Forwarded from Тарас Григорович повідомляє
Повітряні сили високоточними бомбами атакували командний пункт окупантів в районі Олешок на Херсонщині
За попередньою інформацією, знищено близько 25 окупантів, щонайменше 11 зазнали поранень.
За даними розвідки, серед ліквідованих – командир, начальник штабу, начальник інженерної служби та командир одного з взводів батальйону.
За попередньою інформацією, знищено близько 25 окупантів, щонайменше 11 зазнали поранень.
За даними розвідки, серед ліквідованих – командир, начальник штабу, начальник інженерної служби та командир одного з взводів батальйону.
👍4🙏1
Forwarded from Психолог під час війни
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
👏3
Forwarded from Психолог під час війни
Спорт — один з найкращих методів відновлення.
Біг — мій улюблений спорт, який дає багато енергії, психологічно розвантажує і надихає.
Бігаю щотижня на Трухановому острові. Захотілось і з вами це розділити.
Ви взагалі як до кружечків в каналі ставитесь, до речі?
І який у вас спорт улюблений?
Біг — мій улюблений спорт, який дає багато енергії, психологічно розвантажує і надихає.
Бігаю щотижня на Трухановому острові. Захотілось і з вами це розділити.
Ви взагалі як до кружечків в каналі ставитесь, до речі?
І який у вас спорт улюблений?
👍7❤1
Forwarded from Психолог під час війни
Втрата волі і вивчена безпорадність. Відновлення після полону. Частина 3.
Я працюю зі звільненими з полону як клінічний психолог, мій досвід не абсолютний, але я вирішив трохи систематизувати всі знання, які вивчав і бачив, і поділитись їми.
Якщо це буде корисно - не забудьте поставити + в коментарях і зробити репост
Я побачив одну закономірність в роботі з деякими військовими, які звільнені з полону і почав глибше це вивчати.
Я назвав її втрата волі, а потім знайшов ще 2 терміни, які дуже про це. Мартін Селігман про це пише і Джудіт Герман.
— Вивчена безпорадність (learned helplessness) — Мартін Селіґман, теорія про те, що після тривалого досвіду неконтрольованих страждань людина перестає намагатися змінити ситуацію, навіть коли така можливість з’являється.
— Синдром заручника - це відчуття нездатності функціонувати без чітких зовнішніх правил та контролю, характерне для колишніх в’язнів або людей, які довго перебували в тотальних установах (в’язницях, таборах).
Втрата волі після психотравмуючої події — це захисна реакція психіки на досвід, у якому людина пережила високий рівень безсилля, страху або фізичної й емоційної болючості. Такий стан не є "слабкістю" — це результат дезорганізації базових структур психіки, що відповідають за мотивацію, ініціативу і здатність діяти.
Важлива ремарка: не всі, хто звільнений з полону має вивчену безпорадність або втрату волі. Звісно, ні.
Людина ізолюється від інших і втрачає зв’язок.
Це відчуття безпорадності і втрати волі розповсюджується на багато сфер життя.
Ось що пише про це Джудіт Герман:
«Безпорадність та ізоляція - це ядро психічної травми. Здобуття влади та налагодження зв’язку з людьми навколо є основою видужання.»
Що робити і чи можна це відновити?
Важливо відмітити, що відновлення після травмуючого досвіду полону можливе.
Ось кілька порад, що варто робити.
1. Визнати цей стан нормальним
• Це природна реакція на довготривале перебування в умовах, де особа була позбавлена можливості приймати рішення.
• Не слід тиснути чи змушувати - важливо зберігати терпіння.
2. Поступово відновлювати відчуття контролю
• Дозволити людині робити маленькі вибори: у побуті, харчуванні.
• Запитувати думку, давати прості завдання.
3. Розвивати активну участь у повсякденному житті
• Повернення до звичних дій у безпечному середовищі.
• Рутинні справи — як опора: приготування їжі, проста робота, прогулянки.
4. Працювати з тілом
• Фізична активність (навіть мінімальна) підвищує рівень енергії та покращує контакт із собою.
• Просте дихання, розтяжки, легка зарядка, пробіжки
5. Залучення до сенсотворчих активностей
• Допомога іншим, волонтерство, догляд за тваринами або рослинами — все це повертає відчуття значущості.
• Логотерпевтичні вправи (про них я писав окремо і розказував на майстер-класах моїх)
6. Психотерапевтична підтримка
• Робота з фахівцем дозволяє поступово знижувати відчуття провини, безсилля та замороження.
• Корисні напрямки: тілесно-орієнтована терапія, логотерапія, EMDR, наративна терапія.
Втрата волі - це симптом, а не "характер".
Вона піддається терапії, якщо діяти поступово, бережно і з урахуванням темпу самої людини.
Воля повертається через відновлення сенсу, зв’язків, контролю і безпеки.
Дуже важлива сама інтеграція в суспільство, знаходження і налагодження.
А якщо хочете більше розібратись в цьому питанні - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти
І побачимось на майстер-класі.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
В наступних постах хочу написати про етапи інтеграції досвіду і адаптації до нового життя.
Якщо це корисно - поставте + або вогник.
Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
@BagnenkoPsy
Я працюю зі звільненими з полону як клінічний психолог, мій досвід не абсолютний, але я вирішив трохи систематизувати всі знання, які вивчав і бачив, і поділитись їми.
Якщо це буде корисно - не забудьте поставити + в коментарях і зробити репост
Я побачив одну закономірність в роботі з деякими військовими, які звільнені з полону і почав глибше це вивчати.
Я назвав її втрата волі, а потім знайшов ще 2 терміни, які дуже про це. Мартін Селігман про це пише і Джудіт Герман.
— Вивчена безпорадність (learned helplessness) — Мартін Селіґман, теорія про те, що після тривалого досвіду неконтрольованих страждань людина перестає намагатися змінити ситуацію, навіть коли така можливість з’являється.
— Синдром заручника - це відчуття нездатності функціонувати без чітких зовнішніх правил та контролю, характерне для колишніх в’язнів або людей, які довго перебували в тотальних установах (в’язницях, таборах).
Втрата волі після психотравмуючої події — це захисна реакція психіки на досвід, у якому людина пережила високий рівень безсилля, страху або фізичної й емоційної болючості. Такий стан не є "слабкістю" — це результат дезорганізації базових структур психіки, що відповідають за мотивацію, ініціативу і здатність діяти.
Важлива ремарка: не всі, хто звільнений з полону має вивчену безпорадність або втрату волі. Звісно, ні.
Людина ізолюється від інших і втрачає зв’язок.
Це відчуття безпорадності і втрати волі розповсюджується на багато сфер життя.
Ось що пише про це Джудіт Герман:
«Безпорадність та ізоляція - це ядро психічної травми. Здобуття влади та налагодження зв’язку з людьми навколо є основою видужання.»
Що робити і чи можна це відновити?
Важливо відмітити, що відновлення після травмуючого досвіду полону можливе.
Ось кілька порад, що варто робити.
1. Визнати цей стан нормальним
• Це природна реакція на довготривале перебування в умовах, де особа була позбавлена можливості приймати рішення.
• Не слід тиснути чи змушувати - важливо зберігати терпіння.
2. Поступово відновлювати відчуття контролю
• Дозволити людині робити маленькі вибори: у побуті, харчуванні.
• Запитувати думку, давати прості завдання.
3. Розвивати активну участь у повсякденному житті
• Повернення до звичних дій у безпечному середовищі.
• Рутинні справи — як опора: приготування їжі, проста робота, прогулянки.
4. Працювати з тілом
• Фізична активність (навіть мінімальна) підвищує рівень енергії та покращує контакт із собою.
• Просте дихання, розтяжки, легка зарядка, пробіжки
5. Залучення до сенсотворчих активностей
• Допомога іншим, волонтерство, догляд за тваринами або рослинами — все це повертає відчуття значущості.
• Логотерпевтичні вправи (про них я писав окремо і розказував на майстер-класах моїх)
6. Психотерапевтична підтримка
• Робота з фахівцем дозволяє поступово знижувати відчуття провини, безсилля та замороження.
• Корисні напрямки: тілесно-орієнтована терапія, логотерапія, EMDR, наративна терапія.
Втрата волі - це симптом, а не "характер".
Вона піддається терапії, якщо діяти поступово, бережно і з урахуванням темпу самої людини.
Воля повертається через відновлення сенсу, зв’язків, контролю і безпеки.
Дуже важлива сама інтеграція в суспільство, знаходження і налагодження.
А якщо хочете більше розібратись в цьому питанні - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти
І побачимось на майстер-класі.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
В наступних постах хочу написати про етапи інтеграції досвіду і адаптації до нового життя.
Якщо це корисно - поставте + або вогник.
Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
@BagnenkoPsy
❤4🔥2👍1
Forwarded from Быть Или
Financial Times: Европейские оборонные заводы расширяются в три раза быстрее, чем в мирное время, суммарная площадь новых земель, отведённых под производственные мощности, составляет свыше 7 млн м² (7 км²). Мы наблюдаем перевооружение Европы исторического масштаба.
Издание проанализировало спутниковые снимки 150 европейских заводов от 37 оборонных компаний. На первом скрине жёлтым указаны заводы, расширившие свои площади после российского вторжения в Украину.
На снимках 2-4 демонстрируется расширение производственных мощностей отдельных европейских оборонных гигантов: MBDA в Германии, BAE Systems в Уэльсе, NAMMO в Финляндии.
Всё это свидетельствует о том, что долгожданное возрождение европейской оборонки благодаря государственным субсидиям постепенно материализуется не только в публичных заявлениях, но и в бетоне и стали.
Отдельно отмечается, что большой толчок к расширению производств дала запущенная в марте 2024 года европейская инициатива ASAP, которая выделила оборонным компаниям под это дело €500 млн. Это произошло в момент первой полугодичной блокировки американской военной помощи, когда украинская армия испытывала самый большой артиллерийский голод за всё время войны.
(Дроны тогда ещё не были настолько распространены, основным средством поражения была артиллерия, преимущество России доходило до 10 к 1, что в итоге привело к потере ВСУ Авдеевки и Очеретинскому прорыву, в результате которого оккупанты добрались до Покровска, - прим.).
FT зафиксировало расширение как минимум на 20 локациях, на которые были выделены средства ASAP, включая постройку заводов с нуля.
По словам еврокомиссара Андрюса Кубилюса, к концу 2025 года Европа должна произвести 2 млн артиллерийских боеприпасов, когда до войны она производила всего 300 тысяч. (Правда, ряд производителей, знакомых с ситуацией, говорит, что в реальности это число будет несколько ниже).
Львиную долю по производству артиллерийских боеприпасов берёт на себя немецкий Rheinmetall: он увеличил производство до 1,1 млн в год с 70 тысяч, которые были до войны. (Почти в 16 раз).
Британская BAE Systems также обещает нарастить производство в 16 раз, когда будут введены в строй новые установки по наполнению боеприпасов взрывчаткой, что ожидается до конца года.
В то же время, куда хуже дела в Европе обстоят с производством дальнобойных ракет (те же Storm Shadow и Taurus). Здесь Россия значительно опережает союзников.
Основным затыком для Европы здесь являются реактивные двигатели, необходимые для таких ракет. Военный эксперт Университета Осло Фабиан Хоффманн считает, что следующим крупным вложением Европы должны стать дальнобойные ракеты, так как на сегодня они являются главным элементом сдерживания.
Издание проанализировало спутниковые снимки 150 европейских заводов от 37 оборонных компаний. На первом скрине жёлтым указаны заводы, расширившие свои площади после российского вторжения в Украину.
На снимках 2-4 демонстрируется расширение производственных мощностей отдельных европейских оборонных гигантов: MBDA в Германии, BAE Systems в Уэльсе, NAMMO в Финляндии.
Всё это свидетельствует о том, что долгожданное возрождение европейской оборонки благодаря государственным субсидиям постепенно материализуется не только в публичных заявлениях, но и в бетоне и стали.
Отдельно отмечается, что большой толчок к расширению производств дала запущенная в марте 2024 года европейская инициатива ASAP, которая выделила оборонным компаниям под это дело €500 млн. Это произошло в момент первой полугодичной блокировки американской военной помощи, когда украинская армия испытывала самый большой артиллерийский голод за всё время войны.
(Дроны тогда ещё не были настолько распространены, основным средством поражения была артиллерия, преимущество России доходило до 10 к 1, что в итоге привело к потере ВСУ Авдеевки и Очеретинскому прорыву, в результате которого оккупанты добрались до Покровска, - прим.).
FT зафиксировало расширение как минимум на 20 локациях, на которые были выделены средства ASAP, включая постройку заводов с нуля.
По словам еврокомиссара Андрюса Кубилюса, к концу 2025 года Европа должна произвести 2 млн артиллерийских боеприпасов, когда до войны она производила всего 300 тысяч. (Правда, ряд производителей, знакомых с ситуацией, говорит, что в реальности это число будет несколько ниже).
Львиную долю по производству артиллерийских боеприпасов берёт на себя немецкий Rheinmetall: он увеличил производство до 1,1 млн в год с 70 тысяч, которые были до войны. (Почти в 16 раз).
Британская BAE Systems также обещает нарастить производство в 16 раз, когда будут введены в строй новые установки по наполнению боеприпасов взрывчаткой, что ожидается до конца года.
В то же время, куда хуже дела в Европе обстоят с производством дальнобойных ракет (те же Storm Shadow и Taurus). Здесь Россия значительно опережает союзников.
Основным затыком для Европы здесь являются реактивные двигатели, необходимые для таких ракет. Военный эксперт Университета Осло Фабиан Хоффманн считает, что следующим крупным вложением Европы должны стать дальнобойные ракеты, так как на сегодня они являются главным элементом сдерживания.
❤1🔥1
Forwarded from Філософи античності (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Учень — це не посудина, яку треба наповнити, а смолоскип, який треба запалити.
Плутарх, прибл. 45 - бл. 127 рр., письменник, історик та філософ римської епохи.
(Підписуйтесь на канал з думками античних філософів:
@AncientPhilosophers)
Плутарх, прибл. 45 - бл. 127 рр., письменник, історик та філософ римської епохи.
(Підписуйтесь на канал з думками античних філософів:
@AncientPhilosophers)
🔥5
Forwarded from Психолог під час війни
Ключові принципи роботи з військовими. Створення безпечного простору.
Мабуть інформації про взаємодію з військовими вже багато. Але коли я тільки навчався, то хотів би мати ключове, концентра, вижимку, чому найважливішому треба вчитись.
Я вирішив створити серію коротких постів, де поділюсь думками і досвідом, що допомагає будувати довгостроковий контакт з військовими.
Якщо вам це корисно буде - поставте + в коментарях.
Одна з ключових навичок - це вміння створювати безпечний простір і витримувати напругу.
От сьогодні на груповій зустрічі кілька хлопців перед тим, як почати ділитись були трохи на взводе і агресивні
«Та нащо воно мені потрібно?» (з явною агресією в голосі)
«А вам казали в обличчя, що ви м’ясо?»
Військові часто перевіряють.
Чи можна вам довіряти?
Чи ви є тим з ким можна обговорити складні теми?
Що працює на те, щоб довіра сталась? Я не можу назвати всі фактори, але ним точно є «Безпечний простір»
Що таке безпечний простір?
Я роздумував - як не банально проговорити, що таке безпечний простір.
Конфіденційність — військовий має бути впевнений, що його слова не вийдуть за межі розмови.
Фізична та емоційна безпека — спокійне середовище без раптових гучних звуків чи вторгнень.
Чесність — обіцянки виконуються, немає маніпуляцій.
Але це база. А що ще таке безпечний простір?
Іноді - це просто дозволити не писати завдання, коли всі інші пишуть
Іноді - запропонувати чаю чи кави.
Іноді - помовчати і не розпитувати.
Іноді - пам’ятати як звуть дружину і сина і як у нього справи, а не перепитувати імена
Іноді - сказати, що сьогодні можемо не говорити, але як буде готовий - я завжди радий прийняти.
Чим не є безпечний простір
— Довгі тиради: «Вам треба те, чи інше»
— Цитування книжок
— Умнічанье і багато зайвого тексту
— Порушення кордонів. «Я знаю вам це буде краще»
— героїзація його або жалість
Я вважаю, що цьому майже неможливо навчитись в університеті, в теорії. Тільки на практиці.
Починати спілкуватись з військовим, витримувати напругу і будувати безпечний контакт.
Я так вчився. Просто заходив в палату і говорив.
А якщо хочете більше розібратись і навчитись - запрошую на майстер-клас «Військові і цивільні».
Реєстрація тут. Стартуємо 26 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти
І побачимось на майстер-класі.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо вам це корисно - поставте вогник або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Військові
(На фото — наша групова робота)
@BagnenkoPsy
Мабуть інформації про взаємодію з військовими вже багато. Але коли я тільки навчався, то хотів би мати ключове, концентра, вижимку, чому найважливішому треба вчитись.
Я вирішив створити серію коротких постів, де поділюсь думками і досвідом, що допомагає будувати довгостроковий контакт з військовими.
Якщо вам це корисно буде - поставте + в коментарях.
Одна з ключових навичок - це вміння створювати безпечний простір і витримувати напругу.
От сьогодні на груповій зустрічі кілька хлопців перед тим, як почати ділитись були трохи на взводе і агресивні
«Та нащо воно мені потрібно?» (з явною агресією в голосі)
«А вам казали в обличчя, що ви м’ясо?»
Військові часто перевіряють.
Чи можна вам довіряти?
Чи ви є тим з ким можна обговорити складні теми?
Що працює на те, щоб довіра сталась? Я не можу назвати всі фактори, але ним точно є «Безпечний простір»
Що таке безпечний простір?
Я роздумував - як не банально проговорити, що таке безпечний простір.
Конфіденційність — військовий має бути впевнений, що його слова не вийдуть за межі розмови.
Фізична та емоційна безпека — спокійне середовище без раптових гучних звуків чи вторгнень.
Чесність — обіцянки виконуються, немає маніпуляцій.
Але це база. А що ще таке безпечний простір?
Іноді - це просто дозволити не писати завдання, коли всі інші пишуть
Іноді - запропонувати чаю чи кави.
Іноді - помовчати і не розпитувати.
Іноді - пам’ятати як звуть дружину і сина і як у нього справи, а не перепитувати імена
Іноді - сказати, що сьогодні можемо не говорити, але як буде готовий - я завжди радий прийняти.
Чим не є безпечний простір
— Довгі тиради: «Вам треба те, чи інше»
— Цитування книжок
— Умнічанье і багато зайвого тексту
— Порушення кордонів. «Я знаю вам це буде краще»
— героїзація його або жалість
Я вважаю, що цьому майже неможливо навчитись в університеті, в теорії. Тільки на практиці.
Починати спілкуватись з військовим, витримувати напругу і будувати безпечний контакт.
Я так вчився. Просто заходив в палату і говорив.
А якщо хочете більше розібратись і навчитись - запрошую на майстер-клас «Військові і цивільні».
Реєстрація тут. Стартуємо 26 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти
І побачимось на майстер-класі.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо вам це корисно - поставте вогник або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Військові
(На фото — наша групова робота)
@BagnenkoPsy
🔥3👍2
У стрічці постійно бачу дописи на кшталт: а чому люди з картонками вийшли за оте, а не вийшли за оце?
І тут у мене виникає питання.
А що, люди з картонками -- це якась особлива каста?
Це такі самі люди, як і ви.
Візьміть картонку, напишіть що хочете й виходьте.
(Якщо ви тільки не в Силах оборони -- але дописи бачу від людей, які в тилу.)
Ах, у Вас нема картонки, нема фломастера, нема телефону для збору друзів?
Страшно, мокро, спекотно, холодно?
Забули букви?
Сильно нагадує те, що соціологи колись назвали "другим патерналізмом" --
коли певні громадяни сиділи склавши лапки і чекали:
"ось приїдуть волонтери, вони нам допоможуть".
Ті волонтери такі самі люди, як ви, тільки у них руки, а не лапки.
І життєві обставини у них, не виключено, ще й гірші, ніж у вас.
Зроби щось самотужки.
Допоможи, кому гірше (завжди знайдеться).
Будь частиною рішення, а не проблеми.
Хочеш, щоб на картонці щось було написано? Візьми фломастер і напиши.
Валерій Пекар
@bagnenkoDaily
І тут у мене виникає питання.
А що, люди з картонками -- це якась особлива каста?
Це такі самі люди, як і ви.
Візьміть картонку, напишіть що хочете й виходьте.
(Якщо ви тільки не в Силах оборони -- але дописи бачу від людей, які в тилу.)
Ах, у Вас нема картонки, нема фломастера, нема телефону для збору друзів?
Страшно, мокро, спекотно, холодно?
Забули букви?
Сильно нагадує те, що соціологи колись назвали "другим патерналізмом" --
коли певні громадяни сиділи склавши лапки і чекали:
"ось приїдуть волонтери, вони нам допоможуть".
Ті волонтери такі самі люди, як ви, тільки у них руки, а не лапки.
І життєві обставини у них, не виключено, ще й гірші, ніж у вас.
Зроби щось самотужки.
Допоможи, кому гірше (завжди знайдеться).
Будь частиною рішення, а не проблеми.
Хочеш, щоб на картонці щось було написано? Візьми фломастер і напиши.
Валерій Пекар
@bagnenkoDaily
👍4❤3
Forwarded from Шрайк Ньюс
Ночью был атакован Волгоградский НПЗ🔥
Интересных фото/видео я не увидел, поэтому держите общую картину атак за две недели августа - всего атаковано 6 НПЗ.
Интересных фото/видео я не увидел, поэтому держите общую картину атак за две недели августа - всего атаковано 6 НПЗ.
❤2🙏2
Forwarded from Міцні стосунки
Кожен, кого ви зустрічаєте веде битву, про яку ви нічого не знаєте. Будьте добрими. Завжди.
Робін Вільямс
@obodreniePeople
Робін Вільямс
@obodreniePeople
❤5👍4👏1
Forwarded from Головне управління розвідки МО України
❗️Наразі у світі є лише три країни, які мають досвід ведення сучасної війни на широкій лінії фронту, — Кирило Буданов
Начальник ГУР МО України генерал-лейтенант Кирило Буданов у розмові з виданням The Japan Times окреслив масштаби та наслідки військової співпраці між москвою та Пхеньяном.
💰За його словами, росія щедро фінансує участь північнокорейських військ у війні проти України.
Він розповів, що це партнерство не обмежується війною в Україні та має значно ширший геополітичний вимір.
Північна Корея отримує унікальний бойовий досвід, адже у світі лише декілька країн мали змогу вести війну такого масштабу.
▪️Найближчим часом КНДР планує перекинути до росії додаткові війська: близько 6000 військовослужбовців, а також від 50 до 100 одиниць північнокорейської техніки, включно з основними бойовими танками M2010 (Cheonma-D) та бронетранспортерами БТР-80 нібито для проведення інженерних робіт.
👉Повне інтерв’ю читайте за посиланням.
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok
Начальник ГУР МО України генерал-лейтенант Кирило Буданов у розмові з виданням The Japan Times окреслив масштаби та наслідки військової співпраці між москвою та Пхеньяном.
💰За його словами, росія щедро фінансує участь північнокорейських військ у війні проти України.
“кремль платить за все військове обладнання та війська. Йдеться про десятки мільярдів доларів, і для економіки Північної Кореї, однієї з найбільш ізольованих у світі, це дуже серйозні гроші”, — зазначив очільник української розвідки.
Він розповів, що це партнерство не обмежується війною в Україні та має значно ширший геополітичний вимір.
“Ми постійно наголошуємо, що співробітництво між москвою та Пхеньяном становить загрозу не тільки для України”, — сказав Кирило Буданов.
Північна Корея отримує унікальний бойовий досвід, адже у світі лише декілька країн мали змогу вести війну такого масштабу.
“Наразі у світі є лише три країни, які мають досвід ведення сучасної війни на дуже широкій лінії фронту з використанням майже всіх наявних засобів — це Україна, росія та Північна Корея”, — підкреслив Кирило Буданов.
▪️Найближчим часом КНДР планує перекинути до росії додаткові війська: близько 6000 військовослужбовців, а також від 50 до 100 одиниць північнокорейської техніки, включно з основними бойовими танками M2010 (Cheonma-D) та бронетранспортерами БТР-80 нібито для проведення інженерних робіт.
“Дехто з них дійсно може бути залучений до розмінування та будівництва укріплень, але чи всі вони займатимуться цим?” — зауважив Кирило Буданов.
👉Повне інтерв’ю читайте за посиланням.
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok
🤔2🙏1
Forwarded from Психолог під час війни
80 днів на нулі. Кіт - мій антистрес. Мрію обробляти свою землю після війни
Найважче — втрачати найближчих на війні.
Я заблокував цю думку. Про втрату.
Для мене він поїхав у відпустку.
Бо він був для мене найріднішим братом.
І в цьому житті ми з ним не побачимось.
Це дуже важко, коли нема того, з ким ріс стільки років років.
Турбує нервове напруження постійне.
***
Останній рік не можу адекватно поводити себе серед людей. Хочеться кричати і бити вже. Панічні атаки.
Коли я бачу молодого здорового бичка, який їде на машині — чому ти не тут.
Я просто пустий. Я зневірився.
Не довіряю нікому.
В мене є кіт:
Ми з ним говорим дуже часто.
Він спить біля мене.
Він як мій антистрес. Приходить кожен день і мурчить: інколи здається що він говорить зі мною.
Вночі прокидаюсь. А він мурчить.
Це дуже підтримує.
Памʼять дуже хромає. Забуває багато.
***
Яким я бачу моє майбутнє? Хочу бути плодовитим деревом. Щоб життя було в фарбах,
Хочу жити і мріяти. Не виходить.
***
Мене підтримує зараз кілька речей.
Віра в людей, які колись будуть жити тут в Україні. І не воювати.
Віра в Всевишнього. Якби люди більше вірили, менше б воєн було.
Я так все більше думаю зараз.
Що я хочу робити після війни? Якщо зможу списатись - хочу обробляти свою землю своїми руками. Як робив мій батько, мій дід і прадід. Я в селі виріс.
***
Найбільше турбує
Головні болі, Тошнота, поганий сон, кошмари, Панічні атаки
Галюцінації іноді є - ракети, шахеди
Судороги уві сні хапають
Постійна тривожність
Депресія
Бажання тільки одне — списатись
****
Був в місті, і там грала музика з дитячого мультфільму радянського. І цього вистачило. Мене потім телепало 2 години.
Советські дитячі мультики - це жах. Їх нам ставили в колонії.
16 часов кожен день грала ця музика - львіну долю часу грали дитячі мультики.
Це в багатьох колоніях.
І це саме страшне було.
***
Виходжу в парк. У всіх так добре все.
І це так злить.
Ми самі пішли. З першого дня війни.
І наче нас програли в рулетку.
***
З 2014 року добре ставились до військових
Завжди.
А зараз тікають.
На машинах треба вішати наліпку неТЦК. Щоб не спалили.
***
Жінка каже, що кричу вночі
Руки трусяться
Ноги трусяться
Страх
Тривога
Боюсь і не знаю, що відбуваться.
***
Дуже важкий один спогад.
Глаза закриваю і бачу.
Тіп. Перебило 2 ноги. Забрати його неможливо було.
Командир сказав, не забирати його.
Це мене мучить.
Бо ми разом були так довго. .
***
Знаєш, що мене турбує? Мене турбують трупи.
Бачу їх постійно.
Уві сні.
Тільки уві сні.
***
Ти знаєш що таке 80 днів сидіти на нулі?
Там летить все. Попаде, так попаде. Якась байдужість.
Настільки все рівно вже стає.
***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy
Найважче — втрачати найближчих на війні.
Я заблокував цю думку. Про втрату.
Для мене він поїхав у відпустку.
Бо він був для мене найріднішим братом.
І в цьому житті ми з ним не побачимось.
Це дуже важко, коли нема того, з ким ріс стільки років років.
Турбує нервове напруження постійне.
***
Останній рік не можу адекватно поводити себе серед людей. Хочеться кричати і бити вже. Панічні атаки.
Коли я бачу молодого здорового бичка, який їде на машині — чому ти не тут.
Я просто пустий. Я зневірився.
Не довіряю нікому.
В мене є кіт:
Ми з ним говорим дуже часто.
Він спить біля мене.
Він як мій антистрес. Приходить кожен день і мурчить: інколи здається що він говорить зі мною.
Вночі прокидаюсь. А він мурчить.
Це дуже підтримує.
Памʼять дуже хромає. Забуває багато.
***
Яким я бачу моє майбутнє? Хочу бути плодовитим деревом. Щоб життя було в фарбах,
Хочу жити і мріяти. Не виходить.
***
Мене підтримує зараз кілька речей.
Віра в людей, які колись будуть жити тут в Україні. І не воювати.
Віра в Всевишнього. Якби люди більше вірили, менше б воєн було.
Я так все більше думаю зараз.
Що я хочу робити після війни? Якщо зможу списатись - хочу обробляти свою землю своїми руками. Як робив мій батько, мій дід і прадід. Я в селі виріс.
***
Найбільше турбує
Головні болі, Тошнота, поганий сон, кошмари, Панічні атаки
Галюцінації іноді є - ракети, шахеди
Судороги уві сні хапають
Постійна тривожність
Депресія
Бажання тільки одне — списатись
****
Був в місті, і там грала музика з дитячого мультфільму радянського. І цього вистачило. Мене потім телепало 2 години.
Советські дитячі мультики - це жах. Їх нам ставили в колонії.
16 часов кожен день грала ця музика - львіну долю часу грали дитячі мультики.
Це в багатьох колоніях.
І це саме страшне було.
***
Виходжу в парк. У всіх так добре все.
І це так злить.
Ми самі пішли. З першого дня війни.
І наче нас програли в рулетку.
***
З 2014 року добре ставились до військових
Завжди.
А зараз тікають.
На машинах треба вішати наліпку неТЦК. Щоб не спалили.
***
Жінка каже, що кричу вночі
Руки трусяться
Ноги трусяться
Страх
Тривога
Боюсь і не знаю, що відбуваться.
***
Дуже важкий один спогад.
Глаза закриваю і бачу.
Тіп. Перебило 2 ноги. Забрати його неможливо було.
Командир сказав, не забирати його.
Це мене мучить.
Бо ми разом були так довго. .
***
Знаєш, що мене турбує? Мене турбують трупи.
Бачу їх постійно.
Уві сні.
Тільки уві сні.
***
Ти знаєш що таке 80 днів сидіти на нулі?
Там летить все. Попаде, так попаде. Якась байдужість.
Настільки все рівно вже стає.
***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy
💔8🙏5❤2😭2
Forwarded from In Factum
Clément Molin пише, що прибуття підкріплень на Добропільський напрям, включно з першим корпусом "Азов", дозволило стримати російську інфільтрацію у вклиненні [1]. Виявилося, що вона була масштабнішою, ніж очікувалося через відсутність візуальних доказів.
▪️ Вже близько 200 росіян убито та поранено — це забагато для окремих груп інфільтрації, що підтверджує активне накопичення піхоти.
▪️ Тепер починається найскладніша робота для українських сил — контратакувати позиції колись своїх же фортифікацій.
▪️ Thorkill65 пише, що Сили оборони розпочали локальну контратаку. Поки що їм не вдалося повернути Золотий Колодязь. Водночас другий батальйон 🦅 93-ї механізованої бригади тисне на східному фланзі [2]
Завдання для Сил оборони: провести достатньо потужну контратаку, аби врятувати Покровськ.
Мета: відкинути росіян знову за річку Казенний Торець [3]
Головна проблема: російська армія накопичила десятки тисяч людей в цьому секторі, а українські [вже захоплені противником] фортифікації перешкоджають використанню бронетехніки вже Силами оборони.
Завдання Сил оборони: заповнити пролом в районі оборонної лінії “Новий Донбас” [4]. Для цього потрібно повернути с. Рубіжне та відкинути росіян достатньо далеко.
Так, протитанкові рови не зупинять піхоту, але вони добре перешкоджають мотоциклам і бронетехніці.
❗️ Треба сказати, що українська армія не на межі колапсу. Прорив в напрямку Добропілля росіяни не змогли експлуатувати в глибину так швидко, як дехто прогнозував. Є імовірність, що українці тимчасово нівелюють загрозу.
Натомість джерела та супутникові дані підтверджують, що це була не просто інфільтрація кількох російських груп противника. Ситуація серйозніша, ніж дехто хоче визнати.
Завдання для Сил оборони: провести достатньо потужну контратаку, аби врятувати Покровськ.
Мета: відкинути росіян знову за річку Казенний Торець [3]
Головна проблема: російська армія накопичила десятки тисяч людей в цьому секторі, а українські [вже захоплені противником] фортифікації перешкоджають використанню бронетехніки вже Силами оборони.
Завдання Сил оборони: заповнити пролом в районі оборонної лінії “Новий Донбас” [4]. Для цього потрібно повернути с. Рубіжне та відкинути росіян достатньо далеко.
Так, протитанкові рови не зупинять піхоту, але вони добре перешкоджають мотоциклам і бронетехніці.
Натомість джерела та супутникові дані підтверджують, що це була не просто інфільтрація кількох російських груп противника. Ситуація серйозніша, ніж дехто хоче визнати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥5🙏4❤1