За даними НБУ, за січень – квітень 2025 року маємо такі тенденції: 1️⃣Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі суттєво розширилось. ▪️Зовнішньоторговельний дефіцит по товарам збільшився на 50% (тут і далі до відповідного періоду минулого року, р/р) до 12 млрд. дол. Причина очевидна. Імпорт товарів продовжив зростати (+14%) до 24,4 млрд. дол. По основним товарним, найбільшими темпами зростав імпорт машин, устаткування, транспортних засобів (+22,9% до 8,9 млрд. дол.), мінеральних і паливо-енергетичних продуктів, насамперед, вуглеводнів (+23,1% до 3,3 млрд. дол). Тоді як товарний експорт скоротився на 7,4% до 12,4 млрд. дол. Просідання в експорті пов’язано із скороченням поставок аграрної продукції та мінералів (залізної руди). ▪️По торгівлі послугами ситуація дещо краща, але від’ємне сальдо також збільшилось на 18% до 1,9 млрд. дол. Тут скоротились як імпорт, так і експорт послуг, але останній скорочувався більш високими темпами – на 10,6%. Основна причина – скорочення експорту послуг трубопровідним транспортом (у 5 разів) через завершення контракту на транзит газу із газпромом. Водночас, експорт комп’ютерних послуг стабілізувався і був на рівні аналогічного періоду минулого року (2,1 млрд. дол. за перші 4 місяці). 2️⃣Зростання зовнішньоторговельного дефіциту було частково перекрито збільшенням надходжень грантів на фінансування бюджету. Додатне сальдо вторинних доходів, за яким рахується в тому числі надходження грантової, гуманітарної та іншої безповоротної зовнішньої допомоги, збільшилось на 72% до + 7,2 млрд. дол. Основна причина збільшення грантів на фінансування бюджету (насамперед від США), що надходять у рамках ініціативи ERA. 3️⃣Як результат, у березні – квітні зростання дефіциту рахунку поточних операцій (РПО) дещо уповільнилось, але його величина все рівно залишається на високому нестійкому рівні. За 4 місяці дефіцит РПО склав 6,8 млрд. дол. (+28,6%, р/р), тоді як за весь минулий рік цей показник був 13,7 млрд. дол., за 2023 – 9,6 млрд.дол. За прогнозом НБУ, за таких тенденцій, дефіцит рахунку поточних операцій у 2025 році сягне 17,3 млрд. дол., що відповідає приблизно 8,3% прогнозного ВВП. За оцінками МВФ, дефіцит РПО вищий за 5% ВВП (5,3% у 2023, 7,2% ВВП у 2024 році) у довгостроковій перспективі є нестійкими та несе ризики для макрофінансової стабільності. 4️⃣На жаль, продовжується тенденція до скорочення прямих іноземних інвестицій. За 4 місяці 2025 року притік ПІІ склав 0,7 млрд. дол. Це у 3,6 рази менше у порівнянні із аналогічним періодом минулого року (2,4 млрд. дол.). Оскільки значну частку ПІІ складає реінвестований прибуток, то скорочення насамперед обумовлюється послабленнями на репатріацію «нових» дивідендів (нарахованих з 1 січня 2024 року), запроваджених НБУ у травні минулого року. Обсяги реінвестованого прибутку за цей час впали у 5,3 рази. Але це також не знімає із порядку денного проблеми залучення ПІІ за іншими каналами. 5️⃣Сальдо по фінансовому рахунку залишається профіцитним, розширившись до 9,3 млрд. дол. (+31%). Слід розуміти, що його повністю сформовано за рахунок офіційних зовнішніх запозичень до бюджету, що із великим запасом перекрили відтік валюти за операціями приватного сектору. Відмінність від минулих періодів, що більша частина таких запозичень носить умовний характер у рамках ініціативи ERA. Нагадаю, згідно Бюджетного кодексу та за договором із ЄС (Про механізм кредитного співробітництва із ЄС, ULCM) , вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор (ЄС) має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку росії. 6️⃣За перші 4 місяці платіжний баланс зведено із профіцитом 2,5 млрд. дол. (проти 1,9 млрд. дол. за 4 місяці 2024 року).
За даними НБУ, за січень – квітень 2025 року маємо такі тенденції: 1️⃣Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі суттєво розширилось. ▪️Зовнішньоторговельний дефіцит по товарам збільшився на 50% (тут і далі до відповідного періоду минулого року, р/р) до 12 млрд. дол. Причина очевидна. Імпорт товарів продовжив зростати (+14%) до 24,4 млрд. дол. По основним товарним, найбільшими темпами зростав імпорт машин, устаткування, транспортних засобів (+22,9% до 8,9 млрд. дол.), мінеральних і паливо-енергетичних продуктів, насамперед, вуглеводнів (+23,1% до 3,3 млрд. дол). Тоді як товарний експорт скоротився на 7,4% до 12,4 млрд. дол. Просідання в експорті пов’язано із скороченням поставок аграрної продукції та мінералів (залізної руди). ▪️По торгівлі послугами ситуація дещо краща, але від’ємне сальдо також збільшилось на 18% до 1,9 млрд. дол. Тут скоротились як імпорт, так і експорт послуг, але останній скорочувався більш високими темпами – на 10,6%. Основна причина – скорочення експорту послуг трубопровідним транспортом (у 5 разів) через завершення контракту на транзит газу із газпромом. Водночас, експорт комп’ютерних послуг стабілізувався і був на рівні аналогічного періоду минулого року (2,1 млрд. дол. за перші 4 місяці). 2️⃣Зростання зовнішньоторговельного дефіциту було частково перекрито збільшенням надходжень грантів на фінансування бюджету. Додатне сальдо вторинних доходів, за яким рахується в тому числі надходження грантової, гуманітарної та іншої безповоротної зовнішньої допомоги, збільшилось на 72% до + 7,2 млрд. дол. Основна причина збільшення грантів на фінансування бюджету (насамперед від США), що надходять у рамках ініціативи ERA. 3️⃣Як результат, у березні – квітні зростання дефіциту рахунку поточних операцій (РПО) дещо уповільнилось, але його величина все рівно залишається на високому нестійкому рівні. За 4 місяці дефіцит РПО склав 6,8 млрд. дол. (+28,6%, р/р), тоді як за весь минулий рік цей показник був 13,7 млрд. дол., за 2023 – 9,6 млрд.дол. За прогнозом НБУ, за таких тенденцій, дефіцит рахунку поточних операцій у 2025 році сягне 17,3 млрд. дол., що відповідає приблизно 8,3% прогнозного ВВП. За оцінками МВФ, дефіцит РПО вищий за 5% ВВП (5,3% у 2023, 7,2% ВВП у 2024 році) у довгостроковій перспективі є нестійкими та несе ризики для макрофінансової стабільності. 4️⃣На жаль, продовжується тенденція до скорочення прямих іноземних інвестицій. За 4 місяці 2025 року притік ПІІ склав 0,7 млрд. дол. Це у 3,6 рази менше у порівнянні із аналогічним періодом минулого року (2,4 млрд. дол.). Оскільки значну частку ПІІ складає реінвестований прибуток, то скорочення насамперед обумовлюється послабленнями на репатріацію «нових» дивідендів (нарахованих з 1 січня 2024 року), запроваджених НБУ у травні минулого року. Обсяги реінвестованого прибутку за цей час впали у 5,3 рази. Але це також не знімає із порядку денного проблеми залучення ПІІ за іншими каналами. 5️⃣Сальдо по фінансовому рахунку залишається профіцитним, розширившись до 9,3 млрд. дол. (+31%). Слід розуміти, що його повністю сформовано за рахунок офіційних зовнішніх запозичень до бюджету, що із великим запасом перекрили відтік валюти за операціями приватного сектору. Відмінність від минулих періодів, що більша частина таких запозичень носить умовний характер у рамках ініціативи ERA. Нагадаю, згідно Бюджетного кодексу та за договором із ЄС (Про механізм кредитного співробітництва із ЄС, ULCM) , вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор (ЄС) має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку росії. 6️⃣За перші 4 місяці платіжний баланс зведено із профіцитом 2,5 млрд. дол. (проти 1,9 млрд. дол. за 4 місяці 2024 року).
More>> With the sharp downturn in the crypto market, yelling has become a coping mechanism for many crypto traders. This screaming therapy became popular after the surge of Goblintown Ethereum NFTs at the end of May or early June. Here, holders made incoherent groaning sounds in late-night Twitter spaces. They also role-played as urine-loving Goblin creatures. You can invite up to 200 people from your contacts to join your channel as the next step. Select the users you want to add and click “Invite.” You can skip this step altogether. With Bitcoin down 30% in the past week, some crypto traders have taken to Telegram to “voice” their feelings. In 2018, Telegram’s audience reached 200 million people, with 500,000 new users joining the messenger every day. It was launched for iOS on 14 August 2013 and Android on 20 October 2013.
from us
