Чому прифронтові території потребують більшої державної підтримки?
Здавалося б – просте питання, але відповіді на нього й досі не надано.
Часто спілкуючись під час відряджень з бізнесами у різних куточках країни, я чую скарги на ті проблеми, які суттєво ускладнюють ведення підприємницької діяльності (і це не про ставки податків).
Вони типові для заходу і сходу, для півночі та півдня.
Однак масштаби цих схожих проблем збільшуються у рази, чим ближче ти перебуваєш до лінії фронту.
Тут важче налагодити та підтримувати виробничі процеси, бо майже весь робочий десь – це одна велика неоголошена повітряна тривога. Тут складно дістатись до роботи через обстріли та пошкодження транспорту. Тут більші перебої з енерго- та водопостачанням, бо ворог постійно у щось поцілює. Тут потрібно частіше, ніж у тилу, підвозити сировину та вивозити готову продукцію, бо «зайвий» день чи декілька годин на складі можуть просто обнулити їх. Тут складніше прокредитуватись, бо будь-яка застава може кожної миті перетворитись у попіл, успішний бізнес з гарною кредитною історією – у руїни, а позичальник – піти у засвіти. Не всі готові укладати контракти та авансувати замовлення з виробником, який працює фактично біля лінії фронту.
Держава протягом тривалого часу робила вигляд, що не помічає різниці між регіонами, де до ворога – один гарматний постріл, та регіонами у глибокому тилу (туди теж, звісно, прилітає, нема у нас абсолютно безпечних територій, але рідше, ніж у прифронтових).
І вона через запущені різноманітні програми підтримки не поспішає, з огляду на ризики, підставляти плече та активніше допомагати прифронтовим регіонам.
Далі коротко, мовою цифр.
Доступні кредити 5-7-9%. Від початку повномасштабного вторгнення регіони в зоні високого воєнного ризику станом на 1 липня отримали фінансування на 37,0 млрд. грн. Це усього 11,5% від загальних обсягів фінансування (324,0 млрд. грн.), а якщо ранжирувати серед напрямів спрямування коштів – передостанній з семи (менше виділено тільки на кредити для енергосервісу – 2,7 млрд. грн.). Динаміка за червень місяць - +2,1 млрд. грн.
Гранти «Власна справа». Від старту програми регіони з високим ступенем безпекового ризику (Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області) отримали майже 4,5 тис. грантів на загальну суму 1,2 млрд. грн. (це 16,6% від усієї кількості укладених угод та 19,1% від їх суми в цілому). Динаміка за місяць - +304 гранти на 130,6 млн. грн.
Програма єОселя, спрямована на вирішення дуже гострої житлової проблеми (нагадаю, що житло - №1 за масштабами руйнування, за оцінками Світового банку знищене оцінюється у понад 60 млрд. дол.). Кількість оформлених кредитів нарешті перевалила за тисячу і склала 1009 договорів на загальну суму 1,3 млрд. грн. (якщо порівнювати із загальноукраїнськими показниками, то питома частка – 5,7% за кількістю договорів і 4,4% - за сумою). Динаміка за червень - +28 договорів (з яких 18 – у Дніпропетровській області, ще 10 – у Харківській (6), Сумській (3) та Миколаївській (1) областях разом узятих, у решті - 0).
Зрозуміло, що цього вкрай недостатньо.
Останнім часом Уряд почав врешті-решті робити певні поліпшення для прифронтових регіонів (приміром, подовжив строк застосування мінімальної процентної ставки, до рівня якої здійснюється компенсація кредиту).
І навіть почав запроваджувати нові програми, орієнтовані на постраждалі регіони – минулого тижня ухвалено рішення про виділення грантів на відновлення переробним підприємствам, чиє майно було знищене або пошкоджене внаслідок російської агресії.
Чому прифронтові території потребують більшої державної підтримки?
Здавалося б – просте питання, але відповіді на нього й досі не надано.
Часто спілкуючись під час відряджень з бізнесами у різних куточках країни, я чую скарги на ті проблеми, які суттєво ускладнюють ведення підприємницької діяльності (і це не про ставки податків).
Вони типові для заходу і сходу, для півночі та півдня.
Однак масштаби цих схожих проблем збільшуються у рази, чим ближче ти перебуваєш до лінії фронту.
Тут важче налагодити та підтримувати виробничі процеси, бо майже весь робочий десь – це одна велика неоголошена повітряна тривога. Тут складно дістатись до роботи через обстріли та пошкодження транспорту. Тут більші перебої з енерго- та водопостачанням, бо ворог постійно у щось поцілює. Тут потрібно частіше, ніж у тилу, підвозити сировину та вивозити готову продукцію, бо «зайвий» день чи декілька годин на складі можуть просто обнулити їх. Тут складніше прокредитуватись, бо будь-яка застава може кожної миті перетворитись у попіл, успішний бізнес з гарною кредитною історією – у руїни, а позичальник – піти у засвіти. Не всі готові укладати контракти та авансувати замовлення з виробником, який працює фактично біля лінії фронту.
Держава протягом тривалого часу робила вигляд, що не помічає різниці між регіонами, де до ворога – один гарматний постріл, та регіонами у глибокому тилу (туди теж, звісно, прилітає, нема у нас абсолютно безпечних територій, але рідше, ніж у прифронтових).
І вона через запущені різноманітні програми підтримки не поспішає, з огляду на ризики, підставляти плече та активніше допомагати прифронтовим регіонам.
Далі коротко, мовою цифр.
Доступні кредити 5-7-9%. Від початку повномасштабного вторгнення регіони в зоні високого воєнного ризику станом на 1 липня отримали фінансування на 37,0 млрд. грн. Це усього 11,5% від загальних обсягів фінансування (324,0 млрд. грн.), а якщо ранжирувати серед напрямів спрямування коштів – передостанній з семи (менше виділено тільки на кредити для енергосервісу – 2,7 млрд. грн.). Динаміка за червень місяць - +2,1 млрд. грн.
Гранти «Власна справа». Від старту програми регіони з високим ступенем безпекового ризику (Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області) отримали майже 4,5 тис. грантів на загальну суму 1,2 млрд. грн. (це 16,6% від усієї кількості укладених угод та 19,1% від їх суми в цілому). Динаміка за місяць - +304 гранти на 130,6 млн. грн.
Програма єОселя, спрямована на вирішення дуже гострої житлової проблеми (нагадаю, що житло - №1 за масштабами руйнування, за оцінками Світового банку знищене оцінюється у понад 60 млрд. дол.). Кількість оформлених кредитів нарешті перевалила за тисячу і склала 1009 договорів на загальну суму 1,3 млрд. грн. (якщо порівнювати із загальноукраїнськими показниками, то питома частка – 5,7% за кількістю договорів і 4,4% - за сумою). Динаміка за червень - +28 договорів (з яких 18 – у Дніпропетровській області, ще 10 – у Харківській (6), Сумській (3) та Миколаївській (1) областях разом узятих, у решті - 0).
Зрозуміло, що цього вкрай недостатньо.
Останнім часом Уряд почав врешті-решті робити певні поліпшення для прифронтових регіонів (приміром, подовжив строк застосування мінімальної процентної ставки, до рівня якої здійснюється компенсація кредиту).
І навіть почав запроваджувати нові програми, орієнтовані на постраждалі регіони – минулого тижня ухвалено рішення про виділення грантів на відновлення переробним підприємствам, чиє майно було знищене або пошкоджене внаслідок російської агресії.
Activate up to 20 bots Earlier, crypto enthusiasts had created a self-described “meme app” dubbed “gm” app wherein users would greet each other with “gm” or “good morning” messages. However, in September 2021, the gm app was down after a hacker reportedly gained access to the user data. bank east asia october 20 kowloon Just at this time, Bitcoin and the broader crypto market have dropped to new 2022 lows. The Bitcoin price has tanked 10 percent dropping to $20,000. On the other hand, the altcoin space is witnessing even more brutal correction. Bitcoin has dropped nearly 60 percent year-to-date and more than 70 percent since its all-time high in November 2021. In handing down the sentence yesterday, deputy judge Peter Hui Shiu-keung of the district court said that even if Ng did not post the messages, he cannot shirk responsibility as the owner and administrator of such a big group for allowing these messages that incite illegal behaviors to exist.
from us
