Нотатки християнина

Я ЗРОЗУМІЛА, ЩО ВАРТА ДЕСЯТИ КОРІВ...

Одного разу два моряки вирушили в мандрівку світом, щоб знайти свою долю. Припливли вони на острів, де у вождя одного з племен було дві дочки. Старша - красуня, а молодша - не дуже. Один із моряків сказав своєму другові: - Усе, я знайшов своє щастя, залишаюся тут і одружуся з донькою вождя.
- Так, ти маєш рацію, старша дочка вождя красуня, розумниця. Ти зробив правильний вибір - одружуйся.
- Ти мене не зрозумів, друже! Я одружуся з молодшою донькою вождя.
- Ти що з глузду з'їхав? Вона ж така... не дуже.
- Це моє рішення, і я це зроблю.
Друг поплив далі в пошуках свого щастя, а наречений пішов свататися.

Треба сказати, що в племені було прийнято давати за наречену викуп коровами. Хороша наречена коштувала десять корів.
Пригнав він десять корів і підійшов до вождя.
- Вожде, я хочу взяти заміж твою дочку і даю за неї десять корів!
- Це хороший вибір. Моя старша дочка красуня, розумниця, і вона варта десяти корів. Я згоден.
- Ні, вожде, ти не зрозумів. Я хочу одружитися з твоєю молодшою донькою.
- Ти що, жартуєш? Не бачиш, вона ж така... не дуже.
- Я хочу одружитися саме з нею.
- Добре, але як чесна людина я не можу взяти десять корів, вона того не варта. Я візьму за неї три корови, не більше.
- Ні, я хочу заплатити саме десять корів.
Вони одружилися. Минуло кілька років, і мандрівний друг, вже на своєму кораблі, вирішив провідати товариша, що залишився, і дізнатися, як у нього життя.

Приплив, іде берегом, а назустріч жінка неземної краси. Він її запитав, як знайти його друга. Вона показала. Приходить і бачить: сидить його друг, навколо дітлахи бігають.
- Як живеш?
- Я щасливий.
Тут входить та найкрасивіша жінка. - Ось, познайомся. Це моя дружина.
- Як? Ти що, одружився ще раз?
- Ні, це все та сама жінка.
- Але як це сталося, що вона так змінилася?
- А ти запитай у неї сам. Підійшов друг до жінки й запитує:
- Вибач за нетактовність, але я пам'ятаю, яка ти була... не дуже. Що сталося, що ти стала такою прекрасною?
- Просто, одного разу я зрозуміла, що варта десяти корів.

В духовному розумінні ми всі грішники, які не вартують уваги, але в Божих очах ми варті "десяти корів".

@notes_christian

www.tgoop.com/notes_christian/1312

2.7K viewsedited  Mar 27, 2024 at 07:45

Я ЗРОЗУМІЛА, ЩО ВАРТА ДЕСЯТИ КОРІВ...

Одного разу два моряки вирушили в мандрівку світом, щоб знайти свою долю. Припливли вони на острів, де у вождя одного з племен було дві дочки. Старша - красуня, а молодша - не дуже. Один із моряків сказав своєму другові: - Усе, я знайшов своє щастя, залишаюся тут і одружуся з донькою вождя.
- Так, ти маєш рацію, старша дочка вождя красуня, розумниця. Ти зробив правильний вибір - одружуйся.
- Ти мене не зрозумів, друже! Я одружуся з молодшою донькою вождя.
- Ти що з глузду з'їхав? Вона ж така... не дуже.
- Це моє рішення, і я це зроблю.
Друг поплив далі в пошуках свого щастя, а наречений пішов свататися.

Треба сказати, що в племені було прийнято давати за наречену викуп коровами. Хороша наречена коштувала десять корів.
Пригнав він десять корів і підійшов до вождя.
- Вожде, я хочу взяти заміж твою дочку і даю за неї десять корів!
- Це хороший вибір. Моя старша дочка красуня, розумниця, і вона варта десяти корів. Я згоден.
- Ні, вожде, ти не зрозумів. Я хочу одружитися з твоєю молодшою донькою.
- Ти що, жартуєш? Не бачиш, вона ж така... не дуже.
- Я хочу одружитися саме з нею.
- Добре, але як чесна людина я не можу взяти десять корів, вона того не варта. Я візьму за неї три корови, не більше.
- Ні, я хочу заплатити саме десять корів.
Вони одружилися. Минуло кілька років, і мандрівний друг, вже на своєму кораблі, вирішив провідати товариша, що залишився, і дізнатися, як у нього життя.

Приплив, іде берегом, а назустріч жінка неземної краси. Він її запитав, як знайти його друга. Вона показала. Приходить і бачить: сидить його друг, навколо дітлахи бігають.
- Як живеш?
- Я щасливий.
Тут входить та найкрасивіша жінка. - Ось, познайомся. Це моя дружина.
- Як? Ти що, одружився ще раз?
- Ні, це все та сама жінка.
- Але як це сталося, що вона так змінилася?
- А ти запитай у неї сам. Підійшов друг до жінки й запитує:
- Вибач за нетактовність, але я пам'ятаю, яка ти була... не дуже. Що сталося, що ти стала такою прекрасною?
- Просто, одного разу я зрозуміла, що варта десяти корів.

В духовному розумінні ми всі грішники, які не вартують уваги, але в Божих очах ми варті "десяти корів".

@notes_christian

BY Нотатки християнина