Продовжуємо ряд зустрічей із представниками галузі щодо обговорення Defence City. Сьогодні — з Українською Радою Зброярів.
Насправді звучать ті самі питання й застереження, тому хочу окремо зупинитися на кількох моментах:
▫️Defence City — це не мас-маркет. Це проєкт для тих, хто готовий ставати сильнішим і масштабуватись. Має забезпечити конкурентність, а в перспективі — домінування української зброї на міжнародних ринках.
▫️Пільга на податок на прибуток для резидентів Defence City — не є обовʼязковою. Резиденство не зобов’язує підприємство реінвестовувати весь прибуток. Використовувати пільгу чи ні — підприємство вирішує самостійно.
▫️Релокація — це не імператив. Ця норма передбачена виключно як додаткова можливість — для тих, хто планує переміщення, масштабування чи створення резервного виробництва. Водночас ми чуємо позицію компаній, які вже інвестували у захищені потужності на місцях — і для них відкритий шлях до участі в Defence City.
Продовжуємо діалог з бізнесом далі.
Насправді звучать ті самі питання й застереження, тому хочу окремо зупинитися на кількох моментах:
▫️Defence City — це не мас-маркет. Це проєкт для тих, хто готовий ставати сильнішим і масштабуватись. Має забезпечити конкурентність, а в перспективі — домінування української зброї на міжнародних ринках.
▫️Пільга на податок на прибуток для резидентів Defence City — не є обовʼязковою. Резиденство не зобов’язує підприємство реінвестовувати весь прибуток. Використовувати пільгу чи ні — підприємство вирішує самостійно.
▫️Релокація — це не імператив. Ця норма передбачена виключно як додаткова можливість — для тих, хто планує переміщення, масштабування чи створення резервного виробництва. Водночас ми чуємо позицію компаній, які вже інвестували у захищені потужності на місцях — і для них відкритий шлях до участі в Defence City.
Продовжуємо діалог з бізнесом далі.
👍20🔥6👏3😱3❤2😢1
Defence City – це про сильну українську армію з сучасним озброєнням.
Це про конкурентоздатність України на міжнародному ринку зброї.
Це про зростання обсягів виробництва у понад 3 рази, що потягне за собою нові робочі місця, розвиток суміжних галузей і врешті – відчутний ефект для української економіки.
Саме тому зараз надважливо об’єднати зусилля для напрацювання дієвих механізмів роботи Defence City.
Посилання на законопроекти: https://www.tgoop.com/getmantsevdanil/9623
Хід обговорення дивіться на YouTube
Це про конкурентоздатність України на міжнародному ринку зброї.
Це про зростання обсягів виробництва у понад 3 рази, що потягне за собою нові робочі місця, розвиток суміжних галузей і врешті – відчутний ефект для української економіки.
Саме тому зараз надважливо об’єднати зусилля для напрацювання дієвих механізмів роботи Defence City.
Посилання на законопроекти: https://www.tgoop.com/getmantsevdanil/9623
Хід обговорення дивіться на YouTube
👍17❤8🤩2🔥1😱1😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Послідовно відстоюю необхідність підвищення соціальних стандартів і вимагаю дій від уряду щодо осучаснення прожиткового мінімуму (ПМ).
Розкриття мною деяких деталей споживчого кошика для обрахунку прожиткового мінімуму багатьох шокувало. Вони дійсно виглядають абсурдно, і ми не можемо робити вигляд, що це ок. Особливо зважаючи на те, що постанова, яка регулює набори споживчих товарів і послуг для такого розрахунку приймалась ще у 2016 році, та і до цього споживчий кошик виглядав не менш аскетично.
Вирішення проблеми починається з її усвідомлення.
Озвучені мною та інші складові кошика негайно потрібно переглянути, відмовитись від декількох показників прожиткового мінімуму – фактичного, бюджетного, з окремими рівнями «забезпечення» останнього.
З детальним переліком можете ознайомитися в документі за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780-2016-п
Нагадую, що законодавчий ПМ – у 3,5 раза менше цього «фактичного»!
Розкриття мною деяких деталей споживчого кошика для обрахунку прожиткового мінімуму багатьох шокувало. Вони дійсно виглядають абсурдно, і ми не можемо робити вигляд, що це ок. Особливо зважаючи на те, що постанова, яка регулює набори споживчих товарів і послуг для такого розрахунку приймалась ще у 2016 році, та і до цього споживчий кошик виглядав не менш аскетично.
Вирішення проблеми починається з її усвідомлення.
Озвучені мною та інші складові кошика негайно потрібно переглянути, відмовитись від декількох показників прожиткового мінімуму – фактичного, бюджетного, з окремими рівнями «забезпечення» останнього.
З детальним переліком можете ознайомитися в документі за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780-2016-п
Нагадую, що законодавчий ПМ – у 3,5 раза менше цього «фактичного»!
👍23❤5💯3👏2😢2
Який він – аграрний бізнес, що обрав працювати виключно в «білу»?
Анонсував на вихідних, тепер поділюся деталями поїздки на Черкащину.
Соколівка – приклад того, що працювати в «білу» та бути успішними можна.
Порівняно невелике господарство – обробляють близько 2700 га.
Проте займаються і тваринництвом, і рослинництвом, а віднедавна ще й вирощують овочі.
Постійно вдосконалюють виробничий процес, на кожному етапі детально все розраховують та шукають найкращі рішення.
Все – за технологією. Починаючи від того, як обробляти землю та вирощувати культури, і до того, яким має бути сіно та інший корм для тварин.
Олександр Косенюк вважає, що не треба хитрити, аби бути успішним. Що точно треба – працювати, і працювати з розумом. Самому вкладатися в роботу та забезпечувати належні умови своїм робітникам.
Тому у господарстві не лише дають робочі місця людям, а і допомагають розбудовувати інфраструктуру села. Бо щоб люди спокійно могли працювати, вони мають бути впевнені у гідному заробітку, в тому, що їхні діти будуть відвідувати гарну школу та матимуть доступ до різних гуртків.
Напевно саме тому в селі близько 1100 мешканців, і ця цифра не сильно змінилася за кілька десятків років. Навіть більш того – щоб працювати саме на цьому господарстві, до них переїздять люди з інших сіл. Як на мене, це показник, який каже сам за себе.
Дякую Олександру та всьому колективу за приклад відповідальної роботи! Пишаємось нашими аграріями, які обрали світлу сторону!
Анонсував на вихідних, тепер поділюся деталями поїздки на Черкащину.
Соколівка – приклад того, що працювати в «білу» та бути успішними можна.
Порівняно невелике господарство – обробляють близько 2700 га.
Проте займаються і тваринництвом, і рослинництвом, а віднедавна ще й вирощують овочі.
Постійно вдосконалюють виробничий процес, на кожному етапі детально все розраховують та шукають найкращі рішення.
Все – за технологією. Починаючи від того, як обробляти землю та вирощувати культури, і до того, яким має бути сіно та інший корм для тварин.
Олександр Косенюк вважає, що не треба хитрити, аби бути успішним. Що точно треба – працювати, і працювати з розумом. Самому вкладатися в роботу та забезпечувати належні умови своїм робітникам.
Тому у господарстві не лише дають робочі місця людям, а і допомагають розбудовувати інфраструктуру села. Бо щоб люди спокійно могли працювати, вони мають бути впевнені у гідному заробітку, в тому, що їхні діти будуть відвідувати гарну школу та матимуть доступ до різних гуртків.
Напевно саме тому в селі близько 1100 мешканців, і ця цифра не сильно змінилася за кілька десятків років. Навіть більш того – щоб працювати саме на цьому господарстві, до них переїздять люди з інших сіл. Як на мене, це показник, який каже сам за себе.
Дякую Олександру та всьому колективу за приклад відповідальної роботи! Пишаємось нашими аграріями, які обрали світлу сторону!
❤36👍19😢3🔥1
Почнемо день з курятини.
А точніше з її виробників.
Кілька місяців тому я інформував про зростання податкових надходжень від великих птахофабрик. Сьогодні вже можемо впевнено сказати — ситуація в галузі покращується.
📊 У I кварталі 2025 року виробники курятини продемонстрували такі результати:
• Дохід зріс до 39,3 млрд грн, що майже в 9 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року (коли підприємства вперше перейшли зі спрощеної системи на податок на прибуток).
• Сума сплаченого податку на прибуток зросла до 360,6 млн грн — у 63 рази більше, ніж у 2022 році.
• Рівень сплати податку на прибуток підвищився до 0,92% (проти 0,13% у 2022 році).
• Частка збиткових підприємств знизилася з 50% до 23%.
• Кількість підприємств із доходом понад 40 млн грн зросла на 43% — до 102 платників.
Окремо відзначу і найвідомішого гравця галузі — МХП. Цього разу — позитивно: почув, задекларував, сплатив.
Очікуємо такої ж послідовності від усіх інших виробників.
А точніше з її виробників.
Кілька місяців тому я інформував про зростання податкових надходжень від великих птахофабрик. Сьогодні вже можемо впевнено сказати — ситуація в галузі покращується.
• Дохід зріс до 39,3 млрд грн, що майже в 9 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року (коли підприємства вперше перейшли зі спрощеної системи на податок на прибуток).
• Сума сплаченого податку на прибуток зросла до 360,6 млн грн — у 63 рази більше, ніж у 2022 році.
• Рівень сплати податку на прибуток підвищився до 0,92% (проти 0,13% у 2022 році).
• Частка збиткових підприємств знизилася з 50% до 23%.
• Кількість підприємств із доходом понад 40 млн грн зросла на 43% — до 102 платників.
Окремо відзначу і найвідомішого гравця галузі — МХП. Цього разу — позитивно: почув, задекларував, сплатив.
Очікуємо такої ж послідовності від усіх інших виробників.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19❤15😢3
В суботу мав честь познайомитися з пані Оксаною. Вона розповідала про свою роботу на фермі.
Щоб працювати у Соколівці, переїхала з іншого села, згодом до неї приєдналась сім’я.
– Важко працювати?
– Ні, що ви! Я щоранку йду на роботу з задоволенням.
Поки ми говорили, маленькі телята постійно намагалися протиснутися ближче до неї, а під ногами пані Оксани бігав рудий чотирилапий охоронець. Вона дарує їм свою увагу і турботу, а вони тягнуться до неї.
Наші люди – найпрацелюбніші, найсвітліші на найвідкритіші у світі. Більше ніде таких немає.
Щоб працювати у Соколівці, переїхала з іншого села, згодом до неї приєдналась сім’я.
– Важко працювати?
– Ні, що ви! Я щоранку йду на роботу з задоволенням.
Поки ми говорили, маленькі телята постійно намагалися протиснутися ближче до неї, а під ногами пані Оксани бігав рудий чотирилапий охоронець. Вона дарує їм свою увагу і турботу, а вони тягнуться до неї.
Наші люди – найпрацелюбніші, найсвітліші на найвідкритіші у світі. Більше ніде таких немає.
❤36👍14🔥4😢1
Багато уваги приділяю питанню підтримки прифронтових територій, або регіонів з високим рівнем безпекового ризику.
Там дійсно складніше вести бізнес, бо і прильоти, і тривоги та перебої з логістикою та енергозабезпеченням є набагато частішими, ніж в умовно тилових регіонах.
Ворог робить усе можливе, щоб бізнеси постійно працювали з перебоями, втрачали сировину та готову продукцію, припиняли діяльність, звільняли людей, щоб населення через нестерпні умови виїжджало, а прифронтові регіони обезлюднювались і перетворювались у депресивні території.
У прифронтових регіонах дуже великі масштаби руйнувань – на Харківську, Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську область припадає 66% загального збитку в частині руйнувань будівель та інфраструктури, який оцінюється у цих п’яти областях у 116 млрд. дол. А якщо додати до цього переліку Сумську, Дніпропетровську, Миколаївську – то понад трьох четвертей.
І вони, на жаль, через високі воєнні ризики обділені державними програмами підтримки, які нині пропонуються (доступні кредити, гранти на створення / розвиток бізнесу, єОселя тощо).
Нещодавно презентували у місті-Герої Харкові додаткові ініціативи, спрямовані на підтримку регіонів з високим рівнем безпекового ризику з урахуванням особливостей роботи у них, обговорювали їх з місцевими бізнесами.
У тому числі і необхідність державної грантової допомоги на відновлення зруйнованого бізнесу – насамперед мікро-, малого та середнього.
Адже у прифронтових територіях гостріше, ніж гранти на розвиток бізнесу стоїть питання допомоги на відновлення зруйнованих виробничих приміщень та обладнання.
Минув тиждень – і Уряд затвердив нову програму грантів на відновлення бізнесу, який зазнав руйнувань чи пошкоджень.
Максимальна сума – до 16 млн. грн. на умовах співфінансування: 20% бізнес / 80% держава (щоб отримати граничний розмір коштів, треба десь віднайти 4 млн. грн.).
Вдячний Уряду, що почули та підтримали одну з наших ініціатив (хоча над умовами для прифронтових регіонів треба додатково попрацювати, адже там складніше як відшукати «власні» кошти на частковий внесок, так і отримати позику на це).
Розраховую, що і інші пропозиції не залишаться без уваги…
Там дійсно складніше вести бізнес, бо і прильоти, і тривоги та перебої з логістикою та енергозабезпеченням є набагато частішими, ніж в умовно тилових регіонах.
Ворог робить усе можливе, щоб бізнеси постійно працювали з перебоями, втрачали сировину та готову продукцію, припиняли діяльність, звільняли людей, щоб населення через нестерпні умови виїжджало, а прифронтові регіони обезлюднювались і перетворювались у депресивні території.
У прифронтових регіонах дуже великі масштаби руйнувань – на Харківську, Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську область припадає 66% загального збитку в частині руйнувань будівель та інфраструктури, який оцінюється у цих п’яти областях у 116 млрд. дол. А якщо додати до цього переліку Сумську, Дніпропетровську, Миколаївську – то понад трьох четвертей.
І вони, на жаль, через високі воєнні ризики обділені державними програмами підтримки, які нині пропонуються (доступні кредити, гранти на створення / розвиток бізнесу, єОселя тощо).
Нещодавно презентували у місті-Герої Харкові додаткові ініціативи, спрямовані на підтримку регіонів з високим рівнем безпекового ризику з урахуванням особливостей роботи у них, обговорювали їх з місцевими бізнесами.
У тому числі і необхідність державної грантової допомоги на відновлення зруйнованого бізнесу – насамперед мікро-, малого та середнього.
Адже у прифронтових територіях гостріше, ніж гранти на розвиток бізнесу стоїть питання допомоги на відновлення зруйнованих виробничих приміщень та обладнання.
Минув тиждень – і Уряд затвердив нову програму грантів на відновлення бізнесу, який зазнав руйнувань чи пошкоджень.
Максимальна сума – до 16 млн. грн. на умовах співфінансування: 20% бізнес / 80% держава (щоб отримати граничний розмір коштів, треба десь віднайти 4 млн. грн.).
Вдячний Уряду, що почули та підтримали одну з наших ініціатив (хоча над умовами для прифронтових регіонів треба додатково попрацювати, адже там складніше як відшукати «власні» кошти на частковий внесок, так і отримати позику на це).
Розраховую, що і інші пропозиції не залишаться без уваги…
👍25🔥3❤2😢2
Після моєї попередньої публікації про ухилення на гральному ринку, отримую запити яким чином вдається це зробити після всіх тих пересторог, які ми ввели?
Візьмемо до прикладу заниження податку на прибуток підприємств FAVBET, що відбувається за рахунок штучного зменшення податку на суму GGR-податку, і в результаті податок на прибуток сплачується вже з "очищеної" суми.
Такий собі хід FAVBET придумав із залученням експерта відомого в певних колах. І суд погоджується. І от результат:
Втрати бюджету лише за 2022 рік і лише по одній компанії FAVBET склали 74,4 млн грн, у т.ч – 1,4 млн грн недоотриманого податку на прибуток, 73,0 млн грн зменшено від’ємне значення об`єкта оподаткування.
Але, GGR-податок — це не витрата, а зобов’язання перед бюджетом. Він не входить до тих коригувань, які дозволено враховувати ПКУ. Це не адмінвитрата, як вказано у ПСБО 16, і не операційна — це податок "після" прибутку.
Всі платники мають рівні права перед законом, а відповідно і мають однаково виконувати свої обов’язки (!).
Безперечно податкові та правоохоронні органи не мають закривати очі, як би їм не хотілось, та викорінити різні маніпуляції з декларуванням та забезпечити повну та належну сплату податків всіма платниками грального бізнесу!
Візьмемо до прикладу заниження податку на прибуток підприємств FAVBET, що відбувається за рахунок штучного зменшення податку на суму GGR-податку, і в результаті податок на прибуток сплачується вже з "очищеної" суми.
Такий собі хід FAVBET придумав із залученням експерта відомого в певних колах. І суд погоджується. І от результат:
Втрати бюджету лише за 2022 рік і лише по одній компанії FAVBET склали 74,4 млн грн, у т.ч – 1,4 млн грн недоотриманого податку на прибуток, 73,0 млн грн зменшено від’ємне значення об`єкта оподаткування.
Але, GGR-податок — це не витрата, а зобов’язання перед бюджетом. Він не входить до тих коригувань, які дозволено враховувати ПКУ. Це не адмінвитрата, як вказано у ПСБО 16, і не операційна — це податок "після" прибутку.
Всі платники мають рівні права перед законом, а відповідно і мають однаково виконувати свої обов’язки (!).
Безперечно податкові та правоохоронні органи не мають закривати очі, як би їм не хотілось, та викорінити різні маніпуляції з декларуванням та забезпечити повну та належну сплату податків всіма платниками грального бізнесу!
👍23❤6😢3😱2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Чому я обережно ставлюся до ідеї Кабміну щодо оподаткування солодких напоїв.
Нові податки – це завжди погано, а тут ще й немає навіть обґрунтованої економічної логіки. Адміністрування складне, а фіскальний ефект «шалений» – аж 8 мільярдів на рік. Для розуміння – в три рази менше за обсяги бюджетних втрат від тіньового тютюну.
Про подібні нові податки зараз мова не може йти. В тіні, у різних схемах та різних галузях, втрачаються мільярди доларів. На це не можна широко закривати очі – саме там необхідній для наповнення бюджету ресурс.
Нові податки – це завжди погано, а тут ще й немає навіть обґрунтованої економічної логіки. Адміністрування складне, а фіскальний ефект «шалений» – аж 8 мільярдів на рік. Для розуміння – в три рази менше за обсяги бюджетних втрат від тіньового тютюну.
Про подібні нові податки зараз мова не може йти. В тіні, у різних схемах та різних галузях, втрачаються мільярди доларів. На це не можна широко закривати очі – саме там необхідній для наповнення бюджету ресурс.
👍48❤8💯4👏3😢2
10 липня у Римі стартує Міжнародна конференція з відновлення України.
Вона стане вже четвертою за ліком після аналогічних заходів у Лугано, Лондоні та Берліні.
Як очікування від цьогорічної конференції і що більш важливо - із чим наші урядовці їдуть до Риму?
Програма конференції вибудована навколо чотирьох основних тематичних блоків: залучення приватного бізнесу для відбудови, розвиток людського потенціалу, відновлення муніципалітетів та регіонів, європейська інтеграція. Ці теми обговорюватимуться протягом двох днів, на 7 основних сесіях і паралельно на декількох додаткових заходах.
Одним із ключових питань, які будуть опрацьовуватись на полях конференції, буде обговорення із донорами механізмів залучення додаткового зовнішнього фінансування на 2026 рік. Фіскальний розрив наступного року – у разі продовження активних бойових дій – оцінюється в розмірі до 19 млрд. дол. Безперечно слід використати увесь потенціал зустрічей на високому рівні для напрацювання можливих варіантів закриття цього розриву, в т.ч. за рахунок внесків на двосторонній основі, конфіскації на користь України заморожених російських активів, а не лише прибутків від їх використання.
Попри насичений порядок денний, чесно кажучи, не очікую великих проривів від цьогорічного заходу. І суть навіть не в тому, що таких масштабних ініціатив як анонсована у 2023 році Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд. євро, а у 2024 році – ERA від G7 на 50 млрд. дол., поки що не очікується, а в тому, що на жаль, конференція в Римі стане вже третьою конференцією з відновлення, куди Україна їде без… Плану відновлення.
Нагадаю, роботу над його першим драфтом було розпочато ще у квітні 2022 року, як тільки ворог був відігнаний від Києва. Як секретар Національної ради із відновлення координував підготовку цього стратегічного документу.
Усього за два з половиною місяця із залученням декількох тисяч осіб – політиків, чиновників, експертів, науковців, громадських діячів, було розроблено багатотомний комплексний План відновлення, який охоплював усі сфери суспільного життя – від європейської інтеграції та повернення громадян до будівництва, інфраструктури, ОПК, від захисту прав дітей до державного управління та охоронидовкілля.
План був розбитий на три етапи і передбачав як масштабне осучаснення законодавчої бази, так і конкретні проективідновлення на засадах сталого розвитку та зеленого переходу, згруповані за секторами, регіонами та пріоритезовані відповідно до викликів, що стояли тоді перед Україною, починаючи від повномасштабної війни та закінчуючи процесом вступу України до ЄС.
Згідно із Планом передбачалось залучення 750 млрд. дол. пільгового фінансування та прямих іноземних інвестицій для ліквідації наслідків війни та реконструкції України до 2032 року.
Документ був високо оцінений на Першій конференції з відновлення України у Лугано.
На жаль, після неї, коли повноваження та відповідальність за подальшу роботу над Планом були передані Уряду, ми так і не дочекалися його формалізації та затвердження, а далі, протягом наступних трьох років – актуалізації (за першим драфтом Плану, 2025 рік був кінцевим для другого з трьох передбачених Планом етапів).
Повертаючись до Риму, на мою думку, цьогорічна конференція була хорошою нагодою реанімувати в ініціативному порядку роботу над українським «Планом Маршалла», представити напрацювання донорам, використати цю площадку для обговорення системного бачення повоєнного відновлення країни, залучити на неї країни глобального півдня. Це особливо важливо зараз, в контексті перемовин про справедливий і стійкий мир, перспективи досягнення якого наразі хоч і виглядають віддаленими, але не знятими з порядку денного.
Це не менш важливо і з огляду на дуже низький обсяг прямих іноземних інвестицій, який має тенденцію до скорочення у 2024-2025 рр. Як можна було давно збагнути,ця проблема не вирішується красивими альбомами про Україну, гайдами про інвестнянь та презентаціями потенційних проектів.
Вона стане вже четвертою за ліком після аналогічних заходів у Лугано, Лондоні та Берліні.
Як очікування від цьогорічної конференції і що більш важливо - із чим наші урядовці їдуть до Риму?
Програма конференції вибудована навколо чотирьох основних тематичних блоків: залучення приватного бізнесу для відбудови, розвиток людського потенціалу, відновлення муніципалітетів та регіонів, європейська інтеграція. Ці теми обговорюватимуться протягом двох днів, на 7 основних сесіях і паралельно на декількох додаткових заходах.
Одним із ключових питань, які будуть опрацьовуватись на полях конференції, буде обговорення із донорами механізмів залучення додаткового зовнішнього фінансування на 2026 рік. Фіскальний розрив наступного року – у разі продовження активних бойових дій – оцінюється в розмірі до 19 млрд. дол. Безперечно слід використати увесь потенціал зустрічей на високому рівні для напрацювання можливих варіантів закриття цього розриву, в т.ч. за рахунок внесків на двосторонній основі, конфіскації на користь України заморожених російських активів, а не лише прибутків від їх використання.
Попри насичений порядок денний, чесно кажучи, не очікую великих проривів від цьогорічного заходу. І суть навіть не в тому, що таких масштабних ініціатив як анонсована у 2023 році Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд. євро, а у 2024 році – ERA від G7 на 50 млрд. дол., поки що не очікується, а в тому, що на жаль, конференція в Римі стане вже третьою конференцією з відновлення, куди Україна їде без… Плану відновлення.
Нагадаю, роботу над його першим драфтом було розпочато ще у квітні 2022 року, як тільки ворог був відігнаний від Києва. Як секретар Національної ради із відновлення координував підготовку цього стратегічного документу.
Усього за два з половиною місяця із залученням декількох тисяч осіб – політиків, чиновників, експертів, науковців, громадських діячів, було розроблено багатотомний комплексний План відновлення, який охоплював усі сфери суспільного життя – від європейської інтеграції та повернення громадян до будівництва, інфраструктури, ОПК, від захисту прав дітей до державного управління та охоронидовкілля.
План був розбитий на три етапи і передбачав як масштабне осучаснення законодавчої бази, так і конкретні проективідновлення на засадах сталого розвитку та зеленого переходу, згруповані за секторами, регіонами та пріоритезовані відповідно до викликів, що стояли тоді перед Україною, починаючи від повномасштабної війни та закінчуючи процесом вступу України до ЄС.
Згідно із Планом передбачалось залучення 750 млрд. дол. пільгового фінансування та прямих іноземних інвестицій для ліквідації наслідків війни та реконструкції України до 2032 року.
Документ був високо оцінений на Першій конференції з відновлення України у Лугано.
На жаль, після неї, коли повноваження та відповідальність за подальшу роботу над Планом були передані Уряду, ми так і не дочекалися його формалізації та затвердження, а далі, протягом наступних трьох років – актуалізації (за першим драфтом Плану, 2025 рік був кінцевим для другого з трьох передбачених Планом етапів).
Повертаючись до Риму, на мою думку, цьогорічна конференція була хорошою нагодою реанімувати в ініціативному порядку роботу над українським «Планом Маршалла», представити напрацювання донорам, використати цю площадку для обговорення системного бачення повоєнного відновлення країни, залучити на неї країни глобального півдня. Це особливо важливо зараз, в контексті перемовин про справедливий і стійкий мир, перспективи досягнення якого наразі хоч і виглядають віддаленими, але не знятими з порядку денного.
Це не менш важливо і з огляду на дуже низький обсяг прямих іноземних інвестицій, який має тенденцію до скорочення у 2024-2025 рр. Як можна було давно збагнути,ця проблема не вирішується красивими альбомами про Україну, гайдами про інвестнянь та презентаціями потенційних проектів.
👍21❤2😢1
Яскравий приклад – невдала співпраця з однією з найбільших інвестиційних компаній світу BlackRock, яка мала намір створити фонд для підтримки проектів відновлення, але ця робота наразі відкладена.
Звісно продовження війни негативно впливає на апетити до інвестицій, але не менш важливим є бачення майбутнього України, відданість його досягати через реформи і реальні кроки на зустріч бізнесу/інвесторам: страхування військових ризиків, дерегуляцію, приватизацію, стимули для розвитку галузей, розвиток інфраструктури, подолання структурного безробіття тоо. Це власне і має вирішуватись комплексно у рамках Плану відновлення.
Важливо також зрозуміти, що окрім нас самих і за нас самих ніхто цей План, який відповідав би нашим довгостроковим інтересам не напише.
Звісно продовження війни негативно впливає на апетити до інвестицій, але не менш важливим є бачення майбутнього України, відданість його досягати через реформи і реальні кроки на зустріч бізнесу/інвесторам: страхування військових ризиків, дерегуляцію, приватизацію, стимули для розвитку галузей, розвиток інфраструктури, подолання структурного безробіття тоо. Це власне і має вирішуватись комплексно у рамках Плану відновлення.
Важливо також зрозуміти, що окрім нас самих і за нас самих ніхто цей План, який відповідав би нашим довгостроковим інтересам не напише.
💯22😢11❤4