tgoop.com/dialogtut/2002
Last Update:
«Коли тільки моя дочка пішла на війну, та ще й у розвідроту, я не спала до двох-трьох годин ночі, писала своєму духівнику повідомлення, після яких він мені передзвонював. З одного боку, я молилася за своїх дітей, але з ними відбувалися страшні речі. З іншого боку, я сама була в страшних ситуаціях, коли фізично і психічно ти вже на волосину від смерті, а потім усе минало.
Мені важко до кінця повірити, що все відбувається за Промислом Божим.
Я не вірю, що людина вбиває людину за Промислом Божим.
Я знаю, що діти піддаються насильству не за Промислом Божим, що є зла воля людей, і її в цьому світі дуже багато.
З іншого боку, ти думаєш, що ось уже все, але все-таки Промисел Божий діє, і ти переходиш від “ось уже все” до того, що більш-менш терпимо або навіть благополучно…» — фрагмент із нашого сьогоднішнього тексту.
***
Якщо ми в УПЦ усі такі «агєнти», чому наші діти виросли справжніми патріотами? Вони йдуть захищати Україну, донатять на армію, працюють заради перемоги.
Навіщо попри всі наші свідчення продовжувати ліпити з нас ворогів?
BY Діалог.ТУТ
Share with your friend now:
tgoop.com/dialogtut/2002