Ще 132 мільйони причин, чому легалізація крипти на часі вже зараз.
Поки питання не вирішується, криптоактиви залишаються дуже зручними інструментами для відмивання грошей. І це не просто про чергові тіньові схеми, а про непроглядну пітьму. Проте і такі «схемки» не вічні, як показує судовий кейс щодо арешту криптоактивів, пов’язаних із нелегальним гральним бізнесом – платформи rollbit.

Правоохоронці провели значну роботу у справі. А ми, зі своєї сторони, маємо оперативно робити свою. Нагадаю, що управління криптоактивами після конфіскації теж потребує чинних та дієвих норм щодо регулювання ринку крипти, про що неодноразово зазначали й правоохоронні органи.

Так само цивілізованого підходу потребує і сам ринок.
З одного боку – це про гарантії для власників криптоактивів.
З іншого – про елементарне розуміння не лише прав, але і можливої відповідальності за причетність до такого роду схем.
Бо поки ось, що ми бачимо із показань, наведених в ухвалі суду: акаунт на криптобіржі створив, передав комусь повний доступ, а далі нічого не знаю. Це як із картками, які передають учасникам схем із дропами, а потім люди шоковані наслідками, з якими жити саме їм.

Нам потрібні чіткі й зрозумілі кожному правила гри, дорослий, інституційно спроможний регулятор, що зможе забезпечити на ринку верховенство права й ефективні механізми регулювання – це стосується крипти, але не тільки її.

Посилання на рішення суду – https://reyestr.court.gov.ua/Review/120923374

🚬 Сигарети — у чеку чи «в тіні»?

📊 У квітні 2025 року через РРО/ПРРО реалізовано тютюнових виробів на 11,79 млрд грн.
Це на 1,41 млрд грн більше, ніж у січні цього року.

Але! ⛔

❗Попри це, масово фіксуються випадки продажу сигарет без чеків.
Якщо відкинути зростання цін (через акциз і інфляцію) — обсяги продажів майже не змінилися порівняно з минулим роком.

📅 З 1 січня 2025 року податківці отримали право позбавляти ліцензії за торгівлю без чека.

❓Знаєте, скільки таких ліцензій анульовано?
🔸 Одна. Всього одна.

📢 Потрібна системна реакція з боку ДПС на ці очевидні порушення.
💬 100% тютюнових виробів мають продаватися через РРО. Без винятків.

Закликаю Уряд переглянути підходи до індексації соціальних стандартів на 2026-2028 роки
В Мінфіні триває робота над підготовкою проекту Бюджетної декларації на 2026-2028 рр.
Це документ, який забезпечує рамку для середньострокового бюджетного планування, і на основі якого згодом Мінфін готуватиме проект бюджету на 2026 рік.
Відповідно до плану-графіку бюджетного процесу, до 15 травня Мінфін мав би подати до Кабміну проект бюджетної декларації на 2026-2028 рр., а Уряд має її схвалити до 1 червня. Далі документ до 15 липня має розглянути Верховна Рада.
Наразі відомі основні параметри бюджетної декларації, які випливають із листа Мінфіну, розісланого головним розпорядникам бюджетних коштів.
Так, у цьому листі до головних розпорядників бюджетних коштів доведені наступні показники мінімальних соціальних стандартів:
▪️Мінімальна зарплата: з 1 січня 2026 року – 8 688 грн; з 1 січня 2027 року – 9 374 грн; з 1 січня 2028 року – 10 059 грн.
▪️Прожитковий мінімум (загальний розмір): з 1 січня 2026 року – 3 171 грн; з 1 січня 2027 року – 3 358 грн; з 1 січня 2028 року – 3 536 грн.
Отже, передбачається індексація соціальних стандартів на 2026-2028 рр. відповідно до показників прогнозної інфляції на цей період. Відповідно до прогнозу Мінекономіки, споживча інфляція (на кінець року) складе: 2026 – 8,6%, 2027 – 5,9%, 2028 – 5,3%.
Водночас, нагадаю, що показники мінімальних соціальних стандартів були заморожені у цьому році, і не враховують прогнозну інфляцію, яка цього року складе близько 9-10% (прогноз уряду 9,5%, НБУ – 8,7%). Така заморозка призводить до погіршення реального рівня життя соціально вразливих категорій громадян, які отримують мінімальну зарплату і соціальні трансферти з бюджету. Переважна частина доходів таких громадян витрачається на товари першої необхідності, комунальні платежі, продовольство – більшість цих позицій виробляється Україні, підтримує українського виробника. Вважаю, шлях фіскальної консолідації за рахунок цих статей бюджету невірним і таким, що гальмує економічне зростання, що в тому числі є однією із причин уповільнення економіки цього року, і консервує бідність населення.    

Також хотів би звернути увагу, що у базовому сценарії (за покращення безпекової ситуації) уряд прогнозує суттєве прискорення економіки у наступні три роки. Середні темпи зростання економіки за цей період мають скласти 5,1%, в тому числі 4,5% у 2026 році (проти 2,9% у 2024 році і очікуваних 2,7% у 2025 році).
👨🏻‍💻Вважаю, що за такого макроекономічного сценарію буде справедливим закласти більший перерозподіл ВВП на соціальні цілі, насамперед, на індексацію соціальних стандартів, що само по собі має підтримати споживчий попит і разом із інвестиціями (про які згадує уряд у своєму прогнозі як про головний драйвер росту) – відновлення економіки.
Ніколи не ганявся «за дешевим популізмом». Розумію усі обмеження економіки і бюджету, непередбачуваність, пов’язану із війною, обмеженість зовнішнього фінансування. Один із небагатьох у парламенті, хто усі роки повномасштабної війни не просто пояснював важливість збереження макрофінансової стабільності як фундаменту економічної відбудови і збереження реальних доходів громадян, а робив для цього усе можливе, аби втримати стійкість фінансової, бюджетної системи, національної валюти. Усі роки подавав збалансовані правки до бюджету, вказуючи на реальні джерела їх покриття. Ресурс на справедливу індексацію соціальних стандартів, особливо, але не виключно у випадку настання миру і отримання мирних дивідендів, є – це ревізія неефективних бюджетних видатків й детінізація та розширення легальної податкової бази, які разом тільки цього року можуть принести більше 5 млрд. дол. додаткового ресурсу до бюджету.
💁‍♂️Що пропоную?
Як мінімум, при індексації соціальних стандартів на 2026 рік треба врахувати цьогорічну інфляцію (тобто +10%), а взагалі у ході бюджетного процесу цього року розраховую на непросту, але чесну дискусію у парламенті щодо реформи прожиткового мінімуму і можливості його індексації відповідно до фактичного рівня. Відкритий до співпраці із економічним та фінансовим блоком уряду у цьому питанні.

В коментарях неодноразово бачив порівняння вітчизняної боротьби з корупцією зі спортивною риболовлею. Коли корупціонера піймали, сфотографували, відпустили та забули.

Так продовжуватися точно не може. І бути байдужими в цьому питанні теж не можна. Бо побороти корупцію — це наша з вами спільна справа, яку за нас ніхто не зробить.

Детальніше відповів у відео.

Моя попередня заява про необхідність відкриття експорту для української зброї викликала неабиякий резонанс.

Наразі країни світу переглядають власні оборонні доктрини та переозброюються. І видатки на придбання зброї зростають.

Євросоюз вже затвердив «Білу книгу з питань європейської оборони – Готовність 2030», відповідно до якого країни ЄС повинні витрачати на оборону близько 3,5% свого ВВП.
Затверджений план ReArm Europe, за яким планується витратити 800 мільярдів євро на переозброєння.
Передбачена фінансова програма Security Action for Europe – SAFE, щодо надання пільгових кредитів для зброярів. До речі, до програми SAFE потенційно можуть долучатися і наші виробники. Це можливість залучити дешеві гроші та, шляхом кооперації з нашими європейськими партнерами, отримати ті технології, яких нам не вистачає для виробництва якіснішої та сучаснішої зброї.

Отримавши ці можливості, фінансування і технологічне оновлення від наших партнерів, ми зможемо виробляти зброї на 25-30 мільярдів євро на рік, а не на 9 мільярдів, як сьогодні.

Тому наше завдання – щоб вітчизняні виробники, які здатні виробляти в рази більше сучасної, технологічної зброї, ніж замовляє держава, зайняли гідне місце на зростаючому світовому ринку зброї.

Зрозуміло, що не всю зброю ми можемо постачати за кордон, будуть певні обмеження. Моя позиція: питання щодо експорту зброї потрібно готувати до реалізації зважено, цим мають займатися профільні спеціалісти, а не політики. Воно має стратегічно слугувати нашим національним інтересам. Оборонним, адже так наші виробники зможуть виготовляти найсучаснішу зброю, яку ми зможемо використовувати для захисту України. Економічним, адже вихід на міжнародний ринок зброї — це й додаткові робочі місця, податки до державного бюджету, експортна виручка і розвиток нашої економіки.

🤝Мав честь подякувати СЕО Astarta-Kyiv Віктору Іванчику за чесну та відповідальну сплату податків.

АСТАРТА — є одним із лідерів галузі за обсягами сплачених податків. Уже 19 років холдинг веде прозору звітність, відкриту для суспільства та держави, демонструючи найвищі стандарти cooperative compliance в оподаткуванні.

І при цьому — активно допомагає армії. Не замість сплати податків, а понад них.

Третина компаній холдингу — резиденти Території з високим рівнем податкової довіри.

Серед викликів, що гальмують розвиток: скасування економічного безвізу з ЄС та запровадження невиправданих квот на безмитне постачання продукції до європейського ринку.

Щиро вдячний за сумлінну працю!

Поки ви очікуєте стислого переказу розмови Трампа з путіним, для вас є дещо цікавіше — мій подкаст з Юрієм Гайдаєм.

Рекомендую😉

https://linktr.ee/cesukraine

«Питання працевлаштування ветеранів вирішиться, коли підприємства за це отримуватимуть пільги в оподаткуванні»,– пишуть мені в коментарях.
Згоден. Відповідну норму пропоную у законопроекті 13180-1, уже зареєстрованому в парламенті. В ньому передбачені стимули для роботодавців, щоб заохочувати їх брати на роботу наших захисників, які повертаються до мирного життя.

Детальніше відповів у відео.

Посилання на законопроект: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56344

Очевидно, що переговори будуть складними. Нас чекає справжня дипломатична битва за наші інтереси, за мир в Україні. Але очевидно він стає ближчим. Час для важких і відповідальних рішень настав. Акцентую - саме рішень, а не ультиматумів. Потрібно використати цей шанс.

💸У січні-квітні із загального фонду державного бюджету профінансовано видатків на 1 185,8 млрд. грн.
Це на 239,6 млрд. грн. (на 25,3%) більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.

Кошти спрямовано на:
▪️оплату праці з нарахуваннями – 475,2 млрд. грн.  (40,1% від загального обсягу видатків за 4 місяці, +86,7 млрд. грн. або +22,3% проти аналогічного періоду 2024 року), зокрема, на грошове утримання військовослужбовців – 365,2 млрд гривень;
▪️соціальне забезпечення (виплату пенсій, різних видів допомоги, стипендій) – 212,9 млрд. грн. (18,0%, +25,7 млрд. грн. або +13,7% порівняно з січнем-квітнем 2024 року), у тому числі 74,2 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 33,7 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій громадян; 20,7 млрд. грн. – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
▪️субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) – 163,0 млрд. грн. (13,7% від загального обсягу видатків), зокрема 149,2 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 7,2 млрд грн – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (який адмініструє програму «Доступні кредити 5-7-9%);
▪️оплату використання товарів і послуг – 160,4 млрд. грн. (13,5%), у тому числі: 83,9 млрд. грн. – для підтримки Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів (придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, пально-мастильних матеріалів, оплату продуктів харчування та комунальних послуг); 50,2 млрд. грн. – на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
▪️обслуговування державного боргу – 92,5 млрд. грн. (7,8%, +28,0 млрд. грн. або +43,4% проти січня-квітня 2024 року);
▪️трансферти місцевим бюджетам – 53,9 млрд. грн. (4,5% від загального обсягу фінансування, +3,1 млрд. грн. або +6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року).

Зустрівся, щоб подякувати за сумлінну сплату податків Ятло Максиму, СОО компанії Louis Dreyfus Company.

Компанія є резидентом Території високого рівня податкової довіри.

Також високо оцінює кроки щодо сприяння прозорості ринку експорту та зниження частки тіньового ринку зерна, в тому числі роботу режиму експортного забезпечення.

Дякую за високий рівень дотримання податкового законодавства!

Кожна інституція – це насамперед люди. Їхня відданість, їхня любов до роботи, моральні та особисті якості визначають, як ця інституція буде розвиватися.

Сьогодні професійне свято відзначають банківські працівники України.

Дякую кожному, хто на своїх плечах втримав та тримає зараз стабільність банківського сектору.

Дякую чесним і відданим професіоналам, які є партнерами держави на економічному фронті.

Дякую вам за небайдужість, за відповідальність та злагоджену роботу для розвитку нашої держави🇺🇦