Warning: mkdir(): No space left on device in /var/www/tgoop/post.php on line 37
Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/haranov/--): Failed to open stream: No such file or directory in /var/www/tgoop/post.php on line 50 Метелик Гараня@haranov P.594
Мій коментар до статті у Wash Post про "всьо пропало на Глобальному Півдні". Отож: 141 країна підтримала резолюцію, 7 проти (Росія, Білорусь, Північна Корея, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія і ДР Конго), утрималось 32 країни. Тобто жодного домінування Росії в Африці, арабському світі чи Південно-Східній Азії НЕМА. Коли ми подивимось на голосування ГА ООН, які засуджують порушення прав людини і військові злочини Росії, то вони теж ухвалюються, але з дещо меншою кількістю голосів, бо у країн Глобального Півдня свої проблеми з правами людини. Вони думають «А що ж буде, коли проти нас буде подібне голосування». Коли ми говоримо про ці бідні і голодні країни, то ми маємо знати – на що розраховувати. Очевидно, що важко очікувати від цих країни приєднання до санкцій проти Росії. Країни, які приєднались до санкцій, або поставляють зброю чи допомагають іншим чином – зображено червоним. Але ця карта неповна! От давайте подивимось на коаліцію держав «Рамштайн». Там більше 50 країн і це не тільки країни колективного Заходу. Там і країни Близького Сходу, до прикладу Мароко, яка ухвалила рішення про поставки зброї в Україну. Якщо ми розуміємо, що позиція Індії, Китаю, Південно-Африканської Республіки (ПАР) нас не задовольняє, то тут потрібен прискіпливий аналіз. От зараз я відлітаю з Індонезії, де був з делегацією українського громадянського суспільства. Ця країна має чітку позицію щодо територіальної цілісності України. Вона не припинила торгівлю з Росією, проте в цій країні є потужне проукраїнське експертне середовище, з яким можна і потрібно працювати. Ми це робимо. Або візьмемо Кенію. Ця держава теж голосує на підтримку територіальної цілісності України. Після нашого візиту у парламенті Кенії створена група дружби в Україною. Надзвичайна позитивна подія. Половина країн Африки проголосувала за резолюцію ООН від 23 лютого, половина утрималась. І лише Еритрея, диктатура, де нема тавра ставити – проголосувала проти. Малі теж голосувала проти, але це була певна «вдячність» за підтримку режиму зі сторони ПВК «Вагнера». Віддячили. У багатьох країн Африки є симпатії до Радянського Союзу. Ми маємо пояснювати, що сам СРСР теж був імперією і підтримка не було безкоштовною. СРСР, проводячи комуністичні експерименти – намагався нав’язати свою політику в Африці. Згадаємо ту саму «Соціалістичну» Ефіопію. Це була офіційна назва країни. Чим це закінчилось? Голодом і громадянською війною. Та політика, яку здійснювали марксисти офіційно називалась – «червоний терор». Зараз у столиці Аддіс Абебі є музей жертв червоного терору. Зник і термін “народні республіки” з офіційних назв Анголи, Мозамбіка, Беніну, Конго. Тобто, всі «комуністичні експерименти» і методи виявилися неефективними. Парадокс Африки полягає в тому, що більшість інвестицій приходить з Заходу, який вимагає прозорості, боротьбу з корупцією, забезпечення прав людини та інші базові цінності, а Росія і Китай на ці цінності уваги не звертають. От африканські автократи цим і користуються. В України є свої аргументи для Африки. Давайте не будемо забувати, що Україна є державою-засновником ООН, а роль Української РСР у підтримці країн Африки теж була значною. І ми маємо наголошувати, що саме зараз відбувається атака проти держави-засновниці ООН. Саме у цій ролі Україна виступала співавтором та ініціатором багатьох резолюцій ООН, в тому числі – проти апартеїду. Цікаво, що саме Україна, а не Радянський Союз, була членом спеціального комітету ООН по боротьбі з апартеїдом (звичайно, це були маневри радянської пропаганди, але африканцям про допомогу саме України варто нагадувати). Ми також повинні говорити про роль українських миротворців у 10 місіях ООН в Африці. І тут головний стає аргумент «Україна стабілізує, а Росія дестабілізує». Ну і звичайно зернові коридори. Всі ці аргументи потрібно доносити країнам Африки та Азії. Ще одна важлива річ. Багато країн Африки та Азії є мусульманськими і тема кримських татар та їх гноблення Росією – знаходить відгук і розуміння. На жаль про це мало знають, а дехто взагалі не знає.
Мій коментар до статті у Wash Post про "всьо пропало на Глобальному Півдні". Отож: 141 країна підтримала резолюцію, 7 проти (Росія, Білорусь, Північна Корея, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія і ДР Конго), утрималось 32 країни. Тобто жодного домінування Росії в Африці, арабському світі чи Південно-Східній Азії НЕМА. Коли ми подивимось на голосування ГА ООН, які засуджують порушення прав людини і військові злочини Росії, то вони теж ухвалюються, але з дещо меншою кількістю голосів, бо у країн Глобального Півдня свої проблеми з правами людини. Вони думають «А що ж буде, коли проти нас буде подібне голосування». Коли ми говоримо про ці бідні і голодні країни, то ми маємо знати – на що розраховувати. Очевидно, що важко очікувати від цих країни приєднання до санкцій проти Росії. Країни, які приєднались до санкцій, або поставляють зброю чи допомагають іншим чином – зображено червоним. Але ця карта неповна! От давайте подивимось на коаліцію держав «Рамштайн». Там більше 50 країн і це не тільки країни колективного Заходу. Там і країни Близького Сходу, до прикладу Мароко, яка ухвалила рішення про поставки зброї в Україну. Якщо ми розуміємо, що позиція Індії, Китаю, Південно-Африканської Республіки (ПАР) нас не задовольняє, то тут потрібен прискіпливий аналіз. От зараз я відлітаю з Індонезії, де був з делегацією українського громадянського суспільства. Ця країна має чітку позицію щодо територіальної цілісності України. Вона не припинила торгівлю з Росією, проте в цій країні є потужне проукраїнське експертне середовище, з яким можна і потрібно працювати. Ми це робимо. Або візьмемо Кенію. Ця держава теж голосує на підтримку територіальної цілісності України. Після нашого візиту у парламенті Кенії створена група дружби в Україною. Надзвичайна позитивна подія. Половина країн Африки проголосувала за резолюцію ООН від 23 лютого, половина утрималась. І лише Еритрея, диктатура, де нема тавра ставити – проголосувала проти. Малі теж голосувала проти, але це була певна «вдячність» за підтримку режиму зі сторони ПВК «Вагнера». Віддячили. У багатьох країн Африки є симпатії до Радянського Союзу. Ми маємо пояснювати, що сам СРСР теж був імперією і підтримка не було безкоштовною. СРСР, проводячи комуністичні експерименти – намагався нав’язати свою політику в Африці. Згадаємо ту саму «Соціалістичну» Ефіопію. Це була офіційна назва країни. Чим це закінчилось? Голодом і громадянською війною. Та політика, яку здійснювали марксисти офіційно називалась – «червоний терор». Зараз у столиці Аддіс Абебі є музей жертв червоного терору. Зник і термін “народні республіки” з офіційних назв Анголи, Мозамбіка, Беніну, Конго. Тобто, всі «комуністичні експерименти» і методи виявилися неефективними. Парадокс Африки полягає в тому, що більшість інвестицій приходить з Заходу, який вимагає прозорості, боротьбу з корупцією, забезпечення прав людини та інші базові цінності, а Росія і Китай на ці цінності уваги не звертають. От африканські автократи цим і користуються. В України є свої аргументи для Африки. Давайте не будемо забувати, що Україна є державою-засновником ООН, а роль Української РСР у підтримці країн Африки теж була значною. І ми маємо наголошувати, що саме зараз відбувається атака проти держави-засновниці ООН. Саме у цій ролі Україна виступала співавтором та ініціатором багатьох резолюцій ООН, в тому числі – проти апартеїду. Цікаво, що саме Україна, а не Радянський Союз, була членом спеціального комітету ООН по боротьбі з апартеїдом (звичайно, це були маневри радянської пропаганди, але африканцям про допомогу саме України варто нагадувати). Ми також повинні говорити про роль українських миротворців у 10 місіях ООН в Африці. І тут головний стає аргумент «Україна стабілізує, а Росія дестабілізує». Ну і звичайно зернові коридори. Всі ці аргументи потрібно доносити країнам Африки та Азії. Ще одна важлива річ. Багато країн Африки та Азії є мусульманськими і тема кримських татар та їх гноблення Росією – знаходить відгук і розуміння. На жаль про це мало знають, а дехто взагалі не знає.
Telegram channels fall into two types: While the character limit is 255, try to fit into 200 characters. This way, users will be able to take in your text fast and efficiently. Reveal the essence of your channel and provide contact information. For example, you can add a bot name, link to your pricing plans, etc. Write your hashtags in the language of your target audience. Other crimes that the SUCK Channel incited under Ng’s watch included using corrosive chemicals to make explosives and causing grievous bodily harm with intent. The court also found Ng responsible for calling on people to assist protesters who clashed violently with police at several universities in November 2019. 5Telegram Channel avatar size/dimensions
from us
