розгляд.

Більше розповів у відео.

Мені неодноразово писали щодо різних мереж, де ти купуєш у якогось досить відомого бренду, а натомість чек отримуєш щоразу від різних ФОПів.

4 млрд гривень – недоотримані податки лише з однієї регіональної мережі супермаркетів, що обрала не працювати в «білу». Попри величезний оборот, кожен магазин мережі подрібнюється на кілька фізичних осіб-підприємців, щоб власники мінімізували сплату податків.

Про яку мережу йдеться – розповів у відео.

І так, всі згадані там факти порушень уже передані правоохоронцям.

Правила одні для всіх. На жаль, дехто й досі думає, що він виключення.

У січні-червні товарообіг України склав 58,3 млрд доларів.
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року (52,7 млрд доларів) він зріс на 10,6%.

Експорт – 20,0 млрд дол. (+2,6% порівняно з січнем-червнем 2024 року).
Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 77%):
• продовольчі товари – 11,2 млрд дол. (56%)
• метали та вироби з них – 2,3 млрд дол. (11,5%)
• машини, устаткування та транспортні засоби – 1,9 млрд дол. (9,5%)

Топ-3 країн-споживачів українських товарів:
• Польща – 2,4 млрд дол.
• Туреччина – 1,7 млрд дол.
• Італія – 1,2 млрд дол.

Імпорт – 38,3 млрд дол. (+15,4% порівняно з січнем-червнем 2024 року).
Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 68%):
• машини, устаткування та транспортні засоби – 14,8 млрд дол. (39%)
• продукція хімічної промисловості – 6,2 млрд дол. (16%)
• паливно-енергетичні ресурси – 4,9 млрд дол. (13%)

При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло:
• 93,4 млрд грн,
• 48,5 млрд грн,
• 87,9 млрд грн
відповідно, що складає 29%, 15% та 27% від усіх надходжень митних платежів.

Топ-3 країн-постачальників товарів до України:
• Китай – 8,2 млрд дол.
• Польща – 3,5 млрд дол.
• Німеччина – 3,2 млрд дол.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-червня склало 18,3 млрд доларів
(збільшилось з -2,9 млрд доларів у попередні місяці до -3,9 млрд доларів у червні).

У разі збереження нинішньої динаміки ми ризикуємо вийти на історичний анти-рекорд, набагато перекривши -29,0 млрд доларів 2024 року.

З цим, схоже, змирились в Уряді: згідно з поданою нещодавно Бюджетною декларацією, у 2028 році негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами оцінюється у -33,0 млрд доларів.

Списувати такий результат виключно на війну – некоректно.
Очевидно, що потрібно:
– підвищувати ефективність програм підтримки національної економіки,
– забезпечити доступність кредитування,
– нарощувати підтримку експортерів,
– запустити страхування воєнних ризиків для залучення інвестицій.

Власними руками перевірив, чи складно правильно оформити продаж підакцизних товарів. Дякую пані Оксані за експрес-курс молодого касира. Все вийшло:)

Більше розповім трохи згодом.
#детінізація