Коли Давид побачив Голіафа, він не став говорити про те, який той великий та небезпечний;
він почав говорити про те, наскільки великий Бог.

www.tgoop.com/notes_christian/946

Якого розміру Бог?
Син запитав у батька: якого розміру Бог? І він повів його на вулицю, де якраз в той момент високо в небі пролітав літак.
- Скажи, будь ласка, якого розміру літак? - запитав тато.
- Він дуже маленький, такий як крапочка. - відповідає хлопчик.
Тоді тато повів його в аеропорт і знову запитав:
- Якого розміру літак?
- Він дуже великий!
Так само і Бог, Він однаковий завжди. Все залежить від того де ми стоїмо: близько чи далеко.
@notes_christian

Справжня мама – найдорожча розкіш у світі. Омар Хайям

- Алло, це бюро знахідок? - Запитав дитячий голосок.
- Так малюк. Ти щось втратив?
– Я маму втратив. Вона не у вас?
– А яка вона, твоя мати?
– Вона гарна та добра. І ще вона дуже любить кішок.
- Так, саме вчора ми знайшли одну маму, можливо, це твоя. Ти звідки дзвониш?
– З дитячого будинку №3.
- Добре, ми відправимо твою маму до тебе до дитячого будинку. Чекай.
Вона увійшла до його кімнати, найкрасивіша і найдобріша, а в руках у неї була справжня жива кішка.
- Мама! - Закричав малюк і кинувся до неї. Він обійняв її з такою силою, що його пальчики побіліли. - Мамочка моя!
…Артем прокинувся від власного крику. Такі сни снилися йому практично щоночі. Він засунув руку під подушку і дістав фотографію дівчини. Цю фотографію він знайшов рік тому надворі під час прогулянки. Тепер він завжди зберігав її під подушкою і вірив, що це його мама. У темряві Артем довго вдивлявся в її гарне обличчя і непомітно для себе заснув.
Вранці завідувачка дитячого будинку, Ангеліна Іванівна, як завжди обходила кімнати з вихованцями, щоб побажати всім доброго ранку і погладити кожного малюка по голові. На підлозі біля Артемового ліжечка вона побачила фотографію, яка вночі випала з його рук. Піднявши її, Ангеліна Іванівна запитала хлопчика:
- Артемчику, звідки у тебе ця фотографія?
- Знайшов на вулиці.
- А хто це?
- Моя мама, - посміхнувся малюк і додав, - вона дуже гарна, добра і любить кішок.
Завідувачка одразу впізнала цю дівчину. Одного разу вона приходила до дитячого будинку минулого року із групою волонтерів. Мабуть, тоді й втратила тут свою фотографію. З того часу ця дівчина часто оббивала пороги різних установ, сподіваючись домогтися дозволу на усиновлення дитини. Але на думку місцевих бюрократів, у неї був один істотний недолік: вона була незаміжня.
- Ну що ж, - сказала Ангеліна Іванівна, - якщо вона твоя мама, то це повністю змінює справу.
Увійшовши до себе в кабінет, вона сіла за стіл і почала чекати. Через півгодини пролунав боязкий стукіт у двері:
– Можна до вас? - і в дверях з'явилася та сама дівчина з фотографії.
- Так, заходьте, Аліночко.
Дівчина зайшла до кабінету та поклала перед завідувачкою товсту папку з документами.
– Ось, – сказала вона, – я все зібрала.
- Добре, Аліночко. Я маю поставити ще кілька запитань, так годиться, розумієш… Ти усвідомлюєш, яку відповідальність на себе береш? Адже дитина – це не дві години пограти, це на все життя.
– Я все усвідомлюю, – видихнула Аліна, – просто я не можу спокійно жити, знаючи, що комусь дуже потрібна.
– Добре, – погодилася завідувачка, – коли ти хочеш подивитись дітей?
— Я не дивитимусь на них, я візьму будь-яку дитину, яку запропонуїте, — сказала Аліна, дивлячись завідувачці прямо в очі.
Ангеліна Іванівна здивовано підняла брови.
– Розумієте, – плутано почала пояснювати Аліна, – адже справжні батьки не обирають собі дитину… Вони не знають заздалегідь, якою вона народиться… Гарною чи негарною, здоровою чи хворою… Вони люблять її такою, якою вона є. Я також хочу бути справжньою мамою.
– Вперше зустрічаю такого усиновлювача, – посміхнулася Ангеліна Іванівна, – втім, я вже знаю, чиєю мамою ви станете. Його звуть Артем, йому 5 років, рідна мати відмовилася від нього ще у пологовому будинку. Зараз заведу його, якщо ви готові.
– Так, я готова, – рішучим голосом сказала Аліна, – покажіть мені мого сина.
Завідувачка пішла і за 5 хвилин повернулася...

Продовження тут 👉 www.tgoop.com/notes_christian/951

Початок історії тут 👉 www.tgoop.com/notes_christian/950
Завідувачка пішла і за 5 хвилин повернулася, ведучи за руку маленького хлопчика.
– Артемчику, – почала Ангеліна Іванівна, – познайомся, це…
- Мама! – закричав Артем. Він кинувся до Аліни і вчепився в неї так, що його пальчики побіліли. - Мамочка моя!
Аліна гладила його по спині і шепотіла:
– Синку, синочку… Я з тобою…
Вона підвела очі на завідувачку і запитала:
– Коли я зможу забрати сина?
– Зазвичай батьки та діти поступово звикають один до одного, спочатку тут спілкуються, потім на вихідні забирають, а потім назовсім, якщо все гаразд.
– Я одразу заберу Артема, – твердо сказала Аліна.
- Гаразд, - махнула рукою завідувачка, - завтра все одно вихідні, можете взяти, а в понеділок прийдете, і оформимо всі документи як годиться.
Артем був просто щасливий. Він тримав свою маму за руку і боявся її відпустити навіть на секунду. Навколо метушилися вихователі, нянечки... Одні збирали його речі, інші просто стояли осторонь і витирали очі хустинками.
- Артемчику, до побачення. Приходь до нас у гості, – попрощалася з ним Ангеліна Іванівна.
- До побачення! Прийду, – відповів Артем.
Коли вони з усіма попрощалися і вийшли на вулицю, він нарешті зважився поставити своїй новій мамі найголовніше питання:
– Мамо… А ти кішок любиш?
- Люблю, у мене їх вдома цілих дві, - засміялася Аліна, ніжно стискаючи у своїй руці крихітну долоньку.
Артем щасливо посміхнувся і пішов додому.
Ангеліна Іванівна подивилася у вікно вслід Аліні з Артемкою. Потім сіла за свій стіл і почала кудись дзвонити:
– Алло, Небесна Канцелярія? Будь ласка, прийміть заявку. Ім'я клієнтки Аліна Смирнова. Категорія заслуги: найвища, подарувала щастя дитині… Надсилайте все, що належить у таких випадках: безмежне щастя, взаємне кохання, удачу у всьому. А також доброго чоловіка, тому що їх мало лишилося, дефіцит, але тут винятковий випадок. Так, і про фінанси не забудьте, вони їй дуже стануть в нагоді... Малюк має добре харчуватися... Вже все відправили? Дякую.
Двір дитячого будинку був заповнений м'яким сонячним світлом та радісними дитячими криками. Завідувачка поклала слухавку та підійшла до вікна. Вона любила довго стояти і дивитися на своїх малюків, розправивши за спиною величезні білі крила.
Наталія Шашлова

Канал @notes_christian

Любити ♥️ – це ніколи не робити боляче. Ні в гніві, ні в образі, ні в люті. Любити ♥️ - це охороняти чиєсь серце не тільки від зовнішнього світу, а й від себе - своєї агресії, свого поганого настрою і дратівливості.
Любити ♥️ - це означає берегти.

Канал @notes_christian

Який приклад іншим подаєм? 💛✨

91 Псалом. Пісня на день суботній.

Як добре славити Господа
й співати імені Твоєму, Всевишній,
звіщати вранці милість Твою
і вірність Твою вночі на лірі десятиструнній і на арфі мелодійній!
Бо Ти порадував мене, Господи, діянням Своїм,
я веселюся справами рук Твоїх.
Які величні діяння Твої, Господи,
і які глибокі задуми Твої!
Невіглас не знає,
і нерозумний не збагне цього.
Хоча нечестиві розростаються, як трава, і розквітають усі, хто чинить беззаконня,
це лише, щоб зникнути навіки.

Ти ж, Господи, навіки піднесений.
Бо справді, вороги Твої, Господи,
справді, вороги Твої загинуть,
розсіються усі, хто чинить беззаконня.
Псалми 91:1-10

💛Підбірка цікавих ресурсів для духовного збагачення та розвитку від каталогу Біблійних каналів @UKR_Bible_channels💙

Дослідження Біблії:
📖 @b1blos - глибоке дослідження Біблії
🔎 @book_of_revelation - дослідження книги Об'явлення
💎 @notes_christian - життєві історії, іллюстрації та досвіди з Богом
📚 @bible_quest - біблійні загадки та конкурси
📝 @bible_quest_ru - біблійні питання на різні теми

Вивчення Біблії різними мовами:
🇪🇸 @espanukr - іспанською
🇹🇷 @turkish_bible - турецькою
🇷🇴 @romaneste - румунською
🇵🇱 @Studium_Biblii - польською
🇬🇧 @English_Bible_Study - англійською
🇩🇪 @Bibelstudium_Deutsch - німецькою

Музика та дозвілля:
🎹 @NotyIstorii - ноти, тексти аудіо християнських пісень
🎹 @cristmusik - християнські пісні та фонограми
✝️ @zBogom - цікаві інтерв'ю з цікавими людьми

Історія та аналітика:
✏️ @rodovid_ua - генеалогія для християн
🌊 @extreme_hikin - виживання в екстремальних ситуаціях
🌐 @religion_ua - релігія: новини та аналіз подій
🇺🇦 @credo_ua - український народ і християнство
📚 @history_Adventism - історія протестантизму

Вислови відомих людей
про Бога і Біблію

♦ Біблія містить в собі більше ознак достовірності, ніж вся світська історія.
© Ісаак Ньютон

♦ А взагалі Біблію раджу читати всім, там все сказано.
© Святослав Вакарчук

♦ Роби все, що можеш, і дозволь Богу зробити все інше…
© Бен Карсон

♦ Священне Писання ніколи не може ні брехати, ні помилятися; вислови Його абсолютні і є правдою.
© Галілео Галілей
@literature_quiz

Слава Божа – це Його характер♥️

Коли Мойсей стояв на горі, ревно заступаючись за свій народ перед Богом, він молився: «Покажи мені славу Свою!». У відповідь Бог проголосив: «Вих 33:19: "І сказав [Господь Мойсею]: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ієгови перед тобою, і кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію."
Потім Мойсею була відкрита слава Божа – Його характер: «І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: «Господь, Господь, – Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх» (Вих. 33:18,19; 34:6,7).

Цей характер (Божа слава) був відкритий у житті Христа. Аби Своїм власним прикладом засудити гріх у тілі, Він взяв на Себе подобу гріховного тіла. Він невідривно дивився на Отця, постійно відкриваючи Його характер світові. "Бог, – Який сказав: Нехай із темряви засяє світло! – освітив наші серця, щоби просвітити пізнання Божої слави в особі Ісуса Христа" (2 Кор. 4:6)

А чи відображаємо ми Божу славу, тобто Його характер?

Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і заклопотаний, і побачив, що в дверях на нього чекає п'ятирічний син.
Тату, можна в тебе дещо запитати?
Звісно, ​​що сталося?
Тату, а скільки ти отримуєш?
Це не твоя справа! - обурився батько. - І потім, навіщо тобі це?
Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?
Ну, взагалі, 500. А що?
Тату… - син глянув на нього знизу вгору дуже серйозними очима. Тату, ти можеш зайняти мені 300?
Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на якусь безглузду іграшку? – закричав той. - Негайно марш до себе в кімнату і лягай спати!.. Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююся, а ти так по-дурному поводишся.
Малюк тихо пішов до себе в кімнату і зачинив за собою двері. А його батько продовжував стояти у дверях і злитися на прохання сина. "Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей?"
Але згодом він заспокоївся і почав міркувати: «Може, йому справді щось дуже важливе треба купити. Та гаразд, так і бути з ними, з трьома сотнями, адже він ще взагалі жодного разу в мене не просив грошей». Коли він увійшов до дитячої дитини, його син уже був у ліжку.
Ти не спиш, синку? – спитав він.
Ні, тату. Просто лежу, – відповів хлопчик.
Я, здається, надто грубо тобі відповів, - сказав батько. - У мене був тяжкий день, і я просто зірвався. Прости мене. Ось тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів у ліжку і посміхнувся.
Ой, тату, дякую! - радісно вигукнув він.
Потім він заліз під подушку і дістав ще кілька зім'ятих банкнот. Його батько, побачивши, що дитина вже має гроші, знову розлютився. А малюк склав усі гроші разом, і ретельно перерахував купюри, а потім знову подивився на батька.
Навіщо ти просив грошей, якщо вони вже є? - пробурчав той.
Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені вистачить, - відповів хлопчик. - Тату, тут рівно п'ятсот. Можна, я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ти повечеряв разом із нами…

P.S. Шановні батьки, присвятіть завтрашній вечір вашим дітям...♥️

Бог є любов
Як сонце, яке однаково світить і троянді, і бур'янові тільки тому, що така природа сонця - воно не може не світити, - так і Бог не може не любити, тому що Він складається з любові. Любов є Його сутністю. І тільки ті, хто ретельно ховаються від Його любові за товстими стінами гордості, закриваються темними шторами невір'я, залишаються без світла Його правди і без теплоти Його любові.
© Б. Г. Ісупов. Зі статті "Бог є любов"

Криве дзеркало
На вигляд це таке ж саме дзеркало як звичайне, але воно трохи змінює зображення.
Дивлячись в нього, одразу можна побачити, що щось не так. Хоча може то буде смішно виглядати і певний період можемо подивитись, але довго ні.
В 1963 році був знятий фільм "Королівство кривих дзеркал" де все було навпаки:
• потворні здаються красивими, а красиві, навпаки, — потворними;
• молоді здаються старими, а старі — молодими;
• голодні і виснажені виглядають гарно і є ситими;
• а ситі і здаються голодними і худими.
У фільмі це показано прямо і ми є спостерігачами того. Але є ще реальність нашого життя, де таке відбувається дуже часто.
Доброта зараз сприймається як слабкість. А чому? Що не так?
Добро - це те, що робить наше оточення кращим. Те, в чому мають потребу інші люди. Тоді де була та точка відліку, що добро стало вважатися слабкістю?
Або хто сказав, що дотримання Божих принципів, записаних в Біблії, є не популярним, що це не сучасно? Часто вірних Богу людей називають "білими воронами". Невже це погано - жити за принципами Того, хто нас створив, хто нас любить? Це дуже добре.
Можна ще багато прикладів привести. Але варто розібратись хто це робить і для чого.

Це все підміна понять... І за цим стоїть той, хто не хоче щоб люди жили за принципами Бога - сатана. Він діє дуже хитро. Найперше - бо всі так роблять. І тоді той хто робить щось не так, буде виділятись від інших. І це впливає.
Для чого? - Бо йому треба, щоб ми не слухали Бога, а щоб були на його стороні.
Але коли ми знаємо про те, хто це все робить то простіше реагувати і діяти правильно в таких ситуаціях.
Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!
1-е Iвана 2:15 - 17

Показуймо християнське життя таким, яким воно є насправді, – радісним, привабливим, цікавим.

Ми можемо заповнити свій розум живими образами й уявленнями про духовне й вічне й у такий спосіб посприяти тому, щоб духовне і вічне стало реальністю для інших людей.
Очима віри вони побачать Ісуса як нашого Заступника, Який стоїть праворуч Бога.
Очима віри вони побачать оселі, які Він пішов приготувати тим, хто любить Його.
Очима віри вони побачать одяг і вінець, приготовані для переможця.
Вірою вони почують пісні викуплених і побачать вічну славу.
Ми повинні стати ближче до Ісуса в послуху з любов’ю, якщо хочемо побачити Царя в Його красі (Стриманість. с. 212)

Перший день зими... А так хотілось би, щоб в цьому році не було ЗИМИ ❄️☃️, але вже настала ВЕСНА 🌿🌷
Ви підтримуєте? ♥️