🇪🇺Україна завершила скринінг ще за двома розділами переговорної рамки з ЄС.

✅Протягом чотириденної сесії, що пройшла минулого тижня у Брюсселі, відбулися двосторонні зустрічі між делегаціями України та Європейської Комісії щодо відповідності законодавства України праву ЄС за розділами 14 «Транспорт» та 21 «Транс'європейські транспортні мережі», які відносяться до Кластеру 4.
Попри те, що цей Кластер складається усього з чотирьох розділів, за масштабами регулювання він є одним з найбільших (що показала, зокрема, і п’ятиденна скринінгова сесія, яка пройшла раніше і була присвячена питанням довкілля та зміни клімату).

Особливість розділів 14 і 21 полягає у тому, що йдеться не тільки про питання гармонізації законодавства, але й про фізичну інфраструктуру, її сумісність та технічні вимоги до неї – усього близько трьох тисяч європейських нормативних та технічних регуляторних актів, майже 400 з яких необхідно імплементувати до правової системи України.

У ході зустрічей українська делегація представила та обговорила з європейськими партнерами стан справ, стратегічні та поточні плани щодо наступних питань:
▫️автомобільний транспорт: екологічність транспортних засобів,інтелектуальні транспортні системи; дорожні збори; системиоплати за проїзд; доступ до ринку послуг у сфері автомобільного транспорту; здійснення перевезень; використання тахографів;підготовка водіїв; альтернативні види палива;  безпека дорожнього руху;
▫️залізничний транспорт;
▫️суспільно-важливі перевезення та публічні зобов’язання з перевезень;
▫️перевезення небезпечних вантажів;
▫️авіаційний транспорт: управління авіаційним рухом; безпека авіаційних перевезень, права пасажирів, страхування;
▫️керівні принципи «Транс'європейських транспортних мереж»(TEN-T);
▫️програма «Механізм Сполучення Європи»; 
▫️морський транспорт: технічна безпека перевезень; морськаторгівля; експлуатація водних шляхів; кваліфікація та навчання моряків; запобігання забрудненню; розслідування нещасних випадків на воді та інші питання. 

Таким чином, завершено скринінгові сесії вже за 27 з 33 розділів переговорної рамки.
У межах Кластеру 4 залишився лише один розділ 15 «Енергетика», а також останній Кластер 5, який складається з 5 розділів, присвячених сільському господарству та розвитку сільських територій, безпеці харчових продуктів, ветеринарній та фітосанітарній політиці, рибальству та аквакультурі, регіональній політиці та координації структурних інструментів, фінансовому та бюджетному забезпеченню.  
Які б складні процеси не відбувались в питаннях прийняття рішень з боку наших європейських партнерів – ми повинні швидко та якісно виконувати свої «домашні завдання» на шляху до членства у ЄС.

✅На запит бізнесу — подано на реєстрацію новий законопроєкт щодо вдосконалення правового режиму Території високого рівня податкової довіри (Клубу Білого Бізнесу).

Ідея Території високого рівня податкової довіри вже успішно працює — це про взаємну довіру, прозорість і партнерство держави й бізнесу. Але конструктивні пропозиції щодо змін — ознака розвитку і зацікавленості.

Саме тому ми врахували пропозиції підприємців і запропонували гнучкіші умови доступу до цього режиму.

Що змінюється:
1. Пом’якшення вимоги щодо «відсутності фактів порушення податкових обов’язків щодо подання звітності» — дозволяється наявність штрафів у межах однієї мінімальної зарплати (8 тис. грн), за умови їх сплати.
2. Урегулювання розрахунку зарплатного критерію для платників, які мають унікальний КВЕД у межах регіону або країни.
3. Доопрацювання показника рівня сплати ПДВ — з метою розширення кола платників, для яких об’єктивно не має застосовуватись цей критерій.
4. Урегулювання процедури перевірок — якщо перевірка вже розпочата, діють чіткі правила.
5. Поширення загальної преференції щодо непроведення документальних планових перевірок платників податків, включених до Переліку, також на платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції
6. Прозорість структури власності — обов’язкова наявність даних про кінцевого бенефіціара та відсутність відмітки про можливу недостовірність такої інформації в ЄДР.
7. Уточнення порядку розрахунку податку на прибуток — для більш об’єктивної оцінки.

🤝 Ми продовжуємо будувати довіру між державою і бізнесом — на основі прозорих, гнучких та зрозумілих правил.

Далі — робота в комітеті, консультації з бізнесом і рух до ухвалення.

Запрошую колег до підписання.
Картка: 1931573

📶 Інтернет-провайдери: ринок виходить з тіні

За січень–травень 2025 року інтернет-провайдери сплатили до бюджету 2,55 млрд грн податків — це на 50% більше, ніж за аналогічний період 2024-го.

🔹 ПДВ: +56,1% (з 0,9 до 1,4 млрд грн)
🔹 Податок на прибуток: +29,4% (з 0,2 до 0,3 млрд грн)
🔹 ПДФО: +80,4% (з 0,4 до 0,7 млрд грн)

Рівень сплати ПДВ: зріс з 8,7% до 9,35%

📈 Відчутна й легалізація зарплат. У І кварталі 2025 року середня зарплата в галузі зросла до 17,16 тис грн, порівняно з 12,02 тис грн торік. Водночас 14,7% платників все ще декларують зарплати нижче мінімальної.

📊Щодо 5 573 платників, які були у 2024 році на спрощеній системі:

▪ 3 662 — добровільно змінили КВЕД і залишилися на спрощеній
▪ 1 423 — анульовано реєстрацію рішенням ДПС, з них лише 60 справ (18,9%) завершилися на користь платників
▪ 350 — відмовилися від спрощеної системи, інші припинили діяльність

Детінізація в дії. Є відчутне покращення, але потенціал для подальшої легалізації доходів і розрахунків — значний. Саме тому найбільш зухвалих ухилянтів наразі відпрацьовує БЕБ.