✍️«На якийсь короткий час унаслідок лібералізації політичного життя після смерті Сталіна 1953 року та вступу Монголії до ООН 1961 року монголи віднайшли сміливість і відчували свободу, щоб досліджувати власну історію. Країна підготувала серію марок 1962 року, щоб відсвяткувати 800-річчя від народження Чингісхана. Тумур-очир, другий за рангом член парламенту, дозволив звести бетонний монумент, щоб відзначити місце народження Чингісхана біля р. Онон, і фінансував конференцію дослідників, щоб вони могли оцінити добрі та погані сторони Монгольської імперії в історії. Як на марці, так і на простому графічному рисунку монумента було зображено втраченого «сулда» Чингісхана – Бойове Знамено з кінського волоса, з яким він робив завоювання, та місце, де спочила його душа. Після майже восьми століть «сулд» мав дуже глибоке емоційне значення… тож росіяни трактували саме його зображення на марці як акт національного відродження й потенційну агресію. Совіти зреагували з нераціональною злістю через страх, що їхня держава-сателіт могла піти незалежним шляхом, або… стати на сторону іншого сусіда – Китаю… Комуністична влада в Монголії проводила репресії проти марок і дослідників. За злочинну зраду, яка полягала в тому, що Тумур-очир продемонстрував «тенденції, спрямовані на ідеалізацію ролі Чингісхана», влада усунула його від посади, відправила у внутрішнє вигнання і, зрештою, його зарубали сокирою. Після чисток у власній партії комуністи сфокусували увагу на роботі монгольських дослідників, яких партія назвала «антипартійними елементами» чи «паразитами». Після чого почалась антинаціоналістична кампанія, у межах якої влада кинула археолога Перле у в’язницю за те, що він навчав Тумур-очира й таємно досліджував історію Монгольської імперії (в тому відому писемну пам’ятку «Таємна історія монголів» - авт.)... Учителі, історики, художники, поети та співаки були в небезпеці, якщо були пов’язані з історією епохи Чингісхана…».
#марки #текст #книга #чтиво #фото #Монголія
#марки #текст #книга #чтиво #фото #Монголія
«UŁHAI, UWŁUM»/«Рости мій сину» (1932).
Вірш Сергія Шимона Рудковського (1873-1944), караїмського письменника, поета і громадського діяча з Луцька. Засновника караїмського часопису «Sabah» («Світанок»). Також, він був автором текстів до луцького караїмського часопису «Karaj Awazy» («Шлях караїмів), у якому й надруковано цей вірш караїмською мовою в 1932 році. Переклад вірша з караїмської: Володимир Шабаровський.
***
Рости, мій сину, підростай
Хороший виростеш карай!
Будь честі й правді за заслугу
Щоб бачив сонце на шляху.
***
На те у світ з’явився ти,
До Бога й правди щоб іти
Рости ж бо сину, підростай!
І будеш сильний ти карай!
***
Хай буде щит в твоїх руках,
Адже ти вибрав правди шлях.
А зброю дарма не виймай,
Бо ти достойний муж – карай!
***
Голодним й босим помагай,
На те у світі ти карай!
Вдягни вдову і сиротину,
І будеш справжнім караїмом!
***
Людей любити треба всіх,
Хай буде власна віра в них!
З тобою ж буде хай до скону,
Мойсея заповідь Закону!
***
Якщо у тебе ворог є,
Не бійся стати за своє!
Май гостру зброю у руках,
Щитом хай буде правди шлях.
***
Якщо ти зло здолати зміг
І кинув ворога до ніг,
У піхви шаблю заховай,
Даруй життя – бо ти карай!
***
Як дужчий ворог, а не ти,
Соромся сину утекти,
Неначе лев його долай,
І те й ім’я тобі - карай!
#караїми #Луцьк #поезія #текст
Вірш Сергія Шимона Рудковського (1873-1944), караїмського письменника, поета і громадського діяча з Луцька. Засновника караїмського часопису «Sabah» («Світанок»). Також, він був автором текстів до луцького караїмського часопису «Karaj Awazy» («Шлях караїмів), у якому й надруковано цей вірш караїмською мовою в 1932 році. Переклад вірша з караїмської: Володимир Шабаровський.
***
Рости, мій сину, підростай
Хороший виростеш карай!
Будь честі й правді за заслугу
Щоб бачив сонце на шляху.
***
На те у світ з’явився ти,
До Бога й правди щоб іти
Рости ж бо сину, підростай!
І будеш сильний ти карай!
***
Хай буде щит в твоїх руках,
Адже ти вибрав правди шлях.
А зброю дарма не виймай,
Бо ти достойний муж – карай!
***
Голодним й босим помагай,
На те у світі ти карай!
Вдягни вдову і сиротину,
І будеш справжнім караїмом!
***
Людей любити треба всіх,
Хай буде власна віра в них!
З тобою ж буде хай до скону,
Мойсея заповідь Закону!
***
Якщо у тебе ворог є,
Не бійся стати за своє!
Май гостру зброю у руках,
Щитом хай буде правди шлях.
***
Якщо ти зло здолати зміг
І кинув ворога до ніг,
У піхви шаблю заховай,
Даруй життя – бо ти карай!
***
Як дужчий ворог, а не ти,
Соромся сину утекти,
Неначе лев його долай,
І те й ім’я тобі - карай!
#караїми #Луцьк #поезія #текст
🦋Метелики – давні "герої" мистецьких творів. Естетика, витонченість, глибокий символізм їх образу у японському живописі, літературі, поезії й філософії тісно пов’язаний з усвідомленням не лише крихкості людського життя, але й великою його цінністю:
📌«Метаморфоза» (1980) та «Кругообіг» (2016), від Хіроко Отаке, сучасної японської художниці в жанрі «ніхонґа».
📌«Палаючі метелики», або ж «Заклик Хірошіми» (1983), від генія японського графічного дизайну Юсаку Камекури (1915-1997) та дизайнера Акіри Йокоями;
📌«Долина метеликів» (1979) та «Танок метеликів – Зима» (1985), від Йощіди Чізуко (1924-2017), японської художниці-модерністки;
📌«Політ метеликів над хмарами» (1934), від Міґіші Котаро-старшого (1903-1934), японського художника-модерніста;
📌«Внутрішнє небо», або «Порожнеча» (1999), від Ямамото Масао, незалежного японського фотохудожника, який розкиває «надзвичайне» у «буденному»;
#Японія #мистецтво
📌«Метаморфоза» (1980) та «Кругообіг» (2016), від Хіроко Отаке, сучасної японської художниці в жанрі «ніхонґа».
📌«Палаючі метелики», або ж «Заклик Хірошіми» (1983), від генія японського графічного дизайну Юсаку Камекури (1915-1997) та дизайнера Акіри Йокоями;
📌«Долина метеликів» (1979) та «Танок метеликів – Зима» (1985), від Йощіди Чізуко (1924-2017), японської художниці-модерністки;
📌«Політ метеликів над хмарами» (1934), від Міґіші Котаро-старшого (1903-1934), японського художника-модерніста;
📌«Внутрішнє небо», або «Порожнеча» (1999), від Ямамото Масао, незалежного японського фотохудожника, який розкиває «надзвичайне» у «буденному»;
#Японія #мистецтво
🌅Канал останнім часом не часто оновлюється з об’єктивних причин, але намагатимусь публікувати щось частіше. У літню спеку подивіться на чудову картину:
🖼️Літнє прибирання, від Кавамури Кійоо (1852-1934), японського художника, який малював у «західному стилі» (йоґа). Митцю випало жити у часи великих змін, які переживала Японія на шляху до модернізації. Його життя та стиль великою мірою ілюструють цей швидкий рух. Хоча Кійоо мав талант до живопису, він розраховував на кар'єру в царині політичного права. Але під час навчальної подорожі до США, Німеччини, Франції та Італії у 1871 р. він був вражений традиційним та сучасним європейським мистецтвом. Це захоплення змінило його життєві плани й зміцнило віру у власні здібності. Тож невідомий фахівець з політичного права невдовзі став знаковим митцем. Цікаво, що по-при дуже характерний «західний стиль», Кійоо використовував лише традиційні японські матеріали: фарби, папір, шовк та кору дерева. Це надає його картинам особливого стилю.
#мистецтво #погода #Японія
🖼️Літнє прибирання, від Кавамури Кійоо (1852-1934), японського художника, який малював у «західному стилі» (йоґа). Митцю випало жити у часи великих змін, які переживала Японія на шляху до модернізації. Його життя та стиль великою мірою ілюструють цей швидкий рух. Хоча Кійоо мав талант до живопису, він розраховував на кар'єру в царині політичного права. Але під час навчальної подорожі до США, Німеччини, Франції та Італії у 1871 р. він був вражений традиційним та сучасним європейським мистецтвом. Це захоплення змінило його життєві плани й зміцнило віру у власні здібності. Тож невідомий фахівець з політичного права невдовзі став знаковим митцем. Цікаво, що по-при дуже характерний «західний стиль», Кійоо використовував лише традиційні японські матеріали: фарби, папір, шовк та кору дерева. Це надає його картинам особливого стилю.
#мистецтво #погода #Японія
Довгоочікувана лекція «Польсько-литовські татари в історії України»:
✍️В рамках історичного клубу Польського Інституту в Києві, запрошую на мою лекцію, присвячену неймовірно цікавій та маловідомій темі. Поговоримо про походження польсько-литовських татар та особливості їх культурно-релігійного життя; помандруємо «Татарськими вулицями» польських, українських та литовських міст; дізнаємось, хто ж з представників цієї спільноти залишив помітний слід (культурний, мілітарний, політичний) в історії України, Польщі, Литви, Білорусі? Ну і не тільки... Тож не пропустіть!
📌Понеділок, 29 липня, о 19.00.
📌Книгарня «Сенс», на Хрещатику.
📌Деталі та реєстрація (обов'язкова) за посиланням:
https://www.facebook.com/events/362168696711124/?ref=newsfeed
#анонс #лекція #татари_липки
✍️В рамках історичного клубу Польського Інституту в Києві, запрошую на мою лекцію, присвячену неймовірно цікавій та маловідомій темі. Поговоримо про походження польсько-литовських татар та особливості їх культурно-релігійного життя; помандруємо «Татарськими вулицями» польських, українських та литовських міст; дізнаємось, хто ж з представників цієї спільноти залишив помітний слід (культурний, мілітарний, політичний) в історії України, Польщі, Литви, Білорусі? Ну і не тільки... Тож не пропустіть!
📌Понеділок, 29 липня, о 19.00.
📌Книгарня «Сенс», на Хрещатику.
📌Деталі та реєстрація (обов'язкова) за посиланням:
https://www.facebook.com/events/362168696711124/?ref=newsfeed
#анонс #лекція #татари_липки
🖼️Атмосферний сюжет доби романтизму, у якому кожен побачить «своє»:
✍️«Історія ятагана» від Ґенрика Вейссенґоффа (1859-1922), польського-білоруськогох художника. Це полотно насичене деталями та символами: від інтер’єру, до виразів обличь. Завдяки ним можна «прочитати» популярний ностальгічно-романтичний сюжет: двоє шляхтичів початку XVIII ст. вбраних у кунтуш, ведуть дружню бесіду за келихом. Вони сидять у кімнаті, наповненій зброєю, елементами обладунку та іншими статусними речами. І більша частина цієї «колекції» має орієнтальне походження. Старший шляхтич захоплено розповідає про чудовий ятаган – характерну зброю яничар. Можливо, він навіть прикрашає «лекцію» героїчними деталями про «надбання» цього ятагану на полях Віденської битви (1683), або ж інших виправ на Степовому кордоні? В той же час, увага його трохи молодшого співрозмовника більше зосереджена на витончених деталях зброї. Це й не дивно, адже героїчні історії свого товариша він чув вже багато разів за тим же келихом…
#мистецтво #настрій
✍️«Історія ятагана» від Ґенрика Вейссенґоффа (1859-1922), польського-білоруськогох художника. Це полотно насичене деталями та символами: від інтер’єру, до виразів обличь. Завдяки ним можна «прочитати» популярний ностальгічно-романтичний сюжет: двоє шляхтичів початку XVIII ст. вбраних у кунтуш, ведуть дружню бесіду за келихом. Вони сидять у кімнаті, наповненій зброєю, елементами обладунку та іншими статусними речами. І більша частина цієї «колекції» має орієнтальне походження. Старший шляхтич захоплено розповідає про чудовий ятаган – характерну зброю яничар. Можливо, він навіть прикрашає «лекцію» героїчними деталями про «надбання» цього ятагану на полях Віденської битви (1683), або ж інших виправ на Степовому кордоні? В той же час, увага його трохи молодшого співрозмовника більше зосереджена на витончених деталях зброї. Це й не дивно, адже героїчні історії свого товариша він чув вже багато разів за тим же келихом…
#мистецтво #настрій
⚡Вже зовсім скоро відбудеться лекція «Польсько-литовські татари в історії України». А сьогодні, розповімо Вам кілька цікавих деталей про татарські підрозділи в складі армії Речі Посполитої, відомі більше, як «Jazda tatarska».
✍️Практика запрошувати на службу воїнів з Криму, Причорномор’я та інших регіонів Великого степу існувала в Східній Європі з давніх часів, що зовсім не дивно. У тогочасній мілітарній культурі високо цінувались хоробрість, вміння їздити верхи та вправлятись з луком і списом. Ще з XIV ст. на службі у польських королів і великих князів литовських виникають загони, що цілковито складались з татарських воїнів. Окрім звичних походів проти Тевтонського ордену й Золотої Орди, на них покладався обов’язок особистої охорони володаря, захист шляхів сполучення, переправ, фортець. За вірну службу вони отримували землю й привілеї, а також право сповідувати власну віру – іслам.
📝«...з них вийшли добрі й старанні господарі, здатні до бою, які зберегли давню мужність. Вони мають від своїх предків магометанську релігію, вільно живуть згідно з наданими їм правами, разом з Литвою визнають своїм паном польського короля; вони мають також і свою, позначену арабським письмом корогву, під якою відправляються на війну проти ворога…» - так писав про служивих татар Олександр Гваньїні у «Хроніці європейської Сарматії».
Татарський підрозділ на королівській службі першочергово очолювали представники таких знатних родів, як Барини, Наймани, Конграти, Юшини, Ялоіри, Ширіни, тощо. Була ще хоругва Уланів, яку виставляли до війська «татарські князі» - нащадки Чингізидів. «Язда татарська» відносилась до легкої кавалерії, озброєної луками, стрілами, списами й щитами-калканами. Ротмістри, хорунжі й маршалки, а також більш заможні товариші хоругв мали ще кольчуги й навіть панцирі.
Ефективність такого роду військ сприяла збільшенню татарських хоругв з кожною великою війною, а також їх появі у надвірних (приватних) арміях шляхти Речі Посполитої. Найбільшої чисельності цей рід військ досяг на кінець 50-х років XVII ст. За різними підрахунками вони становили більше 30 татарських підрозділів на коронній службі. Така кількість татарських вояків вплинула на мілітарну культуру, тактику й озброєння багатьох армій європейських країн, що найпомітніше проявилось у появі такого роду військ, як «улани».
📌Нагадую про те, щоб ви не забули зареєструватись на лекцію! Це можна зробити за посиланням:
#татари_липки #текст #анонс #лекція
https://forms.gle/kGnU18CEHuGb5tEh8
✍️Практика запрошувати на службу воїнів з Криму, Причорномор’я та інших регіонів Великого степу існувала в Східній Європі з давніх часів, що зовсім не дивно. У тогочасній мілітарній культурі високо цінувались хоробрість, вміння їздити верхи та вправлятись з луком і списом. Ще з XIV ст. на службі у польських королів і великих князів литовських виникають загони, що цілковито складались з татарських воїнів. Окрім звичних походів проти Тевтонського ордену й Золотої Орди, на них покладався обов’язок особистої охорони володаря, захист шляхів сполучення, переправ, фортець. За вірну службу вони отримували землю й привілеї, а також право сповідувати власну віру – іслам.
📝«...з них вийшли добрі й старанні господарі, здатні до бою, які зберегли давню мужність. Вони мають від своїх предків магометанську релігію, вільно живуть згідно з наданими їм правами, разом з Литвою визнають своїм паном польського короля; вони мають також і свою, позначену арабським письмом корогву, під якою відправляються на війну проти ворога…» - так писав про служивих татар Олександр Гваньїні у «Хроніці європейської Сарматії».
Татарський підрозділ на королівській службі першочергово очолювали представники таких знатних родів, як Барини, Наймани, Конграти, Юшини, Ялоіри, Ширіни, тощо. Була ще хоругва Уланів, яку виставляли до війська «татарські князі» - нащадки Чингізидів. «Язда татарська» відносилась до легкої кавалерії, озброєної луками, стрілами, списами й щитами-калканами. Ротмістри, хорунжі й маршалки, а також більш заможні товариші хоругв мали ще кольчуги й навіть панцирі.
Ефективність такого роду військ сприяла збільшенню татарських хоругв з кожною великою війною, а також їх появі у надвірних (приватних) арміях шляхти Речі Посполитої. Найбільшої чисельності цей рід військ досяг на кінець 50-х років XVII ст. За різними підрахунками вони становили більше 30 татарських підрозділів на коронній службі. Така кількість татарських вояків вплинула на мілітарну культуру, тактику й озброєння багатьох армій європейських країн, що найпомітніше проявилось у появі такого роду військ, як «улани».
📌Нагадую про те, щоб ви не забули зареєструватись на лекцію! Це можна зробити за посиланням:
#татари_липки #текст #анонс #лекція
https://forms.gle/kGnU18CEHuGb5tEh8
Google Docs
Реєстрація на публічну лекцію Олексія Савченка: «Польсько-литовські татари в історії України»
▪️ Дата: 29 липня
▪️ Час: 19:00
Місце: Книгарня Сенс на Хрещатику ( вул. Хрещатик, 34)
Звертаємо вашу увагу, що наразі, на жаль, на другий поверх можна піднятися тільки сходами. Перепрошуємо за незручності.
❗️Підтвердження реєстрації та запрошення на…
▪️ Час: 19:00
Місце: Книгарня Сенс на Хрещатику ( вул. Хрещатик, 34)
Звертаємо вашу увагу, що наразі, на жаль, на другий поверх можна піднятися тільки сходами. Перепрошуємо за незручності.
❗️Підтвердження реєстрації та запрошення на…
Картинка до тексту вище:
🖼️«Ротмістр татарської хоругви війська Речі Посполитої у 1660 роки». Ілюстрація з праці «Історія воєн та військової справи у Польщі», відомого польського дослідника Тадеуша Корзона (1839-1918 рр.), створена на основі документальних описів та гравюр Броніславом Гембажевським (1872-1941), польським художником, офіцером та дослідником військової справи.
#мистецтво #татари_липки
🖼️«Ротмістр татарської хоругви війська Речі Посполитої у 1660 роки». Ілюстрація з праці «Історія воєн та військової справи у Польщі», відомого польського дослідника Тадеуша Корзона (1839-1918 рр.), створена на основі документальних описів та гравюр Броніславом Гембажевським (1872-1941), польським художником, офіцером та дослідником військової справи.
#мистецтво #татари_липки
🎙️Інтерв'ю на Українському радіо, за підсумками лекції про польсько-литовських татар. Коротко про основні ідеї лекції. Дякую Польському інституту в Києві за організацію заходу, а також книгарні Сенс за гостинність і партнерство. Радий, що ця тема викликає такий інтерес сьогодні.
#татари_липки #інтервю #радіо
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3954140&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR0epeOLGZtRYrVOVQFamBQtH_t6OqY1TW2kAzMr3f8pNRkD-WtCcJLs3NI_aem_XgZ3QB0UigFSgnObaTCdJA
#татари_липки #інтервю #радіо
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3954140&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR0epeOLGZtRYrVOVQFamBQtH_t6OqY1TW2kAzMr3f8pNRkD-WtCcJLs3NI_aem_XgZ3QB0UigFSgnObaTCdJA
⚡️Запрошую на цікаву розмову з нагоди Дня корінних народів. Будемо говорити про спадщину корінних народів України - її осмислення, дослідження та репрезентацію. Я поділюсь трохи і своїм досвідом та спостереженнями з точки зору музейника.
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B8-%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BD/1028421105326278/
#анонс #Крим
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B8-%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BD/1028421105326278/
#анонс #Крим