PETLYARIS DEATH BRIGADE

Мої друзі та близькі вже три роки в російському полоні.
Три роки — як життя в затяжному сні, де час зупинився 17 травня, сонячного весняного дня, вкритого попелом Азовсталі.

Кожен день — це очікування звістки, яка не приходить.
Кожна ніч — молитва до всіх відомих мені Богів, яка застрягає в тягучій тиші невідомості.
Іноді здається, що надія вже не світить — лише тліє, мов стара свічка.
Ми живемо з пустотою всередині.
Вчимося сміятися, не відчуваючи радості.
Вчимося жити, не маючи цілого серця.

Але навіть крізь цей морок ми чекаємо.
Бо не чекати — означає зрадити.
А ми не зрадимо.
Ніколи.

#freeazovstaldefenders

www.tgoop.com/project_solaris/12005

1.2K viewsMay 15 at 09:41

Мої друзі та близькі вже три роки в російському полоні.
Три роки — як життя в затяжному сні, де час зупинився 17 травня, сонячного весняного дня, вкритого попелом Азовсталі.

Кожен день — це очікування звістки, яка не приходить.
Кожна ніч — молитва до всіх відомих мені Богів, яка застрягає в тягучій тиші невідомості.
Іноді здається, що надія вже не світить — лише тліє, мов стара свічка.
Ми живемо з пустотою всередині.
Вчимося сміятися, не відчуваючи радості.
Вчимося жити, не маючи цілого серця.

Але навіть крізь цей морок ми чекаємо.
Бо не чекати — означає зрадити.
А ми не зрадимо.
Ніколи.

#freeazovstaldefenders

BY PETLYARIS DEATH BRIGADE