Предпарадная эскалация имеет ещё одно измерение - чисто военное.
В Москву было стянуто максимальное количество ПВО, для защиты парада.
Соответственно оголив другие города для атак ЗСУ.
Что и было сделано!
За минувшие сутки в России поражены стратегически важные предприятия, работающие на оборонку:
- Крупнейший завод РФ по производству ракет для РСЗО в Туле;
- Завод по производству оптоволокна в Саранске (Мордовия).

Особое мнение

👀 Як тримати увагу Трампа?

Як я і казав вже декілька разів, головна ціль угоди про надра наразі - закласти політичну та економічну рамку подальших технічних переговорів та зациклити увагу Трампа на нашій тематиці. Тому, наприклад, питання використання військової допомоги зазначене, проте не пропрацьоване на 100%.

І ось ще одне підтвердження - тільки Верховна Рада ратифікувала угоду про надра, одразу ж Трамп оголосив про дзвінок Зеленському найближчим часом.

Думаю, якщо будемо таким же чином йти з усіма додатковим технічними угодами, то нам "прямий ефір" американського президента забезпечений ще на декілька місяців вперед :)

Григір Тютюнник - чудовий стиліст і трохи про одну мрію.

У мене є мрія - потроху прочитати ключові твори найкращих українських письменників від Григорія Савича Сковороди і до сьогодення.
Це повага до нашої нації і нашої культури, на мій погляд.
І якщо інші періоди вже є загальне розуміння основних творів і авторів, то один період - знаю найгірше.
Це - шістдесятники. З ними найбільша біда, достатньо слабко розбираюсь.
Але виправляю це потроху.

«Григір Тютюнник - найкращий стиліст» за словами Ростислава Семківа.
Екскурсія Байковим кладовищем не пройшла просто так. Я попросив порадити найкращі його повісті і отримав пораду від Ростислава Андрійовича і вже читаю.

Купив прекрасне видання від Віхоли і вже насолоджуюсь. І я згоден. Він чудово вміє занурювати в історію, в атмосферу.
Схоже, у мене з’являється +1 улюблений український автор.

А що ви читали у шістдесятників? Що б порадили?
@bagnenkoText

Світ у баченні Рональда Рейгана.

Автор карикатури - Девід Горсі. 1987 р.

@obodrenieUkraine

Практикували в нашому шпиталі метод пролонгованої експозиції з VR окулярами.

Є така методика роботи з ПТСР - пролонгована експозиція.

Пролонгована експозиція — ефективна сучасна методика терапії посттравматичного стресового розладу, що допомагає клієнту емоційно обробити травматичний досвід і позбутися пов'язаних із травмою симптомів.
По суті, клієнт занурюється у важкі спогади, щоб зменшити їх інтенсивність.

Це була презентація, далі буде навчання влітку.
Дуже реалістично в окулярах, я оце трохи коментую, як себе почуваю.
Це я їду в БТР, я в закритому приміщенні, нас обстрілюють і це викликає дуже непрості почуття. Це я вдруге дивлюсь і в кінці вже потроху є звикання і це не викликає таких важких почуттів.
Зменшення інтенсивності почуттів від травматичних спогадів — це і є одна з цілей пролонгованої експозиції.

Якщо цікаво - буду розказувати детальніше, коли навчання вже буде. Поставте вогник або + в коментарях.
@BagnenkoPsy

Показне фото: Сі Цзіньпін - на шабаші в Москві, на самому головному і видному місці, щоб чітко подати сигнал США: Росія - наш актив.

Ви цього у нас не заберете.

Так, глобально Росія - це сміття: 1% світового ВВП, ніякої науки, другорядна і локальна - як для Заходу, так і для самого Китаю - культура, ні сучасна промисловість і так

Але китайцям виявилося, що Росія таки потрібна, і вони тримають її в ланцюжку.

А на фоні ігор з Москвою американці будуть чіплятися за неї ще сильніше.

Нагадаю: Китай має глибоке обурення - і за США, і особливо за Європу; зрештою, за мірами Пекіна, сто років - ніщо, китайські програми розвитку через 50 років мирно діють по горизонтам, а сама китайська цивілізація - це, на мить, тисячі років.

До речі, рекомендую китайський фільм "Велика причина заснування держави" (2009) - це тюремна кампанія, і добре показує погляд офіційного Пекіна на США: мовляв, у важкі роки, коли Мао і товариші докладали неймовірних зусиль щоб об'єднати Китай, прокляті янки будували козлів і блювали зебру по максимальній мірі своїх можливостей.

Китайці страшенно злобні.

Те саме стосується і Японії, яка занадто добре знає цю злобу і тому не випадково знову мілітаризується - перш за все з думкою, що за потреби вдасться від'їхати від Пекіна.

Найчастіше у відповідь на питання, чому відсталій та деградуваній Росії так потрібен Китай, наводиться дві причини: доступ до майже безкоштовної сировини та ресурсів (і це правда) і "ядерна парасолька" - арсенал з тисяч ядерних ядер, успадкованих від СРСР (і це теж правда).

Думаю, є інші причини, але ці думки ще не структуровані - тому залишу їх при собі.

Ігаль Левін
@bagnenkoDaily

Тільки що говорив з військовим, якого дуже довго консультував.
Зараз він на Донецькому напрямку.

Каже, немає ніякого припинення вогню.
Навпаки відчувається, як посилення активності.

«Ті, хто кажуть про припинення - брешуть» цитата
@bagnenkoDaily

Иностранные гости на параде победобесия: что это все означает?
1. Парад на 9 мая для России сакральный и государствообразующий символ. И приезд иностранных гостей на 80-летие Победы – это дополнительная легитимность для России, путинского режима и т.н.СВО. Особенно, когда из-за вторжения в Украину РФ оказалась в полуизоляции.
2. Соответственно за эту легитимность Россия готова щедро платить. Лидеры центральноазиатских государств приехали не за сантиментами, а с обширными райдерами. Ушлепки типа Фицо и подавно. 9 мая в России – это день, когда может исполниться любое желание лидера другого государства – можно выторговать что угодно. Россия платит за их присутствие ресурсами, скидками, уступками. Русские заплатят любую цену, чтобы заполнить гостевую ложу на параде. А в условиях потенциальной угрозы от ЗСУ это сразу х2 или даже х3.
3. Больше всего получит Китай. Подписано 60+ договоров, Россия строит газопровод “Сила Сибири” за свои деньги, торгует в минус и открывает двери для китайской экспансии. Это публичное и демонстративное крушение гипотезы “об отрыве России от Китая”. Особенно заявления Дональда Трампа о том, что Путин его уважает и сам оторвет РФ от КНР.
Подход товарища Си – чисто прагматичный. Китай будет нещадно грабить ресурсы России. За это председатель КНР даже готов был одеть георгиевскую ленточку.
4. Приятие/неприятие георгиевской ленточки тоже своего рода индикатор. Во-первых, за колорадскую ленточку тарификация увеличивалась, а во-вторых, четко маркировала отношение лидеров стран (спойлер – сугубо потребительское). Токаев, Мирзиёев, Бердымухамедов и Мадуро не надели георгиевские ленты.
5. Российская пропаганда Великую Отечественную слила воедино с т.н.СВО. Бессмертный полк с прадедами смешали с убийцами, насильниками и мародерами т.н.спецоперации. Соответственно участвовать в этом – значит быть “замазанным” в военных преступлениях. Следовательно бесплатно принимать участие в победобесии точно не стоит. Как и стесняться в своих пожеланиях, если уже решил участие принимать.
Ничего личного – просто бизнес!..

Особое мнение

Позавчора подивився наддраматичний півфінал Ліги Чемпіонів «Інтер» - «Барселона». Там на полі було безліч суперзірок, але головним героєм став захисник Ачербі, про якого більшість з вас, впевнений, не чули. А він заслужив, щоб почули.

Цьому хлопцю нічого не давалося просто. Франческо не вважався дуже перспективним, не викликався до молодіжних збірних і до 23 років грав в нижчих італійських лігах. В 2011 році таки дістався до еліти, відіграв посередній сезон в заштатному «Кьєво», але раптом стався прорив, і його підписав тоді все ще зірковий «Мілан». Але дива не сталося, закріпитися в суперклубі захисникові не вдалося.

Можливо, все було б інакше, але саме в цей час все ще молодий гравець втратив батька і занурився в темряву – депресії, алкоголізм, безсонні ночі. Все той же «Кьєво» дав ще один шанс, потім була невдала спроба реанімувати кар’єру в «Дженоа», аж поки в гравця скромно (трансфер за 1,7 мільйони євро проти 4 млн., які рік тому платив за Ачербі «Мілан») вклався провінційний у всіх сенсах «Сасуоло». Справи ніби пішли в гору, і тут страшний діагноз – рак. Але тут Франческо вже був іншим і почав боротися: «Після смерті батька я опустився на дно. Я ніби забув, як грати у футбол і навіщо я це роблю, – розповідав він за кілька років. – Я почав пити, і, повірте, я пив тоді що завгодно. Це може виглядати жахливим парадоксом, але рак врятував мене. Я сконцентрувався на тому, що маю це подолати. Я перестав боятися. Думаю, що ця хвороба покращила мене як особистість, позбавивши докорів сумління та горбювання. Я позбувся зайвого, негативного, а разом з тим позбувся ілюзій. Перестав мріяти про щось велике та почав зосереджуватися на простих цілях…»

Він пережив хірургічне втручання, хіміотерапію, провалений допінг-тест, який потім виявився гормональним збоєм через повернення раку. І здолав все. Повернувся в футбол і досить швидко став незмінним гравцем свого скромного клубу. Аж так, що отримав запрошення до збірної, де дебютував в товарняку майже в 27. В той рік, коли пройшов останню хіміотерапію. Першу офіційну гру за національну команду зіграв аж в 31, коли виступав за міцний «Лаціо», а вже наступного року поїхав на Євро-2020, де провів кілька ігор, навіть забивши важливий гол Австрії. І хоча останні стадії чемпіонату просидів в запасі, цілком заслужено отримав титул чемпіона Європи. В 2022 вже 34-річний Ачербі несподівано забрався ще вище в клубній кар’єрі, перейшов до «Інтера» і став залізно основним в потужній команді. Проте вже скоро керівництво вирішило, що варто підстраховуватися, бо віковий Ачербі має йти на спад, тож треба купувати на його позицію більш перспективних конкурентів.

І от півфінал Ліги Чемпіонів. Проти «Інтера» надзіркова «Барселона», яку врешті решт ніби привів до ладу німецький тренер Флік. Ачербі вже 37, але серед інших захисників багато травмованих, тож він грає всі останні ключові ігри майже без замін. Як і цю, яку «Інтер» починає успішно, але потім пропускає 3 голи. За кілька хвилин до закінчення основного часу на табло 2:3. Це значить, що італійці пролітають повз фінал, який був так близько. Третя додана хвилина, «Інтер» атакує з останніх сил, і тут в штрафній опиняється ні якийсь зірковий форвард, ні хтось із молодих і здорових, чи із свіжих, хто нещодавно вийшов на заміну, а найстарший гравець на полі, захисник, який ще ніколи не забивав в єврокубках. І діє він в цей момент як елітний нападник: відтісняє на 10 років молодшого опонента і потужно, будучи шульгою, стріляє в дев’ятку «неробочою» правою ногою. Голкіпер «Барси» Щесни у якого в цьому сезоні намічалася своя карколомна історія, лишається статистом. А автор голу, після феєричного святкування зі зриванням футболки і жовтою карткою, ще дограє 30 хвилин додаткового часу, за які його команда забʼє вирішальний гол.
Так, це той самий Франческо Ачербі. І здається я знаю, за кого хочу повболівати у фіналі

Юлій Морозов
@bagnenkoDaily

Хочу поділитись книгою, яку найчастіше дарую військовим — «Одного разу воїн — воїн назавжди» Чарльза Гоуґа.

Це дуже сильна і дієва книжка, написана військовим психіатром. Вона просто і глибоко пояснює, що таке ПТСР, як справитись з симптомами, гнів, уникання, інтрузії і флешбеки, як із ним працювати і що реально допомагає. Там багато практичних порад, вправ, технік — і головне, багато розуміння.

Дуже раджу!

Якщо такі короткі відеоогляди корисні — поставте 🔥
Або + в коментарях.

#відео
@BagnenkoPsy

Спільна заява зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції держав зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України
(«Львівська заява»).

Ми, міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції держав зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (далі - Коаліція держав), зібралися сьогодні, 9 травня 2025 року, у Львові - місті, яке відіграло значну роль у формуванні фахівців з міжнародного права, які заклали підвалини сучасного міжнародного кримінального права, посилаючись на Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року під назвою «Агресія проти України», в якій найрішучішим чином засуджується агресія Російської Федерації проти України в порушення статті 2(4) Статуту Організації Об'єднаних Націй, посилаючись на резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй A/RES/ES-11/6 від 23 лютого 2023 року під назвою «Принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй в основі всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні», висловлюючи свою вдячність за роботу, проведену експертами з правових питань в рамках Коаліції держав над проєктами правових інструментів, необхідних для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, починаючи з січня 2023 року, беручи до уваги Віденсько-Ризьку заяву Коаліції держав від 22 листопада 2024 року, керуючись спільною метою забезпечення відповідальності за злочин агресії, вчинений проти України, ми заявляємо про таке:

Ми вітаємо завершення технічної роботи над проєктами правових інструментів, необхідних для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в рамках Ради Європи.

Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України.

Ми підкреслюємо, що після створення, Спеціальний трибунал, відповідно до свого Статуту, здійснюватиме судочинство у повній повазі до міжнародного права та прав людини з метою забезпечення відповідальності за злочин агресії та зміцнення міжнародного правопорядку.

Ми висловлюємо вдячність усім, хто активно долучився до підготовчої роботи над проєктами правових документів, необхідних для створення Спеціального трибуналу, зокрема, юридичним радникам, які брали участь у роботі Коаліції держав.
Ми підкреслюємо центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу та визнаємо значний внесок Європейської Комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності, включно з їхньою роботою над проєктом Угоди між Україною та Радою Європи про заснування Спеціального трибуналу, проєктом Статуту Спеціального трибуналу та проєктом Розширеної часткової угоди, що визначає умови підтримки Спеціального трибуналу, включно з його фінансуванням та іншими адміністративними аспектами.

Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування.
З метою розширення міжнародної підтримки Спеціального трибуналу закликаємо інші держави та міжнародні організації приєднатися до наших зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.

Ті з нас хто представляють держави-учасниці Ради Європи, з нетерпінням чекаємо на засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня 2025 року, яке стане наступним кроком на шляху до формалізації створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи.

Ця заява була узгоджена в присутності Каї Каллас, Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, віце-президентки Європейської Комісії та Майкла МакГрата, Комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів.

Одна з кращих біографій Джона Р.Р.Толкіна. Моє читання вихідних.

Сьогодні в дорозі, в потязі.
Готуюсь до курсу про горе і силу тексту в проживанні важких часів. І вивчаю біографії людей, які проходили складні часи і втрати. Один з них — це Толкін.
На цю дорогу у мене найкраща біографія Толкіна за визнанням багатьох — біографія Гамфрі Карпентера.

Автор навіть був вдома у Толкіна в 1967 році і мав довгу захопливу розмову. Описує це в першому розділі і це неймовірно цікаво. Як Толкін розмовляє, який у нього тон голосу («дивний голос — глибокий і приглушений»), як вибачається за безлад в кабінеті, що кабінет у нього в гаражі поруч з домом («бо авто я не маю ще від початку Другої Світової»). В 76 років Толкін безперестанку ходить по кімнаті і «його енергійність більше нагадує нетерплячість». В кінці розмови Толкін запрошує автора знов до себе в гості чим неймовірно дивує того.
Книга неймовірна.

А що у вас по читанню вихідних?
@bagnenkoText

Це хороший знак, що росіяни нарешті замислились про закінчення війни. Всі у світі вже дуже давно цього очікували. І найперший крок у реальному закінченні будь-якої війни – це припинення вогню.

Немає сенсу продовжувати вбивства навіть на день. Очікуємо, що Росія підтвердить припинення вогню – повне, тривале й надійне, – починаючи відзавтра, 12 травня, і Україна готова зустрічатись.

Знімаю капелюх перед нашими дипломатами, урядовцями, юристами.

Результатити пари останніх тижнів:

- підписання угоди при економічне партнерство з США та її ратифікація Верховною Радою

- ухвалення рішення про створення Трибуналу по злочинам рф в Люксембурзі - фактично новий Нюрнберг для пу

- представники 35 країн та Ради Європи відвідали Львів на День Європи в пʼятницю - Україна - це Європа

- спільна стаття сьоми міністрів закордонних справ України, Естонії, Латвії, Литви, Молдови, Польщі та Чехії в New York Times про уроки Другої Світової війни, про рос міфи і призватизацію перемоги, про пакт Молотова-Ріббентропа, Ялтинський поділ світу тощо…

- підписання нових військових контрактів з Данією, Нідерландами, Францією і Італією

- 5 лідерів вільної Європи відвідали Київ в суботу і домовлялись про умови зупинки вогню, на які погодилась Україна. Також узгодили дії з США та пакети санкцій, якщо рф не погодиться.

Андрій Сибіга, пане міністре, твої люди відпрацьовують травень (та й багато місяців підготовчої роботи до того) на 5+. Велике дякую!

Владислав Рашкован
@bagnenkoDaily

Це хороший знак, що росіяни нарешті замислились про закінчення війни. Всі у світі вже дуже давно цього очікували. І найперший крок у реальному закінченні будь-якої війни – це припинення вогню.

Немає сенсу продовжувати вбивства навіть на день. Очікуємо, що Росія підтвердить припинення вогню – повне, тривале й надійне, – починаючи відзавтра, 12 травня, і Україна готова зустрічатись.

Трагічна доля Павла Тичини і похід в музей Тичини.

Я почав відвідувати музеї літераторів.
Був в музеї Тичини.
Як у мене є мета - прочитати ключові твори нашої літератури, так само є мета відвідати основні музеї літератури в Україні і музеї письменників. Попереду багато цікавого (Рильський, Леся Українка, Панас Мирний та інші).

Музей Тичини знаходиться в його колишній величезній квартирі, яка розташована в дуже затишному будинку (сталінка 4-поверхова) за адресою Київ, вул. Терещенківській 5. Це самісінький центр, поруч КНУ Шевченка червоний корпус, Золоті Ворота, Національна опера, але місце дуже тихе і затишна.

Це для мене дуже трагічний персонаж нашої літератури.
Неймовіно талановитий.
І водночас людина, яка перестала творити геніальне, бо стала частиною системи радянської влади (Міністр освіти УРСР, голова Верховної Ради УРСР двох скликань).
Поет в ньому помер, але Тичина лишився жити і мусив, уже як чиновник, виконувати поетичні функції.

Як дуже влучно сказав Василь Стус про нього
"Доля Тичини воістину трагічна.
В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину — нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням.»

Музей зараз зачинений.
То ми були в квартирі на поверх нижче, тобто всі кімнати такі самі і були на 3д екскурсії.
її проводила нам співробітник музею.

В цьому музеї він досить скромно жив.
Я хочу показати буквально одне фото.

Це його бібліотека.
Кабінет, де він будучи - там взагалі книг немає і тільки прилизане ідеальний образ. Бо стучали всі на всіх. Навіть Бажан, який жив квартирою вище.
А в закритому кабінеті - книги, за які можна сісти. Книги з підписами більшості авторів Розстріляного Відродження. І це боляче.

Боляче бачити, як людина обрала шлях власного подавлення і зменшення.

Щось в цьому є трагічне.
Тичина - те, що робить срср з тими, хто вірить в добрі наміри цієї влади.

«Від кларнета твого — пофарбована дудка осталась...» — ці гіркі слова Євгена Маланюка на свою адресу, кажуть, часто повторював постарілий Павло Тичина.

У 1965 році він записує:
На те я лірик, щоб запитувать,
не тільки холодно озватися,
не тільки лозунги почитувать,
а — дивуватись,
дивуватися!..

Доля Тичини застерігає.
І лякає. Бо це доля багатьох митців, яких розчавлює тиранія і авторитарна влада.

В коментарях - трохи фото і відео з 3Д екскурсії.

А ви як, вивчали творчість Павла Григоровича?

Поставте + або ❤️ якщо цікаво, щоб я більше про музеї розказував, бо це прям дуже цінна для мене активність.

@BagnenkoText

В війнах на виснаження ключове це єдність всередині і міцність міжнародної коаліції підтримки, постійне залучення нових ресурсів і їх ефективне використання без того, щоб при цьому не надірватися з середини через економічні, соціальні і політичні протиріччя, котрі такі війни загострюють до межі.

Це варто не забувати обговорюючи ритуальні танці навколо мирного процесу імені Дональда Трампа. Що варто звичайно «танцювати», але і слідкувати за відповідними моментами.