tgoop.com/tut_i_dali_prym_per/943
Last Update:
ЩО Я ЧИТАЮ (І НАВІЩО)
Зі старої інкарнації Прим. пер.
Майкл Голд. Іст-Сайдські новелі
Пер. з англ. М. Йогансена, П. Петрова, В. Мисика (Х.: ДВУ, 1930)
В пору навчання художники сидять по музеях і перемальовують роботи старих майстрів — вбивають ремесло в пальці. Немає кращого способу чогось навчитися, ніж повторити своїми руками. Так само й перекладачеві буває корисно пороздивлятися кракелюри на трудах великих попередників.
Історія світової літератури безнадійно забула американського письменника Майкла Голда. Та й українською його переклали тільки тому, що чоловік записався в комуністи. Великих чеснот в його оповіданнях ніхто тепер не побачить — наївні замальовки з життя міської бідноти, прокльони в бік капіталізму, американська мрія уб’є тебе, синку, і всяке таке.
Єдиний смисл читати Голда зараз — це переклад. Припускаю, що для свого часу — надворі 1930 рік — він був цілком собі звичайним, бо й книжка прохідна, але мастерство, як в анекдоті, не пропьеш: Йогансен, Петров (не плутати з Домонтовичем) і Мисик своє діло добре знали.
В японській естетиці є поняття «сабі» — це краса, яку оприявнює час (її, наприклад, випромінюють дорогі вінтажні автомобілі). Отак і з перекладом оповідань Голда — час показує його красу. Сучасна українська мова помітно відрізняється від мови 1920-х років, і ця різниця створює ефект остранения (Йогансен називав його «поновленням»). Як не парадоксально це прозвучить, книжки 1920-х років — джерело свіжості. Протріть слова від патини — і вони заблищать.
Сам текст Голда — нічого особливого. Це побутові сценки з життя штетла, який переїхав з крижополя у Нью-Йорк і назвався Іст-Сайдом, але залишився штетлом, бо раніше людям межа осілості злетіти заважала, а тепер капіталізм — зробив усіх «безнадійними невільниками заробітної плати».
А от переклад дуже кльовий — аж п’ять сторінок виписок зробив. Пригощайтеся вишеньками:
спалахнула червінь
(= перше сонце встало)
людей легко усвоїти їжею
(= голодний собі не господар)
пустив його в злидні
(= розорив, рос. пустил по миру)
тюрмар
(= охоронець у тюрмі)
цукралики
(= карамельки; enjoy responsibly — кілька «рецензентів» мені «ломиголовку» у спогадах Фейнмана не пробачили)
сюрчання швацьких машин
(прекрасний приклад ономатопеї, по-простому, звуконаслідування)
староденна єврейська мова
(розкішний прикметник — колись нею говорили, а тепер ні)
напав на добру справу
(знайшов вигідний бізнес)
Завжди цікаво спостерігати, як українська мова обходиться без звичних для нас слів:
професійний стрілець
(= кілер)
безболна палиця
(= бейсбольна битка)
пристрої для розваги
(= атракціони)
старцювати
(= бомжувати)
спекулянт по маєтках
(= ріелтор)
Зацініть, яке хороше слово для «штрейкбрехера» — страйколом
І наостанок моє улюблене:
єврейчуки
(юрба галасливих єврейських дітей на вулиці; який зворушливий Jewish-Ukrainian encounter відбувається в цьому слові)
#книгопанорама #пропереклад
BY Прим. пер.
Share with your friend now:
tgoop.com/tut_i_dali_prym_per/943