tgoop.com/dumyUA/1546
Last Update:
Релігія Магомета ще й дуже пуританська: забороняє алкоголь та образотворче мистецтво й проголошує жіночу цноту непорушною істиною. Але передусім арабське панування характеризувалося зневагою до невірних. Вони поділяли світ на "територію ісламу" і "територію війни", а їхньою головною ідеєю було те, що територія ісламу воюватиме з "територією війни", доки не наверне їх в свою віру. Тим часом невірних до навернення називали принизливим прізвиськом "зіммі", а за те що їх терпіли, вони мусили платити вищий подушний податок.
(с) Борис Джонсон
На початку нашої ери, землі Ізраїлю захопив Рим, та назвав Іудеєю.
Два століття євреї пробували відбити свою незалежність.
У відповідь Єрусалим та безліч храмів було зруйновано, нове, жорсткіше управління поставлене на цих землях.
Дух Ізраїлю пропитаний вірою та відданістю своїй країні.
Я особисто був на горі Масада, де близько тисячі людей покінчили з собою, щоб не здатись в полон римлянам що їх оточили.
Інший приклад сили духовності Ізраїлю, це наявність дня, коли нічого не працює, і кожен іде до випадкової могили щоб вшанувати пам'ять померлих.
Логіка така що ви підходите до випадкової могили, ставите туди свічку чи квіти.
Таким чином, жодна могила у всій країні не має бути пропущеною.
В 6-му столітті, коли арабська релігія впринципі з'явилась, араби захопили Єрусалим, столицю Палестини, після чого правили в цих землях до 11-го століття, поки не почались Хрестові походи, щоб відвоювали Святу Землю.
А потім в 16-му столітті, ці землі знову завоювали араби, проте вже Османська Імперія і правила там кінця Першої світової.
Проте увесь цей час на цій землі жили євреї, хоч часто і в меншості.
На початку 19-го століття антисемітизм був нестерпний, євреї хотіли власної країни.
1917-го Британія визнає це право, в той час як араби постійно створювали погроми євреям, бо ті наприклад хотіли молитись біля стіни плачу.
Після війни, з 1923-го Британія вводить війська в Палестину, пробує примирити арабське поселення та сприяє єврейським поселенцям, тому що нагадую, антисемітизм в Європі стає тільки гіршим.
Проте 1939 року Британія забороняє емігрувати в Палестину більше ніж 75 тисяч євреїв, в той час коли сюди хотіли потрапити мільйони.
Британці не хотіли впускати більше євреїв, щоб наладити стосунки з арабами, які всерівно були незадоволені та створювали конфлікти.
Починається Друга Світова.
Євреї ідуть воювати на боці Британії.
В той ж час лідер Палестини та арабського світу, щось типу "верховного релігійного судді" Єрусалиму, Абдул Хусейн Аміні буквально зустрічається з Гітлером, щоб переконати його захопити Палестину.
Кінець війни.
Британці хочуть вийти з земель Палестини, ООН вирішує зробити з цих земель інтернаціональну землю, який б ділився в собі на регіони для євреїв та арабів.
Євреї зразу ж погодились, араби ж продовжили створювати погроми та конфлікти, цілий рік вбиваючи та спалюючи поселення євреїв.
1948, рік після Другої світової, Ізраїль проголошує незалежність.
При чому мені подобається що лідер руху, не був релігійною людиною, яка була відкрита до перемовин та хотіла знайти мирне рішення.
Проте розуміла що євреям потрібна своя країна, інакше їм не дадуть спокою.
Проте зразу після проголошення незалежності, араби прозвали цей день "трагедією".
Ізраїлю відкрито об'явили війну: Египет, ОАЕ, Ірак, Йорданія, Лебанон та Сирія.
Щоб ви розуміли на скільки це жостко... Це КОЖНА країна що є сусідом з Ізраєлем. Плюс Ірак та ОАЕ.
◽️ Але Ізраїль виграв цю війну.
Збільшивши за 6 днів свої території як на картинці нижче.
Євреї хотіли маленький клаптик землі та жити мирно, Ізраїльтяни напали на країни що об'явили їм війну та збільшили свої території в кілька разів.
На що ООН сказав щоб вони повернули ці землі, та засудила їх за напад.
Проте кожна розуміюча людина мала б послати нах*й цю безкорисну організацію.
BY Думи | Метакритичність 🇺🇦🍉
Share with your friend now:
tgoop.com/dumyUA/1546