Що стоїть за мовчанням Мерца щодо Taurus?

Frankfurter Allgemeine Zeitung, автор Konrad Schuller



У перший тиждень після вступу на посаду канцлера Фрідріх Мерц проклав маршрут, який можна розглядати як контур його зовнішньополітичної стратегії: Париж, Варшава, Брюссель, Київ.

У Києві він зустрівся з президентами Франції та України — Емманюелем Макроном і Володимиром Зеленським — а також з прем’єр-міністрами Великої Британії та Польщі — Кіром Стармером і Дональдом Туском. Цей візит мав продемонструвати європейську єдність у підтримці України на тлі все більшої невизначеності в трансатлантичних відносинах.

Мерц — переконаний атлантист — визнає, що США більше не може сприйматися стабільним партнером, і ставить на більш тісніше об’єднання європейців.

У Парижі він запропонував створити новий формат консультацій з ядерного стримування — «3-плюс-3», за участі глав урядів, МЗС та міністерств оборони Франції та Німеччини.

Мерц і Taurus: риторика мовчання викликає підозри

У той час як раніше, в опозиції, Фрідріх Мерц різко критикував Шольца за нерішучість і вимагав чітко називати обсяг військової допомоги Україні, зараз — на посаді канцлера — він сам запровадив «стратегію мовчання» щодо поставок озброєння.

Особливо це стосується крилатих ракет Taurus, навколо яких точиться тривала політична дискусія. Хоча раніше Мерц прямо звинувачував Шольца у тому, що відмова від поставок Taurus змушує Україну «битися з однією рукою за спиною», тепер він сам уникає будь-яких чітких заяв.


Це викликає занепокоєння, як в Україні, так і в Німеччині.

Депутат від Зелених Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter) зазначає:

“Мерц тепер мовчить. Стратегічна невизначеність може як приховувати дію, так і бездіяльність. Маю побоювання, що результат буде такий самий, як при попередньому уряді. Мерц шольцує.

У розмовах із журналістами F.A.S. представники фракції ХДС припускають, що теперішня допомога Україні в розвитку власних ракет (наприклад, модернізація «Нептуна») може бути використана як альтернатива прямим поставкам Taurus.

Деякі депутати ХДС, не бажаючи відкрито критикувати канцлера, пропонують обхідні варіанти. Юрґен Гардт, зовнішньополітичний речник фракції, пропонує передати Taurus Великій Британії, яка в обмін могла б передати Україні свої ракети Storm Shadow.

Родеріх Кізеветтер наполягає:

Німеччина має принаймні розпочати навчання українських військових на Taurus і згодом — таки передати ракети”.

Чи приховує «стратегічна невизначеність » бездіяльність?

Окремі кроки Мерца — наприклад, розпливчасті формулювання щодо можливої участі у миротворчих операціях чи підтримки французько-британської ідеї контрольної місії — можуть свідчити про уникання чіткої позиції, зокрема в питанні про надання мандату на участь в потенційній «Reassurance Force».

Ще серйознішим є мовчання щодо конфіскації російських активів у Європі, понад 200 мільярдів євро. Хоча ХДС ще кілька місяців тому вимагала рішучих дій, тепер офіційна лінія уряду — зберігати мовчання.

У самому ХДС це викликає подив. Депутати, як-от Норберт Реттґен і Юрґен Гардт, продовжують закликати до повної конфіскації, а не лише використання відсотків з активів.

Мерц почав свою каденцію потужним символічним жестом — поїздкою до Києва разом із лідерами Франції, Великої Британії та Польщі.

Але символи мають бути підкріплені діями.

Якщо обрана ним стратегія «стратегічної невизначеності » стане просто ширмою для бездіяльності, то він ризикує повторити шлях свого попередника — з риторикою без наслідків.

Наступне випробування — обіцяне посилення допомоги Україні й перетворення Бундесверу на найсильнішу армію в Європі — вже на горизонті. Але, як показує історія з Taurus, рішучість Мерца ще доведеться доводити діями, а не лише словами.