Forwarded from Едуард Юрченко
Оригінальний пост Сергія Коровайного:
Із болем і розчаруванням, якщо чесно, дивлюсь на результати цьогорічного World Press Photo. Доєднуюсь до заяви Ukrainian Association of Professional Photographers - UAPP, яку пошерю у наступному дописі.
Ці дві світлини визначені найкращими на європейському континенті за 2024 рік.
На першій - Ангеліна, їй 6 років і вона переселенка з Куп'янська. Дівчинка травмована війною та страждає на панічні атаки. Автор - Florian Bachmeier (thanks for your work).
На другій - поранений російський окупант в стабіку в окупованому Бахмуті. Причина страждань Ангеліни. Причина смертей та руйнувань, горя та сліз тисяч українців. Зняла її росіянка за походженням Nanna Heitmann.
І європейське журі, де головує досвідчений фотограф Finbarr O'Reilly, який сам багато разів знімав страждання українців, вирішує їх поєднати. Поставити разом. Утворити ТАНДЕМ. Бо вони так схожі візуально, правда? Да і сенс такий самий, правда?
Російські хлопчики ж теж страждають.
З точки зору журі, pairing providing a deeper, more nuanced view of a conflict with far-reaching global ramifications.
З моєї точки зору - це неемпатична, поверхнева, натягнута за рахунок візуальної подібності маніпуляців, що прибирає відповідальність за загарбницьку російську війну в Україні з "простих росіян" - військових та цивільних. Яка заохочує російський guiltwashing. Яка максимально недоречна під час war of choice, що її веде Російська Федерація.
Про цивільних я ж теж не придумав. Одна з історій-переможиць від фотографки російського походження Aliona Kardash - саме про російське суспільство під час війни, його виклики та страждання. Вона називається It Smells of Smoke at Home.
В українських містах також пахне димом. Це російські ракети та дрони вбивають наших цивільних та військових, вчорашніх цивільних. Кожен день.
В російських містах перестане smells of smoke, коли російське військо піде з України. В той самий момент перестануть помирати російські хлопчики в підвалах українського міста Бахмут, а Ангелина повернеться в свій Куп'яньк додому.
———
Мій коментар:
А що ж ви хотіли від адептів "загальнолюдських цінностей"?
Нам ще пощастило, що нас не вважають за своїх на Заході. Це дає право на крихітки емпатії. Адже своїх "прогресивні гуманісти" зраджують обов'язково.
Якби дівчинка була німкенею або француженкою — її б взагалі агресором проголосили. Особливо якби був не поранений москвин, а представник якогось більш екзотичного народу.
@EdYurchenko 🎓
Із болем і розчаруванням, якщо чесно, дивлюсь на результати цьогорічного World Press Photo. Доєднуюсь до заяви Ukrainian Association of Professional Photographers - UAPP, яку пошерю у наступному дописі.
Ці дві світлини визначені найкращими на європейському континенті за 2024 рік.
На першій - Ангеліна, їй 6 років і вона переселенка з Куп'янська. Дівчинка травмована війною та страждає на панічні атаки. Автор - Florian Bachmeier (thanks for your work).
На другій - поранений російський окупант в стабіку в окупованому Бахмуті. Причина страждань Ангеліни. Причина смертей та руйнувань, горя та сліз тисяч українців. Зняла її росіянка за походженням Nanna Heitmann.
І європейське журі, де головує досвідчений фотограф Finbarr O'Reilly, який сам багато разів знімав страждання українців, вирішує їх поєднати. Поставити разом. Утворити ТАНДЕМ. Бо вони так схожі візуально, правда? Да і сенс такий самий, правда?
Російські хлопчики ж теж страждають.
З точки зору журі, pairing providing a deeper, more nuanced view of a conflict with far-reaching global ramifications.
З моєї точки зору - це неемпатична, поверхнева, натягнута за рахунок візуальної подібності маніпуляців, що прибирає відповідальність за загарбницьку російську війну в Україні з "простих росіян" - військових та цивільних. Яка заохочує російський guiltwashing. Яка максимально недоречна під час war of choice, що її веде Російська Федерація.
Про цивільних я ж теж не придумав. Одна з історій-переможиць від фотографки російського походження Aliona Kardash - саме про російське суспільство під час війни, його виклики та страждання. Вона називається It Smells of Smoke at Home.
В українських містах також пахне димом. Це російські ракети та дрони вбивають наших цивільних та військових, вчорашніх цивільних. Кожен день.
В російських містах перестане smells of smoke, коли російське військо піде з України. В той самий момент перестануть помирати російські хлопчики в підвалах українського міста Бахмут, а Ангелина повернеться в свій Куп'яньк додому.
———
Мій коментар:
А що ж ви хотіли від адептів "загальнолюдських цінностей"?
Нам ще пощастило, що нас не вважають за своїх на Заході. Це дає право на крихітки емпатії. Адже своїх "прогресивні гуманісти" зраджують обов'язково.
Якби дівчинка була німкенею або француженкою — її б взагалі агресором проголосили. Особливо якби був не поранений москвин, а представник якогось більш екзотичного народу.
@EdYurchenko 🎓
tgoop.com/man_with_camera/110
Create:
Last Update:
Last Update:
Оригінальний пост Сергія Коровайного:
Із болем і розчаруванням, якщо чесно, дивлюсь на результати цьогорічного World Press Photo. Доєднуюсь до заяви Ukrainian Association of Professional Photographers - UAPP, яку пошерю у наступному дописі.
Ці дві світлини визначені найкращими на європейському континенті за 2024 рік.
На першій - Ангеліна, їй 6 років і вона переселенка з Куп'янська. Дівчинка травмована війною та страждає на панічні атаки. Автор - Florian Bachmeier (thanks for your work).
На другій - поранений російський окупант в стабіку в окупованому Бахмуті. Причина страждань Ангеліни. Причина смертей та руйнувань, горя та сліз тисяч українців. Зняла її росіянка за походженням Nanna Heitmann.
І європейське журі, де головує досвідчений фотограф Finbarr O'Reilly, який сам багато разів знімав страждання українців, вирішує їх поєднати. Поставити разом. Утворити ТАНДЕМ. Бо вони так схожі візуально, правда? Да і сенс такий самий, правда?
Російські хлопчики ж теж страждають.
З точки зору журі, pairing providing a deeper, more nuanced view of a conflict with far-reaching global ramifications.
З моєї точки зору - це неемпатична, поверхнева, натягнута за рахунок візуальної подібності маніпуляців, що прибирає відповідальність за загарбницьку російську війну в Україні з "простих росіян" - військових та цивільних. Яка заохочує російський guiltwashing. Яка максимально недоречна під час war of choice, що її веде Російська Федерація.
Про цивільних я ж теж не придумав. Одна з історій-переможиць від фотографки російського походження Aliona Kardash - саме про російське суспільство під час війни, його виклики та страждання. Вона називається It Smells of Smoke at Home.
В українських містах також пахне димом. Це російські ракети та дрони вбивають наших цивільних та військових, вчорашніх цивільних. Кожен день.
В російських містах перестане smells of smoke, коли російське військо піде з України. В той самий момент перестануть помирати російські хлопчики в підвалах українського міста Бахмут, а Ангелина повернеться в свій Куп'яньк додому.
———
Мій коментар:
А що ж ви хотіли від адептів "загальнолюдських цінностей"?
Нам ще пощастило, що нас не вважають за своїх на Заході. Це дає право на крихітки емпатії. Адже своїх "прогресивні гуманісти" зраджують обов'язково.
Якби дівчинка була німкенею або француженкою — її б взагалі агресором проголосили. Особливо якби був не поранений москвин, а представник якогось більш екзотичного народу.
@EdYurchenko 🎓
Із болем і розчаруванням, якщо чесно, дивлюсь на результати цьогорічного World Press Photo. Доєднуюсь до заяви Ukrainian Association of Professional Photographers - UAPP, яку пошерю у наступному дописі.
Ці дві світлини визначені найкращими на європейському континенті за 2024 рік.
На першій - Ангеліна, їй 6 років і вона переселенка з Куп'янська. Дівчинка травмована війною та страждає на панічні атаки. Автор - Florian Bachmeier (thanks for your work).
На другій - поранений російський окупант в стабіку в окупованому Бахмуті. Причина страждань Ангеліни. Причина смертей та руйнувань, горя та сліз тисяч українців. Зняла її росіянка за походженням Nanna Heitmann.
І європейське журі, де головує досвідчений фотограф Finbarr O'Reilly, який сам багато разів знімав страждання українців, вирішує їх поєднати. Поставити разом. Утворити ТАНДЕМ. Бо вони так схожі візуально, правда? Да і сенс такий самий, правда?
Російські хлопчики ж теж страждають.
З точки зору журі, pairing providing a deeper, more nuanced view of a conflict with far-reaching global ramifications.
З моєї точки зору - це неемпатична, поверхнева, натягнута за рахунок візуальної подібності маніпуляців, що прибирає відповідальність за загарбницьку російську війну в Україні з "простих росіян" - військових та цивільних. Яка заохочує російський guiltwashing. Яка максимально недоречна під час war of choice, що її веде Російська Федерація.
Про цивільних я ж теж не придумав. Одна з історій-переможиць від фотографки російського походження Aliona Kardash - саме про російське суспільство під час війни, його виклики та страждання. Вона називається It Smells of Smoke at Home.
В українських містах також пахне димом. Це російські ракети та дрони вбивають наших цивільних та військових, вчорашніх цивільних. Кожен день.
В російських містах перестане smells of smoke, коли російське військо піде з України. В той самий момент перестануть помирати російські хлопчики в підвалах українського міста Бахмут, а Ангелина повернеться в свій Куп'яньк додому.
———
Мій коментар:
А що ж ви хотіли від адептів "загальнолюдських цінностей"?
Нам ще пощастило, що нас не вважають за своїх на Заході. Це дає право на крихітки емпатії. Адже своїх "прогресивні гуманісти" зраджують обов'язково.
Якби дівчинка була німкенею або француженкою — її б взагалі агресором проголосили. Особливо якби був не поранений москвин, а представник якогось більш екзотичного народу.
@EdYurchenko 🎓
BY Людина з фотоапаратом 📷
Share with your friend now:
tgoop.com/man_with_camera/110