Враження від Сіднея, порівняння з іншими містами (Токіо та Київ) та мої плани на майбутнє!
Почну з головного — у світі немає жодного міста, яке я люблю більше за Токіо, але після Сіднея повертатися (принаймні до повноцінної кар'єрної реалізації) жити туди я не планую 😅
Я описала декілька головних плюсів й мінусів проживання в Сіднеї, але просто також додам, що загальна якість життя тут занадто неймовірна, аби переїхати жити будь-де: їжа, безпека, охорона здоров'я, особисті й професійні можливості, природа та краєвиди, мультинаціональне англомовне середовище й відстань від всього й всіх (що з дня на день виглядає більше як плюс, ніж мінус).
Мені тут надзвичайно подобається, настільки сильно, що я сама цього не очікувала! І що не мало важливо, так це те, що за менше ніж за рік тут я змогла знайти стільки друзів, скільки я за 8 років життя в Японії не мала!
Мої плани на наступні роки? Жити між Австралією та Україною. Я дуже-дуже вже скоро хочу мати житло в Сіднеї та подорожувати між двома країнами на постійній основні. Я хочу продовжувати робити все, аби допомагати Україні, аби працювати в Україні та з українцями й хочу бути дотичною до того, аби зближувати Австралію, Японію й взагалі будь-яку іншу країну зі своєю Батьківщиною.
Щаслива, що я маю змогу використовувати слово у будь-якому його прояві, аби працювати на благо України. Тому... я продовжуватиму вести блог, продовжуватиму свою журналістську діяльність, але разом з тим, також буду розвиватися в інших напрямках (маркетинг, право) професійно.
Нижче я зроблю окремий пост з відповідями на ваші запитання та із задоволенням відповім на все те, що ви хотіли/хочете мене запитати про життя за кордоном, про мої плани, або ж про Австралію!
Почну з головного — у світі немає жодного міста, яке я люблю більше за Токіо, але після Сіднея повертатися (принаймні до повноцінної кар'єрної реалізації) жити туди я не планую 😅
Я описала декілька головних плюсів й мінусів проживання в Сіднеї, але просто також додам, що загальна якість життя тут занадто неймовірна, аби переїхати жити будь-де: їжа, безпека, охорона здоров'я, особисті й професійні можливості, природа та краєвиди, мультинаціональне англомовне середовище й відстань від всього й всіх (що з дня на день виглядає більше як плюс, ніж мінус).
Мені тут надзвичайно подобається, настільки сильно, що я сама цього не очікувала! І що не мало важливо, так це те, що за менше ніж за рік тут я змогла знайти стільки друзів, скільки я за 8 років життя в Японії не мала!
Мої плани на наступні роки? Жити між Австралією та Україною. Я дуже-дуже вже скоро хочу мати житло в Сіднеї та подорожувати між двома країнами на постійній основні. Я хочу продовжувати робити все, аби допомагати Україні, аби працювати в Україні та з українцями й хочу бути дотичною до того, аби зближувати Австралію, Японію й взагалі будь-яку іншу країну зі своєю Батьківщиною.
Щаслива, що я маю змогу використовувати слово у будь-якому його прояві, аби працювати на благо України. Тому... я продовжуватиму вести блог, продовжуватиму свою журналістську діяльність, але разом з тим, також буду розвиватися в інших напрямках (маркетинг, право) професійно.
Нижче я зроблю окремий пост з відповідями на ваші запитання та із задоволенням відповім на все те, що ви хотіли/хочете мене запитати про життя за кордоном, про мої плани, або ж про Австралію!
Починаємо ранок з гарних новин для любителів «Маленького життя» від письменниці Ганьї Янаґігари, які очікували на нову англомовну обкладинку книги, бо ось вона!
Точніше мова у нас тут йде не про одну обкладинку, а цілих чотири, бо видавництво Vintage Books вирішило підготувати книжковий сет на десятиріччя з дня виходу книги 📖
Придбати сет можна буде з 28 жовтня і ціна буде досить приємна — 60$!
Точніше мова у нас тут йде не про одну обкладинку, а цілих чотири, бо видавництво Vintage Books вирішило підготувати книжковий сет на десятиріччя з дня виходу книги 📖
Придбати сет можна буде з 28 жовтня і ціна буде досить приємна — 60$!
🗞 Прочитала дуже цікаву наукову статтю, яка стверджує, що наше розуміння мотивації залишилось незмінним впродовж десятиліть, що своєю чергою, впливає на те, як ми вчимось, працюємо та й взагалі функціонуємо як люди!
Основна проблема полягає в тому, що поточні теорії мотивації (теорія самовизначення, теорія очікування-цінності, теорія цілей досягнення), розроблені в 1970-80-х роках, описують, що мотивує учнів, але не пояснюють механізми роботи мотивації. Вони зводяться до банальних тверджень на кшталт «адаптивні форми мотивації призводять до позитивних результатів, а неадаптивні — до негативних».
Дослідники пропонують альтернативний підхід — «систему навчання через винагороду», яка описує самопідтримуючий цикл: учні усвідомлюють прогалину в знаннях, шукають інформацію, отримують задоволення від навчання, що породжує нові запитання та підвищує цінність існуючих знань (фактично, для мене це виглядає як певна варіація метода Фейнмана, про який я писала ось тут). Для практичного застосування вчителям рекомендується:
1. Зосередитись на створенні усвідомлення прогалин у знаннях;
2. Приділяти увагу циклам зворотного зв'язку;
3. Враховувати часові рамки мотиваційних втручань;
4. Дивитись глибше, ніж просто категоризація учнів як «високо» чи «низькомотивованих».
Автор статті підсумовує, що для мотивації учнів не варто намагатися їх мотивувати напряму. Мотивація часто є побічним ефектом досягнень і знань — якщо ви багато знаєте про щось і вмієте це робити добре, то, ймовірно, будете більш мотивованими!
Основна проблема полягає в тому, що поточні теорії мотивації (теорія самовизначення, теорія очікування-цінності, теорія цілей досягнення), розроблені в 1970-80-х роках, описують, що мотивує учнів, але не пояснюють механізми роботи мотивації. Вони зводяться до банальних тверджень на кшталт «адаптивні форми мотивації призводять до позитивних результатів, а неадаптивні — до негативних».
Дослідники пропонують альтернативний підхід — «систему навчання через винагороду», яка описує самопідтримуючий цикл: учні усвідомлюють прогалину в знаннях, шукають інформацію, отримують задоволення від навчання, що породжує нові запитання та підвищує цінність існуючих знань (фактично, для мене це виглядає як певна варіація метода Фейнмана, про який я писала ось тут). Для практичного застосування вчителям рекомендується:
1. Зосередитись на створенні усвідомлення прогалин у знаннях;
2. Приділяти увагу циклам зворотного зв'язку;
3. Враховувати часові рамки мотиваційних втручань;
4. Дивитись глибше, ніж просто категоризація учнів як «високо» чи «низькомотивованих».
Автор статті підсумовує, що для мотивації учнів не варто намагатися їх мотивувати напряму. Мотивація часто є побічним ефектом досягнень і знань — якщо ви багато знаєте про щось і вмієте це робити добре, то, ймовірно, будете більш мотивованими!
Taylor & Francis
A critical analysis of the current motivation theories in educational psychology: Why the same theories continue to dominate
Although empirical research on motivation has been growing, one remarkable observation is that the same major theories continue to dominate the field, and the constellation of motivation theories h...
Писала цей текст і гадала як нас в школі та в університеті «мотивували» за допомогою страху 😂
Коли рандомно викликали до дошки, озвучували при всіх твої помилки, або ж просто говорили: «Якщо ти не напишеш цю контрольну нормально, то не закінчиш школу»
В кого ще так було?
І знаєте, короткостроково він працює, але потім його наслідки треба розбирати в терапії не один рік
Не жартую — з терапевтом частенько обговорювала те, що такий метод вселив в мені відчуття того, що щоб я не зробила, то цього буде постійно замало чи недостатньо
Коли рандомно викликали до дошки, озвучували при всіх твої помилки, або ж просто говорили: «Якщо ти не напишеш цю контрольну нормально, то не закінчиш школу»
В кого ще так було?
І знаєте, короткостроково він працює, але потім його наслідки треба розбирати в терапії не один рік
Не жартую — з терапевтом частенько обговорювала те, що такий метод вселив в мені відчуття того, що щоб я не зробила, то цього буде постійно замало чи недостатньо
Котики, допоможете?
Пишу важливу статтю для United24 про мікрофандрейзинг в Україні (про те, що ми з вами відкриваємо збори, відправляємо донати тощо) і я була б дуууууже вдячна, якщо ви ж допоможете відповісти на деякі запитання 🥹
Пишу важливу статтю для United24 про мікрофандрейзинг в Україні (про те, що ми з вами відкриваємо збори, відправляємо донати тощо) і я була б дуууууже вдячна, якщо ви ж допоможете відповісти на деякі запитання 🥹
З моменту повномасштабного вторгнення, я…
Anonymous Poll
9%
Доначу щоденно
37%
Доначу щотижня
35%
Доначу щомісяця
18%
Доначу декілька раз на рік
1%
Ні разу не донатив/ла
З моменту повномасштабного вторгнення, я відкривав/ла збір…
Anonymous Poll
38%
1 раз
31%
2-3 рази
14%
4-5 раз
17%
Понад 5 раз
З моменту повномасштабного вторгнення, я відав/ла на збори…
Anonymous Poll
1%
0 гривень
8%
До 1000 гривень
37%
1000-9999 гривень
29%
10,000-50,000 гривень
12%
50,001-100,000 гривень
12%
Понад 100,000 гривень
Я доначу тому що… (декілька відповідей — ок!)
Anonymous Poll
54%
Я маю обовʼязок допомагати своїй країні
33%
Це важлива частина моєї ідентичності
63%
Якщо я не буду цього робити, то армії/військовим буде важче
87%
Це найменше, що я можу зробити для наближення перемоги
14%
Донатять мої друзі/знайомі/близькі
22%
Я бачу як саме мої донати допомагають тим, для кого вони збираються
37%
Мої друзі/знайомі/близькі в армії потребують підтримки
Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням — в Україні існує культура фандрейзингу?
Anonymous Poll
88%
Так
12%
Ні