Прим. пер.

x-height

Навздогін до попереднього посту. В новій книжці літературознавців Михедів, батька і сина, під назвою «Живі. Зрозуміти українську літературу» є розкішний зразок тонкої підйобки.

Павло Володимирович Михед-старший розповідає:

Науковим керівником моєї кандидатської дисертації був Юрій Янковський — блискучий вчений, прекрасний лектор, яскрава зірка літературознавчого і чоловічого світу Києва 1960‒1970-х років. Він працював у педінституті ім. Максима Горького, нині педуніверситет імені М. П. Драгоманова.

У 1972 році він видав одну з перших у нашому літературознавстві праць про слов’янофільство. Книга викликала невдоволення викладача методики літератури Марсель Іванівни Бойко, дружини секретаря ЦК КПУ Лутака.

Завдання рознести працю Янковського отримав товариш Зубков. Винагорода, яку йому пообіцяли, — посада директора Інституту фольклору. Зубков постарався на славу. Високі сторони виконали домовленості, і на роки заблокували активність Янковського.

Однак дослідник продовжив роботу. І 1978 року у Москві вийшла його праця «Патриархально-дворянская утопия», де йшлося про роль і місце слов’янофільства в історії російської гуманітаристики. На сторінці 18 Янковський зазначив, зокрема, таке: «Зубков, бойко парируя мои тезисы…»

Болючіше відважити знатній пані, ніж написати її прізвище з маленької літери, навряд чи можна. Про цей казус говорило пів Києва, і не тільки в наукових колах.

😁104❤13🤯5

www.tgoop.com/tut_i_dali_prym_per/962

2.85K viewsJun 6, 2024 at 10:03

x-height

Навздогін до попереднього посту. В новій книжці літературознавців Михедів, батька і сина, під назвою «Живі. Зрозуміти українську літературу» є розкішний зразок тонкої підйобки.

Павло Володимирович Михед-старший розповідає:

Науковим керівником моєї кандидатської дисертації був Юрій Янковський — блискучий вчений, прекрасний лектор, яскрава зірка літературознавчого і чоловічого світу Києва 1960‒1970-х років. Він працював у педінституті ім. Максима Горького, нині педуніверситет імені М. П. Драгоманова.

У 1972 році він видав одну з перших у нашому літературознавстві праць про слов’янофільство. Книга викликала невдоволення викладача методики літератури Марсель Іванівни Бойко, дружини секретаря ЦК КПУ Лутака.

Завдання рознести працю Янковського отримав товариш Зубков. Винагорода, яку йому пообіцяли, — посада директора Інституту фольклору. Зубков постарався на славу. Високі сторони виконали домовленості, і на роки заблокували активність Янковського.

Однак дослідник продовжив роботу. І 1978 року у Москві вийшла його праця «Патриархально-дворянская утопия», де йшлося про роль і місце слов’янофільства в історії російської гуманітаристики. На сторінці 18 Янковський зазначив, зокрема, таке: «Зубков, бойко парируя мои тезисы…»

Болючіше відважити знатній пані, ніж написати її прізвище з маленької літери, навряд чи можна. Про цей казус говорило пів Києва, і не тільки в наукових колах.

BY Прим. пер.