Канал імені Леоніда Осики

Пік застою на початку 80-их позначився виходом на екрани, мабуть, найбільш одіозних пропагандистських фільмів Кіностудії Довженка, покликаних "таврувати ганьбою" українських буржуазних націоналістів.

"Високий перевал" (1981) Володимира Денисенка і "Провал операції «Велика ведмедиця»" (1983) Анатолія Буковського розповідали про боротьбу із загонами УПА на заході післявоєнної України. Дещо особливим є фільм "Таємниці святого Юра" (1982) Валеріана Підпалого, який боров не лише націоналістів, але і церкву в особі митрополита Шептицького і Йосипа Сліпого. Незвичний і для українського кіно сеттінг фільму — все починається на полях Першої світової війни.

Одна з перших сцен "Таємниць..." — благословення Митрополитом Шептицьким загону Українських січових стрільців — помпезно знята на подвір'ї собору Святого Юра. Сцена супроводжується дидактичним закадровим голосом, який постійно нагадує глядачу — все, що відбувається на екрані, потрібно засуджувати, герої цього не підтримують, вони помилились і дуже про це шкодують. Далі у фільмі ідуть жахи окопної війни, зняті під очевидним впливом "Арсеналу" Довженка. Потім — красивий Львів з його особняками, резиденціями, майстернями, підземеллями і клубами, де розгортається напівдетективна історія "здачі українських національних інтересів" австрійцям.

Вийшовши на 613 фільмокопіях, стрічка зібрала 6,2 млн глядачів на весь СРСР. Посередні (навіть низькі) показники для посереднього фільму. Про "Таємниці святого Юра" забули, а коли згадували, то фільм починав обростати дивовижними легендами. Начебто католицька церква наклала на нього анафему (до речі, у фільмі митрополит Шептицький накладає анафему на російські війська). Або ж Ватикан знищив усі плівкові копії чи видалив фільм з інтернету назавжди.

Чому фільм досі не був оцифрований? Усі відомі фільмокопії знаходились у Госфільмофонді, а в Україні складно знайти не лише "Таємниці святого Юра", а і десятки інших фільмів зі значно простішою історією і менш впливовими приховувачами. Тим більше після незалежності очевидно не всім було комфортно згадувати про такий рядок у фільмографії.

Хтозна, можливо прокляття "Таємниць..." було кимось зняте, адже минулого тижня копія віднайшлася і оцифрувалась. Перший опублікований фрагмент (українські націоналісти вриваються у петербурзький архів, щоб повернути своє) ексклюзивно на Каналі імені Леоніда Осики.

❤10👍3✍1🔥1

www.tgoop.com/ex_dovzhenko/144

3.26K viewsex_Dovzhenko, edited  Jan 25 at 22:36

Пік застою на початку 80-их позначився виходом на екрани, мабуть, найбільш одіозних пропагандистських фільмів Кіностудії Довженка, покликаних "таврувати ганьбою" українських буржуазних націоналістів.

"Високий перевал" (1981) Володимира Денисенка і "Провал операції «Велика ведмедиця»" (1983) Анатолія Буковського розповідали про боротьбу із загонами УПА на заході післявоєнної України. Дещо особливим є фільм "Таємниці святого Юра" (1982) Валеріана Підпалого, який боров не лише націоналістів, але і церкву в особі митрополита Шептицького і Йосипа Сліпого. Незвичний і для українського кіно сеттінг фільму — все починається на полях Першої світової війни.

Одна з перших сцен "Таємниць..." — благословення Митрополитом Шептицьким загону Українських січових стрільців — помпезно знята на подвір'ї собору Святого Юра. Сцена супроводжується дидактичним закадровим голосом, який постійно нагадує глядачу — все, що відбувається на екрані, потрібно засуджувати, герої цього не підтримують, вони помилились і дуже про це шкодують. Далі у фільмі ідуть жахи окопної війни, зняті під очевидним впливом "Арсеналу" Довженка. Потім — красивий Львів з його особняками, резиденціями, майстернями, підземеллями і клубами, де розгортається напівдетективна історія "здачі українських національних інтересів" австрійцям.

Вийшовши на 613 фільмокопіях, стрічка зібрала 6,2 млн глядачів на весь СРСР. Посередні (навіть низькі) показники для посереднього фільму. Про "Таємниці святого Юра" забули, а коли згадували, то фільм починав обростати дивовижними легендами. Начебто католицька церква наклала на нього анафему (до речі, у фільмі митрополит Шептицький накладає анафему на російські війська). Або ж Ватикан знищив усі плівкові копії чи видалив фільм з інтернету назавжди.

Чому фільм досі не був оцифрований? Усі відомі фільмокопії знаходились у Госфільмофонді, а в Україні складно знайти не лише "Таємниці святого Юра", а і десятки інших фільмів зі значно простішою історією і менш впливовими приховувачами. Тим більше після незалежності очевидно не всім було комфортно згадувати про такий рядок у фільмографії.

Хтозна, можливо прокляття "Таємниць..." було кимось зняте, адже минулого тижня копія віднайшлася і оцифрувалась. Перший опублікований фрагмент (українські націоналісти вриваються у петербурзький архів, щоб повернути своє) ексклюзивно на Каналі імені Леоніда Осики.

BY Канал імені Леоніда Осики