на день народження я створювала вішлист з прікольним. опісля вирішила, що буду додавати туди усі свої бажанки і сама їх виконувати.
тепер дивлюсь на цей особистий книжковий магазин і не викупаю, за шо його тепер братися спочатку 💆🏻♀️
тепер дивлюсь на цей особистий книжковий магазин і не викупаю, за шо його тепер братися спочатку 💆🏻♀️
💘7❤1
попроси дурного богу молиться — то він візьме і накидає собі 50485939593 книжок, які не встигатиме читати 💆🏻♀️
💅4❤🔥2
стою уся осяяна місячним світлом. є тільки він, місяцик, і я. хмари пливуть вдалечінь. вирує запах мʼяти. легіт грає волоссям на плечах. харцизи наспівують: «хто б що не казав тобі, зможеш все, зробиш все».
не маю певності у завтрашньому дні, але маю її десь у жилах.
на серці погідніше стає.
🤍
не маю певності у завтрашньому дні, але маю її десь у жилах.
на серці погідніше стає.
🤍
❤6
я забулася навушники вдома.
чувак в автобусі переді мною: врубає на всю Івасюка і Квітку Цісик
❤️🩹
чувак в автобусі переді мною: врубає на всю Івасюка і Квітку Цісик
❤️🩹
❤11
друзі, тепер це «катілісь сльози на халодний кафєль, ну на каво ти жизнь патратіл»..
з мене аж пісок посипався від льогкої ностальгії
з мене аж пісок посипався від льогкої ностальгії
❤10
«Ах, ця осінь! Це з нею постійно так: стисне серце в малий кавалок, — і ось дні — наче сірий тифозний барак, а за вікнами плями галок»
Євген Плужник
Євген Плужник
💔5❤2
— Йому, бачите, здається, що історія виробила в української жінки багато позитивних прикмет.
— Не здається, а так воно і є.
«Невеличка драма», Валерʼян Підмогильний
— Не здається, а так воно і є.
«Невеличка драма», Валерʼян Підмогильний
❤🔥7❤1
«Є щасливі цільні натури, що в нещастях тільки загартовуються і з невдачі здобувають нову впертість до боротьби»
❤3
«Чуття є віковічні підбурювачі думки, прекрасної невтомної робітниці на нивах світу»
❤3
так у світі повелося
я люблю її волосся
я люблю її тонкі вуста
та невдовзі прийде осінь
ми усі розбіжимося
я люблю її волосся
я люблю її тонкі вуста
та невдовзі прийде осінь
ми усі розбіжимося
❤10