5 фактів про виставку "Скарби Криму. Повернення", яка 5 липня відкривається в #Скарбниця_НМІУ, а також про справу т.з. "Скіфського золота". Скоро матимете змогу оглянути колекцію на власні очі.
#виставка #музей #Крим #Україна
https://facebook.com/events/s/%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B8-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD/772224264900665/
#виставка #музей #Крим #Україна
https://facebook.com/events/s/%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B8-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD/772224264900665/
🖼Замальовки кримськотатарських кав’ярень у Карасубазарі та Євпаторії (1927), від архітектора Павла Голландського (1861-1939), відомого ще як «архітектор родини Терещенків».
✍Павло Голландський народився в м. Аксай та навчався в Новочеркаську. З 1898 по 1919 рр. жив і працював в Києві, де займався спорудженням, проектуванням і внутрішнім оздобленням багатьох відомих нині споруд: садиби Ханенків, Міського училища ім. Ніколи Терещенка (сьогодні Університет Карпенка-Карого), палацу Терещенків на Житомирщині, тощо. З 1919 р. жив в Криму, де працював зберігачем в «Музеї Херсонесу» та «Тавриди», а також архітектором у «Кримконсервтресті». Окрім будівництва і проектування громадських та промислових об’єктів для радянської влади, Павло Голландський з великим захопленням вивчав давнє мистецтво й матеріальну культуру Криму. Приймав участь у археологічних розкопках, реставраціях. Зокрема Мечеті Хана Узбека й Ханського палацу в Бахчисараї.
#Крим #Україна #кава #кавярня #кримські_татари #мистецтво #архітектура
✍Павло Голландський народився в м. Аксай та навчався в Новочеркаську. З 1898 по 1919 рр. жив і працював в Києві, де займався спорудженням, проектуванням і внутрішнім оздобленням багатьох відомих нині споруд: садиби Ханенків, Міського училища ім. Ніколи Терещенка (сьогодні Університет Карпенка-Карого), палацу Терещенків на Житомирщині, тощо. З 1919 р. жив в Криму, де працював зберігачем в «Музеї Херсонесу» та «Тавриди», а також архітектором у «Кримконсервтресті». Окрім будівництва і проектування громадських та промислових об’єктів для радянської влади, Павло Голландський з великим захопленням вивчав давнє мистецтво й матеріальну культуру Криму. Приймав участь у археологічних розкопках, реставраціях. Зокрема Мечеті Хана Узбека й Ханського палацу в Бахчисараї.
#Крим #Україна #кава #кавярня #кримські_татари #мистецтво #архітектура
📝«Щоб не казали, поки що, автори ріжних mirages orientaux, а усе таки коли ми заходжуємось думати про походженнє нашої евопейської культури, та й походження наших народів, очи наші по старому звертаються на східню сторону – до великої Азії, якої Европа є тільки пів-островом…». Хфедір Вовк, «Кавказ і Карпати (деякі проби етнольоґічних зближень) (1906).
✍️Цікава метафора відомого українського антрополога про «Європу – як півострів Азії» нагадала мені вислів французького філософа Поля Валері, який у 1919 році сказав, що тогочасна Європа – це лише «Мис Азії». Ці слова лаконічно виражали загальний настрій міжвоєнної Європи, яка переосмислювала свою ідентичність на тлі глобалізації світу й глибокої кризи колоніальної системи.
Стаття «Кавказ і Карпати» Хфедора Вовка була надрукована у збірнику, присвяченому Михайлу Грушевському. Це своєрідний підсумок експедиції українського антрополога в Карпати у 1903-1906 роках. До написання статті його надихнула роль цих гірських регіонів у житті Грушевського: «…якого житє почалося на Кавказі, а розвинулось у Галичині…» (с). Описуючи етнографічні паралелі в одязі, житловому будівництві, знаряддях праці, побуті, традиційних прикрасах та деяких звичаях у гуцулів/бойків та мешканців Кавказу (зокрема осетин), Хфедір Вовк помічає певну спорідненість між цими гірськими спільнотами. Хоча сам він констатує, що його стаття – це лише сміливі припущення, для яких потрібні подальші ґрунтовні дослідження. Текст його статті написаний дуже "жвавою" мовою, з використанням таких чудових метафор, як «Півостів Азії»…
#текст #чтиво #Кавказ #Україна
✍️Цікава метафора відомого українського антрополога про «Європу – як півострів Азії» нагадала мені вислів французького філософа Поля Валері, який у 1919 році сказав, що тогочасна Європа – це лише «Мис Азії». Ці слова лаконічно виражали загальний настрій міжвоєнної Європи, яка переосмислювала свою ідентичність на тлі глобалізації світу й глибокої кризи колоніальної системи.
Стаття «Кавказ і Карпати» Хфедора Вовка була надрукована у збірнику, присвяченому Михайлу Грушевському. Це своєрідний підсумок експедиції українського антрополога в Карпати у 1903-1906 роках. До написання статті його надихнула роль цих гірських регіонів у житті Грушевського: «…якого житє почалося на Кавказі, а розвинулось у Галичині…» (с). Описуючи етнографічні паралелі в одязі, житловому будівництві, знаряддях праці, побуті, традиційних прикрасах та деяких звичаях у гуцулів/бойків та мешканців Кавказу (зокрема осетин), Хфедір Вовк помічає певну спорідненість між цими гірськими спільнотами. Хоча сам він констатує, що його стаття – це лише сміливі припущення, для яких потрібні подальші ґрунтовні дослідження. Текст його статті написаний дуже "жвавою" мовою, з використанням таких чудових метафор, як «Півостів Азії»…
#текст #чтиво #Кавказ #Україна
Вітаю колег з відкриттям чудової виставки "Скарби Криму. Повернення". Змістовна експозиція та чудова художня подача колекції. Багато хороших візуалізацій та реконструкцій. Кураторські екскурсії вже доступні. Організатори зазначають, що виставка діятиме на постійній основі в #Скабниця_НМІУ до деокупації Криму.
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/999066381814397/
#виставка #Крим #фото #музей
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/999066381814397/
#виставка #Крим #фото #музей
Коли перевагою твого робочого місця є чудовий краєвид:
🖼️"Вигляд на Стамбул з посольства Нідерландів", у районі Пера (Бейоглу), від Жана-Батиста ван Мура (1671-1737), знаменитого фламандського художника, який близько 30 років прожив у османській столиці.
🖼️"Вигляд на Босфор зі швецької місії" в районі Пера (Бейоглу), від Антуана ван дер Стіна (?-1782), нідерландського пейзажиста й мандрівника, який практикував живопис у посольстві Швеції в Стамбулі в 1770-х роках.
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія
🖼️"Вигляд на Стамбул з посольства Нідерландів", у районі Пера (Бейоглу), від Жана-Батиста ван Мура (1671-1737), знаменитого фламандського художника, який близько 30 років прожив у османській столиці.
🖼️"Вигляд на Босфор зі швецької місії" в районі Пера (Бейоглу), від Антуана ван дер Стіна (?-1782), нідерландського пейзажиста й мандрівника, який практикував живопис у посольстві Швеції в Стамбулі в 1770-х роках.
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія
🖼️Перебирав підбірку монгольських марок радянської доби (переважно 1972 та 1974 років), з жанру «Національні герої» та «національні звичаї». Згадався фрагмент з книги «Чингісхан та історія створення сучасного світу», від Джека Везерфорда, колумбійського антрополога, який багато років досліджував історію Монгольського Улусу та роль історичної спадщини в формуванні національної ідентичності монголів👇:
#фото #марки #Монголія
#фото #марки #Монголія