Максиме, різниця між мінімальною та максимальною пенсіями, не 2 рази, не 3 рази і не 10 разів, а 165 разів.

Так не може бути. Принаймні у солідарній пенсійній системі.

https://www.tgoop.com/MaxBuzhanskiy/18788

Приєднуюсь до закликів ДПС
https://www.tgoop.com/tax_gov_ua/5034

Наш провідний опозиціонер Дмитро Разумков, напевно від літньої спеки нафантазував щось про банківську таємницю, для чогось згадавши мене.

Раджу не наводити тут "тінь" і уважно, по складах читати мої дописи, де я такі фантазії чітко і однозначно розвінчую.

А в цілому, готовий до фахової професійної дискусії із Разумковим (як і будь-яким іншим політиком), що для суспільства є набагато ціннішим, ніж голослівна критика у соціальних мережах.
https://www.tgoop.com/Dmytro_Razumkov_official/4265

Річна інфляція у червні пішла на спад – уперше майже за останні півтора роки.

За даними Держслужби статистики, у червні 2025 року споживчі ціни зросли на 0,8% (до травня 2025 року), що є типовою інфляцією для цього місяця (середній показник за останні 10 років – 0,8%, за останні 20 років – 0,7%).

Динаміка інфляції у червні продовжила обумовлюватись переважно зростанням цін на продовольство. Продукти харчування і безалкогольні напої за останній звітній місяць в цілому подорожчали на 1,4%. Найбільшими темпами замісяць зросли в ціні фрукти (+13,5%), м'ясо і м’ясопродукти (+3,3%). Водночас, за місяць подешевшали овочі (-8,1%), яйця (-1,1%), молоко, макарони (по -0,7%).
Динаміка цін на непродовольчі товари і послуги у червнібула різноспрямованою. Найбільшими темпами подорожчали транспортні послуги: ж/д квитки (+5,3%), паливо і мастила (+2,3%). Подорожчали амбулаторні послуги, послуги ресторанів і готелів  (по +1,2%). Водночас, сезонно подешевшав одяг і взуття (-2,2%). Залишались незмінними основні ЖК-тарифи (е/е, газ, тепло, водопостачання).  
Споживчі ціни за 6 місяців з початку року зросли на 6,5% (до грудня 2024 року).
Водночас, річна інфляція (за останні 12 місяців, до червня 2024 року) уповільнилась до 14,3% (із 15,9% у травні, 15,1% у квітні, 14,6% у березні, 13,4% у лютому). Уповільнення зафіксовано уперше із березня минулого року і пояснюється, насамперед, ефектом статистичної бази. Учервні минулого року була зафіксована помітно вища інфляція на рівні 2,2% через подорожчання тарифів на е/е для населення на 64%. Зараз внесок цього підвищення у річну інфляцію відпрацьовано.
При цьому варто звернути увагу, що уповільнення річної інфляції до 14,3% на кінець першої половини року виявилось меншим, ніж передбачав останній прогноз НБУ (13,7%).

У базовому сценарії річна інфляція має продовжувати сповільнюватись у другій половині року. Цьому сприятимуть:
▫️збереження жорсткої монетарної політики НБУ, який у червні залишив облікову ставку на рівні 15,5%,
▫️підтримка відносно контрольованої ситуації на валютному ринку,
▫️надходження нового врожаю,
▫️стабільна ситуація в енергетиці,
▫️збереження мораторію на підвищення регульованих тарифів на тепло, гарчу воду, газ
▫️стабілізація світових цін на нафту після завершення 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном.    

Водночас, неодноразово зазначав, що інфляційні перспективи до кінця року будуть коригуватись, насамперед, залежно від розвитку війни і фактичного збору нового врожаю.

Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%

Комітет щойно одноголосно підтримав і рекомендував прийняти в першому читанні два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. 🚀

✅ Рекомендовано до ухвалення:

📌 Законопроєкт #13420 — про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу
📌 Законопроєкт #13421 — про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу

Законопроєкти про Defence City підготовлені у співпраці з Міністерством оборони України. Водночас активно працювали з представниками галузі — провели низку зустрічей із провідними виробниками, зібрали пропозиції та ключові зауваження бізнесу. Діалог із підприємствами триватиме й надалі — зокрема під час підготовки законопроєктів до другого читання.

Бо ефективна обороноздатність — це не лише сила фронту, а й спроможність держави підтримати тих, хто постачає армії технології, техніку та озброєння. Саме тому законодавчі зміни спрямовані на створення умов для розвитку, а не виживання оборонних підприємств.

Саме тому ми запропонували системні зміни, які дозволять створити унікальний правовий режим для підприємств оборонно-промислового комплексу — Defence City.

Що передбачають законопроєкти?

▫️ Запровадження Переліку підприємств ОПК (резидентів Defence City), який формуватиме та вестиме Міністерство оборони України
▫️ Захист інформації: сам перелік, звітність підприємств та інформація про них матимуть обмежений доступ і охоронятимуться у встановленому порядку

▫️ Податкові пільги до 1 січня 2036 року:
• звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування
• звільнення від земельного податку
• звільнення від податку на нерухомість
• звільнення від екологічного податку

Також зберігаються чинні податкові преференції для підприємств ОПК: пільги з ПДВ, прискорена амортизація, переваги для релокованих підприємств та їх працівників.

▫️ Додаткові інструменти підтримки:
• спрощення митних процедур
• спрощений експортний контроль для військових технологій
• можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій
• підтримка у процесі релокації

⚠️ Закликаю колег — народних депутатів — підтримати ініціативу в залі!

Бюджетна декларація на 2026-2028 роки, подана Урядом, викликала немало критики. Подекуди – справедливої.

Цей документ - про пріоритети державної політики на найближчі три роки. Тому буду наполягати на внесенні ряду змін.

Мої пропозиції до Бюджетної декларації:

1️⃣ Відійти від заморожування бідності та збільшувати щороку розміри мінімальної пенсії та мінімальної зарплати, адже резерви на це знайти можливо.

Мінімальні зарплати:
• з 1 січня 2026 року – 10 000 гривень;
• з 1 січня 2027 року – 12 000 гривень;
• з 1 січня 2028 року – 15 000 гривень.

Мінімальні пенсії за віком:
• з 1 січня 2026 року – 4 000 гривень;
• з 1 січня 2027 року – 6 000 гривень;
• з 1 січня 2028 року – 8 000 гривень.

Окремо – скасування надвисоких спецпенсій «особливим» категоріям, про які вже неодноразово казав.

2️⃣ Розробити систему додаткових стимулів для підтримки експортоорієнтованих виробництв та експортерів – від аграрного сектору до експорту зброї та військових технологій (проект Defence City).

3️⃣ Відкласти розкриття банківської таємниці, до відновлення довіри та перезавантаження системи податкових органів на умовах доброчесності, та щоб не створювати додаткову напругу в суспільстві.

4️⃣ До кінця 2028 року завершити процес приватизації не менш ніж 95% державного майна – зараз майже 3/4 підконтрольних державі суб’єктів господарювання або не працюють, або про їх долю взагалі нічого не відомо.

5️⃣ Не скорочувати видатки на закупівлю озброєння, військової техніки, зброї та боєприпасів у 2028 році до 10,9 млрд гривень, навіть за базовим сценарієм, як це пропонується у проекті Бюджетної декларації. Натомість фінансування цих видатків на оборонні закупівлі у 2028 році має становити не менше 100 млрд гривень.

6️⃣ Продовжити та посилити детінізацію економіки як одного з основних джерел поповнення дохідної частини бюджету.

Цього року бюджет від детінізації може розраховувати на еквівалент не менш ніж 4 млрд доларів.

Ефективна боротьба з тінню може додатково принести до бюджету:
• у 2026 році - 6 млрд доларів
• у 2027 році – 8 млрд доларів
• у 2028 році – 10 млрд доларів

7️⃣ Відмовитися від фінансування неефективних державних програм.
Мільярди коштів щорічно витрачаються на заходи з дуже сумнівною віддачею. Яскравий приклад – «Національний кешбек», чий внесок у зростання економіки України становив лише 0,001%.

Всі детальні пропозиції до Бюджетної декларації уже передав на розгляд.

Більше розповів у відео.

Мені неодноразово писали щодо різних мереж, де ти купуєш у якогось досить відомого бренду, а натомість чек отримуєш щоразу від різних ФОПів.

4 млрд гривень – недоотримані податки лише з однієї регіональної мережі супермаркетів, що обрала не працювати в «білу». Попри величезний оборот, кожен магазин мережі подрібнюється на кілька фізичних осіб-підприємців, щоб власники мінімізували сплату податків.

Про яку мережу йдеться – розповів у відео.

І так, всі згадані там факти порушень уже передані правоохоронцям.

Правила одні для всіх. На жаль, дехто й досі думає, що він виключення.

У січні-червні товарообіг України склав 58,3 млрд доларів.
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року (52,7 млрд доларів) він зріс на 10,6%.

Експорт – 20,0 млрд дол. (+2,6% порівняно з січнем-червнем 2024 року).
Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 77%):
• продовольчі товари – 11,2 млрд дол. (56%)
• метали та вироби з них – 2,3 млрд дол. (11,5%)
• машини, устаткування та транспортні засоби – 1,9 млрд дол. (9,5%)

Топ-3 країн-споживачів українських товарів:
• Польща – 2,4 млрд дол.
• Туреччина – 1,7 млрд дол.
• Італія – 1,2 млрд дол.

Імпорт – 38,3 млрд дол. (+15,4% порівняно з січнем-червнем 2024 року).
Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 68%):
• машини, устаткування та транспортні засоби – 14,8 млрд дол. (39%)
• продукція хімічної промисловості – 6,2 млрд дол. (16%)
• паливно-енергетичні ресурси – 4,9 млрд дол. (13%)

При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло:
• 93,4 млрд грн,
• 48,5 млрд грн,
• 87,9 млрд грн
відповідно, що складає 29%, 15% та 27% від усіх надходжень митних платежів.

Топ-3 країн-постачальників товарів до України:
• Китай – 8,2 млрд дол.
• Польща – 3,5 млрд дол.
• Німеччина – 3,2 млрд дол.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-червня склало 18,3 млрд доларів
(збільшилось з -2,9 млрд доларів у попередні місяці до -3,9 млрд доларів у червні).

У разі збереження нинішньої динаміки ми ризикуємо вийти на історичний анти-рекорд, набагато перекривши -29,0 млрд доларів 2024 року.

З цим, схоже, змирились в Уряді: згідно з поданою нещодавно Бюджетною декларацією, у 2028 році негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами оцінюється у -33,0 млрд доларів.

Списувати такий результат виключно на війну – некоректно.
Очевидно, що потрібно:
– підвищувати ефективність програм підтримки національної економіки,
– забезпечити доступність кредитування,
– нарощувати підтримку експортерів,
– запустити страхування воєнних ризиків для залучення інвестицій.

Власними руками перевірив, чи складно правильно оформити продаж підакцизних товарів. Дякую пані Оксані за експрес-курс молодого касира. Все вийшло:)

Більше розповім трохи згодом.
#детінізація

Уже розповідав про аграріїв Черкащини.

Дуже вразила історія одного з господарств — «Дукра Агро». Це підприємство з іноземним капіталом. Уже багато років працюють, впроваджують нові технології, розширюють виробництво, закупляють нову техніку.

Але на досягнутому не зупиняються. В планах — розвивати переробку. Одним із перспективних напрямів називають виготовлення будматеріалів з кукурудзи. Це дуже важлива ініціатива.

Інвестиції в Україну — це вигідно. Дякую кожному, хто вірить в нашу країну🇺🇦

Більше у відео

Уряд пропонує скоротити програму розмінування українських земель на 2/3.

Очевидно, що висока засміченість вибухонебезпечними предметами – це один з найголовніших викликів для держави не тільки зараз, під час триваючої війни, але й набагато років наперед.

Адже за їх площею – 137 тис. кв. км (переважно сільськогосподарські землі) – Україна займає перше місце у світі, і на вирішення цієї проблеми можуть піти десятиліття. Саме тому я послідовно наполягаю на розширенні програм розмінування.

Мінекономіки виявилось неспроможним освоїти вже виділені ВР кошти. У нас нині працює лише 112 сертифікованих операторів протимінної діяльності (з яких 8 – іноземні), у розпорядженні яких близько 9 тисяч фахівців, 278 спеціальних машин та понад 13 тис. металошукачів.

Порівняно з фронтом робіт, які належить виконати – це дуже і дуже мало. Наявними нині силами ми запланували у цьому році провести технічне обстеження на предмет наявності вибухонебезпечних предметів 31 тис. кв. км території

І що пропонує Уряд?

Замість збільшення державної підтримки програм гуманітарного розмінування, стимулювання розроблення та нарощування виробництва спеціальної техніки, розширення програм підготовки фахівців (у тому числі для ветеранів та військовослужбовців, які в силу стану здоров’я не можуть брати участь у бойових діях) – пропонує де-факто скоротити фінансування цієї діяльності на 2 млрд грн.

Цинізм полягає в тому, що ця жахлива пропозиція вийшла від міністра економіки Ю. Свириденко, яка мала б опікуватись тим аби заміновані землі не були перешкодою для розвитку економіки.

2 млрд грн – це не просто якісь кошти. Це повернення у господарський обіг сільськогосподарських земель, одна з ключових програм підтримки вітчизняної аграрної галузі, яка є головним нині сектором української економіки та статтею №1 у вітчизняному експорті, забезпечуючи майже 60% усіх надходжень та підтримуючи Україну з огляду на історичний рекорд негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами.

І, що більш важливо, - це про безпеку наших громадян, які проживають у сільській місцевості та продовжують працювати на небезпечних землях, щодня наражаючись на загрозу підірватися на вибухонебезпечних предметах.

Ще більш зухвалою пропозиція виглядає на тлі фінансування украй неефективної програми «Національний кешбек», на який минулого місяця взяли 2,4 млрд грн з резервного фонду державного бюджету, тоді як її внесок цієї програми минулого року у зростання ВВП оцінювався усього 0,001%.

Вимагатиму при розгляді змін до бюджету виключення цієї ініціативи, яка не відповідає пріоритетам і вимогам часу.

Бачу, що у професійних середовищах пішла реакція на мої зусилля зробити українську систему більш соціально справедливою. Це прогнозовано. Зокрема, на публікацію про найвищі спецпенсії відреагували представники української феміди, які назвали це «інформаційною кампанією».

Вочевидь, «понаднормоване» навантаження не завадило представникам судової влади мужньо захистити свій «корпоративний інтерес». Нагадати мені і всім, хто сьогодні також «понад норму» захищає державу, розгрібає завали, навчає, виготовляє снаряди, оперує і лікує, те що судді солідарні із народом – це дуже важливо. Як і те, що за чесну працю судді необхідна пенсія у 390 тис.грн., а за чесну працю вчителя достатньо 6,5.

Давайте все ж не про чесність. Я ніколи не був прихильником шельмування всієї професії на підставі злочинів кількох покидьків, що трапляються будь-де. Знаю багато чесних суддів, що дійсно живуть на зарплату, яка точно має бути гідною. Але чесно має виконуватися будь-яка праця.

Шановна суддівська громадо, я багатьох знаю із вас особисто. Будучи юристом за фахом і покликанням, поважаю незалежність суддівської гілки влади. Розумію, важкий тягар забезпечення справедливості та верховенство права, який покладено на цю вертикаль. Але не розумію вас в цьому питанні.

Ніхто сьогодні не може прикладатись «богинею із зав’язаними очима», та ігнорувати реальний стан речей. Градація пенсій – це нормально. Але не прірва між мінімальною та максимальною у 165 разів - це кричуща несправедливість, що сама по собі підриває засади справедливості в суспільстві.
Яку ви, особливо ви, маєте захищати понад усе. Понад
корпоративну солідарність, яка ніколи не має переходити у кланову кругову поруку.
Подумайте над цим.

Україна - найкраща 🇺🇦

Україна успішно завершила скринінг законодавства за Кластером 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання».

Пройшли двосторонні зустрічі з Європейською Комісією, присвячені останньому розділові у рамках цього кластеру – 15 «Енергетика» та «енергетичній складовій» розділу 21 «Транс’європейські мережі».

Українська делегація представила та обговорила з європейськими партнерами стан справ та законодавче регулювання наступних питань:

- енергетична ефективність;
- газові ринки;
- безпека постачання енергоресурсів;
- відновлювані джерела енергії;
- транс’європейські мережі;
- сприяння належному взаємоз’єднанню та взаємодії національних мереж;
- заходи підтримки проектів спільного інтересу;
- ринки електроенергії;
- конкуренція та державна допомога в енергетичному секторі;
- енергетичне маркування та екодизайн;
- ядерна енергетика, ядерна безпека, радіаційних захист.

Загалом, щоб пройти скринінг законодавства за Кластером 4, де було представлено прогрес України за такими напрямками, як транспортне законодавство, енергетична політика, транс’європейські мережі, охорона навколишнього середовища та клімату – від його відкриття та до завершення знадобилось лише 23 дні.

А усього за рік, що пройшов від старту скринінгових сесій, коли ми 8 липня 2024 року відкрили цей етап переговорного процесу розділом 5 «Державні закупівлі», було пройдено 28 з 33 розділів переговорної рамки, які були об’єднані у п’ять вже завершених Кластерів.

Двосторонні зустрічі за останнім Кластером 6 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості», який у нас залишився для скринінгу, розпочнуться у вересні.

Вони будуть присвячені 5 розділам:

- сільське господарство та розвиток сільських територій;
- безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарнаполітика;
- рибальство та аквакультура;
- регіональна політика та координація структурних інструментів;
- фінансове та бюджетне забезпечення.

Попри блокування Угорщиною формального відкриття перемовин ми продовжуємо рухатись тими кроками, які не потребують ухвалення консенсусом.

За підсумками скринінгу пройдених Кластерів ми отримуємо відповідні Звіти Європейської Комісії з рекомендаціями, які дозволяють нам формувати порядок денний та дорожні карти відповідної роботи, у тому числі законодавчої, та ухвалювати відповідні рішення.

Чим більше ми встигнемо зробити – тим легше і швидше йтимуть переговори після їх офіційного відкриття, адже у ЄС вже є досвід – коли домашня робота країною-кандидатом виконана, то офіційні перемовини за окремими розділами можуть відкриватись і закриватись протягом одного робочого дня.

Останніми днями багато питань про 19 млрд. дол., яких не вистачає профінансувати бюджетні видатки на наступний рік

Тут немає ніякої сенсації.
Я постійно підкреслюю у своїх публічних коментарях дві тези.

▪ Якщо потреба у зовнішньому фінансуванні на поточний рік, а це 39,3 млрд. дол., повністю закрита за рахунок внесків за ініціативою ERA, траншів за програмами Ukraine Facility та EFF (за якими за першу половинуцього року ми вже отримали близько 22 млрд. дол.),
▪ То ситуація із залученням зовнішнього фінансування на 2026 рік, на жаль, є набагато складнішою. За попередніми оцінками, озвученими в т.ч. Прем’єр-міністром, журналістами у FT, фіскальний розрив на наступний рік складає від 8 до 19 млрд. дол.

В чому причина? Головний чинник – це очікування щодопродовження війни. Програма EFF, яка є парасолькою для усього пакету фінансування від міжнародних партнерів, передбачає, що активні бойові дії мають завершитись до кінця поточного року у базовому сценарії, до середини наступного – у альтернативному (негативному сценарії).

На жаль, ми бачимо, що перемовини щодо досягнення миру затягуються, існують обґрунтовані ризики переходу інтенсивних бойових дій на наступний рік. Це породжує невизначеність щодо планування бюджету на наступний рік та середньострокову перспективу, зокрема у частині видатків на сектор безпеки і оборони.

Нагадаю, ці видатки минулого року за загальним  і спеціальнимфондом склали майже 3 трлн. грн. Цього року вони складуть (після внесення змін до бюджету) 2,65 трлн. грн., тоді як у бюджетній декларації на наступний рік Мінфін закладає поки що їх фінансування на рівні 1,8 трлн. грн. Отже, у разі продовження бойових дій ці видатки, як визнає Мінфін, мають зрости щонайменше на 750-800 млрд. грн., що за прогнозним курсом і складає зазначені 19 млрд. дол. Ось власне і приблизна математика.