​Чи може друг замінити психолога?

🔸 Друг — важливий, але інший зв’язок
Друг може вислухати, підтримати, обійняти — і це цінно. Але терапія — інше: тут кажуть не просто “розумію”, а допомагають побачити, чому повторюються одні й ті ж шаблони, реакції, страждання. Це рівень глибший — в серці структури особистості.

🔸 Об’єктивність терапевта — те, що друзі не можуть дати
Друг може реагувати емоційно, пересувати власні межі, власні потреби — і це зрозуміло. Але терапевт — нейтральний, має підготовку і не переносить особисті почуття чи очікування. Завдяки цьому відкривається простір, де можна говорити навіть табуйоване, не боячись зруйнувати стосунок.

🔸 Терапевтичне поле — без стратегії виживання
У терапії є чіткі межі — час, формат, правила. Це не витісняє, а створює безпечний простір, де можна бути вразливим. Друзі зазвичай не тримають рамок — і це небезпечно, коли йдеться про глибоке травматичне єство.

✅ Що робити:

•Використовувати друзів для підтримки, простого людського тепла, сміху, обіймів.
•Але коли потрібна складна робота: усвідомленість, розбір відчуттів, історій, висвітлення повторюваних моделей — звертатися до психолога.
•Справжня терапевтична робота допомагає збудувати здорові стосунки, навіть з друзями.

📌 Пам’ятайте:
•Друг — для душі. Терапевт — для структури.
•Друг допоможе пережити, терапевт — змінити.
•Обидва потрібні, але вони не взаємозамінні.

💡Безоплатний інтенсив з надання першої психологічної допомоги «Самодопомога+» для відновлення твого внутрішнього балансу.

🫂 Що на тебе чекає?
– Як працює стрес і як його контролювати;
– Дієві техніки для зняття напруги;
– Власні способи відновлення енергії;
– Відповіді експерта в безпечному колі;

🗓 Дата: 31 липня 2025
⏰Час: початок о 17:00, реєстрація з 16:30
📍Локація: Українсько-данський молодіжний дім  
🎯 Не відкладай турботу про себе — реєстрація: https://forms.gle/XTJznD1PAjbp4HhJA

❣️ Кількість місць обмежена, щоб приділити увагу кожному. Встигни забронювати своє!

​Шопоголік — що з цим робити?

🔸 Коли покупка — не про речі
Часто ми купуємо не тому, що речі потрібні, а щоб заповнити порожнечу: стрес, самотність, нудьгу. Це як емоційна заміна — короткочасне полегшення, яке швидко зникає.

👉 Наслідок: момент радості — швидко змінюється на почуття провини та зіпсований настрій.

🔸 Імпульсивна покупка = контроль?
Купуючи, людина отримує ілюзію влади над власним життям. Але коли рахунок приходить — контроль зникає.

👉 Наслідок: розчарування в собі, але з новою потребою "відпустити" набуте.

🔸 Шопінг як полегшення
Коли переживаєш тривогу чи самотність — реклама і стильні вітрини викликають сплеск ендорфінів. Допустиме заспокоєння стає звичкою.

👉 Наслідок: шопоголізм набуває рис залежності — більше покупок = більше влаштування всередині себе.

Що допоможе вийти з циклу?

✅ Усвідомлення імпульсу
Запитайте: «Чому я хочу це купити саме зараз?» — бо мені потрібна інакша форма підтримки?

✅ Визначення альтернатив
Замість міні-шопінгу — прогулянка, розмова з другом, теплий чай, коротка фізична активність.

✅ Встановлення “управлінських правил”
Наприклад: "Не купувати онлайн після 20:00", або "Почекати 24 години перед покупкою". Це вже рутина самоповаги.

✅ Відстеження патерну
Завести щоденник покупок: коли, що, яка потреба, як змінилось самопочуття після. Це дає більше розуміння себе.

✅ Пошук безпеки
Психотерапія або група підтримки — безпечне місце, де можна розібратися, як витіснення емоцій проявляються в покупках.

🎯Якщо емоційна рана здається занадто великою — звернутися до терапевта — це не ознака слабкості, а сміливості.

Автор: психоаналітик Ольга Корбут

Літо — саме той час, коли хочеться грати зі смаками. І навіть звична гаряча кава звучить по-новому, якщо спробувати її по-літньому: заварити фільтр, дати охолонути, додати лід або зробити cold brew — легко, просто й дуже освіжаюче 🧊

⚡️Шановні підписники для вас діє спеціальна знижка на каву!

Виробники натуральної свіжообсмаженої кави 25 Coffee Roasters дарують 15% знижки на зернову каву (окрім дріпів, комбо та наборів).

Назва промокоду: PSY20 дійсний в онлайн-магазині

Сайт має функцію підбору ідеальної кави за вашими вподобаннями. В асортименті більше 40 кавових позицій з 13 країн світу. Завжди безкоштовний помел.

На сайті є Підвішена кава для ЗСУ, придбаючи яку, ви даруєте її захисникам. Також, з кожної пачки кави лінійки 25 Coffee Roasters, перераховують 25 грн на допомогу армії.

Шановний психолог,
на сьогодні ти маєш можливість безкоштовно  отримати підвищення кваліфікації на "Клінічного психолога", яке дає можливість працювати в медичних закладах.

Уважно прочитай чи підходиш ти під категорію громадян, які мають право на отримання ваучера (платіжний документ від Держави) в розмірі 30 280 грн.

https://www.dcz.gov.ua/

Українці можуть здобути вищу освіту за рахунок Служби зайнятості. Як це працює?

⭕️Держслужба зайнятості видає ваучер, який дає право на навчання за визначеним переліком професій і спеціальностей. Його вартість — до 30 280 грн.

Програма розрахована на:
⭕️Людей від 45 років. ( загальний стаж від 15 років)
⭕️Ветеранів.Особ з інвалідністю.
⭕️Внутрішньо переміщених осіб.
⭕️Громадян, які постраждали внаслідок війни — через поранення, втрату роботи чи вимушене переміщення.

Важливо: ваучер видається лише тим, хто не перебуває на обліку як безробітний, і має освіту не нижче професійно-технічного рівня.
Конкретно в даному випадку - диплом психолога та для категоріі людей +45 років повинні мати  загальний стаж від 15 років.

Як що ця інформація була корисною - звертайся.
З повагою, Василенко Наталія 067-541-66-96 чи 066-0000-418

Промо

​Як нічого не робити — і не звинувачувати себе?

🔸 Право на зупинку — не привілей, а потреба

Ми живемо в культурі постійної продуктивності. Тут "відпочивати" часто прирівнюється до "марнувати час". Але пауза — це не слабкість, а спосіб зберегти себе. Не завжди потрібно щось досягати — іноді треба просто бути.

🔸 Звідки береться провина?
Якщо в дитинстві вас хвалили лише за досягнення — відпочинок починає здаватись чимось неправильним. У психіці формується зв’язок: "Я хороший — тільки коли стараюся". І тоді навіть хвилина бездіяльності викликає тривогу.

🔸 Критик усередині — гучніший за реальність
Внутрішній голос може казати: "ти даремно витрачаєш час", "будь корисним", "роби ще". Але це не ви — це відлуння чужих очікувань. Ви маєте право зупинятися без пояснень.

🧭 Як дозволити собі нічого не робити?

✅ Назвіть паузу важливою
Скажіть собі: "Цей відпочинок мені потрібен так само, як сон чи їжа". Називаючи паузу потребою, ви повертаєте собі дозвіл.

✅ Помічайте тригери провини
Коли з’являється думка “я марную час”, зупиніться і запитайте: “Чий це голос? Мій — чи того, хто в дитинстві не дозволяв мені розслабитися?”

✅ Створіть “рамки бездіяльності”
Це не лінь, якщо це обраний простір. Наприклад: “після 19:00 я не беру робочих дзвінків”, або “ранок неділі — мій час без планів”.

✅ Поверніться до тіла
Тіло завжди знає, що йому потрібно. Можна лежати, ходити, просто дихати. Не робити — не означає “бути відсутнім”.

🎯 Памʼятайте:
- Відпочинок — не винагорода, а базова потреба.
- Ви не повинні бути “ефективними” весь час.
- Звинувачення за бездіяльність — це не ваша суть. Це історія, яку колись у вас поселили.
- Найглибші трансформації часто відбуваються саме в тиші.

​До чого призводить придушення емоцій?
(і чому “тримати себе в руках” — не завжди ознака сили)
🔸 Емоції не зникають — вони ховаються
Коли ми не даємо собі злитися, сумувати, боятись — почуття не зникають. Вони лишаються всередині, стискаються, замикаються. І з часом повертаються — у вигляді тривоги, апатії чи навіть фізичного болю.
🔸 Придушення емоцій — це звичка, яка часто починається в дитинстві
"Не плач", "не злись", "будь хорошим" — знайомі фрази? Так формується переконання: мої емоції — це щось небажане. І тоді навіть у дорослому віці ми соромимось своїх реакцій, боїмося бути "занадто".
🔸 Тривале ігнорування почуттів шкодить не лише психіці, а й тілу
Хронічна напруга, головний біль, розлади сну, роздратування “без причини” — це все може бути мовою тіла, яке кричить замість вас.
🔸 Ті, хто “ніколи не зляться”, часто зриваються
Зовні спокійна людина може роками накопичувати образи, поки одна дрібниця не стане останньою краплею. Тоді злість стає неконтрольованою. Бо чим довше ми стримуємо — тим сильнішим буде прорив.

🛠 Як навчитись не пригнічувати, а проживати?
✅ Почніть з визнання: я маю право відчувати
Навіть якщо це некомфортно. Навіть якщо іншим це “не зручно”. Ви — жива людина, а не механізм без почуттів.
✅ Називайте свої емоції
“Мені сумно”, “я відчуваю злість”, “мені страшно” — це вже початок контакту з собою.
✅ Знаходьте безпечний спосіб вираження
Підійде що завгодно: написати в щоденник, вийти на прогулянку, виговоритись комусь близькому чи терапевту. Не потрібно ідеально — потрібно чесно.
✅ Памʼятайте: емоції — не ворог, а навігатор
Вони показують, що для вас важливо. І коли ви дозволяєте собі відчувати — ви повертаєте собі силу бути живим.

🎯 І головне:
Придушення — це не контроль, а страх.
А дозволити собі відчувати — це не слабкість, а початок зцілення.
Бути з собою в контакті — найглибша форма безпеки. І найсміливіша.

Автор: Ольга Корбут, психолог

😭 Я все роблю правильно, а вага стоїть. Це кінець?
⠀
Рахуєте калорії. Їсте по графіку. Уникаєте хліба. А вага не рухається?
⠀
Проблема не у вас, а у підході. Саме про це поговорять на безкоштовному онлайн-практикумі 16 серпня.
⠀
‼️ Розберемо: чому вага повертається після дієт, як худнути без голоду та насправді означає «здорова вага».⠀

Веде практикум — лікарка-дієтолог Оксана Скиталінська. Завдяки їй:
✅ Більше 1000 жінок систематизували знання про їжу
✅ Відчули полегшення в тілі
✅ Перестали боятися їсти
✅ Скинули від 3 до 20 кг
✅ Налагодили здоров'я

Безкоштовна реєстрація:
https://cutt.ly/nrP0DBrX

Запису не буде! А після реєстрації отримаєте подарунок 🎁

промо

​Коли мрії передаються у спадок

🔸 Чужі мрії — як маска з минулого
Батьки могли проектувати на вас власні мрії: освіта, кар’єра, ролі. І десь із дитинства у вас із’являються “перенесені бажання”, які не ваша справжня мотивація, а чужий сценарій.
🔸 Внутрішній критик як ваш режисер
Усередині звучать голоси: “ти маєш стати лікарем”, “ти повинен…”, тоді як ви вже давно не відчуваєте цього бажання. Це — не ваша воля, це — відлуння чужого очікування.
🔸 Криза — коли чужа мрія вас більше не тішить
Іноді настає момент: “цієї дороги я більше не хочу”. Це сигнал, що треба зняти чужу маску — і знайти власну. Але через тривожну установку боязнь втратити чужу похвалу сильніша за пошук свого шляху.

🧭 Що варто зробити?

✅ Запитайте себе: що я насправді відчуваю, коли мрію?
✅ Відокремте своє бажання від нав’язаного: чи це ваше “хочу” — чи слухняність?
✅ Період паузи: дозвольте собі не мріяти “як усі”. Просто подивіться — що хочеться вам.
✅ Психотерапія допоможе: без осуду досліджуйте походження мрій і відновіть контакт із власним “Я”.

🎯 Памʼятайте:
- Часто ми живемо чужими амбіціями, не знаючи, що це не наше
- Власна мрія — не те, що про вас думають — а те, що в серці вас пульсує
- Відмова від чужого не означає зраду — це шлях до справжнього себе

​​​Як пережити болісні почуття?
Іноді ми просто хочемо, щоб біль пішов. Але в психіці це працює інакше: те, що не прожите — не минає.
🔸 Емоції — це повідомлення, а не вирок
Страх, смуток, злість — це сигнали, що вказують: щось у душі болить. Ігнорувати їх — не вирішення проблеми, а накопичення напруги.
🔸 Придушення призводить до зимової крижанки
Що довше ми тримаємо біль всередині, то важче потім він проривається — у вигляді паніки, апатії або фізичного болю.
🔸 Процес проживання — це безпечно
Почніть із запитання: «Що я зараз насправді відчуваю?» І дозвольте тілу відповісти: море, сльози, тремтіння — це шлях до звільнення.


🧭 Що робити?
✅ Визнати: “Це має право бути”.
✅ Назвати емоцію: “Я сумую/злюся/втомлений”.
✅ Знайти контейнер: прогулянка, щоденник, дихання.
✅ Шукати підтримку: терапевт або хтось, з ким можна без осуду говорити.

​Чи потрібно пробачати батьків?
Це питання виникає тоді, коли біль від дитячих образ усе ще болить. Але що насправді означає пробачити — і для кого це робити?
🔸 Пробачення — не про виправдання проступків
Йдеться не про «відпустити їхнє зло», а про звільнення себе: більше не тримати наслідки їхніх образ та очікувань у власній душі.
🔸 Проекції в родині — як тіні з минулого
Батьки могли передати “неподобаючі” ролі або критику, які ми усвоїли як власні. Пробачення — спосіб перестати боротися з тінями і почати жити на свою карту.
🔸 Без пробачення немає особистої свободи
Тільки коли ми відпускаємо образи, виникає простір для власного “Я”, не обтяженого чужими очікуваннями й болем.


🧭 Що робити?
✅ Відділити вину батьків від власної цінності.
✅ Проговорити: «Я не пробачаю тебе заради тебе, а заради себе».
✅ Встановити емоційні межі, навіть якщо вони тихі.
✅ Якщо болісно — знайти терапевта, де можна розбиратися без страху.

​Чим небезпечні завищені вимоги?
“Бути кращим” часто звучить як мотивація. Але що, якщо вона більше про страх — ніж про свободу?
🔸 “Ідеальність” — нереальний стандарт
Завищені очікування — це як вимагати постійного стрибка вгору. Усе інше — здається “не достатнім” і викликає втрату любові до себе.
🔸 Критик усередині — не друг, а каральник
Фрази типу «ти маєш більше» або «ти не ти, якщо не..» створюють внутрішню напругу. Ви навчаєтесь цінувати себе через зовнішні мірки.
🔸 Продуктивність замість життя
Коли все вимірюється результатом, втрачається відчуття простого “бути”. І навіть відпочинок — це чергове поле для провини.

🧭 Що допоможе?
✅ Визнати: «Я не робот. Я — людина».
✅ Хвалити себе за зусилля, а не лише за результат.
✅ Давати собі право на помилку.
✅ Перетворити внутрішній голос на союзника, не на суперника.

​Що сказати під час сварки?
У конфлікті ми хочемо бути почутими — але часто говоримо так, що тільки ще більше ранимо. Чому так відбувається? І як говорити, щоб не втрачати себе?
🔸 Сварка — це не тільки слова, а спосіб вижити
Коли ми злімося, активується не логіка, а захист: крик, образа, відсторонення. Ми говоримо не з теперішнього — а з раннього болю.
🔸 Тіло пам’ятає старі реакції
Якщо в дитинстві нас не чули — ми або кричимо, або мовчимо. І під час сварки можемо поводитись не як дорослі, а як вразливі діти, яким страшно бути відкинутими.
🔸 Потрібно не “перемогти”, а почути і бути почутими
Суть конфлікту — не у правоті, а в тому, щоб не втратити зв’язок. Це не про контроль, а про справжню близькість, яка витримує напругу.

🧭 Що можна сказати замість звинувачень:
✅ «Я злюсь, бо мені важливо бути почутим/ою».
✅ «Я зараз у напрузі — мені треба трохи часу, щоб не зірватись».
✅ «Я відчуваю, що віддаляюсь — а хочу бути ближче».
✅ «Мені боляче, і я не хочу нападати — хочу зрозуміти».

​Емоційні гойдалки у стосунках
Чому одні пари сваряться так, ніби без цього не можуть дихати?
🔸 Сплески емоцій — це іноді спосіб уникнути тиші, що викликає тривогу.
🔸 Коли стабільність асоціюється з порожнечею, конфлікт стає способом оживити зв’язок.
🔸 Після сварки легше знову відчути близькість — аж поки не з’явиться нова криза.
🧭 Що може допомогти?
✅ Відстежити: що запускає перехід від спокою до бурі?
✅ Говорити без обвинувачень: «Мені важливо зрозуміти, що відбувається між нами».
✅ Створити простір для тиші — без очікувань, просто бути поруч.

​Чому важко відпустити тривогу?
Тривога — це не лише про страх, а про потребу у контролі, якого насправді не існує.
🔸 Тривожне мислення створює ілюзію впливу: ми боїмося — отже, щось робимо.
🔸 Відпустити тривогу — це ніби залишитися без зброї у невідомому.
🔸 Для психіки тривога — як рятувальний круг, навіть якщо він нас душить.

🧭 Як навчитися бути поруч із собою?
✅ Запитати себе: чого я уникаю через тривогу?
✅ Розвивати толерантність до невизначеності.
✅ У терапії — досліджувати, як не спиратись на тривогу як на єдину опору.

​Як терапія змінює мозок — і що це означає для тебе?

Можливо, ти помічав(ла): від однієї лише розмови з терапевтом щось усередині починає зміщуватись. Спочатку ледве відчутно, як подих у грудях. А потім — інакше реагуєш, спокійніше говориш, м’якше ставишся до себе.

🔹 Психотерапія — це не тільки про слова. Вона буквально перебудовує мозок.
🔹 Коли ти знову і знову повертаєшся до травматичного досвіду, але вже не на самоті, нейронні зв’язки формуються по-новому.
🔹 Ти ніби будеш нову «тебе» — з внутрішньою опорою, яка вже не тримається лише на виживанні.
Це не магія. Це повільна, жива робота мозку — в контакті, в діалозі, в надійному середовищі.

Що ж підтримує зміни?

✅ Постійність — навіть якщо здається, що «нічого не відбувається».
✅ Віра в процес — терапія не вирішує проблеми, вона змінює тебе.
✅ Відкритість — інсайти приходять не тоді, коли їх чекаєш, а коли дозріваєш.

Іноді перший крок до підтримки — це просто сказати «мені важко».

TWIIN — це цифровий помічник, доступний 24/7.
Він створений, щоб бути поруч тоді, коли складно: вночі, у відпустці, після важкої розмови чи в момент повного емоційного виснаження.

🤖 Як це працює:
🔸 TWIIN — штучний інтелект, навчений підтримувати
🔸 Інформація, яку ви отримуєте в чаті, ґрунтується на базі знань, підготовленій експертами з охорони здоров’я та прав людини
🔸 Просто заходите на сайт, натискаєте «Поговоримо?» — і починається чат
🔸 Можна писати або говорити
🔸 Обираєте консультанта, який вам ближчий

⚠️ TWIIN не ставить діагнози, не замінює психолога і не підходить для кризових ситуацій.
Але він може:
✔️ Допомогти заспокоїтись
✔️ Дати відчуття опори
✔️ Бути поруч, коли ресурси вичерпані

🌱 Спробуйте чат з TWIIN прямо зараз

®️

​Межова структура особистості — як це відчувається зсередини?

Це коли твоє «я» — ніби желе: то розливається в інших, то стискається до болю. Коли стосунки або все, або нічого. Коли кожна сварка — як кінець світу. І найменша образа викликає шторм.
🔹 Усе це не примхи. Це слід від досвіду, де не було стабільної опори.
🔹 Часто так відчуває себе той, хто в дитинстві не мав поруч спокійного, надійного дорослого.
🔹 І тоді близькість водночас і страшенно бажана, і нестерпна — бо здається, що тебе знову покинуть, зрадять, знецінять.
Це втомлює. Але це не вирок.

Як ви можете собі допомогти?

✅ Дозволити собі бути з кимось, не розчиняючись.
✅ Не тиснути на себе, якщо ти знову впав(ла) у драму — це не кінець, а частина шляху.
✅ Знайти простір, де можна бути «забагато» — і не бути відкинутим.
Терапія може стати такою точкою опори. Там, де тебе не бояться, не «перевиховують», а бачать — з усією глибиною твоїх емоцій.