tgoop.com/ravensfjord/2421
Last Update:
У сазі про гренландців ідеться, що коли Торфінн Карлсефні-Сподіваний був у Норвегії, то до нього приперся один німецький жлоб і попросив купити так звану хусаснотру. Торфінн спитав, чи не завернути йому ще півкіла смажених цвяхів. Німець каже: плачу півмарки золотом, йобенмуттер! Торфінн знизав плечима і продав свою хусаснотру. В сазі спеціально сказано, що він не знав, з якого вона дерева, а вона була з того, що зветься mösurr - дуже блатний канадський клен (бур'ян їбучий, як я його ненавиджу, ааа).
Хто ж така хусаснотра, золотце?
Серед дослідників існує сякий-такий консенсус, що це була різьблена фігурка на корабельному носі. На чому він, консенсус, базується - хуй його знає, товариш Ейрікссон. Я так і не зрозумів. Словник Віґфуссона-Клісбі каже, що дослівний переклад - house-cleaner, блять, пилосмок чи шо. Типу метла чи щітка. Це твердження (гм, щось я останнім часом надто часто обкладаю хмизом шановного Віґфуссона) видається зовсім неочевидним. Півмарки золотом (десь 123 грами золота) - за щітку? Ви там зовсім ололо?
Припускаємо наступне: оригінальний термін, húsasnotra, складається, як не важко помітити, з двох слів. Перше - "хата", друге - "снотра". Що за снотра, що за лярва? А ніяка не лярва, не треба бруду. Снотра - і тут я вас відсилаю до каналу Шкарпетки скандинавської міфології з блискучою розвідкою - це богиня Мудрості у шкандинавській мітології. Саме це слово і означає - "мудрість". А ще ця штука була зроблена з деревини.
Сухий, як памперс, підсумок: húsasnotra - це так званий хатній ідол. У шкандинавців були, як вам відомо, в пошані різні там локальні культи, кланові у тому числі. Може, такий самий культ-ідол шанувався і в роді Торфінна Карлсефні-Сподіваного. Ви, звісно, можете заперечити: який в чорта хатній культ, яка Снотра, шо ти мелеш, вже ж були християнські часи і дружина Торфінна була дуже християнка!
Ну так і шо. Це ж були фактично перші покоління християн на дикій Півночі. Так таке християнство було, ви самі в курсі, синкретичне. І Бозі помолися, і чорту свічку постав. Так чисто, про всяк випадок. Крім того, Ґудрід(з) зробила прощу на південь (до Риму?) вже після смерті свого чоловіченька. Відтак сам Торфінн, може, і не був таким уже ревним християнином (але гадаю, він був типовим двовірцем хитросраким, бо це добре для бізнесу).
Або ж (і це найбільш вірогідно), той ділдол у них був просто як оздоба. Предмет меблів. Чий сакральний смисл був зневажений і забутий. Адже Торфінн його таки продав. Усе має ціну - і віра, і вірність, і честь. Їбуча Каліюга.
BY Ravensfjord
Share with your friend now:
tgoop.com/ravensfjord/2421