Тринадцятого дня була доволі проста, але цікава задача. Треба керувати роборукою в ігровому автоматі, з яких іграшки дістають, знаєте такі? Claw machine англійською. Вам дають отакий інпут (їх у файлі багато):

Button A: X+94, Y+34
Button B: X+22, Y+67
Prize: X=8400, Y=5400

Натискання на A коштує 3 токени, а на B — 1 токен. Треба витягнути приз зі вказаних координат так, щоб було найдешевше. Я глянув на це, і щось стало та-а-а-ак впадлу казати комʼютеру крок за кроком, як розвʼязати цю систему рівнять, що я вирішив натомість просто пояснити йому, що треба, а він нехай сам дуплиться. І ні, я не про LLM.

Я вирішив писати на Prolog 🦉! Зараз і вас навчу.

Раніше я вже робив три чи чотири підходи до цієї мови, і щоразу невдало. Прям відчувався брак теоретичної бази. В універі нас цьому не вчили на жаль — там з цікавого був тільки Haskell (десь між лабами по VHDL та створенням формочок в MFC).

Всі мануали — це також якесь дно. Задовбало читати типові приклади про те, хто там кому батько та чий собака — друг Сократа. Бо підсвідомо розумієш, що між цими прикладами та практичним застосуванням ціла прірва невідомого. Треба було щось міняти.

Тож для початку я все ж звернувся до ШІ-шки та попросив написати, як виглядатиме читання з файлу. І раптом мене осяяло, як це працює!