Уже розповідав про аграріїв Черкащини.

Дуже вразила історія одного з господарств — «Дукра Агро». Це підприємство з іноземним капіталом. Уже багато років працюють, впроваджують нові технології, розширюють виробництво, закупляють нову техніку.

Але на досягнутому не зупиняються. В планах — розвивати переробку. Одним із перспективних напрямів називають виготовлення будматеріалів з кукурудзи. Це дуже важлива ініціатива.

Інвестиції в Україну — це вигідно. Дякую кожному, хто вірить в нашу країну🇺🇦

Більше у відео

Уряд пропонує скоротити програму розмінування українських земель на 2/3.

Очевидно, що висока засміченість вибухонебезпечними предметами – це один з найголовніших викликів для держави не тільки зараз, під час триваючої війни, але й набагато років наперед.

Адже за їх площею – 137 тис. кв. км (переважно сільськогосподарські землі) – Україна займає перше місце у світі, і на вирішення цієї проблеми можуть піти десятиліття. Саме тому я послідовно наполягаю на розширенні програм розмінування.

Мінекономіки виявилось неспроможним освоїти вже виділені ВР кошти. У нас нині працює лише 112 сертифікованих операторів протимінної діяльності (з яких 8 – іноземні), у розпорядженні яких близько 9 тисяч фахівців, 278 спеціальних машин та понад 13 тис. металошукачів.

Порівняно з фронтом робіт, які належить виконати – це дуже і дуже мало. Наявними нині силами ми запланували у цьому році провести технічне обстеження на предмет наявності вибухонебезпечних предметів 31 тис. кв. км території

І що пропонує Уряд?

Замість збільшення державної підтримки програм гуманітарного розмінування, стимулювання розроблення та нарощування виробництва спеціальної техніки, розширення програм підготовки фахівців (у тому числі для ветеранів та військовослужбовців, які в силу стану здоров’я не можуть брати участь у бойових діях) – пропонує де-факто скоротити фінансування цієї діяльності на 2 млрд грн.

Цинізм полягає в тому, що ця жахлива пропозиція вийшла від міністра економіки Ю. Свириденко, яка мала б опікуватись тим аби заміновані землі не були перешкодою для розвитку економіки.

2 млрд грн – це не просто якісь кошти. Це повернення у господарський обіг сільськогосподарських земель, одна з ключових програм підтримки вітчизняної аграрної галузі, яка є головним нині сектором української економіки та статтею №1 у вітчизняному експорті, забезпечуючи майже 60% усіх надходжень та підтримуючи Україну з огляду на історичний рекорд негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами.

І, що більш важливо, - це про безпеку наших громадян, які проживають у сільській місцевості та продовжують працювати на небезпечних землях, щодня наражаючись на загрозу підірватися на вибухонебезпечних предметах.

Ще більш зухвалою пропозиція виглядає на тлі фінансування украй неефективної програми «Національний кешбек», на який минулого місяця взяли 2,4 млрд грн з резервного фонду державного бюджету, тоді як її внесок цієї програми минулого року у зростання ВВП оцінювався усього 0,001%.

Вимагатиму при розгляді змін до бюджету виключення цієї ініціативи, яка не відповідає пріоритетам і вимогам часу.

Бачу, що у професійних середовищах пішла реакція на мої зусилля зробити українську систему більш соціально справедливою. Це прогнозовано. Зокрема, на публікацію про найвищі спецпенсії відреагували представники української феміди, які назвали це «інформаційною кампанією».

Вочевидь, «понаднормоване» навантаження не завадило представникам судової влади мужньо захистити свій «корпоративний інтерес». Нагадати мені і всім, хто сьогодні також «понад норму» захищає державу, розгрібає завали, навчає, виготовляє снаряди, оперує і лікує, те що судді солідарні із народом – це дуже важливо. Як і те, що за чесну працю судді необхідна пенсія у 390 тис.грн., а за чесну працю вчителя достатньо 6,5.

Давайте все ж не про чесність. Я ніколи не був прихильником шельмування всієї професії на підставі злочинів кількох покидьків, що трапляються будь-де. Знаю багато чесних суддів, що дійсно живуть на зарплату, яка точно має бути гідною. Але чесно має виконуватися будь-яка праця.

Шановна суддівська громадо, я багатьох знаю із вас особисто. Будучи юристом за фахом і покликанням, поважаю незалежність суддівської гілки влади. Розумію, важкий тягар забезпечення справедливості та верховенство права, який покладено на цю вертикаль. Але не розумію вас в цьому питанні.

Ніхто сьогодні не може прикладатись «богинею із зав’язаними очима», та ігнорувати реальний стан речей. Градація пенсій – це нормально. Але не прірва між мінімальною та максимальною у 165 разів - це кричуща несправедливість, що сама по собі підриває засади справедливості в суспільстві.
Яку ви, особливо ви, маєте захищати понад усе. Понад
корпоративну солідарність, яка ніколи не має переходити у кланову кругову поруку.
Подумайте над цим.

Україна - найкраща 🇺🇦

Україна успішно завершила скринінг законодавства за Кластером 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання».

Пройшли двосторонні зустрічі з Європейською Комісією, присвячені останньому розділові у рамках цього кластеру – 15 «Енергетика» та «енергетичній складовій» розділу 21 «Транс’європейські мережі».

Українська делегація представила та обговорила з європейськими партнерами стан справ та законодавче регулювання наступних питань:

- енергетична ефективність;
- газові ринки;
- безпека постачання енергоресурсів;
- відновлювані джерела енергії;
- транс’європейські мережі;
- сприяння належному взаємоз’єднанню та взаємодії національних мереж;
- заходи підтримки проектів спільного інтересу;
- ринки електроенергії;
- конкуренція та державна допомога в енергетичному секторі;
- енергетичне маркування та екодизайн;
- ядерна енергетика, ядерна безпека, радіаційних захист.

Загалом, щоб пройти скринінг законодавства за Кластером 4, де було представлено прогрес України за такими напрямками, як транспортне законодавство, енергетична політика, транс’європейські мережі, охорона навколишнього середовища та клімату – від його відкриття та до завершення знадобилось лише 23 дні.

А усього за рік, що пройшов від старту скринінгових сесій, коли ми 8 липня 2024 року відкрили цей етап переговорного процесу розділом 5 «Державні закупівлі», було пройдено 28 з 33 розділів переговорної рамки, які були об’єднані у п’ять вже завершених Кластерів.

Двосторонні зустрічі за останнім Кластером 6 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості», який у нас залишився для скринінгу, розпочнуться у вересні.

Вони будуть присвячені 5 розділам:

- сільське господарство та розвиток сільських територій;
- безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарнаполітика;
- рибальство та аквакультура;
- регіональна політика та координація структурних інструментів;
- фінансове та бюджетне забезпечення.

Попри блокування Угорщиною формального відкриття перемовин ми продовжуємо рухатись тими кроками, які не потребують ухвалення консенсусом.

За підсумками скринінгу пройдених Кластерів ми отримуємо відповідні Звіти Європейської Комісії з рекомендаціями, які дозволяють нам формувати порядок денний та дорожні карти відповідної роботи, у тому числі законодавчої, та ухвалювати відповідні рішення.

Чим більше ми встигнемо зробити – тим легше і швидше йтимуть переговори після їх офіційного відкриття, адже у ЄС вже є досвід – коли домашня робота країною-кандидатом виконана, то офіційні перемовини за окремими розділами можуть відкриватись і закриватись протягом одного робочого дня.

Останніми днями багато питань про 19 млрд. дол., яких не вистачає профінансувати бюджетні видатки на наступний рік

Тут немає ніякої сенсації.
Я постійно підкреслюю у своїх публічних коментарях дві тези.

▪ Якщо потреба у зовнішньому фінансуванні на поточний рік, а це 39,3 млрд. дол., повністю закрита за рахунок внесків за ініціативою ERA, траншів за програмами Ukraine Facility та EFF (за якими за першу половинуцього року ми вже отримали близько 22 млрд. дол.),
▪ То ситуація із залученням зовнішнього фінансування на 2026 рік, на жаль, є набагато складнішою. За попередніми оцінками, озвученими в т.ч. Прем’єр-міністром, журналістами у FT, фіскальний розрив на наступний рік складає від 8 до 19 млрд. дол.

В чому причина? Головний чинник – це очікування щодопродовження війни. Програма EFF, яка є парасолькою для усього пакету фінансування від міжнародних партнерів, передбачає, що активні бойові дії мають завершитись до кінця поточного року у базовому сценарії, до середини наступного – у альтернативному (негативному сценарії).

На жаль, ми бачимо, що перемовини щодо досягнення миру затягуються, існують обґрунтовані ризики переходу інтенсивних бойових дій на наступний рік. Це породжує невизначеність щодо планування бюджету на наступний рік та середньострокову перспективу, зокрема у частині видатків на сектор безпеки і оборони.

Нагадаю, ці видатки минулого року за загальним  і спеціальнимфондом склали майже 3 трлн. грн. Цього року вони складуть (після внесення змін до бюджету) 2,65 трлн. грн., тоді як у бюджетній декларації на наступний рік Мінфін закладає поки що їх фінансування на рівні 1,8 трлн. грн. Отже, у разі продовження бойових дій ці видатки, як визнає Мінфін, мають зрости щонайменше на 750-800 млрд. грн., що за прогнозним курсом і складає зазначені 19 млрд. дол. Ось власне і приблизна математика.

Який вихід?

По-перше. Ми маємо вибирати ту допомогу, яку погоджено і «законтрактовано». Мова насамперед, про Ukraine Facility, де, на жаль, ми маємо відставання від плану. На середину червня не було виконано чверть індикаторів на І квартал (3 з 16) та 72% (8 з 11) індикаторів – на ІІ квартал.

Україна вже не отримала через це перший транш допомоги від ЄС за програмою Ukraine Facility, оскільки через невиконання плану до Єврокомісії не подавали відповідний Звіт, і ми наближаємось до того, щоб зірвати і другий транш, тому надання допомоги залишається доброю волею ЄК.

Але постановка питання з докором у першу чергу до депутатів в принципі невірна.

Якщо вивчити План для механізму Ukraine Facility, то за жодним пунктом у переліку відповідальних виконавців немає Верховної Ради. Це питання до Уряду: з виконавців,які зривають завдання Плану, вважаю, треба дуже жорстко питати про причини.

По-друге, треба вже зараз шукати додаткові зовнішні джерела фінансування, домовлятись із партнерами.

На довгострокову перспективу ЄС готує Фонд підтримки України на 100 млрд. євро, який може бути включений у середньостроковий бюджет ЄС, але це питання для 2028 року і надалі, яке ще треба законодавчо оформити із урахуванням позиції окремих країн (Угорщини, Словаччини).

Тоді як найбільш складна ситуація зараз виглядає на 2026-2027 рр. При цьому на 2026 рік ми маємо часткове фінансування (від половини до 2/3 від потреби), в т.ч. за рахунок механізму ERA, більша частина внесків якого буде перерахована наперед цього року, а на 2027 рік зовнішнє офіційне фінансування зараз майже відсутнє (заплановано лише близько 2 млрд. дол.).

Ці питання обговорювались у Римі і будуть і далі обговорюватись із партнерами залежно від оцінок перспектив розвитку війни. В цілому розрив може бути закритий за рахунок додаткових внесків на двосторонній основі, конфіскації на користь України заморожених російських активів, а не лише прибутків від їх використання.

По-третє, вважаю, що треба максимально використати джерела внутрішніх резервів. Постійно говорю про потенціал детінізації, який оцінюється щонайменше у 5-6 млрд. дол. додаткових платежів до бюджету наступного року, скорочення неефективних видатків, посилення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів.    
 

Про Defence City — з партнерами України🇺🇦🤝

Деталі згодом.

Хто ще не встиг подивитися - https://youtu.be/_LDh8yEa6hI

Дякую представникам країн-партнерів за інтерес до Defence City.
Ця ініціатива – запорука розвитку нашої оборонної промисловості.

Пакет законопроектів про Defence City створює передумови для значного розширення експортного потенціалу нашої оборонної промисловості. Щоб у майбутньому Україна увійшла до ТОП-5 експортерів зброї у світі.

Разом з представниками країн G7 та NATO сьогодні обговорили ключові пункти пакета законопроектів про створення Defence City. Вдячний за підтримку нашої ініціативи.

Для нас така позиція партнерів дуже важлива. Співдружність та колаборація з промисловістю країн-партнерів є вагомим чинником для розвитку вітчизняного ОПК.

Ми зі свого боку продовжимо вдосконалювати механізми, передбачені у Defence City. Зробимо все, щоб українська оборонна промисловість стала сильнішою.

Make Ukrainian Defence Industry Great Again!

За результатами моїх зустрічей з бізнесом обговорили з Міністерством фінансів України пропозиції щодо збільшення вартісного критерію для основних засобів з 20 000 грн до 50 000 при визначенні обʼєкта оподаткування податком на прибуток.

Це дасть змогу пришвидшити списання малоцінних необоротних матеріальних активів, зменшить адміністративне навантаження на бізнес, спростить ведення податкового обліку.

Пропозиція з моєі сторони підтримується як така, що відповідає реаліям сьогодення.
Тому найближчим часом внесу відповідну законодавчу ініціативу.

Підходи Адміністрації Дональда Трампа до завершення війни в Україні змінюються. І це гарні новини для нашої країни.
 
Під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте Дональд Трамп заявив, що НАТО та США досягли принципово домовленості щодо моделі постачання Україні зброї. Нове обладнання буде виготовлено для НАТО і доступне для подальшого постачання до України. Американський президент підтвердив, що у такий спосіб США нададуть  протиракетні комплекси Patriot і як мінімум частина з них може вже скоро стати на захист саме українського неба. Також плануються поставки артилерійських снарядів та систем, ракет і іншого озброєння.
Окрім того, Президент Трамп анонсував, що якщо протягом 50 ній не буде знайдено мирного рішення і російська сторона надалі ухилятиметься від продуктивних переговорів — у хід підуть санкції.  
 
Останні заяви Дональда Трампа засвідчують, щодипломатичні зусилля нашого Президента і команди переговорників мають успіх. Послідовна позиція, яку демонструвала Україна, налаштованість на мирне врегулювання і відкритість до діалогу змогли переконати США у тому, Україна – надійний партнер. А причину, чому переговори буксують і війна продовжується потрібно шукати в іншій стороні.    
 
Передача зброї та систем ППО серйозно укріпить можливості України до спротиву агресії. Водночас, це не просто військове рішення.  Це сигнал про консолідацію союзників. Україна не залишиться без зброї і підтримки. Значить розрахунки на «втому від України» не справдяться і «дотиснути» Захід і Україну не вдасться.
 
Нові підходи адміністрації США можуть дійсно змінити ситуацію і на полі бою, і за столом переговорів. Це підсилить наші переговорні позиції напередодні можливого 3-го раунду перемовин в Стамбулі і буде спонукати сторону агресора до продуктивних переговорів. Або мир, або ризик зіткнутись із ще більш серйозними санкціями і більш масштабною допомогою Україні з боку союзників. Підвищення вартості війни для агресора може стати шляхом до політичного врегулювання.
 
Підсумовуючи, найближчий час покаже, що стоїть за зміною риторики і підходів до поставок озброєння і санкцій, озвучених сьогодні Д. Трампом. Я хочу сподіватись, що це врешті-решт зміцнить нашу переговорну позицію, наблизить мир, а не стане довгим «пасом» росіянам, який ті будуть розігрувати ще протягом 50-днів.    

Прифронтові регіони – форпост України, який постійно страждає від атак ворога. Нам всім складно, але саме на цих територіях – надскладно. Я переконаний, що держава має приділяти пильну увагу цим регіонам, знати їх болі й проблеми та знаходити рішення для їх суттєвої підтримки.

Зокрема це стосується економічної активності на прифронтових територіях. Уже провів зустрічі з бізнес-спільнотами Харкова та Дніпра. Основні проблеми схожі.

Ось ключові питання, з якими звертається бізнес з прифронтових територій до держави:

▪Страхування військових ризиків
На четвертий рік великої війни у нас досі немає масового страхування, а лише поодинокі випадки і переважно страхування іноземного бізнесу.
Нам потрібно це страхування, і не тільки для прямих збитків, як від прильотів ракет, але і страхування непрямих збитків. Наприклад, компенсація часу простою, як це є в Ізраїлі. Це дозволяє регіонам, які є форпостом протистояння, вистояти і розвивати економіку.

▪Кредитування
Прифронтовий бізнес скаржиться на те, що банки не дають кредити. Причина – майно на цих територіях, яке має піти в заставу, не приваблює банки через високі ризики. У цьому випадку держава повинна збільшувати портфельні гарантії, аби забезпечувати ці кредити. Зокрема в частині розвитку і вдосконалення програми «Доступні кредити 5-7-9%». Лише 5,8 тис. договорів на прифронтових територіях із загальної кількості по країні у понад 81 тис. Така ж ситуація – за програмою «єОселя». Це треба виправляти.

▪Гранти
Важливим є збільшення грантових програм на відновлення та розвиток бізнесу в прифронтових територіях. Це має стати ще одним важливим пунктом в програмі підтримки бізнесу.

▪Приватизація
Приватизація майна в прифронтових територіях повинна бути більш доступною, щоб бізнес міг активніше долучатися до неї.

▪Підтримка виробників
Потрібно розширювати закупівлі у підприємств на прифронтових територіях за державні кошти та кошти місцевих бюджетів. Держава повинна допомагати просувати ці товари на національному та міжнародних ринках.

Продовжуємо активно обговорювати з бізнесом проект, збираємо пропозиції. Найближчим часом представимо програму для економічного посилення прифронтових регіонів.

Сьогодні ми відзначаємо День Української Державності.

Держава - це не гасло, не ідол, не батько, це інститут, який створений нами і належить нам, який ми оплачуємо своїми податками, будуємо своєю працею, захищаємо своїм життя.

Тому державу не треба звеличувати словами, її треба стверджувати справами, робити, жертвуючи собою, в тому числі неприємні, непопулярні речі, аби вона ставала міцнішою, і міцнішати разом з нею.

Ми спадкоємці багатовічної державицької традиції від часів Хрещення України-Русі, яка сьогодні втілена у нашій Незалежній Українській Державі. Укріплювати і боронити нашу державність, нашу віру, нашу свободу і наше майбутнє – наша спільна місія.

Це шлях державників, не політиканів, і сьогодні їх свято.

Обговорили реформу оподаткування знахідок.
Домовились продовжити консультації;).

Сьогодні, в День Української Державності, нагадав народним депутатам з трибуни Верховної Ради, що держава – це не господар і не кріпацтво, а механізм для забезпечення справедливості.

Але що можна сказати про справедливість, коли в Україні мінімальна пенсія менша за максимальну у 165 разів?
В той час, як у «чорнобильців» середня пенсія складає 12,8 тисяч гривень, а у військових - 13 тисяч гривень, середня пенсія судді – 107 тисяч гривень.

Така несправедливість – сором.
І що ми бачимо. На жаль, я не бачу рішучих кроків до розв’язання проблеми.

Досі до зали не винесено законопроект щодо скасування кланових спецпенсій прокурорів, який вже рекомендований профільним комітетом до другого читання.

В Бюджетній декларації фактично пропонується заморозити бідність, а обіцяного Урядом законопроекту про впровадження накопичувальної пенсійної системи другого рівня в парламенті теж досі немає.

Соціальні стандарти, зокрема і пенсії, потрібно переглядати. Щоб мінімальна пенсія за віком уже наступного року становила 4 000 грн, а до 2028 року зросла до 8000 грн.

Економічна ситуація складна, але резерви є. Вони в мільярдах, що ховаються в тіні. У мільярдах, які досі витрачаються на неефективні програми. У кланових спецпенсіях, які підривають засади справедливості у суспільстві.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подав у відставку.

Це означає, що добігає завершення каденція Кабінету Міністрів. Уряду на долю якого випали найбільш складнівипробовування за всю новітню історію України.

Я, зі своєї сторони, хотів би висловити щиру вдячність Прем’єр-міністру, пану Денису Анатолійовичу Шмигалю – очільнику Уряду, державному діячу, профі, людині слова із сталевими нервами, який втримав разом з іншими країну у найважчі часи.

Саме він як очільник виконавчої влади прийняв виклик перших днів, тижнів, місяців великої війни. В ті дні, нашому народу,  Президенту, парламенту і уряду вдалося найголовніше – зберегти державу, не допустити паніки та розпаду країни. Втримати керованість державного управління, фінансову систему, зорганізуватися, налагодити роботу в умовах воєнного часу і дати відчутний опір ворогу, плани якого на блискавичне захоплення країни були зірвані. Окупанти були вимушені залишити Київщину, Чернігівщину, Сумщину. Згодом, був звільнений Херсон. Завдяки ЗСУ, завдяки спільним діям всієї системи влади були досягнуті ці надважливі цілі. І злагоджені дії уряду в цій історії були визначними.    

Сьогодні Денис написав заяву. Приймаю, але не розділяю цього рішення. Не можу за нього проголосувати, хоча знаю голоси є.

Так, чи інакше по-переду буде багато роботи. Серед основнихзавдань: посилення економічного блоку уряду, розробка плану відновлення держави, підтримка прифронтових територій, запуск повноцінних програм доступного кредитування, механізмів страхування військових ризиків, реінтеграція ветеранів, перезапуск БЕБ, таможні та багато інших напрямів, які є важливими для залучення інвестицій, створення робочих місць, прискорення економічного зростання.  

Звісно у центрі уваги має залишатись зміцнення оборонного потенціалу, в тому числі за рахунок нового імпульсу розвитку для вітчизняного ОПК.

Окреме завдання – підтримка громадян. Потрібні реальні дії, щоб зробити систему соціального забезпечення більш дієвою та справедливою. Чекаємо і готові працювати над комплексними реформами на перспективу – Стратегія зайнятості, План післявоєнного відродження, заходи із подолання тіньової економіки.

Очікуємо на широкий порядок денний, виконання якого чекають громадяни і бізнес.

Обіцяю докласти весь свій досвід і уміння, щоб у взаємодії з членами нового Кабінету Міністрів створювати та приймати нові якісні та продуктивні рішення, що стануть запорукою укріплення обороноздатності нашої країни та її післявоєнної відбудови.

Чому я впевнений в економічному успіху України після завершення війни.

Секрет в наших людях. Вони надають нових сенсів слову стійкість.

Вкотре переконався в цьому, спілкуючись з представниками бізнес-спільноти Дніпра. Дякую INSPIRA business club за майданчик для дискусії.

Проговорили питання, які турбують підприємців. Зокрема і про виклики роботи у прифронтових регіонах.

Наше завдання як держави – забезпечити такі умови, щоб бізнес не тільки втримався, відновив втрачене внаслідок ворожих атак, але і міг розвиватися. Це робочі місця, зарплати людей, розвиток місцевих громад.

Саме тому закликаю всіх представників бізнесу з прифронтових регіонів надавати свої пропозиції. З проектом програми можна ознайомитися за посиланням.

За другий квартал середня пенсія зросла на 69 грн. - Пенсійний фонд України

Маємо нову статистику пенсійних виплат.

За даними Пенсійного фонду України, на 1 липня 2025 року середня пенсія в Україні склала 6 410,2 грн. У порівнянні із 1квітнем 2025 року середня пенсія збільшилась на 1,1% (+69 грн.), у порівнянні із аналогічним періодом минулого року – на 10,2% (+593,6 грн.).
На звітну дату в Україні пенсію отримували майже 10,26 млн. пенсіонерів.
Три факти для об’єктивної оцінки рівня середньої пенсії:
▪ Більшість пенсіонерів отримують пенсію нижче 5 тис. грн. 56,2% пенсіонерів отримують пенсію нижче 5 тис. грн., в т.ч. 35,7% - нижче 4 тис. грн., 3,7% - нижче 3 тис. грн. Ще 29% пенсіонерів мають пенсію від 5 до 10 тис.грн., 14,8% - понад 10 тис. грн.
▪ Середня пенсія є меншою за фактичний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність За останніми даними Мінсоцполітики, фактичний прожитковий мінімум для цієї категорії осіб у цінах лютого 2025 року складав 6 685,5 грн. (а в цінах червня він мав би наближатись до 7 тис. грн.). Тобто середня пенсія зараз дорівнює близько 92% поточного фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних, що заносить переважну частину пенсіонерів за межу бідності.
▪ Наразі зростання середньої пенсії відстає від інфляції. Нагадаю, річна інфляція у червні (до червня 2024 року) сягнула 14,3%, тоді як середня пенсія зросла на 10,2% (р/р). Під кінець року цей розрив дещо зменшиться, оскільки річна інфляція має тенденцію до зниження. Утім ситуація погіршується тим, що у структурі споживання домогосподарств із низькими доходами продукти харчування займають відносно більшу частину споживчого кошику. При цьому продовольча інфляція (23,2% у червні) була майже удвічі вищою за її середній рівень.  
Підсумовуючи, попри номінальне зростання середньої пенсії, її реальний рівень (з урахуванням інфляції) на кінець першої половини року зменшився. На 1 липня більше половини пенсіонерів отримували пенсію нижче 5 тис. грн.  Тоді як середня пенсія 5 із 6 пенсіонерів була нижче фактичного прожиткового мінімуму, що виштовхувало їх за межу бідності. На цьому тлі зовсім дико виглядають кланові пенсії у 100-200 і більше тисяч гривень, які отримують окремі професійні касти в Україні.