✅Правочин не має вчинятись з метою заподіяти зло (тобто здійснити зловживання правом) і втілювати цей намір. Інакше такий правочин має кваліфікуватись судами як фраудаторний та, за наявності відповідної позовної вимоги, має бути визнаний недійсним. Правочин, що вчиняється з метою завдати шкоди кредитору і який досягає цієї мети, є фраудаторним
🔥🔥Постанова ВП ВС від 18.12.2024 № 916/379/23 (12-22гс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124809039

✅У силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній. Натомість Верховний Суд напрацював перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного. Остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи із встановлених обставин
🔥🔥Постанова ВП ВС від 18.12.2024 № 916/379/23 (12-22гс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124809039

✅Суд не визнав обставиною, що пом`якшує покарання, щире каяття, оскільки цей факт не знайшов підтвердження з боку обвинуваченого, який, окрім визнання своєї провини, не висловлював жалю з цього приводу та бажання виправити ситуацію
🔥Постанова ККС ВС від 21.01.2025 № 642/6646/23 (51-3902 км 24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124689436

✅Пред`явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються три проценти річних та інфляційні втрати, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред`явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності
🔥Постанова КЦС ВС від 22.01.2025 № 602/140/23 (61-13364 св 24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124630056

✅За відсутності ризиків для здоров`я чи нормального розвитку та виховання дитини в разі проживання її з матір`ю визначення місця проживання дитини з батьком, без урахування бажання самої дитини, буде порушенням її прав
🔥Постанова КЦС ВС від 29.01.2025 № 759/8056/22 (61-10473св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124865946

✅Під час розгляду справи думка дитини щодо визначення місця проживання заслухана не була, так само як її волевиявлення щодо зазначеного питання не було з`ясовано та відображено, зокрема, у висновку органу опіки та піклування, в якому зазначено, що мати дитини відповідної згоди на з`ясування думки дочки не надала. Суди не заслухали думку дитини, яка досягла десяти років, про визначення її місця проживання, що з урахуванням приписів ч. 2 ст. 160 СК України, ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України є обов`язковим
🔥Постанова КЦС ВС від 29.01.2025 № 759/8056/22 (61-10473св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124865946

✅Позивач не надав достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності визначення місця проживання дитини з батьком з огляду на інтереси самої дитини, які переважають над інтересами і бажаннями її батьків, а також, що в умовах воєнного стану в Україні дитині безпечніше залишатись з матір`ю в Румунії
🔥Постанова КЦС ВС від 29.01.2025 № 759/8056/22 (61-10473св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124865946

✅Законодавець в пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не передбачив особливостей у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання щодо повернення коштів, сплачених на виконання попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири
🔥Постанова КЦС ВС від 21.01.2025 № 751/3052/23 (61-17991св23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124662713

✅За змістом положень параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення позики чи сплати процентів за позикою) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі
🔥Постанова КЦС ВС від 21.01.2025 № 751/3052/23 (61-17991св23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124662713

✅З урахуванням того, що зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів, для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. За існування договірних зобов`язань положення ст. 1212 ЦК України не підлягають застосуванню
🔥Постанова КЦС ВС від 08.01.2025 № 757/31237/18-ц (61-10433св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124903893

✅Хоча висновок експертизи у справі про визнання правочину недійсним з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України, є лише одним із доказів і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особитощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними
🔥Постанова КЦС ВС від 31.01.2025 № 755/9717/22 (61-9699св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124833832

✅Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети
🔥Постанова КЦС ВС від 31.01.2025 № 638/8634/23 (61-10325св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124833834

✅В спорі про визнання недійсним договору про закупівлю вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона сторонам оспорюваного договору виконувати договірні зобов`язання, не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, порушує збалансованість інтересів сторін такого договору, є неспівмірним із негативними наслідками, що можуть настати в результаті вжиття судом такого заходу забезпечення позову, спрямоване на втручання в господарську діяльність сторін оспорюваного договору та фактично підмінює собою судове рішення у справі, яке має ухвалюватися за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 916/4954/23:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484806

✅Вжиті заходи забезпечення позову у виді заборони відповідачам вчиняти дії з виконання укладеного між ними договору, визнання якого недійсним є предметом позову, мають ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводяться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину та повністю припиняють виконання сторонами договору своїх зобов`язань за цим договором ще до ухвалення судом рішення по суті спору, ставлячи при цьому під сумнів правомірність вчинення оспорюваного правочину та спонукаючи сторони до невиконання умов договору, що в силу положень ч. 11 ст. 137 ГПК України є неприпустимим
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 916/4954/23:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484806

✅Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів, відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 903/497/24:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484775

✅Ухвала суду про забезпечення позову не може бути оскаржена з підстав порушення судами правил юрисдикції окремо від рішення суду в цій справі, ухваленого за результатами розгляду справи по суті
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 903/497/24:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484775

✅Розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. Це зумовлює обов`язок суду першої інстанції при надходженні заяви про забезпечення позову перевіряти її відповідність приписами ст. 20 ГПК України. Водночас у разі застосування заходів забезпечення позову така ухвала не може бути оскаржена з підстав порушення судами правил юрисдикції окремо від рішення суду в цій справі, ухваленого за результатами розгляду справи по суті
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 903/497/24:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484775

✅Два різних суб`єкти права не можуть мати права на один і той же позов (в матеріальному значенні), оскільки це призвело би до можливості дублювання судових процесів з тим же предметом позову за тих самих обставин з можливістю ухвалення протилежних судових рішень у судових процесах за позовами нібито різних позивачів
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 № 910/21682/15 (910/17038/21):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124381177

✅Оскільки право на позов, спрямований на захист володіння держави, належить саме державі, то суб`єкт права постійного користування не має права звертатися до суду з таким позовом від власного імені. Закон не передбачає права постійного користувача на звернення з похідним позовом на користь держави, чиє право порушене незаконним заволодінням земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності за порушником
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 № 910/21682/15 (910/17038/21):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124381177

✅Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування – спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 № 910/21682/15 (910/17038/21):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124381177