GETMANTSEVDANIL Telegram 9710
10 липня у Римі стартує Міжнародна конференція з відновлення України.
Вона стане вже четвертою за ліком після аналогічних заходів у Лугано, Лондоні та Берліні.

Як очікування від цьогорічної конференції і що більш важливо - із чим наші урядовці їдуть до Риму?

Програма конференції вибудована навколо чотирьох основних тематичних блоків: залучення приватного бізнесу для відбудови, розвиток людського потенціалу, відновлення муніципалітетів та регіонів, європейська інтеграція. Ці теми обговорюватимуться протягом двох днів, на 7 основних сесіях і паралельно на декількох додаткових заходах.  

Одним із ключових питань, які будуть опрацьовуватись на полях конференції, буде обговорення із донорами механізмів залучення додаткового зовнішнього фінансування на 2026 рік. Фіскальний розрив наступного року – у разі продовження активних бойових дій –  оцінюється в розмірі до 19 млрд. дол. Безперечно слід використати увесь потенціал зустрічей на високому рівні для напрацювання можливих варіантів закриття цього розриву, в т.ч. за рахунок внесків на двосторонній основі, конфіскації на користь України заморожених російських активів, а не лише прибутків від їх використання.    
Попри насичений порядок денний, чесно кажучи, не очікую великих проривів від цьогорічного заходу. І суть навіть не в тому, що таких масштабних ініціатив як анонсована у 2023 році Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд. євро, а у 2024 році – ERA від G7 на 50 млрд. дол., поки що не очікується, а в тому, що на жаль, конференція в Римі стане вже третьою конференцією з відновлення, куди Україна їде без… Плану відновлення.


Нагадаю, роботу над його першим драфтом було розпочато ще у квітні 2022 року, як тільки ворог був відігнаний від Києва. Як секретар Національної ради із відновлення координував підготовку цього стратегічного документу.

Усього за два з половиною місяця із залученням декількох тисяч осіб – політиків, чиновників, експертів, науковців, громадських діячів, було розроблено багатотомний комплексний План відновлення, який охоплював усі сфери суспільного життя – від європейської інтеграції та повернення громадян до будівництва, інфраструктури, ОПК, від захисту прав дітей до державного управління та охоронидовкілля.

План був розбитий на три етапи і передбачав як масштабне осучаснення законодавчої бази, так і конкретні проективідновлення на засадах сталого розвитку та зеленого переходу, згруповані за секторами, регіонами та пріоритезовані відповідно до викликів, що стояли тоді перед Україною, починаючи від повномасштабної війни та закінчуючи процесом вступу України до ЄС.

Згідно із Планом передбачалось залучення 750 млрд. дол. пільгового фінансування та прямих іноземних інвестицій для ліквідації наслідків війни та реконструкції України до 2032 року.  

Документ був високо оцінений на Першій конференції з відновлення України у Лугано.

На жаль, після неї, коли повноваження та відповідальність за подальшу роботу над Планом були передані Уряду, ми так і не дочекалися його формалізації та затвердження, а далі, протягом наступних трьох років – актуалізації (за першим драфтом Плану, 2025 рік був кінцевим для другого з трьох передбачених Планом етапів).

Повертаючись до Риму, на мою думку, цьогорічна конференція була хорошою нагодою реанімувати в ініціативному порядку роботу над українським «Планом Маршалла», представити напрацювання донорам, використати цю площадку для обговорення системного бачення повоєнного відновлення країни, залучити на неї країни глобального півдня. Це особливо важливо зараз, в контексті перемовин про справедливий і стійкий мир, перспективи досягнення якого наразі хоч і виглядають віддаленими, але не знятими з порядку денного.  

Це не менш важливо і з огляду на дуже низький обсяг прямих іноземних інвестицій, який має тенденцію до скорочення у 2024-2025 рр. Як можна було давно збагнути,ця проблема не вирішується красивими альбомами про Україну, гайдами про інвестнянь та презентаціями потенційних проектів.
👍212😢1



tgoop.com/getmantsevdanil/9710
Create:
Last Update:

10 липня у Римі стартує Міжнародна конференція з відновлення України.
Вона стане вже четвертою за ліком після аналогічних заходів у Лугано, Лондоні та Берліні.

Як очікування від цьогорічної конференції і що більш важливо - із чим наші урядовці їдуть до Риму?

Програма конференції вибудована навколо чотирьох основних тематичних блоків: залучення приватного бізнесу для відбудови, розвиток людського потенціалу, відновлення муніципалітетів та регіонів, європейська інтеграція. Ці теми обговорюватимуться протягом двох днів, на 7 основних сесіях і паралельно на декількох додаткових заходах.  

Одним із ключових питань, які будуть опрацьовуватись на полях конференції, буде обговорення із донорами механізмів залучення додаткового зовнішнього фінансування на 2026 рік. Фіскальний розрив наступного року – у разі продовження активних бойових дій –  оцінюється в розмірі до 19 млрд. дол. Безперечно слід використати увесь потенціал зустрічей на високому рівні для напрацювання можливих варіантів закриття цього розриву, в т.ч. за рахунок внесків на двосторонній основі, конфіскації на користь України заморожених російських активів, а не лише прибутків від їх використання.    
Попри насичений порядок денний, чесно кажучи, не очікую великих проривів від цьогорічного заходу. І суть навіть не в тому, що таких масштабних ініціатив як анонсована у 2023 році Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд. євро, а у 2024 році – ERA від G7 на 50 млрд. дол., поки що не очікується, а в тому, що на жаль, конференція в Римі стане вже третьою конференцією з відновлення, куди Україна їде без… Плану відновлення.


Нагадаю, роботу над його першим драфтом було розпочато ще у квітні 2022 року, як тільки ворог був відігнаний від Києва. Як секретар Національної ради із відновлення координував підготовку цього стратегічного документу.

Усього за два з половиною місяця із залученням декількох тисяч осіб – політиків, чиновників, експертів, науковців, громадських діячів, було розроблено багатотомний комплексний План відновлення, який охоплював усі сфери суспільного життя – від європейської інтеграції та повернення громадян до будівництва, інфраструктури, ОПК, від захисту прав дітей до державного управління та охоронидовкілля.

План був розбитий на три етапи і передбачав як масштабне осучаснення законодавчої бази, так і конкретні проективідновлення на засадах сталого розвитку та зеленого переходу, згруповані за секторами, регіонами та пріоритезовані відповідно до викликів, що стояли тоді перед Україною, починаючи від повномасштабної війни та закінчуючи процесом вступу України до ЄС.

Згідно із Планом передбачалось залучення 750 млрд. дол. пільгового фінансування та прямих іноземних інвестицій для ліквідації наслідків війни та реконструкції України до 2032 року.  

Документ був високо оцінений на Першій конференції з відновлення України у Лугано.

На жаль, після неї, коли повноваження та відповідальність за подальшу роботу над Планом були передані Уряду, ми так і не дочекалися його формалізації та затвердження, а далі, протягом наступних трьох років – актуалізації (за першим драфтом Плану, 2025 рік був кінцевим для другого з трьох передбачених Планом етапів).

Повертаючись до Риму, на мою думку, цьогорічна конференція була хорошою нагодою реанімувати в ініціативному порядку роботу над українським «Планом Маршалла», представити напрацювання донорам, використати цю площадку для обговорення системного бачення повоєнного відновлення країни, залучити на неї країни глобального півдня. Це особливо важливо зараз, в контексті перемовин про справедливий і стійкий мир, перспективи досягнення якого наразі хоч і виглядають віддаленими, але не знятими з порядку денного.  

Це не менш важливо і з огляду на дуже низький обсяг прямих іноземних інвестицій, який має тенденцію до скорочення у 2024-2025 рр. Як можна було давно збагнути,ця проблема не вирішується красивими альбомами про Україну, гайдами про інвестнянь та презентаціями потенційних проектів.

BY Данило Гетманцев


Share with your friend now:
tgoop.com/getmantsevdanil/9710

View MORE
Open in Telegram


Telegram News

Date: |

Public channels are public to the internet, regardless of whether or not they are subscribed. A public channel is displayed in search results and has a short address (link). End-to-end encryption is an important feature in messaging, as it's the first step in protecting users from surveillance. 3How to create a Telegram channel? In the “Bear Market Screaming Therapy Group” on Telegram, members are only allowed to post voice notes of themselves screaming. Anything else will result in an instant ban from the group, which currently has about 75 members. How to Create a Private or Public Channel on Telegram?
from us


Telegram Данило Гетманцев
FROM American