Поспішаємо повідомити, що попри непрості часи, які ми всі переживаємо зараз, наша компанія робить все від нас залежне, щоб безперервно покращувати якість виконуваних нами робіт у сфері сучасного літакобудування. Тому зараз нам потрібно більше інженерно-технічних фахівців для посилення наших команд, які займаються забезпеченням виробництва цивільних літаків.
Насамперед нас цікавлять інженери-технологи з розробки та забезпечення складальних процесів!
Зверніть увагу: претенденту необов'язково мати освіту та досвід роботи саме в авіаційній сфері. Наша внутрішня система навчання та перепідготовки кадрів дає змогу проявити себе інженерам-технологам будь-яких технічних напрямків!
Отже, нам потрібні фахівці, здатні:
⚙️ Готувати, розробляти та оптимізувати технологічні процеси виготовлення деталей, а також їх складання у вузли та агрегати.
⚙️ Формувати технічні вимоги до інструментів, оснащення та деталей складальних пристроїв.
⚙️ Координувати взаємодію конструкторських центрів та виробничих підрозділів англійською мовою.
Щоб вивчити наші вимоги та обов'язки докладніше, а також щоб надіслати резюме, вам треба перейти на наш сайт до розділу вакансії.
Виникли питання?
Пишіть нам у коментарі до цього посту або у повідомлення сторінки на Фейсбуці!
P.S. Зауважте: навіть учорашні випускники ВНЗ, які ще не мають досвіду роботи, можуть розраховувати у наших проектах на дохід від 30 тисяч гривень на місяць вже після утримання податків. Зарплата спеціалістів, які мають релевантний досвід, встановлюється за результатами індивідуальних співбесід.
Насамперед нас цікавлять інженери-технологи з розробки та забезпечення складальних процесів!
Зверніть увагу: претенденту необов'язково мати освіту та досвід роботи саме в авіаційній сфері. Наша внутрішня система навчання та перепідготовки кадрів дає змогу проявити себе інженерам-технологам будь-яких технічних напрямків!
Отже, нам потрібні фахівці, здатні:
⚙️ Готувати, розробляти та оптимізувати технологічні процеси виготовлення деталей, а також їх складання у вузли та агрегати.
⚙️ Формувати технічні вимоги до інструментів, оснащення та деталей складальних пристроїв.
⚙️ Координувати взаємодію конструкторських центрів та виробничих підрозділів англійською мовою.
Щоб вивчити наші вимоги та обов'язки докладніше, а також щоб надіслати резюме, вам треба перейти на наш сайт до розділу вакансії.
Виникли питання?
Пишіть нам у коментарі до цього посту або у повідомлення сторінки на Фейсбуці!
P.S. Зауважте: навіть учорашні випускники ВНЗ, які ще не мають досвіду роботи, можуть розраховувати у наших проектах на дохід від 30 тисяч гривень на місяць вже після утримання податків. Зарплата спеціалістів, які мають релевантний досвід, встановлюється за результатами індивідуальних співбесід.
Як я провів канікули?
На це питання ще недавно просили періодично відповідати школярів вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання корисними, оскільки вони вчать умінням рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зробив за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!
Як відомо постійним читачам, літом минулого року ми почали проводити власні безоплатні навчання ще й фізиці та математиці для школярів 8-11 класів, адже тривалий «онлайн» не приносить користі українській освіті! На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Втім ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно добре розуміти, де у реальному житті виникають явища, що ми вивчаємо. Саме тому ми використали канікули, щоб завітати до... музею залізничного транспорту!
«Який зв'язок між літакобудуванням та паротягами?» – спитаєте ви.
Річ в тім, що головна особливість нашого навчання полягає у тому, щоб не лише досліджувати у власних експериментах здобуті теоретичні знання, а й регулярно з’ясовувати, де вони застосовуються на практиці у повсякденні та яким саме чином. Серед нагальних питань, на які ми шукаємо відповіді у наших мандрівках, є такі:
⚙️ Яким чином фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності?
⚙️ Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються тільки в авіації?
Вочевидь, знайти відповіді на них неможливо, якщо одразу надіти шори суто авіаційного мислення!
Тож зараз ви дізнаєтеся, на що саме ми звернули увагу «наших» школярів та на які питання разом з ними шукали відповіді!
Оскільки формат мережевої публікації не дозволяє писати розлогі тексти, ми залишимо у цьому дописі наші питання (які позначені далі символом ☑️ та курсивом) без відповідей, але будемо дуже раді, якщо читачі напишуть їх у коментарях та зроблять це у формі, що буде зрозуміла школярам!
Одразу на вході нас зустрів цікавий експонат: ручне гвинтове зчеплення вагонів, яке широко використовується на залізницях більшості країн світу і зараз, а у нас була замінена автоматичним ще у 60-і роки ХХ сторіччя! Воно дозволило нам невимушено познайомити екскурсантів з практичним використанням гвинтової пари «гвинт-гайка» та з’єднаннями «вухо-гак», їх плюсами та мінусами. ☑️ Панове читачі, що ви про це знаєте?)
Далі нас чекав ручний стрілочний перевід – пристрій, що служить для перенаправлення поїзда з однієї колії на іншу. Він допоміг явити нашим школярам магію механіки: рух рейок вагою у сотні кілограмів легким поштовхом руки завдяки наявності перекидної противаги, що залучає нас у світ сил, важелів, моментів та їх плеч! ☑️ Як саме це працює?)
А ось й головна мета нашого візиту – один з найкращих та наймасовіших наших паротягів - серії «Л»!
☑️ Що знаходиться всередині його велетенського циліндричного котла?
☑️ Як вода у ньому перетворюється на пару, адже топка його «печі» розташована лише під малою частиною котла?
☑️ Яким чином пар штовхає циліндр в обидва боки?
☑️ Як перетворити поступальний рух в обертальний?
☑️ Навіщо усі колеса в паротязі зв’язані один з одним ланками та чому вони різної ширини та товщини?
☑️ Навіщо на кожному колесі закріплені величезні металеві сегменти та чому вони різного розміру?
Далі наш інтерес перекинувся на вагони та їх генезис.
Але оскільки на цьому місці ми вже остаточно вичерпали кількість літер, що може вмістити допис у Телеграмі, мусимо відправити вас читати продовження до групи нашого київського навчального центру у Фейсбуці!
P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !
На це питання ще недавно просили періодично відповідати школярів вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання корисними, оскільки вони вчать умінням рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зробив за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!
Як відомо постійним читачам, літом минулого року ми почали проводити власні безоплатні навчання ще й фізиці та математиці для школярів 8-11 класів, адже тривалий «онлайн» не приносить користі українській освіті! На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Втім ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно добре розуміти, де у реальному житті виникають явища, що ми вивчаємо. Саме тому ми використали канікули, щоб завітати до... музею залізничного транспорту!
«Який зв'язок між літакобудуванням та паротягами?» – спитаєте ви.
Річ в тім, що головна особливість нашого навчання полягає у тому, щоб не лише досліджувати у власних експериментах здобуті теоретичні знання, а й регулярно з’ясовувати, де вони застосовуються на практиці у повсякденні та яким саме чином. Серед нагальних питань, на які ми шукаємо відповіді у наших мандрівках, є такі:
⚙️ Яким чином фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності?
⚙️ Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються тільки в авіації?
Вочевидь, знайти відповіді на них неможливо, якщо одразу надіти шори суто авіаційного мислення!
Тож зараз ви дізнаєтеся, на що саме ми звернули увагу «наших» школярів та на які питання разом з ними шукали відповіді!
Оскільки формат мережевої публікації не дозволяє писати розлогі тексти, ми залишимо у цьому дописі наші питання (які позначені далі символом ☑️ та курсивом) без відповідей, але будемо дуже раді, якщо читачі напишуть їх у коментарях та зроблять це у формі, що буде зрозуміла школярам!
Одразу на вході нас зустрів цікавий експонат: ручне гвинтове зчеплення вагонів, яке широко використовується на залізницях більшості країн світу і зараз, а у нас була замінена автоматичним ще у 60-і роки ХХ сторіччя! Воно дозволило нам невимушено познайомити екскурсантів з практичним використанням гвинтової пари «гвинт-гайка» та з’єднаннями «вухо-гак», їх плюсами та мінусами. ☑️ Панове читачі, що ви про це знаєте?)
Далі нас чекав ручний стрілочний перевід – пристрій, що служить для перенаправлення поїзда з однієї колії на іншу. Він допоміг явити нашим школярам магію механіки: рух рейок вагою у сотні кілограмів легким поштовхом руки завдяки наявності перекидної противаги, що залучає нас у світ сил, важелів, моментів та їх плеч! ☑️ Як саме це працює?)
А ось й головна мета нашого візиту – один з найкращих та наймасовіших наших паротягів - серії «Л»!
☑️ Що знаходиться всередині його велетенського циліндричного котла?
☑️ Як вода у ньому перетворюється на пару, адже топка його «печі» розташована лише під малою частиною котла?
☑️ Яким чином пар штовхає циліндр в обидва боки?
☑️ Як перетворити поступальний рух в обертальний?
☑️ Навіщо усі колеса в паротязі зв’язані один з одним ланками та чому вони різної ширини та товщини?
☑️ Навіщо на кожному колесі закріплені величезні металеві сегменти та чому вони різного розміру?
Далі наш інтерес перекинувся на вагони та їх генезис.
Але оскільки на цьому місці ми вже остаточно вичерпали кількість літер, що може вмістити допис у Телеграмі, мусимо відправити вас читати продовження до групи нашого київського навчального центру у Фейсбуці!
P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !
Користуючись нагодою, бажаємо порекомендувати нашим читачам чудовий ресурс, який розповідає про те, де у звичайному житті застосовуються шкільні математика та фізика, ким та для чого саме!
Важлива його особливість полягає у тому, що це не просто набір цікавих, але розрізнених, фізико-математичних фактів або дослідів (такого чимало у мережі), а система взаємопов'язаних історій, які систематично та послідовно публікуються з тих чи інших основних шкільних тем.
Підпишіться на нього самі, не забувайте регулярно читати опубліковані там розповіді, рекомендуйте всім знайомим студентам та, особливо, школярам!
Важлива його особливість полягає у тому, що це не просто набір цікавих, але розрізнених, фізико-математичних фактів або дослідів (такого чимало у мережі), а система взаємопов'язаних історій, які систематично та послідовно публікуються з тих чи інших основних шкільних тем.
Підпишіться на нього самі, не забувайте регулярно читати опубліковані там розповіді, рекомендуйте всім знайомим студентам та, особливо, школярам!
Forwarded from Science HUB
Вітаємо любителів «фізмат» наук та інших STEMів!
Сьогодні у нас важлива дата – нашому проекту виповнилося 3️⃣ роки!🎉
Багато чого кардинально змінилося за цей час, але залишилося незмінним наше бажання розвивати громадське суспільство в нашій Україні. Давайте разом подивимося, який шлях до цієї мети ми вже пройшли.
Про що ми тільки не писали, опублікувавши понад 1️⃣0️⃣0️⃣ оповідань! Були в нас дописи про те, кому та навіщо у повсякденному житті знадобилися вміння обчислювати об’єми та швидкості, вектори та сили, роботи, енергії та потужності, рівняння будь-яких ступенів та логарифми; анонси захоплюючих книг про математику та фізику (файли яких ми зібрали безпосередньо у своєму Телеграмі, щоб вам було зручно їх прочитати); занурення у графіки та апроксимації різних функцій; знайомство із практичною акустикою….
Крім того, ми відкривали вам очі на катастрофічний рівень нашої шкільної освіти та давали поради школярам, як правильно вибрати затребувану спеціальність бакалавра та непоганий ВНЗ.
Ми навіть примудрилися «стягнути сову з глобуса», обґрунтувати необхідність багатоступеневих ракет, пояснити, чому справжнім математикам доводиться плакати все частіше, а також де насправді перетинаються механіка, електротехніка, хімія та теорія відносності!
Ви відповідали нам взаємністю, тож за цей час на нас підписалося понад 1️⃣6️⃣0️⃣0️⃣ осіб у Фейсбуці та 9️⃣0️⃣0️⃣ тут, у Телеграмі.
Тільки вдумайтесь!
Майже дві тисячі українців, яким, попри війну у нашій країні, цікаві точні науки; які чекають та з задоволенням читають майже кожен наш допис, які забажали розібратися у таких непростих предметах, як математика та фізика.
За ці складні для всіх нас три роки ми намагалися показати вам, що математика та фізика - це не розрізнені формули, що взялися з нізвідки, та тому схожі на дивні й незрозумілі мови Середзем'я, не дивовижна «гра у бісер» для ботанів та навіть не магія, яку можуть вивчати лише обрані чарівники Гоґвортсу, а реально потрібні (а головне – цікаві!) інструменти, що дозволяють описувати нашу реальність та успішно використовувати її у своїх практичних цілях.
Завдяки нам ви на практичних прикладах бачите, що «технічні» науки потрібні енергійним та амбітним людям, щоб прокладати вірні торгові маршрути, споруджувати величні будови, створювати машини, кораблі, літаки та навіть літати до інших планет! І, звичайно, вирішувати, якого розміру піцу дешевше купити в кафешці, адже у нас є допис і про це)
Якщо хоча б одна з наших історій допомогла вам розібратися у будь-якій нудній «шкільній» темі, перетворивши її на зрозумілу, цікаву та корисну, будь ласка, не полінуйтеся поділитися знанням про існування нашого волонтерського проекту зі своїми друзями та знайомими!
Спробуйте пояснити їм, що неприйняття нашим суспільством природничих наук викликане виключно корявістю їх викладання у нашій вже майже мертвій системі освіти. Адже якщо вам це вдасться, то разом ми зможемо переконати набагато більше наших співгромадян у тому, що світ точних наук насправді дуже цікавий, корисний та при цьому цілком доступний розуму звичайної людини. Це дасть можливість змінити у нашому суспільстві ставлення до досліджень, інженерної справи та промислового виробництва, а отже – до реального сектору економіки, розвиток якого дозволить нарешті підняти нашу рідну Україну до рівня держав Європи, за цінності якої ми всі й боремося!
P.S. Ми будемо дуже вдячні, якщо кожен наш читач витратить кілька хвилин, щоб запросити усіх своїх друзів вподобати наш канал, відправивши їм у месенджер цей ювілейний пост!
P.P.S. Не забувайте, що у нас є ще й сторінка в Інстаграмі. Використовуйте її, якщо ви чи ваші друзі не дуже полюбляєте часто заглядати у Фейсбук або Телеграм!
Сьогодні у нас важлива дата – нашому проекту виповнилося 3️⃣ роки!🎉
Багато чого кардинально змінилося за цей час, але залишилося незмінним наше бажання розвивати громадське суспільство в нашій Україні. Давайте разом подивимося, який шлях до цієї мети ми вже пройшли.
Про що ми тільки не писали, опублікувавши понад 1️⃣0️⃣0️⃣ оповідань! Були в нас дописи про те, кому та навіщо у повсякденному житті знадобилися вміння обчислювати об’єми та швидкості, вектори та сили, роботи, енергії та потужності, рівняння будь-яких ступенів та логарифми; анонси захоплюючих книг про математику та фізику (файли яких ми зібрали безпосередньо у своєму Телеграмі, щоб вам було зручно їх прочитати); занурення у графіки та апроксимації різних функцій; знайомство із практичною акустикою….
Крім того, ми відкривали вам очі на катастрофічний рівень нашої шкільної освіти та давали поради школярам, як правильно вибрати затребувану спеціальність бакалавра та непоганий ВНЗ.
Ми навіть примудрилися «стягнути сову з глобуса», обґрунтувати необхідність багатоступеневих ракет, пояснити, чому справжнім математикам доводиться плакати все частіше, а також де насправді перетинаються механіка, електротехніка, хімія та теорія відносності!
Ви відповідали нам взаємністю, тож за цей час на нас підписалося понад 1️⃣6️⃣0️⃣0️⃣ осіб у Фейсбуці та 9️⃣0️⃣0️⃣ тут, у Телеграмі.
Тільки вдумайтесь!
Майже дві тисячі українців, яким, попри війну у нашій країні, цікаві точні науки; які чекають та з задоволенням читають майже кожен наш допис, які забажали розібратися у таких непростих предметах, як математика та фізика.
За ці складні для всіх нас три роки ми намагалися показати вам, що математика та фізика - це не розрізнені формули, що взялися з нізвідки, та тому схожі на дивні й незрозумілі мови Середзем'я, не дивовижна «гра у бісер» для ботанів та навіть не магія, яку можуть вивчати лише обрані чарівники Гоґвортсу, а реально потрібні (а головне – цікаві!) інструменти, що дозволяють описувати нашу реальність та успішно використовувати її у своїх практичних цілях.
Завдяки нам ви на практичних прикладах бачите, що «технічні» науки потрібні енергійним та амбітним людям, щоб прокладати вірні торгові маршрути, споруджувати величні будови, створювати машини, кораблі, літаки та навіть літати до інших планет! І, звичайно, вирішувати, якого розміру піцу дешевше купити в кафешці, адже у нас є допис і про це)
Якщо хоча б одна з наших історій допомогла вам розібратися у будь-якій нудній «шкільній» темі, перетворивши її на зрозумілу, цікаву та корисну, будь ласка, не полінуйтеся поділитися знанням про існування нашого волонтерського проекту зі своїми друзями та знайомими!
Спробуйте пояснити їм, що неприйняття нашим суспільством природничих наук викликане виключно корявістю їх викладання у нашій вже майже мертвій системі освіти. Адже якщо вам це вдасться, то разом ми зможемо переконати набагато більше наших співгромадян у тому, що світ точних наук насправді дуже цікавий, корисний та при цьому цілком доступний розуму звичайної людини. Це дасть можливість змінити у нашому суспільстві ставлення до досліджень, інженерної справи та промислового виробництва, а отже – до реального сектору економіки, розвиток якого дозволить нарешті підняти нашу рідну Україну до рівня держав Європи, за цінності якої ми всі й боремося!
P.S. Ми будемо дуже вдячні, якщо кожен наш читач витратить кілька хвилин, щоб запросити усіх своїх друзів вподобати наш канал, відправивши їм у месенджер цей ювілейний пост!
P.P.S. Не забувайте, що у нас є ще й сторінка в Інстаграмі. Використовуйте її, якщо ви чи ваші друзі не дуже полюбляєте часто заглядати у Фейсбук або Телеграм!
Попри очікування мілітаристів, сьогодні наша замітка буде присвячена не подіям, що відбулися біля Гавайських островів, а набагато вагомішому для розвитку та об'єднання людства діянню, про яке в пострадянському просторі традиційно майже не знають. Адже саме воно нарешті перетворило наш величезний та слабко пов'язаний світ на затишну кульку, у більшість місць якої можна потрапити всього лише за кілька днів майже з будь-якого місця!
Отже, 7 грудня 1944 року у Чикаго (штат Іллінойс, США) на конференції з повітряного права було підписано Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, також відому як «Чиказька Конвенція».
Цей документ став головним джерелом міжнародного повітряного права. Спочатку конвенцію підписали 52 країни (учасниці конференції), а зараз її учасниками є понад 160 держав (СРСР – лише з 1970 року).
Необхідність формування Конвенції була зумовлена стрімким зростанням цивільної авіації у багатьох країнах та планами її подальшого розвитку саме у мирних цілях, що стало найбільш актуальним після закінчення Другої світової війни.
Вона визначила ключові позиції роботи міжнародної авіації, зокрема правила польотів над територією країн-учасниць, принцип національної приналежності повітряного судна, полегшення міжнародних польотів, міжнародні стандарти та рекомендовану практику SARPs, etc.
Одним із важливих результатів підписання цього документа було заснування Асамблеї Організації Міжнародної цивільної авіації, на яку були покладені функції контролю за дотриманням і виконанням положень Конвенції та її додатків, а також завдання щодо створення міжнародних норм цивільної авіації та координації її розвитку для підвищення безпеки та ефективності.
Залишається лише додати, що у всьому світі ця подія вважається настільки епохальною, що на честь неї Генеральна асамблея ООН встановила спеціальне свято – Міжнародний день цивільної авіації.
Тож вітаємо всіх причетних до цього дня!
Отже, 7 грудня 1944 року у Чикаго (штат Іллінойс, США) на конференції з повітряного права було підписано Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, також відому як «Чиказька Конвенція».
Цей документ став головним джерелом міжнародного повітряного права. Спочатку конвенцію підписали 52 країни (учасниці конференції), а зараз її учасниками є понад 160 держав (СРСР – лише з 1970 року).
Необхідність формування Конвенції була зумовлена стрімким зростанням цивільної авіації у багатьох країнах та планами її подальшого розвитку саме у мирних цілях, що стало найбільш актуальним після закінчення Другої світової війни.
Вона визначила ключові позиції роботи міжнародної авіації, зокрема правила польотів над територією країн-учасниць, принцип національної приналежності повітряного судна, полегшення міжнародних польотів, міжнародні стандарти та рекомендовану практику SARPs, etc.
Одним із важливих результатів підписання цього документа було заснування Асамблеї Організації Міжнародної цивільної авіації, на яку були покладені функції контролю за дотриманням і виконанням положень Конвенції та її додатків, а також завдання щодо створення міжнародних норм цивільної авіації та координації її розвитку для підвищення безпеки та ефективності.
Залишається лише додати, що у всьому світі ця подія вважається настільки епохальною, що на честь неї Генеральна асамблея ООН встановила спеціальне свято – Міжнародний день цивільної авіації.
Тож вітаємо всіх причетних до цього дня!
Сьогодні ми поділимося нашими першими враженнями від абсолютно нової для нас діяльності: запровадження STEM в систему шкільної освіти.
Як вже знають постійні читачі, площадкою для реалізації цього пілотного проекту став київський ліцей №153, де з 1 вересня цього року ми беремо участь у введенні STEM повністю офіційно.
Тож, які проміжні висновки треба зробити з цієї спільної взаємодії протягом перших трьох місяців?
⚙️ Учні проявляють зацікавленість до тем, з яких вже щось заздалегідь знають. Незнайома інформація значною частиною школярів сприймається важко. Для вирішення цієї проблеми ми: додали у кожне нове заняття елементи попереднього; розробили «стартові» питання, що мають відношення до тем, на які учні знають відповіді. Це збільшило частку школярів, які не втрачають інтерес до того, що вивчають.
⚙️ Існує значна диференціація учнів за знаннями та навичками, тож складно вести урок, щоб одночасно усе встигали зрозуміти слабкіші школярі та не нудилися сильніші. Ми вплинули на це, запропонувавши сильнішим учням допомагати «колегам». З’ясувалося, що значна частина школярів з радістю та завзяттям йде на виручку іншим, тож така командна робота допомагає більшій частині учнів швидко та одночасно рухатися уперед, не створюючи непомірного ґвалту та галасу.
⚙️ Більшість школярів ще не вміють «рефлексувати», тож їм важко згадувати, що вони робили на попередніх заняттях та навіщо. Тому ми приділяємо багато уваги, щоб готувати на наступний урок питання по ключовим аспектам минулої теми, які є містками до нової. Бачимо, що це також працює: школярі краще та швидше згадують базові моменти минулих тем.
⚙️ Попри те, ми розповідаємо про навчання 6 класів, багато хто з учнів вже «обрав» професію. Але, як правило, нічого конкретного про «свою» сферу діяльності не знає та дізнатися не намагається. Це є проблемою, бо школярі не знають, куди їм рухатися далі, тож не роблять нічого, а також ігнорують деякі предмети, гадаючи, що вони їм не знадобляться, хоча насправді це не так! Щоб їм допомогти, ми розмовляємо з ними про це на перервах та під час тривог у «шелтері», допомагаючи знайти шлях до тієї чи іншої професії.
⚙️ Last but not least: згадаємо про ще одну важливу проблему, яка заважає будь-якому навчанню будь-чого, це - відсутність зосередженості. На жаль, більшість школярів постійно відволікаються від предмета обговорення або виконання завдання з будь-якого приводу. Ми боремося з цим шляхом демонстрацій більшої результативності учнів, які вже вміють зосереджуватися на поточній «задачі» та похвалами тих, хто зміг «протриматися» зосередженим більше, ніж раніше.
Що сказати на закінчення?
За правильної подачі матеріалу, актуальність якого діти вже усвідомили з нашою допомогою, вони з задоволенням та енергією беруться за будь-яке починання: від будівництва та випробувань на міцність моделей мосту до простих, але реальних економічних розрахунків! Причому такий результат не потребує якихось колосальних ресурсів та грошей. Отже, кожен український бізнес може без серйозних для себе зусиль йти до шкіл та зацікавлювати дітей вдумливо вивчати потрібні нам усім науки для того, щоб разом зробити Україну багатшою та безпечнішою, тож віримо, що ми будемо прикладом, який спонукатиме інші високотехнологічні компанії йти до дітлахів!
P.S. Щоб ефективніше організувати нашу спільну роботу з вчителями, ми вже публікуємо усі матеріали для кожної STEM-теми у нашій групі Фейсбуку Основи STEM. Тож гаряче розраховуємо, що всі зацікавлені сторони їх вивчатимуть та надаватимуть нам конструктивну критику, а також використовувати все те, що їм сподобалося у своєму навчальному процесі!
Очевидно, що це можливо тільки якщо про цю ініціативу дізнається якомога більше людей. Тому ми вперше попросимо кожного нашого читача поставити вподобайку та зробити репост цієї ж публікації у Фейсбуці, щоб задобрити його алгоритми та переконати їх показати цей допис якомога більшій кількості українців, а також надіслати його усім друзям із таким самим проханням!
Як вже знають постійні читачі, площадкою для реалізації цього пілотного проекту став київський ліцей №153, де з 1 вересня цього року ми беремо участь у введенні STEM повністю офіційно.
Тож, які проміжні висновки треба зробити з цієї спільної взаємодії протягом перших трьох місяців?
⚙️ Учні проявляють зацікавленість до тем, з яких вже щось заздалегідь знають. Незнайома інформація значною частиною школярів сприймається важко. Для вирішення цієї проблеми ми: додали у кожне нове заняття елементи попереднього; розробили «стартові» питання, що мають відношення до тем, на які учні знають відповіді. Це збільшило частку школярів, які не втрачають інтерес до того, що вивчають.
⚙️ Існує значна диференціація учнів за знаннями та навичками, тож складно вести урок, щоб одночасно усе встигали зрозуміти слабкіші школярі та не нудилися сильніші. Ми вплинули на це, запропонувавши сильнішим учням допомагати «колегам». З’ясувалося, що значна частина школярів з радістю та завзяттям йде на виручку іншим, тож така командна робота допомагає більшій частині учнів швидко та одночасно рухатися уперед, не створюючи непомірного ґвалту та галасу.
⚙️ Більшість школярів ще не вміють «рефлексувати», тож їм важко згадувати, що вони робили на попередніх заняттях та навіщо. Тому ми приділяємо багато уваги, щоб готувати на наступний урок питання по ключовим аспектам минулої теми, які є містками до нової. Бачимо, що це також працює: школярі краще та швидше згадують базові моменти минулих тем.
⚙️ Попри те, ми розповідаємо про навчання 6 класів, багато хто з учнів вже «обрав» професію. Але, як правило, нічого конкретного про «свою» сферу діяльності не знає та дізнатися не намагається. Це є проблемою, бо школярі не знають, куди їм рухатися далі, тож не роблять нічого, а також ігнорують деякі предмети, гадаючи, що вони їм не знадобляться, хоча насправді це не так! Щоб їм допомогти, ми розмовляємо з ними про це на перервах та під час тривог у «шелтері», допомагаючи знайти шлях до тієї чи іншої професії.
⚙️ Last but not least: згадаємо про ще одну важливу проблему, яка заважає будь-якому навчанню будь-чого, це - відсутність зосередженості. На жаль, більшість школярів постійно відволікаються від предмета обговорення або виконання завдання з будь-якого приводу. Ми боремося з цим шляхом демонстрацій більшої результативності учнів, які вже вміють зосереджуватися на поточній «задачі» та похвалами тих, хто зміг «протриматися» зосередженим більше, ніж раніше.
Що сказати на закінчення?
За правильної подачі матеріалу, актуальність якого діти вже усвідомили з нашою допомогою, вони з задоволенням та енергією беруться за будь-яке починання: від будівництва та випробувань на міцність моделей мосту до простих, але реальних економічних розрахунків! Причому такий результат не потребує якихось колосальних ресурсів та грошей. Отже, кожен український бізнес може без серйозних для себе зусиль йти до шкіл та зацікавлювати дітей вдумливо вивчати потрібні нам усім науки для того, щоб разом зробити Україну багатшою та безпечнішою, тож віримо, що ми будемо прикладом, який спонукатиме інші високотехнологічні компанії йти до дітлахів!
P.S. Щоб ефективніше організувати нашу спільну роботу з вчителями, ми вже публікуємо усі матеріали для кожної STEM-теми у нашій групі Фейсбуку Основи STEM. Тож гаряче розраховуємо, що всі зацікавлені сторони їх вивчатимуть та надаватимуть нам конструктивну критику, а також використовувати все те, що їм сподобалося у своєму навчальному процесі!
Очевидно, що це можливо тільки якщо про цю ініціативу дізнається якомога більше людей. Тому ми вперше попросимо кожного нашого читача поставити вподобайку та зробити репост цієї ж публікації у Фейсбуці, щоб задобрити його алгоритми та переконати їх показати цей допис якомога більшій кількості українців, а також надіслати його усім друзям із таким самим проханням!
Чи бажаєте Ви бачити у нашому Телеграмі розповіді про те, що вчать школярі на наших уроках STEM?
public poll
Звичайно, раптом я дізнаюся про щось нове та водночас корисне! – 55
👍👍👍👍👍👍👍 58%
Так. Мені буде приємно освіжити таку цікаву інформацію у голові. – 15
👍👍 16%
Най буде, раптом натраплю на щось цікаве. – 8
👍 8%
Ні, хочу більше розповідей про авіацію! – 8
👍 8%
Мені не заважає, але навряд чи я таке читатиму. – 6
👍 6%
Ні. Ті, кому це справді цікаво, заходитимуть у групу Фейсбуку. Тут і так уже надто багато шкільних справ! – 3
▫️ 3%
Мені не підходить жоден варіант відповіді, тому я напишу свою думку у коментарі до посту про STEM.
▫️ 0%
👥 95 people voted so far.
public poll
Звичайно, раптом я дізнаюся про щось нове та водночас корисне! – 55
👍👍👍👍👍👍👍 58%
Так. Мені буде приємно освіжити таку цікаву інформацію у голові. – 15
👍👍 16%
Най буде, раптом натраплю на щось цікаве. – 8
👍 8%
Ні, хочу більше розповідей про авіацію! – 8
👍 8%
Мені не заважає, але навряд чи я таке читатиму. – 6
👍 6%
Ні. Ті, кому це справді цікаво, заходитимуть у групу Фейсбуку. Тут і так уже надто багато шкільних справ! – 3
▫️ 3%
Мені не підходить жоден варіант відповіді, тому я напишу свою думку у коментарі до посту про STEM.
▫️ 0%
👥 95 people voted so far.
Progresstech-Ukraine pinned «Чи бажаєте Ви бачити у нашому Телеграмі розповіді про те, що вчать школярі на наших уроках STEM? public poll Звичайно, раптом я дізнаюся про щось нове та водночас корисне! – 55 👍👍👍👍👍👍👍 58% Так. Мені буде приємно освіжити таку цікаву інформацію у голові.…»
17 грудня 1903 року американці Вілбур та Орвілл Райт здійснили перший керований політ на апараті з двигуном, що був важчим за повітря!
Дуже цікаво, що при цьому патент на свій винахід вони отримали лише 22 травня 1906 року, тобто більш ніж через два роки після першого вдалого польоту.
Також набагато менш відомо, що, крім свого реноме першопрохідців, Райти є ще й засновниками авіаційної індустрії, адже саме вони вперше розпочали малосерійне виробництво своїх літаків за замовленнями.
P.S. На нашому фото Орвілл та Вілбур Райт, 12 листопада 1911 року.
P.P.S. Щоправда, далеко не всі віддають першість у цьому питанні саме їм. Про найзнаменитішого їх конкурента можна прочитати в іншій нашій публікації.
Дуже цікаво, що при цьому патент на свій винахід вони отримали лише 22 травня 1906 року, тобто більш ніж через два роки після першого вдалого польоту.
Також набагато менш відомо, що, крім свого реноме першопрохідців, Райти є ще й засновниками авіаційної індустрії, адже саме вони вперше розпочали малосерійне виробництво своїх літаків за замовленнями.
P.S. На нашому фото Орвілл та Вілбур Райт, 12 листопада 1911 року.
P.P.S. Щоправда, далеко не всі віддають першість у цьому питанні саме їм. Про найзнаменитішого їх конкурента можна прочитати в іншій нашій публікації.
У той час як наші українські збройні сили продовжують важку боротьбу з російською армією, авіаційні організації розвинених держав намагаються покращити якість вивчення авіаційних інцидентів, що відбуваються в усьому світі. Адже, як виявилося, останніми роками до кінця не розслідується й половини пригод на повітряному транспорті!
У «крайньому» звіті про безпеку, підготовленому міжнародною асоціацією повітряного транспорту (IATA), наголошується, що опубліковано остаточні висновки лише по 48% авіаційних пригод, які виникли, починаючи з 2018 року, хоча цього прямо вимагає Додаток 13 «Чиказької» конвенції. Серед можливих причин цього називають дефіцит кваліфікованих кадрів, недостатню підготовку фахівців та політичний тиск.
Відсутність відкритих матеріалів та висновків розслідувань причин серйозних інцидентів та подій позбавляє учасників галузі можливості отримувати уроки та підвищувати показники безпеки польотів – про це на конференції «World Safety and Operations» заявив Габріель Акоста, який очолює напрям безпеки польотів у IATA.
Обмеження доступу до подібних даних з боку організацій, відповідальних за проведення розслідувань авіаційних подій, також турбує інших учасників авіаційної спільноти.
Наприклад, директор Фонду безпеки польотів (FSF) Генрі Гурджі дуже стурбований тим, що з 2017 по 2024 рік величезна кількість подій опинилась у категорії «причина невідома».
З ним згоден старший віцепрезидент європейського авіабудівного концерну Airbus Яннік Малінж, який повідомив, що розслідування невеликих інцидентів не проводяться досить серйозно або зовсім ігноруються, тоді як саме тут криються важливі висновки.
«Ми діємо на підставі тієї інформації, яку маємо, у тому числі тієї, що публікується засобами масової інформації. Ця інформація неточна, але оперативна. Нам доводиться працювати, виходячи з власного розуміння ситуації», — визнає директор з льотних стандартів Європейського агентства безпеки польотів (EASA) Єспер Расмуссен. «Ми бачимо, що у деяких країнах розслідування проводить команда із двох-трьох людей із застарілими технологіями», — додає він: «Ми ж у цифровій ері, бортовий реєстратор пише дані за 2 тисячами параметрів!»
А як думаєте ви, що заважає переведенню всіх таких подій у стан «Lessons Learned»?
P.S. Докладніше про те, що являла собою підписана 7 грудня 1944 року у Чикаго «Конвенція про міжнародну цивільну авіацію» та чому вона стала віхою в історії світової авіації ми розповідали тут.
У «крайньому» звіті про безпеку, підготовленому міжнародною асоціацією повітряного транспорту (IATA), наголошується, що опубліковано остаточні висновки лише по 48% авіаційних пригод, які виникли, починаючи з 2018 року, хоча цього прямо вимагає Додаток 13 «Чиказької» конвенції. Серед можливих причин цього називають дефіцит кваліфікованих кадрів, недостатню підготовку фахівців та політичний тиск.
Відсутність відкритих матеріалів та висновків розслідувань причин серйозних інцидентів та подій позбавляє учасників галузі можливості отримувати уроки та підвищувати показники безпеки польотів – про це на конференції «World Safety and Operations» заявив Габріель Акоста, який очолює напрям безпеки польотів у IATA.
Обмеження доступу до подібних даних з боку організацій, відповідальних за проведення розслідувань авіаційних подій, також турбує інших учасників авіаційної спільноти.
Наприклад, директор Фонду безпеки польотів (FSF) Генрі Гурджі дуже стурбований тим, що з 2017 по 2024 рік величезна кількість подій опинилась у категорії «причина невідома».
З ним згоден старший віцепрезидент європейського авіабудівного концерну Airbus Яннік Малінж, який повідомив, що розслідування невеликих інцидентів не проводяться досить серйозно або зовсім ігноруються, тоді як саме тут криються важливі висновки.
«Ми діємо на підставі тієї інформації, яку маємо, у тому числі тієї, що публікується засобами масової інформації. Ця інформація неточна, але оперативна. Нам доводиться працювати, виходячи з власного розуміння ситуації», — визнає директор з льотних стандартів Європейського агентства безпеки польотів (EASA) Єспер Расмуссен. «Ми бачимо, що у деяких країнах розслідування проводить команда із двох-трьох людей із застарілими технологіями», — додає він: «Ми ж у цифровій ері, бортовий реєстратор пише дані за 2 тисячами параметрів!»
А як думаєте ви, що заважає переведенню всіх таких подій у стан «Lessons Learned»?
P.S. Докладніше про те, що являла собою підписана 7 грудня 1944 року у Чикаго «Конвенція про міжнародну цивільну авіацію» та чому вона стала віхою в історії світової авіації ми розповідали тут.
Оскільки більшість читачів, які голосували у нашому опитуванні, висловилися, щоб ми публікували тут матеріали з наших уроків STEM, зустрічайте першу ластівку та новий тег #STEM за допомогою якого ви зможете одним кликом вишикувати собі усі матеріали з цього напряму, що тут з’являтимуться!
#STEM Урок №1
В абревіатурі STEM немає компонента «економіка», проте ми, а також укладачі однієї з найгарніших навчальних програм STEM-освіти, гадаємо, що без неї у цьому навчанні ніяк не обійтися! Чому ми так вважаємо та як збираємося пояснювати це школярам? Відповідь нижче!
Відмінною рисою програми, яку ми допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, є саме те, що 6 клас розпочинає вивчення STEM зі теми «Українська держава у світовій економіці. Драйвери економіки». Таким чином, учням одразу пояснюють, що практична важливість STEM (інженерії та створюваних нею за допомогою науки технологій) полягає саме у спрощенні ведення реального господарства та збільшенні його ефективності!
Річ у тім, що наше суспільство сприймає природничі науки як відірвані від життя, нудні, марні, схоластичні дисципліни. «Пересічні» українці дуже часто вважають математиків, фізиків, хіміків, біологів та технарів далекими від життя, нудними й закомплексованими «ботанами», що займаються об'єктивно непотрібними штуками, та ще й силою намагаються нав'язувати їх іншим!
Нерідко «винні» у цьому і самі «природничники», адже на цілком доречне запитання: «Де в повсякденному житті стає у пригоді твоя діяльність?», - вони часто не можуть навести конкретних та при цьому ясних для «неосвіченої» людини відповідей.
Ми впевнені: більшість важких проблем української економіки викликані саме таким ставленням наших співгромадян до природничих наук.
Як же так вийшло?
Різке покращення якості життя, викликане стрімким розвитком природничих та соціальних наук за останні 200 років, призвело до парадоксального результату.
З'ясувалося, що для забезпечення прийнятного рівня побуту дуже багатьох людей достатньо незначної кількості професіоналів, які чітко розуміють, завдяки чому цей рівень був досягнутий, як його підтримувати та покращувати. Решті про це думати виявилося зовсім не обов'язково!
Настільки необов'язково, що у багатьох країнах «пересічна» більшість геть забула про існування таких фахівців і, відповідно, більше не дбає не лише про їх розвиток, а й навіть про їх відтворення! Наслідки такого ставлення ми зараз маємо задоволення спостерігати на собі...
Змінити цю ситуацію повинні уроки STEM, свій варіант наповнення яких ми представляємо до вашої уваги у спеціальній групі Фейсбуку!
У першій презентації, присвяченій найзагальнішим питанням економіки, ми постаралися жваво та яскраво розповісти не про конкретні наукові завдання, а про спільну роль науки та техніки у розвитку людського суспільства та його господарської діяльності від найдавніших часів до наших днів.
Віримо, що вивчення цих матеріалів, які ми сподіваємось широко розповсюджувати з вашою допомогою, допоможе жителям України швидше згадати, що всі природничі та гуманітарні науки створювалася як інструмент вирішення життєво важливих побутових проблем, почати їх вивчати та з їх допомогою знову зробити нашу країну безпечною та зручною для життя і розвитку кожного. Тому, будь ласка, роздивляйтеся наші ідеї, не забувайте ділитися з друзями матеріалами, що вам сподобалися, та не лінуйтеся висловлювати конструктивну критику!
На закінчення похвалимося, що перша наша доповідь викликала жвавий інтерес у кожному класі, де ми її демонстрували. Про те, що школярі уважно слухали, свідчать питання, які вони не посоромилися поставити. Ось деякі з них:
☑️ Як люди у давні часи доставляли воду до будинків?
☑️ Чи була тоді каналізація така сама, як і у нас?
☑️ Чому раби виконували роботу безоплатно?
☑️ Чи були рабами в основному темношкірі люди?
☑️ Чому прості люди, наприклад, селяни не могли стати майстрами при феодалізмі?
☑️ Де за феодального ладу навчалися люди?
☑️ Що таке сировина та руди?
Чи зможуть читачі надати лаконічні та при цьому зрозумілі дітям відповіді на них у коментарях?)
#STEM Урок №1
В абревіатурі STEM немає компонента «економіка», проте ми, а також укладачі однієї з найгарніших навчальних програм STEM-освіти, гадаємо, що без неї у цьому навчанні ніяк не обійтися! Чому ми так вважаємо та як збираємося пояснювати це школярам? Відповідь нижче!
Відмінною рисою програми, яку ми допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, є саме те, що 6 клас розпочинає вивчення STEM зі теми «Українська держава у світовій економіці. Драйвери економіки». Таким чином, учням одразу пояснюють, що практична важливість STEM (інженерії та створюваних нею за допомогою науки технологій) полягає саме у спрощенні ведення реального господарства та збільшенні його ефективності!
Річ у тім, що наше суспільство сприймає природничі науки як відірвані від життя, нудні, марні, схоластичні дисципліни. «Пересічні» українці дуже часто вважають математиків, фізиків, хіміків, біологів та технарів далекими від життя, нудними й закомплексованими «ботанами», що займаються об'єктивно непотрібними штуками, та ще й силою намагаються нав'язувати їх іншим!
Нерідко «винні» у цьому і самі «природничники», адже на цілком доречне запитання: «Де в повсякденному житті стає у пригоді твоя діяльність?», - вони часто не можуть навести конкретних та при цьому ясних для «неосвіченої» людини відповідей.
Ми впевнені: більшість важких проблем української економіки викликані саме таким ставленням наших співгромадян до природничих наук.
Як же так вийшло?
Різке покращення якості життя, викликане стрімким розвитком природничих та соціальних наук за останні 200 років, призвело до парадоксального результату.
З'ясувалося, що для забезпечення прийнятного рівня побуту дуже багатьох людей достатньо незначної кількості професіоналів, які чітко розуміють, завдяки чому цей рівень був досягнутий, як його підтримувати та покращувати. Решті про це думати виявилося зовсім не обов'язково!
Настільки необов'язково, що у багатьох країнах «пересічна» більшість геть забула про існування таких фахівців і, відповідно, більше не дбає не лише про їх розвиток, а й навіть про їх відтворення! Наслідки такого ставлення ми зараз маємо задоволення спостерігати на собі...
Змінити цю ситуацію повинні уроки STEM, свій варіант наповнення яких ми представляємо до вашої уваги у спеціальній групі Фейсбуку!
У першій презентації, присвяченій найзагальнішим питанням економіки, ми постаралися жваво та яскраво розповісти не про конкретні наукові завдання, а про спільну роль науки та техніки у розвитку людського суспільства та його господарської діяльності від найдавніших часів до наших днів.
Віримо, що вивчення цих матеріалів, які ми сподіваємось широко розповсюджувати з вашою допомогою, допоможе жителям України швидше згадати, що всі природничі та гуманітарні науки створювалася як інструмент вирішення життєво важливих побутових проблем, почати їх вивчати та з їх допомогою знову зробити нашу країну безпечною та зручною для життя і розвитку кожного. Тому, будь ласка, роздивляйтеся наші ідеї, не забувайте ділитися з друзями матеріалами, що вам сподобалися, та не лінуйтеся висловлювати конструктивну критику!
На закінчення похвалимося, що перша наша доповідь викликала жвавий інтерес у кожному класі, де ми її демонстрували. Про те, що школярі уважно слухали, свідчать питання, які вони не посоромилися поставити. Ось деякі з них:
☑️ Як люди у давні часи доставляли воду до будинків?
☑️ Чи була тоді каналізація така сама, як і у нас?
☑️ Чому раби виконували роботу безоплатно?
☑️ Чи були рабами в основному темношкірі люди?
☑️ Чому прості люди, наприклад, селяни не могли стати майстрами при феодалізмі?
☑️ Де за феодального ладу навчалися люди?
☑️ Що таке сировина та руди?
Чи зможуть читачі надати лаконічні та при цьому зрозумілі дітям відповіді на них у коментарях?)
Поціновувачі авіації знають про серйозні труднощі, які зазнає корпорація Boeing зі своїм підрозділом цивільного літакобудування. При цьому військово-космічний сектор американського промислового гіганта почувається добре. І раптом виявилося, що у їхнього європейського конкурента – Airbus industry справи йдуть у точності навпаки.
Виявляється, лише за 2024 рік Airbus Defense and Space накопичив збитків майже на 1 МЛРД. $, через що наступного року їм доведеться звільнити близько 2000 своїх співробітників, що становитиме 6% від загальної чисельності персоналу в 35 000 осіб!
Цей крок спричинений значним зниженням замовлень на продукцію оборонного та космічного спрямування. У своїй заяві компанія наголосила на необхідності адаптуватися до «складної ситуації у бізнесі» та пояснила, що хоче «оптимізувати свою організацію для підвищення конкурентоспроможності у майбутньому».
Airbus Defense and Space спеціалізується на випуску військових літаків, дронів, ракет, космічних носіїв та штучних супутників. Попри те, що компанія залишається світовим лідером у виробництві телекомунікаційних супутників, вона стикається з падінням попиту на свою космічну продукцію. Одним із джерел проблем стала програма геостаціонарних супутників зв'язку OneSat. Тут Airbus зустрічає зростаючу конкуренцію з боку Starlink Ілона Маска, яка пропонує більш дешеві супутники для низької навколоземної орбіти. Крім того, Airbus втратив два супутники ДЗЗ високої точності Pléiades Neo внаслідок їхнього невдалого запуску.
Додатково ускладнили фінансову ситуацію компанії також проблеми з військовим транспортним літаком A400M, який Євросоюз свого часу вирішив за краще розробити «з нуля» замість купівлі нашого українського Ан-70. Через 7 років після запуску серійного виробництва цей проект все ще супроводжують серйозні технічні проблеми, які викликають подальше збільшення витрат. Так, спочатку на розробку літака планувалося витратити 20 млрд. євро, але фактична сума становить вже 30 млрд.
Через це A400M досі не виправдав очікувань щодо його продажу як на європейському, так і на світовому ринку. Тому Airbus довелося виділити понад 1 млрд. євро на підтримку цієї програми лише у 2023 році. Тож заводи, пов'язані з виробництвом A400M, помітно постраждають від запланованих звільнень персоналу: одне із суттєвих скорочень робочих місць відбудеться на заводі у Бремені, де виробляються фюзеляжі та системи для цього літака.
У планах, представлених профспілкам та підтверджених компанією, Airbus скорочує 1128 робочих місць у своєму підрозділі космічних систем, 250 місць у підрозділах бойових літаків та Air Power, а також 47 місць у Connected Intelligence. Ще 618 місць скоротить штаб-квартира підрозділу.
По країнах ЄС ці скорочення розподіляться так: 689 фахівців буде звільнено у Німеччині, 540 – у Франції, 477 – у Великій Британії, 303 в Іспанії та 34 в інших державах.
Таке управлінське рішення може здатися дещо дивним, якщо брати до уваги активні бойові дії, що йдуть у нас в Україні, проте не нам їх критикувати.
Виявляється, лише за 2024 рік Airbus Defense and Space накопичив збитків майже на 1 МЛРД. $, через що наступного року їм доведеться звільнити близько 2000 своїх співробітників, що становитиме 6% від загальної чисельності персоналу в 35 000 осіб!
Цей крок спричинений значним зниженням замовлень на продукцію оборонного та космічного спрямування. У своїй заяві компанія наголосила на необхідності адаптуватися до «складної ситуації у бізнесі» та пояснила, що хоче «оптимізувати свою організацію для підвищення конкурентоспроможності у майбутньому».
Airbus Defense and Space спеціалізується на випуску військових літаків, дронів, ракет, космічних носіїв та штучних супутників. Попри те, що компанія залишається світовим лідером у виробництві телекомунікаційних супутників, вона стикається з падінням попиту на свою космічну продукцію. Одним із джерел проблем стала програма геостаціонарних супутників зв'язку OneSat. Тут Airbus зустрічає зростаючу конкуренцію з боку Starlink Ілона Маска, яка пропонує більш дешеві супутники для низької навколоземної орбіти. Крім того, Airbus втратив два супутники ДЗЗ високої точності Pléiades Neo внаслідок їхнього невдалого запуску.
Додатково ускладнили фінансову ситуацію компанії також проблеми з військовим транспортним літаком A400M, який Євросоюз свого часу вирішив за краще розробити «з нуля» замість купівлі нашого українського Ан-70. Через 7 років після запуску серійного виробництва цей проект все ще супроводжують серйозні технічні проблеми, які викликають подальше збільшення витрат. Так, спочатку на розробку літака планувалося витратити 20 млрд. євро, але фактична сума становить вже 30 млрд.
Через це A400M досі не виправдав очікувань щодо його продажу як на європейському, так і на світовому ринку. Тому Airbus довелося виділити понад 1 млрд. євро на підтримку цієї програми лише у 2023 році. Тож заводи, пов'язані з виробництвом A400M, помітно постраждають від запланованих звільнень персоналу: одне із суттєвих скорочень робочих місць відбудеться на заводі у Бремені, де виробляються фюзеляжі та системи для цього літака.
У планах, представлених профспілкам та підтверджених компанією, Airbus скорочує 1128 робочих місць у своєму підрозділі космічних систем, 250 місць у підрозділах бойових літаків та Air Power, а також 47 місць у Connected Intelligence. Ще 618 місць скоротить штаб-квартира підрозділу.
По країнах ЄС ці скорочення розподіляться так: 689 фахівців буде звільнено у Німеччині, 540 – у Франції, 477 – у Великій Британії, 303 в Іспанії та 34 в інших державах.
Таке управлінське рішення може здатися дещо дивним, якщо брати до уваги активні бойові дії, що йдуть у нас в Україні, проте не нам їх критикувати.
Який стосунок має велосипед до авіаційної інженерії? Якщо відверто - жодного. Натомість має пряме відношення до навчання інженерної справи, якою вже понад 10 років займається навчальна команда нашої компанії! І, як ви вже здогадалися, сьогодні настав день, коли ми знайшли хвилинку вам про це розповісти.
Чому на цей раз для серії дослідів у нашому навчальному центрі ми вибрали саме велосипед?
З одного боку, велосипед є досить складним пристроєм, щоб зібрати у собі чимало різноманітних механічних завдань, для вирішення яких потрібні хороші комплексні знання як статики, так і кінематики.
З іншого боку, ці завдання все-таки порівняно прості, щоб методи їх вирішення за пару місяців встигли усвідомити найкращі слухачі традиційних курсів «Airframe Structural Design & Sizing», що проводяться нами в Києві.
Оскільки у нашому плані занять кінематика йде найпершою та використовується як «розігрів» перед статикою, то й перший наш «велосипедний» досвід присвячений практичному застосуванню «кінематичних» знань.
У чому він полягав?
Ми вирішили почати з найбанальнішого завдання: визначення швидкості велосипеда залежно від швидкості обертання його педалей.
Тому наша початкова ідея полягала у тому, щоб максимально правдоподібно змоделювати процес руху, а значить, як вихідні дані задавати швидкість, з якою велосипедист тисне ногою на педаль. Тобто, з погляду фізики нам потрібно було задати лінійну швидкість точки на осі кріплення педалі до її кривошипа (фанати велоспорту часто називають його «шатуном»). Саме на цій базі було отримано всі наші міркування нижче.
Проте наші слухачі не змогли вигадати, як реалізувати цей задум на практиці не дуже трудомістким чином. Тож було вирішено задавати кутову швидкість обороту педалі, тобто частоту її обертання.
Оскільки блок педалей та передня ведуча зірка з'єднані між собою жорстко та обертаються навколо однієї загальної осі, точка на осі кріплення педалі та зірка обертатимуться з однаковою кутовою швидкістю. Значить, знаючи радіус кола, яке описує точка на осі кріплення педалі, і відстань від осі обертання зірки до лінії, утвореної одягненим на неї ланцюгом (далі ми називатимемо її радіусом зірки), можна визначити лінійну швидкість точок ланцюга на ведучій зірці.
Оскільки зірки та ланцюг сталеві (тобто ланцюг має досить високу та при цьому постійну по довжині жорсткість на розтяг, а зуби зірок – жорсткість на згин), а також тому, що зазори між «вікнами» у ланцюгу та зубами колеса відразу виберуться у початковий момент провороту педалей, можна вважати, що лінійні швидкості будь-якої точки ланцюга однакові та рівні швидкості точок на колах зірок. Тому швидкість точок ланцюга на колі ведучої та ведених зірок теж не відрізняються. Отже, знаючи радіус обертання ланцюга на задній веденій зірці, можна визначити кутову швидкість обертання веденої зірки.
Оскільки ведена зірка та заднє колесо з'єднані між собою жорстко та обертаються навколо однієї загальної осі, точки на колі, що утворюється ланцюгом, який рухається по зірці, і точки на зовнішньому колі шини колеса будуть обертатися з однаковою кутовою швидкістю. Отже, знаючи зовнішній радіус шини, можна визначити лінійну швидкість її точок.
Але як перейти від швидкості обертання зовнішньої поверхні шини до швидкості велосипеда?
Інтуїтивно здається, що вони збігатимуться. Але інтуїція – не найкращий порадник при розробці техніки!
Бажаєте дізнатися, яка правильна відповідь на це питання?
Тоді читайте закінчення нашої оповіді та дивиться відео нашого досліду у Фейсбуці!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
Чому на цей раз для серії дослідів у нашому навчальному центрі ми вибрали саме велосипед?
З одного боку, велосипед є досить складним пристроєм, щоб зібрати у собі чимало різноманітних механічних завдань, для вирішення яких потрібні хороші комплексні знання як статики, так і кінематики.
З іншого боку, ці завдання все-таки порівняно прості, щоб методи їх вирішення за пару місяців встигли усвідомити найкращі слухачі традиційних курсів «Airframe Structural Design & Sizing», що проводяться нами в Києві.
Оскільки у нашому плані занять кінематика йде найпершою та використовується як «розігрів» перед статикою, то й перший наш «велосипедний» досвід присвячений практичному застосуванню «кінематичних» знань.
У чому він полягав?
Ми вирішили почати з найбанальнішого завдання: визначення швидкості велосипеда залежно від швидкості обертання його педалей.
Тому наша початкова ідея полягала у тому, щоб максимально правдоподібно змоделювати процес руху, а значить, як вихідні дані задавати швидкість, з якою велосипедист тисне ногою на педаль. Тобто, з погляду фізики нам потрібно було задати лінійну швидкість точки на осі кріплення педалі до її кривошипа (фанати велоспорту часто називають його «шатуном»). Саме на цій базі було отримано всі наші міркування нижче.
Проте наші слухачі не змогли вигадати, як реалізувати цей задум на практиці не дуже трудомістким чином. Тож було вирішено задавати кутову швидкість обороту педалі, тобто частоту її обертання.
Оскільки блок педалей та передня ведуча зірка з'єднані між собою жорстко та обертаються навколо однієї загальної осі, точка на осі кріплення педалі та зірка обертатимуться з однаковою кутовою швидкістю. Значить, знаючи радіус кола, яке описує точка на осі кріплення педалі, і відстань від осі обертання зірки до лінії, утвореної одягненим на неї ланцюгом (далі ми називатимемо її радіусом зірки), можна визначити лінійну швидкість точок ланцюга на ведучій зірці.
Оскільки зірки та ланцюг сталеві (тобто ланцюг має досить високу та при цьому постійну по довжині жорсткість на розтяг, а зуби зірок – жорсткість на згин), а також тому, що зазори між «вікнами» у ланцюгу та зубами колеса відразу виберуться у початковий момент провороту педалей, можна вважати, що лінійні швидкості будь-якої точки ланцюга однакові та рівні швидкості точок на колах зірок. Тому швидкість точок ланцюга на колі ведучої та ведених зірок теж не відрізняються. Отже, знаючи радіус обертання ланцюга на задній веденій зірці, можна визначити кутову швидкість обертання веденої зірки.
Оскільки ведена зірка та заднє колесо з'єднані між собою жорстко та обертаються навколо однієї загальної осі, точки на колі, що утворюється ланцюгом, який рухається по зірці, і точки на зовнішньому колі шини колеса будуть обертатися з однаковою кутовою швидкістю. Отже, знаючи зовнішній радіус шини, можна визначити лінійну швидкість її точок.
Але як перейти від швидкості обертання зовнішньої поверхні шини до швидкості велосипеда?
Інтуїтивно здається, що вони збігатимуться. Але інтуїція – не найкращий порадник при розробці техніки!
Бажаєте дізнатися, яка правильна відповідь на це питання?
Тоді читайте закінчення нашої оповіді та дивиться відео нашого досліду у Фейсбуці!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
Найновіші авіалайнери китайської розробки С919, перший комерційний політ якого відбувся менше ніж 2 роки тому (28 травня 2023 року), перевезли вже мільйон пасажирів! При цьому у 2024 році китайська авіапромисловість випустила 10 таких машин. Таким чином загальна кількість C919, що перебувають в експлуатації, досягла вже 14 повітряних суден.
С919 може перевозити 160...170 пасажирів на відстань до 5550 км, тобто є прямим суперником славнозвісних Boeing 737 та Airbus 320. При цьому він оснащений франко-американськими турбовентиляторними двигунами CFM Leap-1C, повністю аналогічними тим, які використовуються на останніх версіях його американського та європейського конкурентів – MAX та Neo.
У розпорядженні авіакомпанії China Eastern Airlines найбільше літаків цього типу – дев'ять, China Southern – три, ще два – у національного перевізника Air China.
China Eastern Airlines – стартовий замовник цього типу та базується в Шанхаї. На цей час літаки цього перевізника виконали вже 6240 рейсів 8 маршрутами, тобто, за рік налітали в середньому по 700 польотів кожен. Це дуже непоганий показник для нової машини!
Зараз C919 сертифікований тільки в Китаї та ще не має сертифікатів FAA / EASA, тому літає на 15 маршрутах до 10 міст Китаю. Взимку цього року він вперше покинув територію рідної держави, відвідавши авіасалон у Сінгапурі.
Сумарна кількість замовлень на лайнери цього типу від китайських авіаційних компаній досягла 300.
Докладніше про непросту історію створення цього цікавого авіалайнера та його національні особливості ми вже раніше розповідали тут, отут та осьде.
P.S. Цікаво, що китайці дбають не тільки про технічну досконалість своїх розробок, а й про їх маркетингову милозвучність. Так, перше їхнє самостійне дітище – близькомагістральний літак ARJ21, проданий експлуатантам у числі вже 150 штук, цього року було перейменовано на С909.
Відповідно, тепер вони просувають на ринок тріо з лайнерів, що одноманітно звучать: ближньомагістральний С909, середньомагістральний С919 та далекомагістральний С929, який ще розробляється.
С919 може перевозити 160...170 пасажирів на відстань до 5550 км, тобто є прямим суперником славнозвісних Boeing 737 та Airbus 320. При цьому він оснащений франко-американськими турбовентиляторними двигунами CFM Leap-1C, повністю аналогічними тим, які використовуються на останніх версіях його американського та європейського конкурентів – MAX та Neo.
У розпорядженні авіакомпанії China Eastern Airlines найбільше літаків цього типу – дев'ять, China Southern – три, ще два – у національного перевізника Air China.
China Eastern Airlines – стартовий замовник цього типу та базується в Шанхаї. На цей час літаки цього перевізника виконали вже 6240 рейсів 8 маршрутами, тобто, за рік налітали в середньому по 700 польотів кожен. Це дуже непоганий показник для нової машини!
Зараз C919 сертифікований тільки в Китаї та ще не має сертифікатів FAA / EASA, тому літає на 15 маршрутах до 10 міст Китаю. Взимку цього року він вперше покинув територію рідної держави, відвідавши авіасалон у Сінгапурі.
Сумарна кількість замовлень на лайнери цього типу від китайських авіаційних компаній досягла 300.
Докладніше про непросту історію створення цього цікавого авіалайнера та його національні особливості ми вже раніше розповідали тут, отут та осьде.
P.S. Цікаво, що китайці дбають не тільки про технічну досконалість своїх розробок, а й про їх маркетингову милозвучність. Так, перше їхнє самостійне дітище – близькомагістральний літак ARJ21, проданий експлуатантам у числі вже 150 штук, цього року було перейменовано на С909.
Відповідно, тепер вони просувають на ринок тріо з лайнерів, що одноманітно звучать: ближньомагістральний С909, середньомагістральний С919 та далекомагістральний С929, який ще розробляється.
Повернувшись зі «шкільного» походу до музею поїздів, наша команда з навчання відразу ж почала готувати нову вилазку: адже осінні канікули дуже короткі, тож важливо використати кожен день з користю! Тому уже через декілька днів ми зібрали «наших» школярів знову та помчали геть від столиці, щоб на власні очі побачити… справжній завод, що будується! Чим же зустріли мандрівників промислові цехи, які для значної частини нашої української молоді є більшою загадкою ніж джунглі Африки, Америки чи Азії? Якщо у вас хоч трішки пришвидшилось серцебиття, обов’язково прочитайте новий звіт на тему «як я провів канікули»!
Ви не розумієте, що відбувається?
Тоді спеціально для вас модний нині у кінематографі «флешбек»!
/ або трохи передісторії для «олдів» /
Весною 2023-го року у наш навчальний центр заглянув добрий знайомий Ігор Хорошилов. Він розповів, що прямо зараз під Києвом будується завод для виробництва металевих профілів. Ба більше, значну частину промислового обладнання його творці збиралися не купувати, а проектувати й будувати самостійно!
Та ніде правди діти: багатьом слухачам це здалося маніловщиною або, у кращому випадку, науковою фантастикою.
Однак, не пройшло і пів року, як ми змогли вперше відвідати цей будівельно-промисловий майданчик аби впевнитись, що все це можливо, неймовірно цікаво та «на часі»!
З того часу ми побували там ще раз і ось, звітуємо про третю мандрівку до METSYSa.
Що ж нового з попередньої зустрічі літом ми побачили?
Перше, що впадає в очі, коли заходиш у цех – це, звісно, об’єми виробництва. Останнього разу металопрофілі зустрічали нас лише при вході, а зараз ними заставлена майже вся вільна від обладнання територія!
Причому збільшилась не лише кількість профілів, а ще і їхнє різноманіття. Значно розширити асортимент дозволило прибуття нового прокатного стану, який запроектований ведучими фахівцями самого METSYSа та виготовлений на їх замовлення у Китаї. Зауважимо: оригінальна конструкція стану дозволяє виготовляти одразу декілька типів профілів без його значного перероблювання, буквально парою рухів. Чи є в наших читачів ідеї, як се можливо?
Далі ми перейшли до нового для нас обладнання для створення кріплень під сонячні панелі. Це спеціальний стан, який робить отвори у алюмінієвому профілі а потім нарізає його на частини. У чому ж полягає складність виготовлення цих деталей? У тому, що дешеві алюмінієві сплави дуже пластичні! До речі, чи знають читачі, чому такі кріплення мають бути саме з алюмінію?
Нові цікавинки чекали нас з усіх боків, у тому числі й згори! Адже, як тільки ми підняли голови, то одразу побачили нові чудернацькі кран-балки, що мали одразу три рейки для біганини під стелею та доповнили собою дві старі, вантажності яких було недостатньо, щоб тягати по цеху дуже важкі стальні рулони «штрипсу» (маса кожного – 5 тонн!). Окрім грубої сили, нові балки ще й плавніше рухаються, що додає безпеки та економить дефіцитну зараз електрику. І, найголовніше - вони розроблені та виготовлені у нас, в Україні – у нашому героїчному Харкові компанією ПТЕ-КРАН!
Last but not least: тепер спеціалісти METSYSa займаються не тільки виробництвом профілів й інструментів та оснастки для цього, а ще й проектуванням та створенням конструкцій для сонячних електростанцій зі своєї ж продукції! При цьому кожен майбутній інженерний фахівець перед тим, як розпочати свою проектувальну та конструкторську діяльність «в офісі», має спочатку самостійно пройти через усі виробничі процеси на своєму заводі. Ми вважаємо це дуже гарним підходом, що запобігає появі «великих теоретиків», які не бажають чути про реальні потреби виробництва та експлуатації.
Ми вдячні Ігорю Хорошилову за те, що він вже вкотре запрошує «наших» школярів до себе у гості. Віримо, що зможемо і надалі у перших рядах не тільки слідкувати за такою важливою подією, як відновлення української промисловості, а ще й брати у ній посильну участь!
P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм @Darinasavchukk !
Ви не розумієте, що відбувається?
Тоді спеціально для вас модний нині у кінематографі «флешбек»!
/ або трохи передісторії для «олдів» /
Весною 2023-го року у наш навчальний центр заглянув добрий знайомий Ігор Хорошилов. Він розповів, що прямо зараз під Києвом будується завод для виробництва металевих профілів. Ба більше, значну частину промислового обладнання його творці збиралися не купувати, а проектувати й будувати самостійно!
Та ніде правди діти: багатьом слухачам це здалося маніловщиною або, у кращому випадку, науковою фантастикою.
Однак, не пройшло і пів року, як ми змогли вперше відвідати цей будівельно-промисловий майданчик аби впевнитись, що все це можливо, неймовірно цікаво та «на часі»!
З того часу ми побували там ще раз і ось, звітуємо про третю мандрівку до METSYSa.
Що ж нового з попередньої зустрічі літом ми побачили?
Перше, що впадає в очі, коли заходиш у цех – це, звісно, об’єми виробництва. Останнього разу металопрофілі зустрічали нас лише при вході, а зараз ними заставлена майже вся вільна від обладнання територія!
Причому збільшилась не лише кількість профілів, а ще і їхнє різноманіття. Значно розширити асортимент дозволило прибуття нового прокатного стану, який запроектований ведучими фахівцями самого METSYSа та виготовлений на їх замовлення у Китаї. Зауважимо: оригінальна конструкція стану дозволяє виготовляти одразу декілька типів профілів без його значного перероблювання, буквально парою рухів. Чи є в наших читачів ідеї, як се можливо?
Далі ми перейшли до нового для нас обладнання для створення кріплень під сонячні панелі. Це спеціальний стан, який робить отвори у алюмінієвому профілі а потім нарізає його на частини. У чому ж полягає складність виготовлення цих деталей? У тому, що дешеві алюмінієві сплави дуже пластичні! До речі, чи знають читачі, чому такі кріплення мають бути саме з алюмінію?
Нові цікавинки чекали нас з усіх боків, у тому числі й згори! Адже, як тільки ми підняли голови, то одразу побачили нові чудернацькі кран-балки, що мали одразу три рейки для біганини під стелею та доповнили собою дві старі, вантажності яких було недостатньо, щоб тягати по цеху дуже важкі стальні рулони «штрипсу» (маса кожного – 5 тонн!). Окрім грубої сили, нові балки ще й плавніше рухаються, що додає безпеки та економить дефіцитну зараз електрику. І, найголовніше - вони розроблені та виготовлені у нас, в Україні – у нашому героїчному Харкові компанією ПТЕ-КРАН!
Last but not least: тепер спеціалісти METSYSa займаються не тільки виробництвом профілів й інструментів та оснастки для цього, а ще й проектуванням та створенням конструкцій для сонячних електростанцій зі своєї ж продукції! При цьому кожен майбутній інженерний фахівець перед тим, як розпочати свою проектувальну та конструкторську діяльність «в офісі», має спочатку самостійно пройти через усі виробничі процеси на своєму заводі. Ми вважаємо це дуже гарним підходом, що запобігає появі «великих теоретиків», які не бажають чути про реальні потреби виробництва та експлуатації.
Ми вдячні Ігорю Хорошилову за те, що він вже вкотре запрошує «наших» школярів до себе у гості. Віримо, що зможемо і надалі у перших рядах не тільки слідкувати за такою важливою подією, як відновлення української промисловості, а ще й брати у ній посильну участь!
P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм @Darinasavchukk !
Світ капіталізму дуже вимогливий до будь-яких конкурентів за той чи інший спільний ринок, тож не пробачає найменших промахів. Наприкінці минулого року це відчув широко відомий у вузьких колах американський стартап Exosonic, який намагався займатися розробкою тихих надзвукових літаків.
На офіційному сайті Exosonic повідомили, що не знайшли необхідних фінансових ресурсів для продовження своїх робіт: «Хоча засновники та команда, як і раніше, вірять у необхідність безшумного надзвукового польоту та надзвукових безпілотників для Міністерства оборони США, без подальшої підтримки будь-якої з цих концепцій клієнтами, компанія не може забезпечити потреби в грошових коштах для розвитку».
Exosonic був заснований у 2019 інженером Норрісом Ті (Norris Tie) та отримав передстартове фінансування від інвестора Y Combinator на розробку надзвукового авіалайнера «Horizon». У 2021 році в його стартап також вклався підрозділ ВПС США AFWERX, що відповідає за нові технології, який запропонував Exosonic розробити концепт надзвукового БПЛА «Revenant».
За 5 років роботи Exosonic зібрав 6.5 млн. $ інвестицій, виріс до 15 співробітників та провів випробування зменшеної версії БПЛА під назвою «Trident» (на фото), який вперше піднявся у повітря у квітні 2024 року.
Зараз компанія перебуває у процесі закриття та продає свою інтелектуальну власність.
Таким чином, тепер любителям надзвукових пасажирських перевезень залишається сподіватися в першу чергу на іншу американську компанію. Це Boom Technology, яка в середині 2024 року повідомила, що вже закінчила будівництво спеціального заводу для виробництва свого надзвукового пасажирського літака «Overture» у кількості 33 лайнери на рік. На цей час портфель замовлень Boom Technology вже перевищує 150 машин, включаючи замовлення та передзамовлення від таких брендів як American Airlines, United Airlines і Japan Airlines. «Overture» повинен розвивати швидкість у 1.7М та перевозити 80 пасажирів на відстань понад 7 тисяч кілометрів.
Цікаво, що при цьому поки що відсутня не тільки серійна версія «Overture», але навіть повноцінний прототип цього авіалайнера. Поки що для випробувань компанія Boom Technology використовує лише маленький літак-демонстратор XB-1 «Baby Boom», який також, як і «Trident» здійснив перший політ зовсім недавно - навесні 2024 (у березні).
Крім того, роботами в області надзвукових польотів займаються американські стартапи Hermeus та Venus Aerospace, але перший орієнтуються насамперед на військову сферу їх застосування, а другий знаходиться лише на ранніх стадіях робіт.
У інших країнах у цій сфері зараз найдалі просунулися китайські авіабудівники. Під кінець 2024 року Space Transportation з КНР прозвітувала про те, що почала випробування свого прямопотокового повітряно-реактивного двигуна для надзвукового пасажирського літака «Yunxing».
Тож загалом змагання за пасажирський надзвук продовжується і перегони обіцяють бути дуже цікавими!
P.S. Про всяк випадок нагадаємо, що поки що історія авіації знає лише дві моделі надзвукових пасажирських літаків, які перебували у комерційній експлуатації. Це британо-французький «Concorde» та радянський Ту-144. При цьому можна резюмувати, що обидві машини свого часу не виправдали покладених на них розробниками очікувань. Ми вже розповідали про них раніше.
На офіційному сайті Exosonic повідомили, що не знайшли необхідних фінансових ресурсів для продовження своїх робіт: «Хоча засновники та команда, як і раніше, вірять у необхідність безшумного надзвукового польоту та надзвукових безпілотників для Міністерства оборони США, без подальшої підтримки будь-якої з цих концепцій клієнтами, компанія не може забезпечити потреби в грошових коштах для розвитку».
Exosonic був заснований у 2019 інженером Норрісом Ті (Norris Tie) та отримав передстартове фінансування від інвестора Y Combinator на розробку надзвукового авіалайнера «Horizon». У 2021 році в його стартап також вклався підрозділ ВПС США AFWERX, що відповідає за нові технології, який запропонував Exosonic розробити концепт надзвукового БПЛА «Revenant».
За 5 років роботи Exosonic зібрав 6.5 млн. $ інвестицій, виріс до 15 співробітників та провів випробування зменшеної версії БПЛА під назвою «Trident» (на фото), який вперше піднявся у повітря у квітні 2024 року.
Зараз компанія перебуває у процесі закриття та продає свою інтелектуальну власність.
Таким чином, тепер любителям надзвукових пасажирських перевезень залишається сподіватися в першу чергу на іншу американську компанію. Це Boom Technology, яка в середині 2024 року повідомила, що вже закінчила будівництво спеціального заводу для виробництва свого надзвукового пасажирського літака «Overture» у кількості 33 лайнери на рік. На цей час портфель замовлень Boom Technology вже перевищує 150 машин, включаючи замовлення та передзамовлення від таких брендів як American Airlines, United Airlines і Japan Airlines. «Overture» повинен розвивати швидкість у 1.7М та перевозити 80 пасажирів на відстань понад 7 тисяч кілометрів.
Цікаво, що при цьому поки що відсутня не тільки серійна версія «Overture», але навіть повноцінний прототип цього авіалайнера. Поки що для випробувань компанія Boom Technology використовує лише маленький літак-демонстратор XB-1 «Baby Boom», який також, як і «Trident» здійснив перший політ зовсім недавно - навесні 2024 (у березні).
Крім того, роботами в області надзвукових польотів займаються американські стартапи Hermeus та Venus Aerospace, але перший орієнтуються насамперед на військову сферу їх застосування, а другий знаходиться лише на ранніх стадіях робіт.
У інших країнах у цій сфері зараз найдалі просунулися китайські авіабудівники. Під кінець 2024 року Space Transportation з КНР прозвітувала про те, що почала випробування свого прямопотокового повітряно-реактивного двигуна для надзвукового пасажирського літака «Yunxing».
Тож загалом змагання за пасажирський надзвук продовжується і перегони обіцяють бути дуже цікавими!
P.S. Про всяк випадок нагадаємо, що поки що історія авіації знає лише дві моделі надзвукових пасажирських літаків, які перебували у комерційній експлуатації. Це британо-французький «Concorde» та радянський Ту-144. При цьому можна резюмувати, що обидві машини свого часу не виправдали покладених на них розробниками очікувань. Ми вже розповідали про них раніше.
6 січня 1942 року завершився перший навколосвітній переліт, виконаний звичайним пасажирським літаком Boeing 314!
/ Ну, майже звичайним: насправді це був летючий човен /
Вам здається, що це не дуже вдалий час для подорожей?
Тоді поспішайте дочитати нашу історію до кінця у Фейсбуці, аби дізнатися, як же таке стало можливим, попри охоплення світовою війною значної частини земної кулі!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
/ Ну, майже звичайним: насправді це був летючий човен /
Вам здається, що це не дуже вдалий час для подорожей?
Тоді поспішайте дочитати нашу історію до кінця у Фейсбуці, аби дізнатися, як же таке стало можливим, попри охоплення світовою війною значної частини земної кулі!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
Перший модуль наших традиційних курсів «Airframe Structural Design & Sizing», які ми вже втретє проводимо у Києві, завершено!
Це означає, що поки ми обробляємо результати підсумкових тестів та співбесід наших слухачів, потрібно розповісти вам про те, що вони самі думають про своїх «викладачів».
Так – ви правильно зрозуміли, ми вважаємо, що учні не просто мають повне право, а й повинні систематично оцінювати своїх учителів. Оскільки розвиватися та вдосконалюватися може лише система, що має зворотний зв'язок!
Тож зараз ми розповімо вам, як слухачі оцінили якість навчання кресленню та теоретичній механіці, – дивіться на прикріплене зображення!
Отже, понад 60% наших слухачів оцінили навчання на «добре» та «відмінно».
Враховуючи їхню прискіпливість, ми вважаємо, що це чудовий результат. Адже для нашої підготовки ми намагаємося підбирати найбільш вмотивованих слухачів, яких треба не просто навчити якимось стереотипним діям, а й дати зрозуміти, що вони роблять, чому й навіщо. А головне - як це допоможе їм займатися високооплачуваною та цікавою справою у майбутньому!
Ми докладемо зусиль ще й до того, щоб розібратися, як нам скоротити й кількість «незадовільних» оцінок, хоча це буде непросто, адже рівень підготовки більшості слухачів з кожним роком погіршується, а наші вимоги до «хард» та «софт» скілів, які вони мають у нас отримати, залишаються незмінними*.
Вже незабаром починається модуль №2, на якому ми розбиратимемося у тонкощах властивостей конструкційних сплавів та навчатимемося проектувати деталі, спираючись на розуміння опору матеріалів деформуванню та руйнуванню.
Усі освітні матеріали з цих предметів, сформовані нашими фахівцями, як завжди, доступні у наших спеціальних групах з основ опору матеріалів та матеріалознавства.
Насамкінець, варто ще раз підкреслити, що подальше навчання також проходитиме «з нуля». Тобто ми навчатимемо всім цим дисциплінам з самих азів.
Тому не бійтеся приєднуватися до нашого навчання навіть зараз!
Для цього вам потрібно просто написати нашому фахівцю з навчання Юлії Бєліковій (@Yuliia_Bielikova), щоб вона долучила вас до нашої навчальної групи.
* Так, минулого року половина слухачів на нашому вхідному тестуванні вирішила понад 25% завдань, а цього року – лише понад 13% при тому, що завдання залишилися незмінними!
Це означає, що поки ми обробляємо результати підсумкових тестів та співбесід наших слухачів, потрібно розповісти вам про те, що вони самі думають про своїх «викладачів».
Так – ви правильно зрозуміли, ми вважаємо, що учні не просто мають повне право, а й повинні систематично оцінювати своїх учителів. Оскільки розвиватися та вдосконалюватися може лише система, що має зворотний зв'язок!
Тож зараз ми розповімо вам, як слухачі оцінили якість навчання кресленню та теоретичній механіці, – дивіться на прикріплене зображення!
Отже, понад 60% наших слухачів оцінили навчання на «добре» та «відмінно».
Враховуючи їхню прискіпливість, ми вважаємо, що це чудовий результат. Адже для нашої підготовки ми намагаємося підбирати найбільш вмотивованих слухачів, яких треба не просто навчити якимось стереотипним діям, а й дати зрозуміти, що вони роблять, чому й навіщо. А головне - як це допоможе їм займатися високооплачуваною та цікавою справою у майбутньому!
Ми докладемо зусиль ще й до того, щоб розібратися, як нам скоротити й кількість «незадовільних» оцінок, хоча це буде непросто, адже рівень підготовки більшості слухачів з кожним роком погіршується, а наші вимоги до «хард» та «софт» скілів, які вони мають у нас отримати, залишаються незмінними*.
Вже незабаром починається модуль №2, на якому ми розбиратимемося у тонкощах властивостей конструкційних сплавів та навчатимемося проектувати деталі, спираючись на розуміння опору матеріалів деформуванню та руйнуванню.
Усі освітні матеріали з цих предметів, сформовані нашими фахівцями, як завжди, доступні у наших спеціальних групах з основ опору матеріалів та матеріалознавства.
Насамкінець, варто ще раз підкреслити, що подальше навчання також проходитиме «з нуля». Тобто ми навчатимемо всім цим дисциплінам з самих азів.
Тому не бійтеся приєднуватися до нашого навчання навіть зараз!
Для цього вам потрібно просто написати нашому фахівцю з навчання Юлії Бєліковій (@Yuliia_Bielikova), щоб вона долучила вас до нашої навчальної групи.
* Так, минулого року половина слухачів на нашому вхідному тестуванні вирішила понад 25% завдань, а цього року – лише понад 13% при тому, що завдання залишилися незмінними!
Франко-італійський виробник ближньомагістральних турбогвинтових літаків ATR, що базується в Тулузі, відмовився від ідеї створити власний пасажирський варіант радянського Ан-32, припинивши розробку варіанта ATR 42-600, який мав опанувати можливість короткого зльоту та посадки (STOL).
Раніше (у грудні 2023 року) ATR відновила льотні випробування ATR 42-600S після перерви, викликаної переробкою його конструкції, та сподівалася сертифікувати цей варіант до кінця 2024 року. Версія STOL була запущена у 2019 році, спочатку сертифікація планувалася на 2022. ATR 42-600S мав виявитися здатним возити 40 пасажирів зі смуг завдовжки всього 800 метрів (на 300 з лишком метрів менше, ніж в оригінальній моделі) шляхом більш гнучкого управляння злітними режимами двигунів та спойлерами, а також застосуванням нового хвостового оперення та гальм.
Проте аналіз стану справ показав, що кількість аеропортів у Південно-Східній Азії та на інших ключових цільових ринках, яким будуть потрібні літаки STOL, значно скоротилася через розвиток останніми роками програм подовження злітно-посадкових смуг та спорудження нових аеропортів.
Тому кількість замовлень на ATR 42-600S, що досягла 21 машини у 2023 році, майже не збільшилася у 2024 році.
У зв'язку з цим генеральний директор ATR Наталі Тарно Лод завила, що рішення про закриття проекту ATR 42-600S «дозволить ATR переключити зусилля на поліпшення існуючих лінійок продукції, просування технологічних інновацій* та ефективніше задоволення потреб ринків, що розвиваються».
Зокрема, серед пріоритетів спільного підприємства Airbus та Leonardo — вихід на північноамериканський ринок, де воно намагатиметься «замінити старіючий парк регіональних літаків та розширити регіональні прямі рейси».
У 2023 та 2024 роках ATR продавав авіакомпаніям по 36 своїх літаків щорічно, причому наприкінці минулого року загальна кількість переданих в експлуатацію лайнерів ATR досягла 1600.
* Так, наприкінці грудня 2024 року ATR добилася від EASA (Європейське агентство з безпеки авіаперевезень) дозволу на суттєве збільшення міжремонтних інтервалів між формами C-Check для літаків ATR усіх модифікацій з 5 до 8 тисяч годин. Це дозволить операторам суттєво знизити час простою літаків при техобслуговуванні та ремонтах, а відтак і свої витрати.
Раніше (у грудні 2023 року) ATR відновила льотні випробування ATR 42-600S після перерви, викликаної переробкою його конструкції, та сподівалася сертифікувати цей варіант до кінця 2024 року. Версія STOL була запущена у 2019 році, спочатку сертифікація планувалася на 2022. ATR 42-600S мав виявитися здатним возити 40 пасажирів зі смуг завдовжки всього 800 метрів (на 300 з лишком метрів менше, ніж в оригінальній моделі) шляхом більш гнучкого управляння злітними режимами двигунів та спойлерами, а також застосуванням нового хвостового оперення та гальм.
Проте аналіз стану справ показав, що кількість аеропортів у Південно-Східній Азії та на інших ключових цільових ринках, яким будуть потрібні літаки STOL, значно скоротилася через розвиток останніми роками програм подовження злітно-посадкових смуг та спорудження нових аеропортів.
Тому кількість замовлень на ATR 42-600S, що досягла 21 машини у 2023 році, майже не збільшилася у 2024 році.
У зв'язку з цим генеральний директор ATR Наталі Тарно Лод завила, що рішення про закриття проекту ATR 42-600S «дозволить ATR переключити зусилля на поліпшення існуючих лінійок продукції, просування технологічних інновацій* та ефективніше задоволення потреб ринків, що розвиваються».
Зокрема, серед пріоритетів спільного підприємства Airbus та Leonardo — вихід на північноамериканський ринок, де воно намагатиметься «замінити старіючий парк регіональних літаків та розширити регіональні прямі рейси».
У 2023 та 2024 роках ATR продавав авіакомпаніям по 36 своїх літаків щорічно, причому наприкінці минулого року загальна кількість переданих в експлуатацію лайнерів ATR досягла 1600.
* Так, наприкінці грудня 2024 року ATR добилася від EASA (Європейське агентство з безпеки авіаперевезень) дозволу на суттєве збільшення міжремонтних інтервалів між формами C-Check для літаків ATR усіх модифікацій з 5 до 8 тисяч годин. Це дозволить операторам суттєво знизити час простою літаків при техобслуговуванні та ремонтах, а відтак і свої витрати.
#STEM Урок №2
В абревіатурі STEM немає компонента «економіка». Тим більше туди не включають вивчення економіки тієї чи іншої конкретної країни. Проте ми, а також укладачі однієї з найгарніших навчальних програм STEM-освіти для 6-9 класу, вважаємо, що без вивчення нашої української економіки у цьому навчанні діла не буде!
Чому ми так вважаємо та як збираємося пояснювати це школярам? Відповідь нижче!
Відмінною рисою програми, яку ми допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, є саме те, що 6 клас розпочинає вивчення STEMу з теми «Українська держава у світовій економіці. Драйвери української економіки». Таким чином учням відразу пояснюють: практичне значення STEM (інженерії та створюваних нею за допомогою науки технологій) полягає саме у спрощенні ведення реального господарства та збільшенні його ефективності!
Тому у першій темі ми постаралися жваво та яскраво розповісти не про конкретні наукові завдання дисциплін, що входять до STEMу, а про загальну роль науки та техніки у розвитку людського суспільства та його господарської діяльності від найдавніших часів донині.
Друга тема присвячена базовим поняттям економіки будь-якої держави, незнання яких робить людину нездатною розуміти будову будь-якого сучасного людського суспільства, а також особливості теперішнього господарства України.
Насамперед це стосується імпорту, експорту та торгівельного балансу. Принципово важливо пояснити дітям, що багатіє та розвивається лише та держава, яка продає за кордон більше своїх товарів, ніж імпортує собі чужих, вивозячи якомога складнішу продукцію, що містить у собі безліч технологічних переділів. Адже виробників дуже складної продукції мало. Тому їхні товари всім потрібні, отже, вони можуть дозволити «гнути» за них завелику ціну, дуже дорого продаючи іншим лише свої інтелект, хист та «хитру» працю!
Наступним поняттям, з яким обов'язково знайомити учнів середньої школи, є ВВП. Саме він дає можливість оцінити, наскільки успішні у продажі своїх товарів та послуг жителі тієї чи іншої країни або регіону, а також порівняти їхню діяльність із сусідами. Застосування ВВП прямо на уроці дозволяє продемонструвати практичну корисність цілого комплексу знань та умінь з низки шкільних предметів:
⚙️ Вміння «читати» графіки та діаграми.
⚙️ Вміння порівнювати довжини відрізків та площі різних геометричних фігур.
⚙️ Знання чисельності населення тих чи інших регіонів.
⚙️ Вміння використовувати та самостійно вигадувати ті чи інші відносні показники, на кшталт ВВП на душу населення.
⚙️ Вміння розрізняти та співвідносити розмірності найрізноманітніших величин (ВВП, чисельності населення, etc).
Використання всього 3️⃣ таких економічних понять відразу ж дозволяє показати дітям особливості нашої сучасної форми національного господарства, викликані ними фундаментальні проблеми та способи їх вирішення, що залежать саме від рівня опанування предметів STEM.
Докладніше про все це – у нашій презентації!
Віримо, що вивчення цих матеріалів, які ми сподіваємось широко розповсюджувати з вашою допомогою, допоможе жителям України швидше згадати, що всі природничі та гуманітарні науки створювалася як інструмент вирішення життєво важливих побутових проблем, почати їх вивчати та з їх допомогою знову зробити нашу країну безпечною та зручною для життя і розвитку кожного. Тому, будь ласка, роздивляйтеся наші ідеї, не забувайте ділитися з друзями матеріалами, що вам сподобалися, та не лінуйтеся висловлювати конструктивну критику!
На закінчення похвалимося, що й друга доповідь викликала інтерес у кожному класі, де ми її демонстрували. Про те, що школярі уважно слухали, свідчать питання, які вони не посоромилися поставити. Ось деякі з них:
☑️ Чи обов'язково експорт - це продаж товарів з країни в країну?
☑️ Що таке сировина та руди?
☑️ Чому тоді ми не виробляємо складні товари?
☑️ Коли я купив корабель і він зламався, що з ним робити? Це винний завод чи я? Чи має завод сплатити мені штраф?
Чи зможуть читачі надати лаконічні та при цьому зрозумілі дітям відповіді на них у коментарях?)
В абревіатурі STEM немає компонента «економіка». Тим більше туди не включають вивчення економіки тієї чи іншої конкретної країни. Проте ми, а також укладачі однієї з найгарніших навчальних програм STEM-освіти для 6-9 класу, вважаємо, що без вивчення нашої української економіки у цьому навчанні діла не буде!
Чому ми так вважаємо та як збираємося пояснювати це школярам? Відповідь нижче!
Відмінною рисою програми, яку ми допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, є саме те, що 6 клас розпочинає вивчення STEMу з теми «Українська держава у світовій економіці. Драйвери української економіки». Таким чином учням відразу пояснюють: практичне значення STEM (інженерії та створюваних нею за допомогою науки технологій) полягає саме у спрощенні ведення реального господарства та збільшенні його ефективності!
Тому у першій темі ми постаралися жваво та яскраво розповісти не про конкретні наукові завдання дисциплін, що входять до STEMу, а про загальну роль науки та техніки у розвитку людського суспільства та його господарської діяльності від найдавніших часів донині.
Друга тема присвячена базовим поняттям економіки будь-якої держави, незнання яких робить людину нездатною розуміти будову будь-якого сучасного людського суспільства, а також особливості теперішнього господарства України.
Насамперед це стосується імпорту, експорту та торгівельного балансу. Принципово важливо пояснити дітям, що багатіє та розвивається лише та держава, яка продає за кордон більше своїх товарів, ніж імпортує собі чужих, вивозячи якомога складнішу продукцію, що містить у собі безліч технологічних переділів. Адже виробників дуже складної продукції мало. Тому їхні товари всім потрібні, отже, вони можуть дозволити «гнути» за них завелику ціну, дуже дорого продаючи іншим лише свої інтелект, хист та «хитру» працю!
Наступним поняттям, з яким обов'язково знайомити учнів середньої школи, є ВВП. Саме він дає можливість оцінити, наскільки успішні у продажі своїх товарів та послуг жителі тієї чи іншої країни або регіону, а також порівняти їхню діяльність із сусідами. Застосування ВВП прямо на уроці дозволяє продемонструвати практичну корисність цілого комплексу знань та умінь з низки шкільних предметів:
⚙️ Вміння «читати» графіки та діаграми.
⚙️ Вміння порівнювати довжини відрізків та площі різних геометричних фігур.
⚙️ Знання чисельності населення тих чи інших регіонів.
⚙️ Вміння використовувати та самостійно вигадувати ті чи інші відносні показники, на кшталт ВВП на душу населення.
⚙️ Вміння розрізняти та співвідносити розмірності найрізноманітніших величин (ВВП, чисельності населення, etc).
Використання всього 3️⃣ таких економічних понять відразу ж дозволяє показати дітям особливості нашої сучасної форми національного господарства, викликані ними фундаментальні проблеми та способи їх вирішення, що залежать саме від рівня опанування предметів STEM.
Докладніше про все це – у нашій презентації!
Віримо, що вивчення цих матеріалів, які ми сподіваємось широко розповсюджувати з вашою допомогою, допоможе жителям України швидше згадати, що всі природничі та гуманітарні науки створювалася як інструмент вирішення життєво важливих побутових проблем, почати їх вивчати та з їх допомогою знову зробити нашу країну безпечною та зручною для життя і розвитку кожного. Тому, будь ласка, роздивляйтеся наші ідеї, не забувайте ділитися з друзями матеріалами, що вам сподобалися, та не лінуйтеся висловлювати конструктивну критику!
На закінчення похвалимося, що й друга доповідь викликала інтерес у кожному класі, де ми її демонстрували. Про те, що школярі уважно слухали, свідчать питання, які вони не посоромилися поставити. Ось деякі з них:
☑️ Чи обов'язково експорт - це продаж товарів з країни в країну?
☑️ Що таке сировина та руди?
☑️ Чому тоді ми не виробляємо складні товари?
☑️ Коли я купив корабель і він зламався, що з ним робити? Це винний завод чи я? Чи має завод сплатити мені штраф?
Чи зможуть читачі надати лаконічні та при цьому зрозумілі дітям відповіді на них у коментарях?)
