📉Податкова ефективність у лікеро-горілчаній галузі — падіння на фоні зростання виробництва спирту

У квітні 2025 року виробники спирту показали приріст обсягів до 3,71 млн дал (+25,8% до березня, +87,4% до квітня 2024).

⚠️Але попри збільшення виробництва, податкова ефективність з ПДВ впала:
▪ спирт — до 3,59% (–2,6 в.п.)
▪ лікеро-горілчані вироби — до 5,4% (–1,56 в.п.)

💸 Сплачено акцизу — 739,9 млн грн, що на 70,6 млн грн менше, ніж у квітні 2024.

Водночас позитивна динаміка є: у порівнянні з березнем 2025 податкова ефективність виробників покращилася.

🛍 Роздрібна торгівля показує приріст виторгу другий місяць поспіль — 13,59 млрд грн у квітні (+4,6% до березня).

Відзначу, що ДПС вочевидь зробила вірні висновки із негативних трендів минулих місяців на ринку. Дякую!

Чекаємо на позитивний ефект у відрахуваннях від запуску Закону №4014.

🔴Водночас, звертаю увагу на те, що план за квітень по акцизу (внутрішній) невиконаний попри істотне підвищення податку на тютюн.

❗️Минулого року оборонно-промисловий комплекс України випустив продукції на 9 мільярдів доларів. Це велике зростання потужності нашого ОПК. Проте ми можемо випускати продукції щороку на 25-30 мільярдів доларів.

Наразі ж наші бюджетні програми і закупівлі є вкрай низькими.

У нас є три основні програми:

1️⃣ «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання». У 2025 році ця програма була збільшена лише на 8 мільярдів гривень до 488,5 мільярдів.
2️⃣ «Виконання державних цільових програм розвитку ОПК, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення». Збільшення майже на 15 мільярдів — з 39,6 млрд гривень у 2024 році до 54,5 млрд гривень у 2025 році.
3️⃣ «Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням» (БПЛА). Збільшення на 3,6 млрд гривень – з 43,3 млрд гривень у 2024 році до 46,9 млрд гривень у 2025 році.

Цього державного замовлення, вочевидь, недостатньо. Як і недостатньо навіть тих грошей, які ми отримуємо від наших партнерів. Наприклад, в рамках данської моделі ми отримуємо 1 мільярд євро за рахунок заарештованих російських активів. 3 мільярди доларів на військові потреби надаються Великою Британією.

Саме тому я наголошую: ми повинні розглянути варіант, можливо обмеженого, але відкриття експорту.

Але одного цього рішення теж, безумовно, недостатньо. Необхідна комплексна підтримка нашого ОПК в той час, коли він може розвиватися, оскільки потреба і попит на нове озброєння у світі стрімко зростає.

Ще одна проблема для вітчизняних зброярів – це кредитування. І у зв’язку з тим, що ця категорія позичальників є ризиковими через специфіку своєї діяльності, кредитування підприємств ОПК вимагає підтримки з боку держави. Така програма дійсно є в державному бюджеті, але вона складає лише 500 мільйонів гривень на 2025 рік.

Взагалі від початку 2025 року видано 13 кредитів на загальну суму 968 мільйонів гривень, ще 74 заявки від оборонних підприємств — на різних стадіях розгляду. Звісно, що це крапля в морі — враховуючи, скільки коштує виробництво військової техніки.

Найближчим часом ми будемо розглядати у Верховній Раді зміни до державного бюджету-2025. Я буду вимагати врахування потреб галузі і збільшення обсягу цієї державної програми до 2-3 мільярдів гривень. Ми також повинні збільшити строки кредитування на інвестиційні цілі, зменшити відсоток на кредити та забезпечити можливість страхування воєнно-політичних ризиків підприємствам ОПК.

❗️Який перегляд соціальних стандартів передбачений у Бюджетній декларації?
Часто до мене на різних каналах спілкування звертаються із питаннями, коли врешті буде реальний нормальний перегляд соціальних стандартів. Ситуація з бюджетним фінансуванням зараз складна. Але я поділяю думку, що збільшення соціальних стандартів є пріоритетним. Навіть з точки зору економіки – адже це сприяє розвитку економіки та стимулює попит, який, своєю чергою, стимулює й виробництво споживчих товарів та послуг нашими вітчизняними виробниками.

Ми очікуємо у Верховній Раді Бюджетну декларацію на 2026-2028 рр. Відповідно до проекту зазначеної декларації, урядом планується таке підвищення мінімальних соціальних стандартів:

• мінімальна зарплата
🗓з 1 січня 2026 року — до 8 688 грн
🗓з 1 січня 2027 року — до 9 374 грн
🗓з 1 січня 2028 року — до 10 059 грн

• прожитковий мінімум (загальний розмір)
🗓з 1 січня 2026 року — до 3 171 грн
🗓з 1 січня 2027 року — до 3 358 грн
🗓з 1 січня 2028 року — до 3 536 грн

Індексація соціальних стандартів на 2026-2028 рр. відбувається відповідно до показників прогнозованої інфляції на цей період, що є справедливим. Але нагадаю, на поточний рік соціальні стандарти були заморожені законом про бюджет. Тоді як інфляція за 2025 рік складе 9-10%, і було б справедливо врахувати її у індексації соціальних стандартів у наступному році.

Врешті й офіційний прожитковий мінімум, який законом встановлюється на рівні 45% від реального прожиткового мінімуму, який рахує сама ж держава – це неподобство.

Ми повинні провести чесну дискусію в суспільстві щодо збільшення прожиткового мінімуму до реального показника, а не заради політичної доцільності.

Я переконаний – і цю позицію відстоюю послідовно – виправити цю ситуацію можна за рахунок джерел від детінізації. Це 4 млрд доларів на цей рік. Наступного року плануємо акумулювати до державного бюджету за рахунок детінізації ще більше надходжень.

Іншим джерелом може стати економія бюджетних видатків, у тому числі й за рахунок недієвих держпрограм, як, наприклад, кешбек.

Збільшення соціальних стандартів зараз пріоритетне питання. Ми, як люди, які відповідальні за майбутнє держави, маємо чесно дивитися в очі нашому суспільству і професійно вирішувати такого рівня завдання.