На жаль, спад у виробництві від початку поточного року продовжує поглиблюватись. Якщо у січні відставання від аналогічного місяця 2024 року становило -4,8%, за підсумками двох місяців – вже -6,0%, то за квартал воно прискорилось ще на 0,1 в.п.
📉У добувній промисловості падіння виробництва відносно І кварталу 2024 року досягло вже -15,0%. Видобуток металевих руд скоротився на 4,0%, вуглеводнів (нафти і газу) – на 14,8%, вугілля – на 42,1%. Не менш складна ситуація спостерігається і у переробній промисловості, де темпи падіння хоч і зменшуються, однак має місце скорочення виробництва на 2,1%. Харчова промисловість зменшила випуск продукції на 12,3%. Приріст виробництва м’яса та м’ясних продуктів на 6,0%, рибних продуктів – на 5,2%, фруктової та овочевої продукції – на 4,2% не компенсували скорочення виробництва олії та тваринних жирів на 24,9%, продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 13,9%, хліба та хлібобулочних виробів, борошняних кондитерських виробів нетривалого зберігання – на 11,7%, цукру – на 83,8%.
➡️Уповільнюється зростання у легкій промисловості – з +28,8% у січні, +13,2% – у січні-лютому до +8,7% за підсумками першого кварталу. У разі збереження такої динаміки вже на середину року можна прогнозувати, що і цій галузі загрожуватиме скорочення обсягів випуску продукції.
▪️Уповільнення зростання фіксується і у металургійній галузі – до 7,9% з 11,7% на початку року, зокрема виробництво чавуну, сталі та феросплавів – до 6,4% з 10,0%, а виробництво іншої продукції первинного оброблення сталі з +18,0% за підсумками січня перетворилось на -1,6% у січні-березні 2025 року. На 19,9% зменшилось виробництво у нафтопереробній галузі.
🔺Дещо поліпшилась ситуація у секторі машинобудування – з мінус 7,3% на початку року до +1,9% за підсумками І кварталу. Водночас і тут вистачає проблемних напрямків: приміром, виробництво металообробних машин і верстатів скоротилось на 20,3%, інших машин і устаткування спеціального призначення – на 23,8%.
💁♂️Звісно, триваюча четвертий рік повномасштабна війна продовжує виснажувати українську промисловість, і це зокрема видно по добувній промисловості. Її галузі потребують достатніх кадрів, інвестицій, довгострокового доступного кредитування та страхування воєнних ризиків для нарощування виробництва, розвитку та модернізації. Особливий фокус на прифронтові регіони – території із підвищеним безпековими ризиками – де маємо підтримати увесь місцевий бізнес, і промисловість зокрема. Як я неодноразово переконувався під час численних контактів з бізнесом ці питання залишається одним із найбільш серйозних викликів. А власних запасів міцності та можливостей промисловості не вистачає (хоч у І кварталі українські промислові підприємства отримали 91,5 млрд. грн. позитивного фінансового результату, однак на тлі +124,4 млрд. грн. у прибуткових підприємств маємо, на жаль, -32,9 млрд. грн. у збиткових, і це більше половини від загального збитку по усіх секторах економіки). Вочевидь, треба тісніше, зосередивши увагу на найбільш проблемних підгалузях, у взаємодії з бізнесом розбиратись з причинами скорочення виробництва у промисловості, яке від початку року прискорюється.
На жаль, спад у виробництві від початку поточного року продовжує поглиблюватись. Якщо у січні відставання від аналогічного місяця 2024 року становило -4,8%, за підсумками двох місяців – вже -6,0%, то за квартал воно прискорилось ще на 0,1 в.п.
📉У добувній промисловості падіння виробництва відносно І кварталу 2024 року досягло вже -15,0%. Видобуток металевих руд скоротився на 4,0%, вуглеводнів (нафти і газу) – на 14,8%, вугілля – на 42,1%. Не менш складна ситуація спостерігається і у переробній промисловості, де темпи падіння хоч і зменшуються, однак має місце скорочення виробництва на 2,1%. Харчова промисловість зменшила випуск продукції на 12,3%. Приріст виробництва м’яса та м’ясних продуктів на 6,0%, рибних продуктів – на 5,2%, фруктової та овочевої продукції – на 4,2% не компенсували скорочення виробництва олії та тваринних жирів на 24,9%, продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 13,9%, хліба та хлібобулочних виробів, борошняних кондитерських виробів нетривалого зберігання – на 11,7%, цукру – на 83,8%.
➡️Уповільнюється зростання у легкій промисловості – з +28,8% у січні, +13,2% – у січні-лютому до +8,7% за підсумками першого кварталу. У разі збереження такої динаміки вже на середину року можна прогнозувати, що і цій галузі загрожуватиме скорочення обсягів випуску продукції.
▪️Уповільнення зростання фіксується і у металургійній галузі – до 7,9% з 11,7% на початку року, зокрема виробництво чавуну, сталі та феросплавів – до 6,4% з 10,0%, а виробництво іншої продукції первинного оброблення сталі з +18,0% за підсумками січня перетворилось на -1,6% у січні-березні 2025 року. На 19,9% зменшилось виробництво у нафтопереробній галузі.
🔺Дещо поліпшилась ситуація у секторі машинобудування – з мінус 7,3% на початку року до +1,9% за підсумками І кварталу. Водночас і тут вистачає проблемних напрямків: приміром, виробництво металообробних машин і верстатів скоротилось на 20,3%, інших машин і устаткування спеціального призначення – на 23,8%.
💁♂️Звісно, триваюча четвертий рік повномасштабна війна продовжує виснажувати українську промисловість, і це зокрема видно по добувній промисловості. Її галузі потребують достатніх кадрів, інвестицій, довгострокового доступного кредитування та страхування воєнних ризиків для нарощування виробництва, розвитку та модернізації. Особливий фокус на прифронтові регіони – території із підвищеним безпековими ризиками – де маємо підтримати увесь місцевий бізнес, і промисловість зокрема. Як я неодноразово переконувався під час численних контактів з бізнесом ці питання залишається одним із найбільш серйозних викликів. А власних запасів міцності та можливостей промисловості не вистачає (хоч у І кварталі українські промислові підприємства отримали 91,5 млрд. грн. позитивного фінансового результату, однак на тлі +124,4 млрд. грн. у прибуткових підприємств маємо, на жаль, -32,9 млрд. грн. у збиткових, і це більше половини від загального збитку по усіх секторах економіки). Вочевидь, треба тісніше, зосередивши увагу на найбільш проблемних підгалузях, у взаємодії з бізнесом розбиратись з причинами скорочення виробництва у промисловості, яке від початку року прискорюється.
As of Thursday, the SUCK Channel had 34,146 subscribers, with only one message dated August 28, 2020. It was an announcement stating that police had removed all posts on the channel because its content “contravenes the laws of Hong Kong.” Channel login must contain 5-32 characters Add the logo from your device. Adjust the visible area of your image. Congratulations! Now your Telegram channel has a face Click “Save”.! Private channels are only accessible to subscribers and don’t appear in public searches. To join a private channel, you need to receive a link from the owner (administrator). A private channel is an excellent solution for companies and teams. You can also use this type of channel to write down personal notes, reflections, etc. By the way, you can make your private channel public at any moment. The creator of the channel becomes its administrator by default. If you need help managing your channel, you can add more administrators from your subscriber base. You can provide each admin with limited or full rights to manage the channel. For example, you can allow an administrator to publish and edit content while withholding the right to add new subscribers.
from us
