День захисників і захисниць України ми не випадково відзначаємо саме сьогодні, у день свята Покрова Пресвятої Богородиці.
Образ Покрова особливо шанувався козаками і в Січі, і на Гетьманщині, де сформувалася традиційна ікона із зображенням Богородиці, яка захищає під своїм покровом козацтво, старшину і церковних архієреїв.
Одна з найвідоміших таких ікон походить з Покровської церкви с. Дешки, що на Київщині, і датується кінцем 17 — початком 18 століття. На цій іконі ліворуч у першому ряду зображено архієпископа Лазаря Барановича, а праворуч у другому — Богдана Хмельницького.
Ікона Покрова Пресвятої Богородиці, к. 17 — п. 18 ст. Зберігається у Національному художньому музеї України
| Літопис |
Образ Покрова особливо шанувався козаками і в Січі, і на Гетьманщині, де сформувалася традиційна ікона із зображенням Богородиці, яка захищає під своїм покровом козацтво, старшину і церковних архієреїв.
Одна з найвідоміших таких ікон походить з Покровської церкви с. Дешки, що на Київщині, і датується кінцем 17 — початком 18 століття. На цій іконі ліворуч у першому ряду зображено архієпископа Лазаря Барановича, а праворуч у другому — Богдана Хмельницького.
Ікона Покрова Пресвятої Богородиці, к. 17 — п. 18 ст. Зберігається у Національному художньому музеї України
| Літопис |
❤38👍12👎1🤬1
Прогноз погоди на 8—10 жовтня. Щоправда, 1719 року.
Так шо беріть з собою парасольку завтра
Василь Корвін-Квасовський. Греческій, римскій и єврейскій календарь на лѣто <...> 1719. Чернігів, 1718
| Літопис |
Громъ албо
блискавица
з҆̀ силнымъ потꙋжныⷨ доⷤчемъ.
Василь Корвін-Квасовський. Греческій, римскій и єврейскій календарь на лѣто <...> 1719. Чернігів, 1718
| Літопис |
❤47🥰7🍓4👍3🗿2
13 номер крадеться...
13 випуск журналу Літопис буде тематичним. Тому надсилайте свої статті, малюнки, вірші, схеми пов'язані із українською чарами, нечистою силою, потойбіччям, моторошними легендами, тру-краймом, тощо.
Номер підкрадеться ввечері 31 жовтня. Тож чекаємо ваші матеріали: @Litopys_support_bot або у приватні повідомлення каналу.
| Літопис |
13 випуск журналу Літопис буде тематичним. Тому надсилайте свої статті, малюнки, вірші, схеми пов'язані із українською чарами, нечистою силою, потойбіччям, моторошними легендами, тру-краймом, тощо.
Номер підкрадеться ввечері 31 жовтня. Тож чекаємо ваші матеріали: @Litopys_support_bot або у приватні повідомлення каналу.
| Літопис |
❤20👍5🔥4👎1
Адмін вирішив зайти в бота за такої нагоди, а там нечитані повідомлення за три місяці... 😎
Усі вибачте, хто писав і не отримував відповіді. Зараз повідповідаю.
Треба повертатися до активнішого управління каналом. Тож нагадую, що у канала є банка, на яку можна донатити на розвиток як каналу, так і адмінового холодильника.
Адреса банки:
https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6
Усі вибачте, хто писав і не отримував відповіді. Зараз повідповідаю.
Треба повертатися до активнішого управління каналом. Тож нагадую, що у канала є банка, на яку можна донатити на розвиток як каналу, так і адмінового холодильника.
Адреса банки:
https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
😁13❤5🤯2😇1
Forwarded from Шабля, горілка і шляхетська честь
Два портрети Хмельницького. Але один з них трохи незвичайний. Тут він із вухами віслюка і рогами. Таке собі польське ІПСО 17 ст. з метою дискредитації противника. Створив ці портрети, до речі, один і той самий автор, Вільгельм Гондіус
😁65😎6🔥4❤1
Жіночі гріхи XVII ст.
Захарій Копистенський у "Номоканоні" згадує про народні способи аборту та різні чаклунські обряди, що проводили тогочасні жінки:
Захарій Копистенський. Номоканон. Київ, 1624
Далі буде...
| Літопис |
Захарій Копистенський у "Номоканоні" згадує про народні способи аборту та різні чаклунські обряди, що проводили тогочасні жінки:
Ѡ̑ Жєнахъ.
Ѿ жєнꙏ въпрашати, єда҃ нє ношахꙋ былїє, въ єжє нє сътворити отроча҃, или҃ а꙽щє каѧ нє напои҃ ложєснъ, є꙽жє нєꙁачати, или҃ ꙗдє҃ былїє, или҃ прєсытисѧ и извєржє отроча҃ самохотнѣ: и єгда҃ обрѧщєтсѧ, ꙗ꙽кѡ нѣчто сътвори҃, и иꙁвєржє самохотнѣ, оубійца є꙽сть, и запрѣщаєтъсѧ, ꙗ꙽кѡ оубійца. Ащє жє нєволєю по нꙋждѣ нѣкоєй иꙁвєржє дѣтищ꙽ свой, єдино҃ лѣто да҃ нєпричасти҃сѧ. А носѧщаѧ былїє, да҃ оставит꙽ є҃, и да҃ запрѣтит꙽ сѧ шєсть лѣтъ, по҃ шєстьдєсѧтомꙋ Правилꙋ, є꙽жє въ Трꙋллѣ. Такожⷣє и ѡбвитїа: сирѣчъ, Шолки, или҃ Конꙋры, а꙽щє на дѣти своѧ҃, или҃ животнаѧ въꙁлагаютъ, или҃ проходѧтъ чародѣйства. Ащє жє ꙗдє былїє, или҃ и҆но что҃, и ѡтрави҃ ложєсна҃ своѧ҃, и ктомꙋ҃ дѣти нєраждаєтъ, ꙗ҆кѡ оꙋбійца запрѣщаєт҆ъсѧ.
Захарій Копистенський. Номоканон. Київ, 1624
Далі буде...
| Літопис |
🤔29😁2👍1
На продовження попереднього поста. В цій частині тексту Копистенський згадує про "чаклування бобами", ворожіння та інші можливі гріхи жінок:
Захарій Копистенський. Номоканон. Київ, 1624
Найцікавішу частину книги Копистенського з описом використання чарівниками християнських обрядів, викликання бісів та язичницьких звичаїв зможете прочитати у прийдешньому номері "Літопису":)
| Літопис |
Ащє жє волшєбствова҃, да҃ вѣсть коє дѣтищє родитъ, или҃ да҃ поꙁнаєтъ что҃ ѿ нє довѣдомыхъ, Шєсть лѣтъ да҃ нє причастисѧ, по шєстьдєсѧтомꙋ Правилꙋ, Шєстого Събора. Такождє, и єлици дєржатъ хранитєлнаѧ, или҃ волшєбсвꙋют҆ Бобом҆, или҃ и꙽ными волхвованми, или҃ творѧтъ оусєрѧꙁи дѣтєм҆ своим҆ въ вєликїй Чєтвєртокъ, иꙁвѣтомъ є҆жє живомъ быти и҆м꙽. Вꙏпраша́є҃ жє̀ и̑ ѡ̑ н҆̀ныⷯ грѣсє́х꙽, блꙋ́да, и̑ во҇ⷧшє́бства, и̑ мала́кїи, и та́тбы҃, ꙗ҆̀кѡ и̑ мꙋжє́й, а̑ на́йпачє чрє́ꙁъ є҆̀стєство съ сво́ими мꙋ́жи нє падо́ша ли сѧ;
Захарій Копистенський. Номоканон. Київ, 1624
Найцікавішу частину книги Копистенського з описом використання чарівниками християнських обрядів, викликання бісів та язичницьких звичаїв зможете прочитати у прийдешньому номері "Літопису":)
| Літопис |
👍11❤3🗿3🔥1
Як українці називали себе та інших українців
Михаил Левченко. Опыт русско-украинского словаря. Киев, 1874
| Літопис |
Малорусс — украинець, русин, руснак.
Украинцами называют соседи, преимущественно, жителей Киевской губернии (кроме Радомысльского уезда);
русинами называют себя наши соплеменники, живущие в Польше и Австрии;
руснаками — живущие в Бессарабии и в других местах в соседстве с молдаванами, для отличия себя от сих последних.
Жителей Полесья соседи называют поліщуками;
жителей Волынской губернии (кроме Полесья) — волиняками, волинцями;
Подольской губернии — подоляками, подолянами;
западной части Херсонской губернии, между Бугом и Днестром— ганьчуками и бессарабами, так как эта местность известна в народе под именем Ганьщины (т.е. бывшего ханского владения) и Бессарабии.
Жителей Хотинского уезда (в Бессарабии) называют раянами и патлачами.
Все же остальные украинцы чаще всего называют себя просто люде.
Михаил Левченко. Опыт русско-украинского словаря. Киев, 1874
| Літопис |
❤36👍18🔥7
Вірш на герб панів Киселів
В XVI-XVII ст. у друкарстві існувала традиція складати вірші на герб тих шляхтичів, які профінансували те чи інше видання. Визначним меценатом свого часу був Адам Кисіль, на герб якого друкар Михайло Сльозка склав такий вірш:
Киселі виводили свій рід від воєводи Свентольдича часів князя Володимира. Коли печеніги облягли Київ, він буцімто хитрістю переконав їх, що самі руські боги наповнюють міські колодязі киселем. Звідти й походить таке прізвище.
Тріодь цвітна. Львів: друкарня Михайла Сльозки, 1642
| Літопис |
В XVI-XVII ст. у друкарстві існувала традиція складати вірші на герб тих шляхтичів, які профінансували те чи інше видання. Визначним меценатом свого часу був Адам Кисіль, на герб якого друкар Михайло Сльозка склав такий вірш:
На Старожитный Клєйнот Ꙗснє Вєл҆можныхъ ихъ Млⷭтєй Панѡвъ КИСЄЛѠВЪ.
Намєтъ с҆ Крⷭ҇томъ, Марсови на мєшканє даный:
Бы прєз нєго Ѿчиꙁны врагъ былъ поконаный.
Того знакꙋ заживалъ Гєтманꙏ Россійскꙍго Рꙍдꙋ:
Свѧтѡлдичъ котрый длѧ дѣла славного:
Наꙁваный є҇стъ КИСЄЛЄМЪ, а҇бы потомными Вѣкꙋ, Слава слынꙋла, с҆ Потомки битными.
Зачимъ поки КИСЄЛЄВЪ Полска битныхъ маєтъ:
Ѻ наєꙁды Биссꙋрманъ, нѣчогѡ нє дбаєтъ.
Киселі виводили свій рід від воєводи Свентольдича часів князя Володимира. Коли печеніги облягли Київ, він буцімто хитрістю переконав їх, що самі руські боги наповнюють міські колодязі киселем. Звідти й походить таке прізвище.
Тріодь цвітна. Львів: друкарня Михайла Сльозки, 1642
| Літопис |
❤20👍9🔥4
Вірш від люблячої жінки до померлого чоловіка
Ми знаємо вкрай мало прикладів українського жіночого письменства до XIX ст. Та все ж вдалося відшукати одну епітафію, яку склала у 1653 р. шляхтянка Анастасія Богушевичівна Киселівна на честь смерті свого чоловіка — київського воєводи Адама Киселя:
Нижче подаємо переклад Валерія Шевчука з польської:
Епітафія з Успенський церкви в с. Низкиничі, Володимирський район Волинської області
| Літопис |
Ми знаємо вкрай мало прикладів українського жіночого письменства до XIX ст. Та все ж вдалося відшукати одну епітафію, яку склала у 1653 р. шляхтянка Анастасія Богушевичівна Киселівна на честь смерті свого чоловіка — київського воєводи Адама Киселя:
Synowcu z bratem niedawnoś mogiły
I matce sypał ze mną, mężu miły;
Teraz niestety na tom się została,
Bym ci mogiłę samemu sypała.
Mnie kto wysypie! zostałam się sama,
Przecz mię nic kryje z mężem jedna jama.
Jedno, mężu, ciało byłam z tobą; twoje
Tu leży w grobie, czemu też nie moje?
Śmierć mię od przyjaciela łączy:
Wprzód cię, jak głowę, wzięła, na mnie skończy
Aż w ten czas chyba w tey serdecznej ranie
Ból, który cierpię, boleć nie przestanie.
Нижче подаємо переклад Валерія Шевчука з польської:
Небожа з братом недавно могили
Й матері сипав зі мною, мій милий;
Зараз, одначе, на тому постало,
Що в цю могилу сама тебе вклала.
Хто допоможе, щоб я тут поклалась,
З мужем-бо яма одна не сховала.
Тілом одним я була з тобою,
Ти лежиш в гробі, чому не зі мною?
Смерть відлучила від друга, що я маю?
Голову спершу взяла, я тримаюсь.
А тепер в часі, в сердечній тій рані,
Біль, що терплю я, гей не перестане!
Епітафія з Успенський церкви в с. Низкиничі, Володимирський район Волинської області
| Літопис |
❤38👍15😢5🫡5
Forwarded from Львівський історичний клуб
Малюнки в наївному народному стилі. Ірмолой нотолінійний. Рукописна книга. Друга чверть XVIII ст.
#XVII_XVIII_ст #мистецтво #джерела_та_література
#XVII_XVIII_ст #мистецтво #джерела_та_література
❤25🔥6👍4