Книга про втрати — Джон В. Джеймса та Рассела Фрідмана «Відновлення після втрат».

Вона покроково пояснює дії, які допомагають повернутися до життя без емоційного болю і страждань, що виник внаслідок життєвих втрат.

Рекомендую! Якщо було корисно, поставте 🔥 або + в коментарях

#відео
@BagnenkoPsy

Сальвадор Далі і його біографія — це тотальне переключення уваги.

Я люблю біографії. В них є щось невловимо цікаве - те, як людина бачить себе, світ, рефлексує.
І тому всі біографії, до яких можу дотягнутись, в якісному виданні - всі збираю.

Біографія Сальвадора Далі - неймовірна. Все життя Сальвадора Далі - це окремий шлях, який відрізняється від інших.
Сальвадор Далі (повне ім'я: Сальвадор Феліп Жасінт Далі і Доменек, маркіз де Пуболь) — каталонський письменник, художник, скульптор і один з головних представників сюрреалізму XX століття. Найвідоміший завдяки своїй картині «Постійність пам'яті» (The Persistence of Memory), на якій зображений годинник, що тане на тлі пейзажу.
Як клінічний психолог, звісно, я бачу тут багато цікавого - і нарцисичну акцентуацію, і паранояльні нахили. Але він неймовірно талановитий і зміг створити цілий світ, яким захоплювались мільйони! І це викликає цікавість і повагу.

Приведу тільки один факт з його дитинства, який вплинув на все життя майбутнього митця, звісно в книзі про це немає інформації. Але як психолог я розумію, що це кардинальним чином вплинуло на характер хлопця, який став всесвітньо відомим художником.
Він народився через дев'ять місяців після смерті свого брата, якого теж звали Сальвадор (1901—1903). Коли йому було п'ять років, батьки взяли його з собою на могилу брата і сказали, що він був його реінкарнацією. Новина, що він є копією свого брата, викликала у нього страх перед могилою брата і бажання довести свою унікальність у світі. З раннього дитинства Сальвадор демонстрував яскраву індивідуальність, зокрема через енергійність і ексцентричність, що проявлялися в частих примхах і істериках.

В цьому щоденнику розкриваються 11 років його життя - з 1952 до 1963.
Читати це непросто, але цікаво. Непросто, бо ти ніби провалюєшся в якусь гру, гру захопленого спостереження самого себе. Але якщо розуміти правила - то перестаєш грати в гру і просто спостерігаєш як Далі насолоджується життям і собою.

Кілька цитат:

✍️Я присвячую цю книгу моєму генію, моїй переможній Галі Градіві, моїй Олені Троянській, моїй святій Олені, моїй сяйній, як морська гладь, Галі Галатеї безтурботній (перші слова в книзі)

✍️Аби написати подальші рядки, я вперше за довгий час узув лаковані черевики, які не носив уже давно, адже вони страшенно вузькі. Я взуваю їх переважно перед самим початком виступів.

✍️Щоранку, прокидаючись, я випробовую найвищу насолоду, яку вперше пізнав сьогодні: насолоду бути Сальвадором Далі, — і я зачудовано питаю себе, яке диво явить сьогодні Сальвадор Далі? І щодня мені дедалі складніше розуміти, як інші живуть без Гали та Сальвадора Далі.

✍️Помилки майже завжди мають сакральний характер. Ніколи не намагайся їх виправляти. Навпаки: обмірковуй їх, спробуй збагнути до кінця. Тоді тобі буде легше сублімувати.

Видавництво «Лабораторія» продовжує дивувати і видавати прекрасні книги. Більше про книгу можна глянути тут.

А ви любите біографії? Які б порадили?
Я писав вже про біографії Толкіна і Віла Сміта і скоро планую про ще одну написати.

Зміст і пару фото зсередини — в коментарях покажу.
Якщо це корисно - поставте вогник.
#читаю
@BagnenkoText

Книга «У чужомі домі» і чому вона потрібна майже кожному українцю?

Втрата дому через переміщення - це майже завжди важка і травмівна подія.
Вимушене переселення — це не просто зміна адреси проживання, це дуже болючий досвід. Мільйони українців пережили це.

Книга “У чужому домі” розповідає про те, як це — залишити все, що було рідним, і вчитись жити заново і будувати новий дім заново.

Автор розкриває: що для людини означає дім, як вона себе ідентифікує з ним, з малою локальною батьківщиною та узагальненою Батьківщиною.
Окремо він торкається теми ідентичності, і теми ностальгії.
Як ностальгія може поїдати зсередини.

Детальний і вичерпний посібник для тих, хто працює із темою вимушеного переміщення: психотерапевтів, психологів, консультантів та інших фахівців.
І дуже потужна книга для всіх, хто пережив або переживає сьогодні досвід вимушеного переміщення або намагається зрозуміти, як наша психіка реагує на такі непрості умови.

Навіть якщо ви не втратили дім або відчуття дому — ця книга допоможе вам розуміти мільйони українців, які були вимушено переміщені. Що вони відчувають і, головне, як їх підтримати!

Потужна книга, рекомендую!
Одна з кращих на цю тему

Якщо було корисно, поставте 🔥 або + в коментарях.

#відео
@BagnenkoPsy

Як привести себе до тями після важких обстрілів

3 ночі підряд нас обстрілюють. Київ і інші міста України.
Останні 2 ночі — більше 600 повітряних цілей.

Важливо підтримати себе.

✅ Потурбуйтесь про себе.
✅ Заземліться. Сядьте спокійно і відчуйте своє тіло.
✅ Вдихніть. Видихніть

✅ Запишіть на папері все, що турбує. Випишіть це. І залиште там, на папері.
Когнітивна реструктуризація думок дуже допомагає справитись з ними і відновити контроль.

✅ Подумайте про свій сенс. Що вас тримає, яке ваше навіщо.
Сенс — це ключове, що допомагає проходити складні часи, я казав про це і кажу знов.
Запишіть свій сенс.

Приділіть увагу собі.
Турбота про себе зараз — це не розкіш, а ключове, що ви можете зробити.

Якщо це було корисно — поставте 🔥
І поділіться з тими, кому це потрібно.
#висновкиТижня
@bagnenkoPsy

Можливо вам варто з кимось поговорити Лорі Готтліб - книжка зі зворотньою стороною психотерапевтичної роботи.

Думки, переживання, тривоги психолога, психотерапевта - це рідко обговорюється публічно, зазвичай виключно на супервізіях.
Але звісно це дуже важливо - піклуватись ментальне здоров’я, в тому числі і тих, хто це ментальне здоров’я підтримує.

Ця книга прекрасна тим, що показує як терапія працює, як допомагає і трохи знімає завісу з терапевтичного процесу. Який зазвичай закритий етичними принципами (тут всі історії звісно узгоджені)

Я люблю такі книги. З часів читання Ірвіна Ялома не знаходив нічого схожого.
А ця книжка прям дуже зачіпає і надихає.

Авторка зачіпає найрозповсюдженіші переживання людей і те, як це опрацьовувати в терапії.
А також, як психологам проживати це і справлятись з цим.

Раджу - «Можливо вам варто з кимось поговорити».
В коментарях поділюсь змістом і кількома сторінками першого розділу, бо вони справді терапевтичні.

А вам як, цікаво читати книги про психологів і їх роботу?
Якщо так — поставте 🔥
Бо я люблю таке і ця просто знахідка.
@BagnenkoText

"Фієста. І сонце сходить" Ернеста Хемінґвея - це роман про "втрачене покоління" після Першої світової війни, якому довелося адаптуватися до нової реальності, що залишила їх розчарованими і духовними розбитими.

Книга допомагає краще розуміти військових після війни і тих, хто поруч.

Роман «Фієста» має яскраво виражений біографічний характер. Гемінґвей зобразив у ньому події, які справді відбувалися в його житті, а персонажі мають реальні прототипи. Він сам - ветеран війни, який мав яскраво виражені симптоми ПТСР. Книга дозволяє глибше зрозуміти військових після війни і те, як їм повертатись до світу цивільних людей. Дуже рекомендую!

Книга видана Видавництвом Старого Лева @starlev, яке як завжди видає прекрасні книги Гемінгвея і я потроху збираю всі.

Було корисно?
Поставте, будь ласка 🔥 або + в коментарях, дякую!
@bagnenkoPsy

Доїхав на Книжковий Арсенал.

Вперше з всі роки я тут тільки 1 день. Зазвичай тусуюсь всі 4. Але цей рік багато навчання в аспірантурі і роботи з військовими, прям дуже.

Але навіть за цей день вже стільки подій, людей, спілкування, що дух захоплює!

Потім розкажу і покажу бажанки і покупки.
І людей.
Але новинки дуже потужні. Одна дуже крута психологічна бажанка, останню забрав!

А ви були цього року?
Що купили, діліться :)

@bagnenkoText

Мої покупки на Арсеналі.

Тримався, тому небагато :)
1. «Як написати книгу» концентрований курс письменницької майстерності.
Давно приглядався до неї.

2. «Вивільни свій розум і почни жити» Стівен Гейз і Спенсер Сміт
Це терапія прийняття і відповідальності, дуже потужний метод, КПТ 3-ї хвилі, ACT.

3. «Гідність - це правдивість»
Ігор Козловський. Один з найсильніших наших філософів. Книгу хотів купити давно.
@bagnenkoText

Нова книжка «Як написати книгу» і чому я люблю нові видавництва?

Одна з речей, які я активно намагаюсь робити постійно - це підтримка нових видавництв.
І, звісно, на Арсеналі - це не виключення.
Бо це не просто одне видавництво - це підтримка культури загалом. Це як велика оеканська хвиля, яку ми або підтримуємо, або вона зменшується.

І вчора вийшло познайомитись з видавництвом «Стретович».

Що мені дуже у них подобається:

1. Молодий і дуже абмітний проект.

Перші книги, які вже вийшли - багато говорять про те, що це дуже довгострокове і класне видавництво.

2. Сімейний бізнес. Родина Дмитра і Світлани Стретович довгий час розвивала проект Літосвіта, а тепер запустили власне видавництво.
Люблю такі проекти.

3. Видають реально потенційні шедеври. Мені хотілось всі, якщо чесно. (наприклад, біографія Олега Лужного, одного з кращих правих захисників в українському футболі, гравця «Динамо» Лобановського, а потім «Арсенала» Венгерв - це дуже потужний крок вперед)


4. Якісний друк
Книги приємно тримати в руках. Якіс

5. Автори і співпраця.
Конкретно в цій книзі зібрані автори, яких дуже хочеться читати (Ростислав Семків, Ольга Купріян, Любко Дереш, Богдана Романцова)

Трохи поговорили про це. Тішусь, що можу проговорити такі важливі на початку шляху. Ну і купив книгу, звісно, бо підтримка тільки на словах не така дієва, як гривнєю.

Ще й вийшло обговорити мою майбутню книгу про втрати, яку пишу на ЛітОсвіті, і яка вже наполовину написана. Тут Дмитро і Світлана виявили зацікавленість. Але головне — дописати класний рукопис.

За це найбільше люблю Книжковий Арсенал.
Прекрасні люди і їх прекрасні проекти!

В коментарях покажу трохи більше про саму книгу!

@bagnenkoText

Сиджу в укритті, бо після Керченського мосту краще бути уважним до тривог. Читаю нову книжку, яку давно відкладав —

«Простими словами» Марка Лівіна і Іллі Полудьонного.

Кажуть, там орєшніка чекати, то я з книжкою час скоротаю. 😁

Намагаюсь читати все, що виходить в Україні з психології і наздоганяю те, що не читав. Ну і з вами ділюсь.

Цікава. Змістовна. Це продовження «Простими словами» про емоції. Тут — про поведінку.
Подобається, що тут 3 підходи розібрані:
1. Когнітивно-поведінкова терапія
2. Психоаналіз
3. Гештальт

Upd. Потім напишу більше, якраз дали відбій тривоги.
Відміняється балістика 😊 і читання.
Бо книжка класна 🙌

@bagnenkoText

Військовий говорить. Мурахи. Осколок в плечі. Злість.

Мене турбують трупи.
Бачу їх постійно. Уві сні.
Тільки уві сні.
Полежав місяць в лікарні.
Місяць побув на реабілітації.
Получив поранення.
І почав лікування.
Осколок в плечі так і залишився.
Хлопець у мене був.
2 кульових отримав
І кулі так і не дістали. Так з кулями і ходить.
***
Мені зараз вже все одно. Ти знаєш що таке 80 днів сидіти на нулі?
Там летить все. Попаде, так попаде.
Настільки все рівно вже стає.
***

Злість на командирів не зникає
Головне не потрапляти на них. Я оминаю.
Скільки хлопців полягло.
Вони всі кучкуються. Тут я їх не бачу.
Один парень. Мені сигарети дає. Пожований.
Каже, був в артилерії.
С300 прилетіло.
Чудом живий залишився.
Бомбить
З цим громом — давно не чув. На громкі звуки дуже погана реакція.
Футболки втомився міняти.
Потний просинаюсь кожний ранок.
Відлюдником був, відлюдником і остався. тільки став більш вспильчивий.
Якщо тема не підходе — то одразу вспихую.

**

Я на еваку працював. Я давно вигорів, як спеціаліст
Робота з 300 задовбала. Я вигорів.
Я втомився від чужого болю, крові і відповідальності за чуже життя.

Ми - евак. Ми завжди приїжджаємо завчасно.
Вже розгорнуті. Стоїмо і чекаємо.


***
Привозив хлопців на позиції.
По машині прилетіла фпв
В задню часть. На пробитих колесах я проїхав аж 4 км.
Загалом 4 фпв прилетіло.
З тих пір відчуття — страх, пригнічення, напруга.
Тепер страх коли в машину сідаю і їду туди — страх появляється. Знаю куди я їду. чого я їду.
Руки трусяться. І це постоянно таке.
От це і хочу пропрацювати.
Раніше спішив жить
А зараз куди спішить.
Можу не спішити. Можу на день роботу розтягнути.

***
З психологом мені треба було спілкцватись років 10 тому…

***
Що турбує зараз?
Колотить з нічого.
Починається колотнеча. Агресія береться
У нас завтра шикування. Я прочитав в чаті, хоча я тут. І вже спати не можу.
Приснився сон, що розбудив всіх в располаге.
Тут випиваю таблетку. І потім засинаю.
Серце тарабанить сильно.
Уникання від спілкування з усіма.
Навушники одягаю.
Люди чужі.
Всі, з ким був — вже нема їх.

***
Часто згадую хлопців. Сумую за ними.
Той самий С. Його вже немає, він пропав безвісти. Але він має прийти в АТБ. Він мені винен каву.
Моїх хлопців розпорошили.
Я вважаю, шо він мені винен каву. Ми так домовились. І я його чекаю.
Я ні з ким не спілкуюсь. Тільки з дружиною.

***
Був у своїх підопічних. Ходжу тут до мурах
Покормив мурах цукром.
Але вони не виявили цікавості.

У них своя екосистема.
Цікаво, як вони бігають.
Цікаво як працює групова робота.

Я і раніше любив природу.
Я по суті добра людина. Природа подобається.
Межу всього, на що спроможна людина — я побачив на війні.
І я розумію, шо нікого в світі немає жорстокішого за людину. Тому люблю природу.
Хочу ізолюватись. В ліс.
Не бачу нічого доброго в людях.

***

Жінка пішла від мене.
Не витримала каже. Я її не засуджую, розумію в чомусь. Але важко.

***
У мене багато злості
Боюсь, що моя злість в дії перейде.
Приїжджаю в місто. Стоїш на своєму корчі для зсу.
В потоці стоять нічого такі машинки.
Паралельна реальність. Різниця між бідним і багатим.
Але під час війни — це не ок.
Одні кровʼю зупиняють агресію. Другі продовжують собі наживатись на крові.

***

Думки б викинути.
Не можу
Хлопців згадую.
Цікаво коли люди роздупляться.
Суспільство різне.
Одні живуть і горя не знають.
Інші багато втратили.
Вже нічого не відчуваю.

***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy

Як пережити втрату і біль через текст?

«Одержима» — це поема, що народилася з найглибшого болю Лесі Українки. Вона написала її за одну ніч у 1901 році, коли сиділа біля тіла свого коханого чоловіка, який тяжко хворів. Поема передає біль втрати, смуток і біль у серці.

Твір розповідає про те, як важко знайти спокій, коли всередині боротьба і біль. Леся показує, що навіть у найважчі моменти можна залишатися сильним і не втрачати віру. Поема про силу духу, правду і те, що любов і біль можуть дати нам силу жити далі.

Це дуже особистий і щирий твір, який багато хто може зрозуміти і відчути. Хоч його і непросто читати, але я щиро раджу.

Якщо було корисно, поставте 🔥 або + в коментарях, дякую!

#відео
@BagnenkoPsy

Гори. Книги. Відпочинок на пару днів. Відновлення.
Хочу дочитати прекрасного Толкіна, якого безкінечно відкладав.
Де Світло перемагає Темряву.

Дуже інтенсивні місяці були, пару днів відновлення зараз дуже потрібні.

@bagnenkoText

Віктор Франкл і книга в горах

Сьогодні піднялись групою на гору «Червоний Грунь».
Це 1386 метрів.
Важко. 5 годин йшли в одну сторону, і десь 3 години вниз. Загалом 21 км.

Взяв на гору 1 книгу — Віктора Франкла. На горі вирішив почитати щось, що дуже цінне і завжди надихає.

Дуже сподобалось місце, яке я відкрив.

Насправді ми потребували фундаментальної зміни у ставлення до життя. Ми мусили навчитися самі, і більш за те, навчити людей у відчаї, що важливо не те, чого ми очікуємо від життя, а те, що життя очікує від нас. Ми мусили перестати розпитувати про сенс життя, а натомість думати про себе як про людей, яким життя ставить виклики — щоденно і щогодинно.
Наша відповідь має виявлятись не в розмовах і роздумах, але в правильних діях і вчинках.
Життя, урешті, — це відповідальність за знайдення правильних вирішень виниклих проблем і виконання завдань, які воно повсякчас ставить перед людиною.

Рідко отак відкриваю.
Але тут прям дуже влучно.

задача знаходити сенс в кожному моменті. І шукати правильні дії і вчинки в конкретний момент життя.
Надихнувся.

І горою. І книгою.
@BagnenkoText

Гори, книги і відновлення. 5 висновків з короткої відпустки.

Був у відпустці всього на 3 дні. На Закарпатті, біля Дубового.
Але за цей час трохи встиг відновитись. Піднімались в гору, пили джерельну воду, читали книги, загорів як ніби був на Мальдівах, співав під гітару, танцював і їв смачну їжу на свіжому карпатському повітрі.

І оце зробив для себе трохи висновків і вирішив деякими поділитись

✅ Відновлення потрібно не тоді, коли ти вже вигорів, ненавидиш життя і з усіма пересварився. Не в червоній зоні, а в жовтій.
Планування відпустки має бути заздалегідь. Тоді це і відновлює в процесі підготовки, і сам факт такого часу є підтримкою.

✅ Так важливо читати в задоволення.
Коли багато вчишся або працюєш — то читаєш часто не те, що хочеш.
Але читання в задоволення так важливе.
Я розтягую задоволення від деяких історій, як наприклад, «Володар Перснів».

✅ Радість життя приходить під час лінивого часу. Саме час без досягнень і трудоголізму і є дуже важливим для відновлення.

✅ Підйом в гору — це неймовірне відновлення
Викид дофаміну від досягнення. Бо піднятись на вершину - це важко.
Йти 5 годин в гору — це складно.
Ми піднялись на гору Червоний Грунь, 1356 метрів.
І я неймовірно щасливий.
В коментарях залишу фото.

✅ Хронічний стрес - це те, що дуже руйнує. Соцмережі і дешевий дофамін — те, що заповнює життя і починає руйнувати черех хронічний стрес.. І ми, під час війни, дуже багато в соцмережах бачимо того, що травмує і руйнує. Треба ковток свіжого повітря.
Треба наповнювати життя більше тим, що справжнє - Гори. Джерельна вода. Ліси. Природа. Краса.

Просто хочу цим коротким текстом нагадати, що відновлюватись треба не тоді, коли вже дах їде, а коли він тільки починає від’їжджати.

А що вас відновлює? І чи корисні такі думки на каналі, якщо не зовсім про книжки?
@BagnenkoText

Книги, кава і гітарист The White Stripes з життєвою мудрістю.

Пишу зазвичай про книги і каву раз на місяць. Після важкої ночі, яку влаштувала русня, більше 300 повітряних цілей, запущених по українцям - хочу написати ще сильніше, бо треба попіклуватись про себе.

Для мене піклування, коли треба швидко - кава і книги.
Заварити свіжу каву і взяти якусь хорошу книгу, навіть на 10 хвилин - це вже відновлення.
Поділюсь з вами новою порцією важливих новинок. Не виспався в цю ніч, тому в цей раз коротко

Книги
✅Чому ми спимо. Мастхев книжка про сон. ВСЛ видають базову базу про сон.
✅Soft Skills. Новинка від Віхоли - книга про управлінські практики і психологію м’яких навичок
✅1984 Те, що зараз важливо перечитати.
✅Healing is the new high - корисна книга про різні вправи, що допомагають в роботі над собою.
✅Уламки дитячих травм - книга про те, як важке дитинство впливає на майбутнє. І як зцілитись.
✅«Хай буде дощ» - вивчаю все від українських психологів. Хороша книга, яка спирається на техніки з класичної когнітивно-поведінкової терапії, терапії співчуття собі та терапії прийняття й відповідальності.
✅На власній шкірі - дуже важка книга. Історії, розказані вцілілими. Історії катувань від р*сні. Я консультую людей, звільнених з полону, тому для мене ці історії не є здивуванням. Але це важлива книга для історії.
✅Можливо вам варто з кимось поговорити - потужна книга де психотерапевтка описує зсередини процес терапії і багато різних історій.
✅Навиворіт. Історія Pink Floyd від їх барабанщика. Люблю біографії

Кава.
на цей раз вся крута:
1. Робочка - смачна кава з смішною назвою. Робоча така кава, я б сказав.
2. Black Velvet - дуже соковита. Назвою і смаком нагадує суміш RHCP + трохи блюзу.
3. Milk Rush - п’ю каву без молока, то ця мені особливо зайшла
4. Colombia - цю випив першою. Смачна і проста.
5. China - трохи дивний смак, але коли закінчилась інша, ця зайшла як діти в школу.

У мене є постійний промокод.
Промокод дає знижку 15% на всю каву, окрім дріпів, комбо та наборів
Промокод: Багненко
Діє на постійній основі 🌸
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php

А ще у них зараз доставка по всій Європі, є інстаграм Європейський (кому цікаво - підписуйтесь)

А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.


В кінці посту пишу щось психологічне, але після таких ночей хочеться чогось заряджаючого.
Тому поділюсь цікавим фактом, який вчора дізнався і який здається трохи не в тему на перший погляд.

Лідер The White Stripes (гурт, який має яскравий стиль і створив, наприклад, 7 Nation Army, ви точно чули) спеціально використовуває дешеві гітари, що погано налаштовуються. Він пояснював:
«Чим складніше грати - тим зліший і чесніший звук»
Його Red Airline 1964 постійно фоніла, але стала частиною фірмового саунду.

Мені це сподобалось: чим складніше - тим зліше і чесніше.
Іноді складнощі, які ми не можемо змінити — це важко, але завдяки їм відпадає все другорядне.
Ця злість і ця чесність - це хороша злість і чесність, яка допомагає триматись.

Будемо триматись за цю чесність попри труднощі.

Ну і читати класні книги, запиваючи кавою.

А як ваша ніч? І чи читали щось з цього?

P.S. Фото гітариста з його Red Airline 1964 - в коментах.
@BagnenkoText

Книга для військового — це часто більше, ніж просто книга. Це можливість зануритись в інший світ.

На фото - Саша. Він звільнений з полону.
Ми працюємо.

І книги - один з тих інструментів, який дуже добре працює.

Він любить читати. Перечитав всього Ремарка, Гемінгвея і купу інших книг. Художні І я подарував йому книгу - Осипа Турянського, «Поза межами болю», про Першу Світову.

Він дозволив написати про це.

Всім величезна подяка за те, що підтримуєте.
Звітую про надані книги ось такими короткими історіями.

Робота продовжується.
Я продовжую працювати в шпиталі, купляти книги і дарувати їм. Також закуповую ліки.
якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Книги закінчуються, треба купляти нові.

P.S. Він дозволив написати про нього, розуміючи мету - зменшення прірви між війскьовими і цивільними.
Дякую всім небайдужим.
@bagnenkoPsy

Читати історії вцілілих корисно чи ні? Роздуми на тлі книги «На власній шкірі»

Це важливе питання, про яке я часто роздумую - чи варто читати важкі історії катувань, полону, болю і страждань. Бо ну давайте по-чесному - це важко.
Читаючи цю книгу «На власній шкірі», я переживав багато всього - біль, співчуття, страх, сум, гнів і ненависть до р*сні.

Бо це книга - свідчення тих, хто пройшов окупацію і вижив. Сучасні історії вцілілих. Українські Віктори Франкли та Едіт Егери.
Як людині з Херсону, у якої десятки друзів побували на підвалі (так називала русня короткотривалий полон) або і зараз знаходиться в полоні - для мене це дуже особиста історія.
А як психолог, який щотижня чує такі історії в кабінеті в нашому шпиталі - питання, чи варто ще й у вільний час їх читати.

І я тепер ще більш впевнено вважаю, що читати такі історії важливо.
Врешті, я сам беру схожі історії у військових і з їх дозволу публікую. Бо це народжує розуміння і близькість.

Одразу попереджу - читати ці історії не варто, якщо ви переживаєте особисту травму, або маєте діагностований ПТСР, тривожність, депресію.
Це може привзести до ретравматизації і формування негативного погляду на світ, що може занурити в глибшу депресію чи тривожність.

Але читати ці історії варто пересічному українцю, бо це про наш колективний спротив і формування колективного імунітету.

Що дають такі книги і історії?

Я виділю 3 основні причини.

1. Формування емпатії та морального чуття
Читання історій про біль і виживання народжує більш глибоку емпатію до інших людей. Це допомагає краще розуміти чужий досвід, не знецінювати біль іншого, розвивати людяність. Десь читав, що у дослідженнях з нейроетики вказується, що "емоційне занурення" в літературу може активувати ті ж самі ділянки мозку, що й справжній досвід співпереживання.

2. Ідентифікація з прикладом сили і гідності
Читаючи деякі історії, я усвідомлював які ж прекрасні і гідні українці. Попри все, попри катування
Якщо травматична історія має не лише опис катування чи болю, а й елементи внутрішнього спротиву, надії чи збереження людяності, вона може стати історією підтримки. Людина бачить, що навіть у найважчих умовах можна залишатися собою, робити вибір, чинити спротив, не зраджувати своїм цінностям.

Нам всім потрібна ця ідентифікація з прикладом сили і гідності.
І в цій книзі їх дуже багато.

3. Формування сенсу.
У багатьох випадках історії страждання вміщують пошук або народження нового смислу: «Я вистояв, бо вірив», «Я вижив, щоб розповісти». Це стає потужним ресурсом для формування власних смислів, особливо в екзистенційній кризі.

І чесно вам скажу, що зараз так потрібно формувати власні сенси. Особливо зараз.
Мене такі книги надихають і підтримують.

І бонусом ось вам 4-та причина. Історії вцілілих - це імунітет.
Країна-гній - як ракова пухлина, яка постійно лізе в усі щілини. Ми прибили одні ракові клітини, а вони встигли створити ще.
Нам потрібен імунітет на тисячі років вперед, а такі книги - це як вітаміни для нашого організму і вироблення.
Є вроджений імунітет (передається спадково), а є набутий, так от ця книжка - як вакцина, яка формує набутий імунітет.
Формує тут і зараз.

І для загального імунітету від русні - це саме те, що потрібно.

Книжка - тут.
Щиро раджу.

P.S. Додам факт, бо точно знаю, що такі книги продаються гірше, аніж умовні лайт історії, бо активно спілкуюсь з різними видавцями.
Тому щира повага видавництву Лабораторія за те, що все ж продовжуєте видавати ці історії!

Окрема подяка Лілії @lily_hordiienko з видавництва Лабораторія з каналом @tereveni_club, яка порекомендувала цю надважливу книжку!

І прошу вас, давайте гривнею підтримаємо видавництво, купивши цю книгу. Бо це вклад в наш колективний імунітет в тому числі. І вклад в вашу бібліотеку правильних і потрібних книг.

А що ви думаєте, варто читати такі історії? Якщо так — поставте ❤️, якщо ні 💔
Або напишіть в коментарях.

@BagnenkoText