Коли не склалось із ОСС...

Називати себе студентським самоврядуванням — виборювати свої права. Навіть якщо про це хтось забув.

Надто багато років ця інституція, яка волею студентів була все ж очолена нами, перебувала у своєму занепаді. І як би нам не було складно відновлювати це все з нуля, — ми готові до цього. І ми доведемо це до кінця. Цей рік стане визначальним в історії нашого самоврядування.

Але годі пафосу. Сьогодні нами були надіслані два звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — щодо бездіяльності Національного координаційного центру кібербезпеки та адміністрації нашого Університету.

З першими наша епопея триває вже три місяці: ми обіцяли розблокувати Telegram у внутрішній мережі, і ми готові дотримуватися свого слова до кінця. Три місяці ми надсилали звернення, отримували на них відписки, а останнє й узагалі було проігнороване.

Що ж до адміністрації нашого Університету, то вони настільки звикли, що Студентський парламент Університету — це їхні безсуб'єктні посіпаки, що не вважають за потрібне надіслати навіть банальну дріб'язкову відписку. Добре :) Ми готові йти далі. Далі — і до самого кінця.

Ми віддали ОСС усе наше життя в Університеті — віддали гідно і відповідно до наших принципів. Не бачимо причин зраджувати їм і сьогодні. Ми готові до будь-якої взаємодії. Якщо доведеться так — буде так.

За незалежні ОСС!