Данило Гетманцев

3:07

Media is too big

VIEW IN TELEGRAM

Останнім часом багато запитань про прожитковий мінімум. Тому дещо хочу пояснити що таке прожитковий мінімум і навіщо він потрібен.

Прожитковий мінімум – це соціальний стандарт, що визначає кількість продовольчих та непродовольчих товарів та послуг, які необхідні для забезпечення базових потреб людини, її нормального життя.

В Україні існують дві головні проблеми із застосуванням прожиткового мінімуму:

1. Невідповідність законодавчо встановленого (бюджетного) і фактичного показника прожиткового мінімуму (розбіжність майже в три рази). Тому в цьому питанні починати треба зі складання чесного і сучасного споживчого кошика. Для цього – справедливо порахувати його вартість, спираючись не на ті ціни, яких ви не зустрінете ані в магазинах, ані на ринку, в аптеках, а саме на ті, якими вони є насправді.

2. Функціонал прожиткового мінімуму не обмежується його застосуванням лише як соціального стандарту для визначення рівня життя населення. Згідно з дослідженням Київської школи економіки, від законодавчого прожиткового мінімуму залежить розмір понад 150 різних платежів, що здійснюються з/до бюджету. А саме: різноманітні допомоги й виплати, обчислювання заробітних плат для окремих професійних категорій, обчислювання пенсійних виплат, одноразових допомог, штрафів тощо.

Що необхідно зробити, щоб збільшити прожитковий мінімум і чи є в бюджеті для цього фінансові ресурси?

1️⃣ Відв’язати від ПМ розрахунок невластивих для нього як соціального стандарту показників: зарплати суддів, прокурорів, співробітників НАБУ, розмір державних стипендій; оклади співробітників бюджетного сектору; штрафи та адміністративні платежі.
До речі, з цією метою в Верховній Раді 11 липня разом з колегами зареєстрували пакет з чотирьох законопроєктів (№№ 13466, 13467, 13468, 13469) стосовно прожиткового мінімуму, ініціатором яких був голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Цими законопроектами пропонується визначення прожиткового мінімуму саме як базового соціального стандарту, а також відокремлення його від невластивих функцій штучної розрахункової одиниці.

2️⃣ Затвердити новий справедливий склад мінімального споживчого кошика, виходячи з сучасних реальних потреб для життя людини, а не від межі виживання. Чесно порахувати його вартість. Це і буде новий фактичний прожитковий мінімум (як би він не називався).

3️⃣ Виходячи із порахованої вартості передбачити перехідний період, наприклад, 3 роки на приведення у відповідність фактичного і бюджетного прожиткового мінімуму, закріпленого у законі про державний бюджет.

Кошти на це знайти можливо.

❗️Від детінізації, адже через тінь до бюджету щороку не доходить 800-900 млрд гривень.
❗️Від підвищення ефективності використання публічних фінансів, адже торік Рахункова палата встановила порушення та неефективне використання державних ресурсів на суму 217,5 млрд гривень.
❗️Від скорочення різноманітних неефективних видатків та програм, на які виділяються кошти з державного бюджету.
❗️Від створення сприятливого бізнес-клімату, дерегуляції та зміцнення верховенства права – всього того, що сприяє збільшенню притоку інвестицій. А через них – збільшенню надходжень до бюджету для фінансування соціальних програм та видатків.

Please open Telegram to view this post

VIEW IN TELEGRAM

👍37❤9😱4💯3😢1

www.tgoop.com/getmantsevdanil/9764

11.1K viewsJul 19 at 12:44

Останнім часом багато запитань про прожитковий мінімум. Тому дещо хочу пояснити що таке прожитковий мінімум і навіщо він потрібен.

Прожитковий мінімум – це соціальний стандарт, що визначає кількість продовольчих та непродовольчих товарів та послуг, які необхідні для забезпечення базових потреб людини, її нормального життя.

В Україні існують дві головні проблеми із застосуванням прожиткового мінімуму:

1. Невідповідність законодавчо встановленого (бюджетного) і фактичного показника прожиткового мінімуму (розбіжність майже в три рази). Тому в цьому питанні починати треба зі складання чесного і сучасного споживчого кошика. Для цього – справедливо порахувати його вартість, спираючись не на ті ціни, яких ви не зустрінете ані в магазинах, ані на ринку, в аптеках, а саме на ті, якими вони є насправді.

2. Функціонал прожиткового мінімуму не обмежується його застосуванням лише як соціального стандарту для визначення рівня життя населення. Згідно з дослідженням Київської школи економіки, від законодавчого прожиткового мінімуму залежить розмір понад 150 різних платежів, що здійснюються з/до бюджету. А саме: різноманітні допомоги й виплати, обчислювання заробітних плат для окремих професійних категорій, обчислювання пенсійних виплат, одноразових допомог, штрафів тощо.

Що необхідно зробити, щоб збільшити прожитковий мінімум і чи є в бюджеті для цього фінансові ресурси?

1️⃣ Відв’язати від ПМ розрахунок невластивих для нього як соціального стандарту показників: зарплати суддів, прокурорів, співробітників НАБУ, розмір державних стипендій; оклади співробітників бюджетного сектору; штрафи та адміністративні платежі.
До речі, з цією метою в Верховній Раді 11 липня разом з колегами зареєстрували пакет з чотирьох законопроєктів (№№ 13466, 13467, 13468, 13469) стосовно прожиткового мінімуму, ініціатором яких був голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Цими законопроектами пропонується визначення прожиткового мінімуму саме як базового соціального стандарту, а також відокремлення його від невластивих функцій штучної розрахункової одиниці.

2️⃣ Затвердити новий справедливий склад мінімального споживчого кошика, виходячи з сучасних реальних потреб для життя людини, а не від межі виживання. Чесно порахувати його вартість. Це і буде новий фактичний прожитковий мінімум (як би він не називався).

3️⃣ Виходячи із порахованої вартості передбачити перехідний період, наприклад, 3 роки на приведення у відповідність фактичного і бюджетного прожиткового мінімуму, закріпленого у законі про державний бюджет.

Кошти на це знайти можливо.

❗️Від детінізації, адже через тінь до бюджету щороку не доходить 800-900 млрд гривень.
❗️Від підвищення ефективності використання публічних фінансів, адже торік Рахункова палата встановила порушення та неефективне використання державних ресурсів на суму 217,5 млрд гривень.
❗️Від скорочення різноманітних неефективних видатків та програм, на які виділяються кошти з державного бюджету.
❗️Від створення сприятливого бізнес-клімату, дерегуляції та зміцнення верховенства права – всього того, що сприяє збільшенню притоку інвестицій. А через них – збільшенню надходжень до бюджету для фінансування соціальних програм та видатків.