tgoop.com/your_local_library/949
Last Update:
У соцмережі, раніше відомій як Twitter, люди діляться своїми улюбленими 10 weird little books (у відповідь на попередній флешмоб із 10 романами-цеглинами). Ось моя десятка книжок об’ємом до 150 сторінок: не обов’язково улюблених, але тих, що залишили враження виняткової химерності і компактності:
The Sons of Light Девіда Радкіна (80 с.)
Не п’єса, а чумний мікс фолк-горору і прото-Аронофської психодрами. Іноді я думаю, що безмежно вдячна Радкіну; іноді — що треба судитися з ним за моральну шкоду (особливо після того, як завдяки йому почала читати фрейдомарксиста Нормана О. Брауна із його теоріями про анальність зла).
Saint Sebastian’s Abyss Марка Габера (144 с.)
Багато чула про культового автора книжок-малюток Сесара Айру і його одержимих творчих героїв, але так і не змогла в них в’їхати; а ось Габер моментально зайняв у моєму серці місце, призначене якраз для таких новел.
Perlebryggeriet Єнню Вал (148 с.)
Зайшла зараз подивитися, що пишуть про неї на ґудрідз, а пишуть там наступне: "lots of piss, loved it", "not as much piss as i expected", "go piss girl". Без коментарів.
The Hungry Girls and Other Stories Патріші Ікінз (137 с.)
Цієї збірки не існує, вона примарилася мені на фоні мітельшмерца.
Ness Роберта Макфарлейна (72 с.)
Я б хотіла стати щасливою монеткою в кишені Роберта Макфарлейна (respectfully), щоб побувати в усіх тих хтонічних місцях, якими він подорожує. Але є великий шанс, що він «випадково» загубить мене в якійсь печері і напише про це чергову книгу.
The Witnesses Are Gone Джоела Лейна (80 с.)
Ні, я, звісно ж, люблю романи на 500+ сторінок про прокляті фільми, навіть подкасти про них записую. Але на фоні найкращих із них, ця новелка — їбуча нітроцелюлоза, iykwim.
Petit guide du XVe arrondissement à l’usage des fantômes Роже Кайуа (61 с.)
Побічний ефект від читання Кайуа: коли бачу характерні «плоскі будинки», уявляю собі описаних ним «створінь безкінечно тендітних». І тікаю.
They: A Sequence of Unease Кей Дік (94 с.)
Реалістичний химерний сон (sic!) в обгортці антиутопії. Повністю заслуговує на мікрокульт, який склався навколо неї в англомовному інтернеті.
On Ecstasy Баррі Коскі (96 с.)
Прочитала в пошуках натхнення перед записом подкасту про екстаз. Це одна з книжок серії Little Books on Big Ideas Мельнбурнського університету, де відомі автори нібито мають досліджувати різні абстрактні концепції. Драматург Коскі згадує, як він нюхав бабусині шуби, а потім подорослішав і поставив у Берліні копрофільську версію опери Лігеті. Дуже повчально!
A House at the Bottom of a Lake Джоша Малермана (118 с.)
Малерман водночас переоцінений (завдяки «Пташиному коробу») і недооцінений. З одного боку, це доволі безпечний підлітковий вірд, а з іншого — якийсь недосяжний для «серйозних» письменників рівень саудаде. Моя повага.
BY Районна бібліотека
Share with your friend now:
tgoop.com/your_local_library/949