Щоразу, як дивлюся або читаю пана Соловйова, хочеться спробувати Clojure, особливо на тлі незрозумілостей з Red.

Ліспи з їхньою купою варіацій і REBOL з наразі єдиним нащадком Red — це D&D 🎮 світу програмування. Є десяток базових правил, а далі все обмежується лише вашою фантазією (і спроможностями заліза гг). Обидва мають суперпростий синтаксис — можна навіть сказати, що ніякого синтаксису немає: ви просто пишете слова, а потім наділяєте їх власними значеннями. Звучить як казка.

Я вже намагався зробити підхід до Clojure десять років тому, але вочевидь був неготовий ментально. Зараз же зробив другу спробу і… не зміг себе пересилити: дивлюся в цей короткий лаконічний код, а подумки бачу, як JVM нестямно жере памʼять мого компа, і уявляю, як мені доведеться йти крізь ієрархію тек, щоб нарешті знайти там свій єдиний файл з кодом.

На щастя з одного зі стрімів пана Соловйова я дізнався про існування мови Janet 👩‍🦰 — дуже схожого на кложу діалекту ліспа, який написаний на сішці, важить майже нічого, легко інтегрується з сішним кодом в обидва боки тощо. І спробував її для задач на пʼятнадцятий день!

На початку було дуже складно, зокрема через відсутність навичок роботи з реплом та редагування лісп-коду. «Кляті дужки!» 😂 Без paredit погано, з paredit погано — про це окремо ще розповім.

Одним із сюрпризів став той факт, що на ліспі взагалі-то можна (і дуже легко) писати імперативно. Чогось був переконаний, що це чисто ФП-шна штука на кшталт Haskell. Тож тут одразу +1 до приємності.

У Janet також є фішка з підтримкою PEG, якою вони надихнулися зокрема з REBOL/Red. Для задачі воно було непотрібно — можна було тупо працювати з charʼами, але мені кортіло спробувати, тож я запарсив файл отакою граматикою:

(defn parse-input [input]
  (def grammar
    '{:wall (/ "#" :w)
      :empty (/ "." :e)
      :box (/ "O" :b)
      :robot (/ (* (line :row) (column :col) "@") :r)
      :cell (+ :wall :empty :box :robot)
      :line (* (group (some :cell)) "\n")
      :grid (group (some :line))

      :up (/ "^" :up)
      :down (/ "v" :down)
      :left (/ "<" :left)
      :right (/ ">" :right)
      :direction (+ :up :down :left :right (? "\n"))
      :moves (group (some :direction))

      :main (*
             :grid (-> :row) (-> :col)
             "\n"
             :moves)})
  (let [[grid row col moves] (peg/match grammar input)]
    [[(dec row) (dec col)] grid moves]))

Через наявність PEG у Janet немає підтримки регулярних виразів, бо в принципі вони непотрібні. Я не певен, чи це добре: все-таки інколи фігачнути маленький regexp швидше й легше, але ок. Іншим мінусом Janetʼівського peg/match є той факт, що вона працює тільки з рядками на вході. Якщо порівнювати з ріболівським parse, це сильний недолік, адже там вони прям блоки коду (а код — це дані) парсять тим же самим парсом. Це логічніше, бо яка різниця, що ви отримуєте на вхід: список текстових літер чи список кейвордів? Через це нові діалекти в REBOL робити легше й приємніше.

Із загальних приємностей Janet: є fibers, threads, channels, streams тощо — все, що потрібно, є. Також доволі розвинена стандартна бібліотека, менеджер пакетів, FFI взаємодії з сішним кодом.

До синтаксису звикаєш значно швидше, ніж здалося на початку. А ось до назв функцій трохи повільніше. Мій чинний код стопудєй максимально далекий від ідіоматичного і ще далі від оптимального, але я отримав задоволення, доки писав!

Другу задачу, яка фактично є ускладненою версією гри Sokoban, я так і не доробив трохи. Коли починав, то прийняв не найкращі рішення щодо структур даних, потім нахуєвертив зверху, задобався з цим боротися, та й загалом дуже втомився. На цьому мій Advent of Code завершився.

Я ще згодом напишу підсумки про саму подію, а зараз можу впевнено сказати, що Janet — це одна з моїх нових улюблених мов!