tgoop.com/cpplastic/456
Last Update:
Понад двадцять років тому я навчився друкувати текст наосліп і відтоді кайфую (бо зекономив тижні часу!). Суперкорисна навичка.
І мова не тільки про очевидні переваги, як-от швидкість друку або відсутність необхідності мати підсвітку клавіатури.
Річ у тім, що формування навичок і звичок — це буквально єдиний спосіб ефективно підвищити власну багатозадачність. Бо якраз завдяки цьому виконання задачі переводиться зі свідомості в підсвідомість.
Свідомість повільна, вимагає багато енергії й може обробляти лише одну задачу (зате складну). Підсвідомість швидка і може обробляти багато задач одночасно, але тільки простих і знайомих.
Якщо ви не напрацьовуєте собі навички-звички, то вимушені все робити свідомістю. А значить це лише питання часу, коли ви помилитеся. Звісно, імовірність, що помилка в тексті буде критичною, значно нижча за, скажімо, помилку за кермом автівки. Але ідея та сама, і механізми задіяні ті самі.
Мені знадобився десь місяць (приблизно по годині в день), щоб почати друкувати текст кирилицею. Латинкою я тоді ще не вмів, але й потреби не було, бо англійську я не знав достатньою мірою, а з кодом поспішати нема куди. Утім згодом навчився і нею. (А ще пізніше опановував Colemak, у процесі розучився користуватися QWERTY, і довелося навчатися знову
І головна перевага сліпого друку — це те, що… не доводиться думати про сам процес друку. Мозок споживає 0 мілісекунд на обмірковування, яку кнопку натиснути. Тому коли ви пишете електронного листа, нотатку, документацію, код, повідомлення в чаті, промпт для ШІ-шки — ваша свідомість сфокусована лише на конкретній думці, а не способі ввести її в комп'ютер.
Навичка настільки корисна, що я вважаю, цьому мають навчати ще в школах. Хоча дехто зі мною й не погоджується, бо, мовляв, це професійна навичка, яка мало кому стане в пригоді