Данило Гетманцев

Рада ЄС скасувала усі дозвільні процедури щодо низки української аграрної продукції.

Йдеться про насіння буряка, соняшника, ріпаку та сої походженням з України. Рішення вступить в силу через 20 днів після його публікації.

Було підтверджено, що українські сертифікаційні процедури забезпечують такі ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю, що застосовуються до насіння, виробленого в країнах ЄС.
Це дозволить українським виробникам насіння без додаткових дозвільних процедур постачати продукцію до ЄС, а європейським компаніям – вигідніше інвестувати у свої власні чи спільні підприємства з українськими партнерами з виробництва насіння.
Таким чином, задоволено наш запит до Єврокомісії, поданийу 2022 році щодо поширення еквівалентності на насіння соняшнику, ріпаку і буряка, а у 2023-му – щодо насіння сої. 
Звісно, це не компенсатор тих обмежень, у які ми увійшли після завершення минулого тижня «економічного безвізу», але принаймні крок у правильному напрямі в непростому «аграрному діалозі» України з європейськими партнерами.

Нагадаю, що відтепер нам до кінця 2025 року доступні наступні безмитні квоти (їх порахували за принципом 7/12, тобто виходячи з тих семи місяців, які залишаться до кінця року):
▫️583,3 тис. тонн — для пшениці, борошна та меслину;
▫️379,2 тис. тонн — для кукурудзи;
▫️204,2 тис. тонн — для ячменю (усе, що перевищуватиме квоти – обкладатиметься митами).

Для семи визнаних «чутливими» груп товарів, по яких вже діяли обмеження у вигляді стоп-крану, обсяги до кінця року наступні:
▫️м’ясо птиці – 52,5 тис. тонн, м’ясо яловичини – 7,0 тис. тонн (квоти розділені на два періоди – 4/7 з 6 червня по 30 вересня та 3/7 з 1 жовтня по 31 грудня);
▫️яйця – 3,5 тис. тонн;
▫️молоко та вершки – 5 833 тонн;
▫️сухе молоко – 2 917 тонн;
▫️вершкове масло – 1 750 тонн.
Це не постійний, а так званий перехідний режим. Він гірший за ті умови, що діяли у 2022-2023 роках, і навіть 2024 році, коли запроваджували принцип «екстреного гальмування», але краще ніж те, що могло бути при поверненні до умов торгівлі 2021 року.
Але маємо дуже мало часу на перемовини про подальший постійний режим торгівлі – максимум два місяці, протягом яких для більшості видів продукції нам цих квот практично може вистачити.

Однак якщо домовленості не буде до кінця липня, то вже у серпні-вересні квоти за принципом 7/12 почнуть вичерпуватись, і торгівлі без мита може вже не бути (найбільш чутливі позиції – м’ясо птиці, пшениця, сухе молоко і вершкове масло).

👍25❤5😱4😢4🥰1🎉1

www.tgoop.com/getmantsevdanil/9555

4.79K viewsJun 14 at 09:47

Рада ЄС скасувала усі дозвільні процедури щодо низки української аграрної продукції.

Йдеться про насіння буряка, соняшника, ріпаку та сої походженням з України. Рішення вступить в силу через 20 днів після його публікації.

Було підтверджено, що українські сертифікаційні процедури забезпечують такі ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю, що застосовуються до насіння, виробленого в країнах ЄС.
Це дозволить українським виробникам насіння без додаткових дозвільних процедур постачати продукцію до ЄС, а європейським компаніям – вигідніше інвестувати у свої власні чи спільні підприємства з українськими партнерами з виробництва насіння.
Таким чином, задоволено наш запит до Єврокомісії, поданийу 2022 році щодо поширення еквівалентності на насіння соняшнику, ріпаку і буряка, а у 2023-му – щодо насіння сої. 
Звісно, це не компенсатор тих обмежень, у які ми увійшли після завершення минулого тижня «економічного безвізу», але принаймні крок у правильному напрямі в непростому «аграрному діалозі» України з європейськими партнерами.

Нагадаю, що відтепер нам до кінця 2025 року доступні наступні безмитні квоти (їх порахували за принципом 7/12, тобто виходячи з тих семи місяців, які залишаться до кінця року):
▫️583,3 тис. тонн — для пшениці, борошна та меслину;
▫️379,2 тис. тонн — для кукурудзи;
▫️204,2 тис. тонн — для ячменю (усе, що перевищуватиме квоти – обкладатиметься митами).

Для семи визнаних «чутливими» груп товарів, по яких вже діяли обмеження у вигляді стоп-крану, обсяги до кінця року наступні:
▫️м’ясо птиці – 52,5 тис. тонн, м’ясо яловичини – 7,0 тис. тонн (квоти розділені на два періоди – 4/7 з 6 червня по 30 вересня та 3/7 з 1 жовтня по 31 грудня);
▫️яйця – 3,5 тис. тонн;
▫️молоко та вершки – 5 833 тонн;
▫️сухе молоко – 2 917 тонн;
▫️вершкове масло – 1 750 тонн.
Це не постійний, а так званий перехідний режим. Він гірший за ті умови, що діяли у 2022-2023 роках, і навіть 2024 році, коли запроваджували принцип «екстреного гальмування», але краще ніж те, що могло бути при поверненні до умов торгівлі 2021 року.
Але маємо дуже мало часу на перемовини про подальший постійний режим торгівлі – максимум два місяці, протягом яких для більшості видів продукції нам цих квот практично може вистачити.

Однак якщо домовленості не буде до кінця липня, то вже у серпні-вересні квоти за принципом 7/12 почнуть вичерпуватись, і торгівлі без мита може вже не бути (найбільш чутливі позиції – м’ясо птиці, пшениця, сухе молоко і вершкове масло).

BY Данило Гетманцев